<b>Запит від:</b> Запит від Львівське комунальне підприємство "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" <b> Тема розширена:</b> Звіт про договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> Добрий день. 1. Чи потрібно до звіту про договір про закупівлю укладений без викоритання електронної системи, які будуть оприлюднюватися після 19.04.2020р прикріпляти сканкопію договору, протоколу ТК або УО про обрання постачальника? 2. Що в розумінні закону буде вважатися спрощеною формою договору : накладна, рахунок-фактура,чи ін після підписання якого можна відраховувати 3 робочі дні для оприлюднення звіт про договір про закупівлю? 3. Якщо в накладній чи чи ін.док є товари які належать до різних кодів ДК, то по кожному виду опубліковувати звіт? 4. На електронних майданчиках будуь розроблені нові форми звіту? <b> Номер відповіді:</b> 569/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі – Закон) Щодо питань 1-3 Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Щодо питання 4 Законом визначено перелік інформації про закупівлі, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – система) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом. Водночас Законом не передбачено розроблення та затвердження Уповноваженим органом форм документів у сфері публічних закупівель. Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 Таким чином, до розроблення та затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель, замовник може розміщувати інформацію про публічні закупівлі в системі керуючись Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. У свою чергу, з технічних питань, а також питань розміщення інформації замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "КМЛ№11"КМР <b> Тема розширена:</b> Додаткові кошти <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть будь ласка, чи вважається новими коштами, якщо наявне перекидання коштів з одного КЕКВ на інший (підтвердним документом є довідка) на суму 100000 тис. грн, то ця сума буде додатковими коштами. І на який документ можна зіслатися? <b> Номер відповіді:</b> 570/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надана у запиті 823/2017 від 15.08.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7cc282b2-c8dd-4c83-9193-ffee2cf45679&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Оприлюдення звіту про договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Поясніть, будь ласка, чи може секретар тендерного комітету оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 560/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі  від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою  вартісних меж, встановлених  абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням   розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06

<b>Запит від:</b> Запит від Літинська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до договору <b>Суть питання:</b> У 2019 році після проведеного тендеру був заключений договір на виконання робіт з реконструкції парку на суму 2 млн.грн. У зв'язку з недостатнім фінансуванням,була укладена додаткова угода на зменшення обсягів закупівлі,вартість якої становила 1 млн.грн. У 2020 році заплановано продовжити роботи,укладено додаткову угоду ще на 800 тис.грн.,зміни вчасно оприлюднені,але ДКСУ відмовляється реєструвати угоду,оскільки у цьому році не опублікований річний план на цю суму. Чи правомірні дії ДКСУ,якщо так,то яку процедуру планувати,якщо тендер був проведений у минулому році на всю суму ПКД? <b> Номер відповіді:</b> 558/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону. Тому з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Кравчук Оксана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи може замовник продовжити розгляд пропозиції учасника спрощеної процедури до 20 робочих днів <b> Номер відповіді:</b> 559/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 нової редакції Закону визначено, що спрощеною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Частиною другою статті 14 нової редакції Закону визначено, що одним з етапів спрощеної закупівлі є розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника. У свою чергу відповідно до частини одинадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п’ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. Поряд з цим інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адмістрація морськиї портів України" <b> Тема розширена:</b> Застосувати переговорної процедуру закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону <b>Суть питання:</b> Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, що проводилася відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону? <b> Номер