<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради "Охтирський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Оксано підскажіть будь ласка. До 19.04.2020 року вже були проведені закупівлі наприклад будівельних матеріалів на суму 40 000,00 грн. Після 19 квітня потрібно буде закуповувати будівельні матеріали ще на 20 000,00 грн. Підскажіть, 20 000,00 грн. буде вважатися як новий предмет закупівлі чи сума буде сумуватися і потрібно буде обов'язково проводити спрощену закупівлію на 20000,00 грн. так, як річна вартість перевищує 50 000,00 грн. ........Дякую..... <b> Номер відповіді:</b> 515/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись із запитом 389/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=216d1efa-df2d-4269-bdbb-bc3e95a1f1e9

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Не відповідність ПДВ під час формування звіту про результати проведеної процедури <b>Суть питання:</b> Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) даним листом звертається до Вас із наступним. Наразі, Департамент зіткнувся з проблемою не відповідності суми ПДВ зазначеною у договорі до суми ПДВ зазначеною у п.20 звіту про результати проведення процедури закупівлі форма якого затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель». Виникнення даної невідповідності зумовлена наступним. Відповідно до технічного регламенту функціонування авторизованих електронних майданчиків уповноваженого органу веб-порталу, під час внесення інформації за укладеним договором, Замовник має зазначати, зокрема, суму договору з ПДВ та суму договору без ПДВ. Сума договорів, які укладаються Департаментом, вираховуються за допомогою програмного комплексу АВК-5 з урахуванням ресурсних елементів кошторисних норм, підвищуючих / понижуючих коефіцієнтів, тощо. Таким чином, в багатьох випадках, договірна ціна (сума договору разом без ПДВ) може складати не рівне число, при якому сума після коми (тобто цифра в копійках) може містити декілька цифр «в періоді». Таким чином, відповідно до регламенту функціонування авторизованих електронних майданчиків Замовник має округлювати такі цифри до другого знаку після коми шляхом збільшення та/або зменшення. Після внесення зазначеної інформації та, відповідно, заокруглення ціни до другого знаку після коми, система автоматично прораховує суму ПДВ шляхом віднімання від суми договору з ПДВ суму договору без ПДВ. Саме за рахунок необхідності заокруглення цифр за другим знаком після коми виникає не відповідність між сумою ПДВ що зазначена в договорі та сумою ПДВ що зазначена у пункті 20 звіті про результати проведення процедури закупівлі. При цьому, слід зазначити про те, що форма пункту 20 звіту про результати проведення процедури закупівлі не містить обов’язку зазначення суми ПДВ в дужках. Для більш детального розуміння, наводимо приклад. Департаментом, під час зазначення інформації про укладений договір, у відповідності до вимог закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) та регламенту використання авторизованого електронного майданчику Zakupki.Prom.ua було зазначено: 1. Сума договору з ПДВ; 2. Сума договору без ПДВ; 3. Термін дії договору; 4. Дата підписання договору. При цьому, сума договору без ПДВ становила 11 797 311,8333333333 грн. Відповідно до регламенту функціонування авторизованих електронних майданчиків працівниками Департаменту було округлено такі цифри до другого знаку після коми таким чином, що сума складала 11 797 311,84грн. При цьому, сума договору з ПДВ становить 14 1456 774,20 грн, а сума ПДВ зазначена у договорі становить 2 359 462,37грн. При проведені дії віднімання 14 1456 774,20 - 11 797 311,84 авторизованим електронним майданчиком автоматично сформована сума ПДВ у розмірі 2 359 462,36грн, а не 2 359 462,37грн. Такі випадки, нажаль, будуть не поодинокі. Департаментом в телефонному режимі проведено консультації зі спеціалістами уповноваженого органу з питань публічних закупівель – адміністратора майданчика «Prozorro» за результатом яких, просимо Вас надати роз’яснення та підтвердити: 1. Чи дійсно замовники мають має округлювати цифри до другого знаку після коми шляхом збільшення та/або зменшення та відповідно мають місце невідповідності у сумі ПДВ? 2. Чим регламентована необхідність таких заокруглень? 3. Чи будуть внесені зміни до регламенту роботи майданчиків в частині приведення у відповідність регламенту до форми документів затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель». Відповідь просимо надати в найкоротший термін, враховуючи те, що термін реєстрації деяких договорів в казначейській службі спливає 08.04.2020. <b> Номер відповіді:</b> 516/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом. Поряд з цим відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 (далі – Порядок розміщення інформації), розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління ДПС у Луганській області <b>Суть питання:</b> Головне управління ДПС у Луганській області на підставі ст. 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII«Про публічні закупівлі», просить надати роз’яснення про таке. У 2018 році на замовлення Головного управління ДФС у Луганській області ТОВ «ТЄК ІНЖИНІРИНГ» було розроблено проєктно-кошторисну документацію «Капітальний ремонт фасаду з проведенням утеплення зовнішніх стін та системи теплопостачання адміністративної будівлі Головного управління ДФС у Луганській області за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72.» Вартість послуг з розроблення проєктно-кошторисної документації понад 120 тисяч гривень.Вищевказаний проєкт не було реалізовано з причини відсутності коштів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» Головне управління ДФС у Луганській області було реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Луганській області, яке є його правонаступником. Вищевказана будівля, яка є об’єктом капітального ремонту, передано на баланс Головного управління ДПС у Луганській області. У 2020 році заплановано проведення закупівлі робіт з капітального ремонту фасаду з проведенням утеплення зовнішніх стін та системи теплопостачання адміністративної будівлі Головного управління ДПС у Луганській області за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72. На сьогодні постало питання правомірності використання Головним управлінням ДПС у Луганській області при закупівлі робіт проєктно-кошторисної документації, розробленої для Головного управління ДФС у Луганській області. Враховуючи викладене, з метою недопущення порушень законодавства при закупівлі робіт, просимо у межах компетенції надати роз’яснення, чи правомірним є використання проєктно-кошторисної документації, розробленої для Головного управління ДФС у Луганській області, при закупівлі робітз капітального ремонту правонаступником - Головним управлінням ДПС у Луганській області, при тому, що об’єкт капітального ремонту не змінився. <b> Номер відповіді:</b> 518/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ”.