відповіді:</b> 552/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ТЕНДЕРНЕ АГЕНТСТВО РАДНИК» <b>Суть питання:</b> У зв’язку з вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування нових норм Закону. Так, відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладенням кваліфікованого електронного підпису. В свою чергу частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електроні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Оскільки Закон України «Про електроні документи та електронний документообіг» регулює питання документообігу саме електронних документів, то вбачається логічним, що якщо вимагається створення документів тендерної пропозиції відповідно до згаданого в цьому абзаці Закону, то такі документи повинні бути створенні як електронні документи. При цьому статтею 6 цього Закону зазначено, що створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису. Практика використання електронної системи закупівель пішла таким чином, що замовники не вимагають накладення електронного підпису на кожен окремий документ тендерної пропозиції учасника, оскільки учасники подають скановані документи, які підписані представником учасника та засвідчені печаткою учасника. Часто замовники вимагають накладення електронного підпису на всю тендерну пропозицію. Але враховуючи, що в Законі з’явилася заборона вимагати засвідчення документів підписом і печаткою, якщо учасником надано електронний документ, просимо просимо надати роз'яснення та рекомендації на наступні питання: 1. при подачі тендерної пропозиції учасник засвідчує кожен окремий документ підписом та печаткою та надає в пропозиції його скан-копію або учасник створює кожен окремий документ як електронний документ та на кожен окремий документ накладає кваліфікований електронний підпис - за вибором учасника? 2. Якщо всі документи подані як електронні документи - то на всю пропозицію можна не накладати кваліфікований електронний підпис? 3. Учасник може подати частину документів як скан-копії документів засвідчені підписом і печаткою, а частину документів як електронні документи. І в такому випадку вся пропозиція повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом? 4. Вимога замовника до учасників про створення та подання документів лише у формі електронних документів з підписанням кожного окремого документу кваліфікованим електронним підписом не буде протирічити нормам Закону? 5. У разі ж подання скан-копій документів підписаних та завірених печаткою але не підписаних кваліфікованим електронним підписом, то замовник правомірно відхиляє таку пропозицію? 6. Чи правомірно буде замовнику вимагати від учасника надати документи пропозиції засвідчені підписом та печаткою уповноваженої особи такого учасника у вигляді скан-копій без накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен окремий документ, а лише накладення кваліфікованого електронного підпису на пропозицію? <b> Номер відповіді:</b> 553/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Поряд з цим статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону. Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.

<b>Запит від:</b> Запит від Приходько Володимир Сергійович <b>Суть питання:</b> Доброго дня, надайте відповідь на наступне запитання: Чи можливо призначити Уповноваженою особою замовника (військової частини) - військовослужбовця даної вч, на підставі нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме способу викладеного в пункті 1 статті 11 Закону, який вказує, що призначення уповноваженої особи шляхом покладення на "працівника" (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством ? (Наголошую, що цікавить відповідь тільки про спосіб визначений в даному пункті, не має потреби у наданні відповіді, стосовно можливості застосування інших способів викладених в даній статті) Враховуючи наступне, що в даному пункті прямо передбачено, що призначається тільки шляхом "покладення на працівника (працівників)" функцій уповноваженої особи, в свою чергу, категорія "військовослужбовці" не є тотожною з категорією "працівники", згідно ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" та ЗУ "Про охорону праці". П.35 ч.1 ст.1 Закону має також посилання на те, що уповнаваженою особою може бути тільки службова (посадова) чи інша особа, яка є "працівником" замовника... Також, в п.1 ч.1 ст.11 Закону вказано, що "функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством", однак військовослужбовцям згідно ЗУ "Про запобігання корупції" заборонено займатися іншою оплачуваною діяльністю, окрім деяких випадків, наприклад викладацької, наукової і творчої діяльності... Також, враховуючи положення законодавства про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям (наказ МОУ №260 та постанова КМУ №704), не передбачена можливість здійснення будь-яких доплат в разі покладення на них іншої додаткової роботи. Отже, в даній ситуації, норма про доплату військовослужбовцям є Нездійсненною. Буду вдячний за надану Вами відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 554/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ” . При цьому додатково відповідь на питання міститься у запиті 413/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Ккритерії оцінки (нова редакція Закону) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно ч. 1 ст. 28 Закону (до внесення останніх змін) встановлення інших критеріїв оцінки разом з ціною застосовується у разі здійснення закупівель, які мають складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - зокрема, таких як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. Прошу надати роз'яснення: при встановленні інших критеріїв оцінки разом з ціною по закупівлях після 19.04.2020 (ст. 29 Закону, нова редакція) необхідно брати до уваги дану вимогу чи її скасовано? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 555/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" <b>Суть питання:</b> Доброго дня,на підприємстві створено та діє відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" тендерний комітет, в зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", передбачено, що відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Відповідно до вищевкладеного прошу повідомити чи може уповноважена особа бути секретарем тендерного комітету до 01.01.2022 року <b> Номер відповіді:</b> 556/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 №  3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю"МАКОВ ЛЮКС" <b> Тема розширена:</b> Щодо видів діяльності заанчених в державному реєстрі потужностей операторів ринку. <b>Суть питання:</b> Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, ЄДРПОУ 37853109 проводить електроні відкриті торги UA-2020-03-16-002495-a.В ТД є вимога 6.3.10 документи, видані компетентним органом, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, які підтверджують державну реєстрацію потужностей дитячого закладу оздоровлення учасника (харчоблоку) Вказані учасником потужності повинні перебувати у державному реєстрі потужностей операторів, що ведеться компетентним органом, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, який перебуває у відкритому та безоплатному доступі на офіційному веб сайті такого органу http://www.consumer.gov.ua, ТОВ «МАКОВ ЛЮКС» (Д.У.)ТОВ «ДЗСТ «Дельфін» надали довідки видані Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області Управлінням Держпродспоживслужби в Скадовському районі про присвоєння реєстраційних номерів потужності , а саме : r-UA-21-16-505 – потужність на артсвердловину в реєстрі зазначено інший вид діяльностпервине виробництво , реалізаціяі :;та r-UA-21-16-650 – потужність харчоблок- в реєстрі було вказано інший вид діяльності зберігання , реалізация. Замовник відхилив нашу тендерну пропозицію вказавши"Згідно з даними Державного реєстру потужностей операторів, що ведеться компетентним органом, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, який перебуває у відкритому та безоплатному доступі на офіційному веб сайті такого органу http://www.consumer.gov.ua, харчоблок дитячого закладу оздоровлення учасника ТОВ «Маков Люкс» не зареєстрований у встановленому законом порядку,зареєстровано потужність з первинного виробництва та реалізації, а не стаціонарна потужність харчоблоку. Просимо дати роз'яснення цьому факту, ми провели всю необхідну роботу з реєстрації потужності в рамках Законодавства , була подана заявка , яка розглядалась 15 днів , потім державною службою були присвоєні особисті номера потужності. У нас запроваджена система  НАССР, одержані Сертифікати ISO22000, сертифікати відповідності . Чи це юридична колізія, чи упереджений підхід Замовника. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 557/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=45742 розміщено лист від 05.11.2019 № 3801-05/45742-06 “Щодо закупівлі послуг з харчування”. Разом з тим порядок оскарження визначено статтею 18 Закону. Згідно з частиною другою статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Поряд з цим відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема  у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Разом з тим Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання у сфері безпечності харчових продуктів не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться вищезазначене питання.

1. Щодо способів визначення уповноваженої особи 2. Щодо професії фахівець з публічних закупівель • Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові? • Чи може тендерний комітет бути відповідальним за організацію та проведення спрощених закупівель? • Чи можна не призначати уповноважену особу з 19.04.2020, а зробити це пізніше? • Чи може уповноважена особа одночасно бути членом або головою тендерного комітету? • Чим керуватися до затвердження примірного положення про уповноважену особу? • Коли, де і як здійснюватиметься тестування уповноважених осіб? Чи необхідно пройти тестування до 19.04.2020? • Чи може замовник укласти з уповноваженою особою не трудовий договір, а договір про надання послуг? • Хто може виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності? • Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику? • Хто повинен затверджувати річний план закупівель? • Чи уповноважена особа обов'язково повинна мати вищу економічну або юридичну освіту? Чи може бути іншою вища освіта? • Як вносити персональні дані уповноважених осіб до електронної системи закупівель? --- Документ: 1a97c62f-b1e5-4b92-ae81-6a864560def0.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо організації закупівельної діяльності замовника Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо змін в організації закупівельної діяльності замовника у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - нова редакція Закону) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020, підготувало відповіді на найбільш актуальні питання щодо уповноважених осіб та тендерного комітету. Уповноважена особа (особи) - це службова (посадова) чи інша особа, що є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту) (пункт 35 частини першої статті 1 нової редакції Закону). Щодо способів визначення УО Згідно статті 11 нової редакції Закону уповноважена особа визначається або призначається замовником одним з таких способів: ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономрозвитку АСКОД Мінекономрозвитку Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,,&>ВО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/24218-06 від 10.04.2020 19:37:47 2 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи із відповідною доплатою згідно з законодавством. Цей спосіб може бути використаний невеликими замовниками, що проводять незначну кількість закупівель на рік та штатну чисельність працівників якої у зв’язку з цим збільшувати не доцільно, але за умови що уповноважена особа в обов'язковому порядку отримає доплату за здійснення додаткової до основних посадових обов'язків роботи з організації та проведення закупівель. В даному випадку необхідно покласти обов'язки уповноваженої особи на працівника(ів) зі штатної чисельності організації розпорядчим рішенням замовника. 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб). Другий спосіб підходить для організацій, які проводять системні циклічні закупівлі щороку і мають постійне навантаження з адміністрування закупівельного процесу. Замовник може ввести до штатного розпису окрему посаду або декілька посад, наприклад, для фахівця з публічних закупівель, який виступатиме уповноваженою особою. У разі проведення великих обсягів закупівель замовник може створити структурний підрозділ, що здійснюватиме супровід, організацію та проведення закупівель, до складу якого можуть входити фахівці з публічних закупівель, визначені уповноваженими особами. Створення окремого підрозділу вимагатиме і відповідних змін до структури організації та до штатного розпису з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” (далі - Класифікатор), оскільки назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі. 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно з законодавством. Даний спосіб є доцільним для замовників, що здійснюють велику кількість закупівель на рік у разі потреби проведення складних або специфічних закупівель, для здійснення яких доцільно залучити відповідного фахівця в конкретній сфері згідно трудового контракту. Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗоТ України) договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати 3 працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Отже, замовник має право визначати уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель як серед наявних працівників організації, так і шляхом введення нових посад або укладення трудового контракту з дотриманням вимог статті 11 нової редакції Закону, КЗоТ України та законодавства в цілому. При цьому замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення уповноважених осіб. Щодо професії фахівець з публічних закупівель Відповідно до Класифікатора професія “Фахівець з публічних закупівель” (код 2419.2) належить до класифікаційного розділу “Професіонали” (професійне 2 угрупування “Професіонали у сфері маркетингу, ефективності господарської діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності”). Для посад розділу “Професіонали” визначено вимоги повної вищої освіти та чотирирівневе кваліфікаційне категоріювання (без категорії, І та ІІ категорії, провідний). Таким чином, для посади “Фахівець з публічних закупівель” можуть бути застосовані кваліфікаційні категорії “провідний”, “І категорія”, “ІІ категорія”. Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові? Відповідно до статті 8 Закону України “Про оплату праці” умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (далі – постанова № 1298). Віднесення посад професіоналів загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій, в тому числі фахівця з публічних закупівель, до відповідних тарифних розрядів здійснюється в залежності від категорії відповідно до додатку 3 до постанови № 1298. 4 На виконання пункту 6 постанови № 1298 міністерствами та іншими центральними органам виконавчої влади були розроблені і затверджені конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57. Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 “Питання оплати праці працівників державних органів” затверджено, зокрема схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році; розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців. Статтею 52 Закону України “Про державну службу” передбачено надбавки, доплати, премії та компенсації. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112 “Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу” затверджено, зокрема умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах; умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України. Поряд з цим зазначаємо, що згідно зі статтею 105 Кодексу Законів про працю України працівники можуть виконувати додаткову роботу за іншою професією (посадою). При цьому їм провадиться доплата за суміщення професій (посад). Розміри доплат за суміщення професій (посад) встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Зазначеною статтею не передбачено обмежень прав підприємств з цього питання. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-XII “Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР”, якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства 5 Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. На цій підставі постанова Ради Міністрів СРСР “Про порядок і умови суміщення професій (посад)” та Інструкція Держкомпраці, Мінфіну СРСР ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145 “Про порядок і умови суміщення професій (посад)” продовжують діяти в частині тих пунктів, які містять загальні норми і принципи цієї форми роботи працівників: визначення понять суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Отже, підприємства госпрозрахункової сфери самостійно вирішують питання покладання на працівників підприємства виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт та визначення розміру доплат за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків відсутнього працівника. Основними умовами для встановлення доплати за суміщення професій (посад) є вакантна посада та видання наказу (розпорядження) про доручення працівникові виконувати додаткові обов’язки в порядку суміщення професій (посад). Оскільки обов’язки по суміщуваній професії (посаді) можуть виконуватись одним або декількома працівниками, то розмір доплати за суміщення професій (посад) має визначатись з урахуванням обсягу виконуваної додаткової роботи та економії заробітної плати по суміщуваній штатній професії (посаді). У разі, якщо в колективному договорі (додатку до колективного договору) передбачена доплата за суміщення професій (посад) і при цьому не обумовлюються будь-які обмеження по посадах і професіях працівників, яким ця доплата не виплачується, вона може бути встановлена будь-якому працівникові підприємства, в тому числі і працівникам, які відносяться до керівного складу. При цьому слід враховувати, що це не стосується перших керівників, які працюють за контрактом і всі умови оплати праці визначені в ньому. Чи може тендерний комітет бути відповідальним за організацію та проведення спрощених закупівель? Ні, не може, оскільки відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19.04.2020 є лише уповноважена особа згідно зі статтею 11 нової редакції Закону. Чи можна не призначати уповноважену особу з 19.04.2020, а зробити це пізніше? В залежності від наявної потреби у здійсненні спрощених закупівель, замовник приймає рішення щодо необхідності призначення уповноваженої особи. Відповідно 6 до частини першої статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Отже, виходячи зі змісту статті 4 нової редакції Закону за потреби здійснення спрощених закупівель така особа має бути визначена замовником до моменту їх проведення з урахуванням необхідності здійснення планування та отримання кваліфікованого електронного підпису для роботи в електронній системі закупівель. Чи може уповноважена особа одночасно бути членом або головою тендерного комітету? Так, уповноваженою особою може бути член тендерного комітету. Звертаємо увагу замовників, що тендерні комітети можуть діяти виключно до 1 січня 2022 року. При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Таким чином, члени або голова тендерного комітету можуть бути одночасно уповноваженою особою, за умови що дана особа не буде визначена відповідальною за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель. Чим керуватися до затвердження примірного положення про уповноважену особу? Наразі замовники можуть використовувати Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”, розроблене на виконання пункту 11 частини першої статті 8 та частини п’ятої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Поряд з цим, Міністерством ведеться робота щодо розроблення та затвердження нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень нової редакції Закону. Так, статтею 11 нової редакції Закону встановлені вимоги та визначені функції (обов’язки) уповноваженої особи. Отже, замовники можуть самостійно розробляти та затверджувати положення про уповноважену особу відповідно до вимог нової редакції Закону, ураховуючи Примірне положення в тій частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. 7 Коли, де і як здійснюватиметься тестування уповноважених осіб? Чи необхідно пройти тестування до 19.04.2020? Тестування необхідно буде пройти після затвердження відповідного порядку і реалізації у електронній системі закупівель та до 1 січня 2022 року. Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 11 нової редакції Закону уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. При цьому виходячи зі змісту розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону уповноваженим особам необхідно підтвердити рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель до 01.01.2022 року. Таким чином, оскільки наразі ведеться робота щодо розроблення та затвердження нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень нової редакції Закону, уповноважені особи матимуть можливість проходити тестування після затвердження порядку організації тестування уповноважених осіб та реалізації відповідної технічної можливості, але у будь-якому разі до 01.01.2022 року. Чи може замовник укласти з уповноваженою особою не трудовий договір, а договір про надання послуг? Ні, не може. Уповноважені особи мають перебувати із замовником саме у трудових правовідносинах. Відповідно до частини четвертої статті 11 нової редакції Закону не може бути визначена уповноваженою особа, залучена замовником (у разі такого залучення) за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Хто може виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності ? Замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та в положенні про уповноважену особу, схеми заміщення для виконання функцій уповноваженої особи та покладення обов’язків на іншу уповноважену особу у разі відсутності з таких причин, як тимчасова непрацездатність, відпустка або відрядження. Крім того, замовнику слід завчасно вжити заходів щодо наявності у особи, яка виконуватиме функції уповноваженої тимчасово, необхідних знань у сфері публічних закупівель, пройденого з 01.01.2022 року тестування та наявності кваліфікованого електронного підпису. Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику? 8 Кількість уповноважених осіб новою редакцією Закону не обмежена. Частиною третьою статті 11 нової редакції Закону визначено, що замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Тому, оскільки кількість уповноважених осіб новою редакцією Закону не встановлена, замовник визначає достатню кількість таких осіб з урахуванням потреби та обсягів закупівель конкретної організації. Крім того, Мінекономіки спільно з Київською школою економіки за підтримки проекту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)” провели дослідження, результатом якого стало розроблення онлайн калькулятора уповноважених осіб, розміщеного за посиланням https://cep.kse.ua/osoba, який дозволяє провести орієнтовний розрахунок на підставі інформації про публічні закупівлі конкретного замовника. Більш детально з інформацією пропонуємо ознайомитися на офіційному сайті Міністерства www.me.gov.ua у підрубриці “Професіоналізація“ рубрики “Публічні закупівлі”. Хто повинен затверджувати річний план закупівель? Планувати та відображати закупівлі в електронній системі закупівель можуть одночасно тендерний комітет та уповноважена особа, оскільки кожен з них буде відповідальним за конкретні закупівлі. При цьому консолідацію потреби у товарах, роботах та послугах замовникам необхідно здійснювати завчасно. Так, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель згідно статті 11 нової редакції Закону. При цьому згідно розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону тендерний комітет зокрема планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі. Тому, виходячи зі змісту статті 11 та розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону, оскільки відповідальною за процедури закупівель є уповноважена особа та тендерний комітет, то їх планування та оприлюднення здійснюється уповноваженою особою або тендерним комітетом. При цьому оскільки відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа, планування та оприлюднення таких закупівель буде здійснювати виключно уповноважена особа. Водночас замовник самостійно в Положенні про тендерний комітет та уповноважену особу визначає функціональні обов’язки таких осіб. 9 Чи уповноважена особа обов'язково повинна мати вищу економічну або юридичну освіту? Чи може бути іншою вища освіта? Уповноважена особа обов'язково повинна мати вищу освіту. Поряд з цим наявність виключно юридичної або економічної освіти в уповноваженої особи новою редакцією Закону не обмежується. Разом з тим питання освіти регулюється Законами України “Про освіту” та “Про вищу освіту”, якими визначені рівні освіти в цілому, поняття вищої освіти, зокрема її рівні та ступені. Згідно з частиною сьомою статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту. Отже, наявність в уповноваженої особи іншої вищої освіти, ніж юридична або економічна, не суперечить вимогам Закону. Як вносити персональні дані уповноважених осіб до електронної системи закупівель? Відповідно до частини другої статті 11 нової редакції Закону під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни. Персональні дані, внесені уповноваженою особою до електронної системи закупівель, не оприлюднюються. Інформуємо, що наразі здійснюється технічна реалізація вимог нової редакції Закону в електронній системі закупівель. Тому внесення уповноваженими особами персональних даних відбуватиметься після відповідної технічної реалізації в електронній системі закупівель. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31