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А0215 <b>Суть питання:</b> Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону. Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів. <b> Номер відповіді:</b> 519/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону. У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Зойкін Андрій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Введення в дію ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 19 вересня 2019 року <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Згідно частини 1. розділу 10, ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 19 вересня 2019 року, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через ШІСТЬ місяців з дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування. Згідно закону, якщо річна вартість предмета закупівлі від 50 тис. грн до “порогів” Замовника має провести спрощену закупівлю. Відповідно до вищенаведеного прощу повідомити обовязок застосовувати спрощену процедуру закупівлі в Замовника виникає з 19.04.2020 року або 19.10.2020 року? <b> Номер відповіді:</b> 510/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”.

<b>Запит від:</b> Запит від Петрова Ольга <b> Тема розширена:</b> Визначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день. Виникло питання стосовно укладення договору про закупівлю (ціна договору допорогова, але більше 50тис грн)пізніше строку, ніж передбачено в додатку до річного плану закупівель. Так, в додатку до річного плану закупівель визначено орієнтовний строк укладення договору - січень, але сам договір укладено в квітні. Чи не вважається це помилкою?Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 504/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 133/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=43960517-64f8-4e32-b6dd-e1bcecf84299&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ОБ’ЄДНАНА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНА, ПОБУТОВА ТА РИТУАЛЬНА СЛУЖБА" <b>Суть питання:</b> Звертаємось до Вас з проханням, роз’яснити поширення Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, на випадки закупівель та відносини, які виникають у зв'язку з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства. В тому числі, чи поширюються дії Закону України "Про публічні закупівлі" на приватного партнера під час закупівлі товарів, робіт і послуг, що закуповуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Договір укладений за результатами проведення відкритого і публічного конкурсу, з метою реалізації певного інвестиційного проекту. Чи поширюється сфери дії Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлі державним партнером в рамках надання державної підтримки та/або органів місцевого самоврядування під час здійснення ДПП певного обсягу товарів, робіт і послуг. Окрім того, деякі проекти ДПП, особливо проекти, пов'язаних з розвитком соціальної інфраструктури, потребує бюджетної підтримки у формі забезпечення викупу державним партнером певного обсягу робіт/послуг, що надаватимуться приватним партнером в рамках реалізації проекту. Така підтримка, є умовою конкурсу з відбору приватного партнера і фактично закуповується державним партнером в рамках проведення конкурсу з відбору приватного партнера, у зв'язку з чим також виникає питання чи потрібно проводити додаткові тендери щодо закупки відповідних товарів, робіт, послуг. <b> Номер відповіді:</b> 505/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1048/2018 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=81b04d01-514a-42c0-9afc-4529b7b72793&lang=uk-UA Водночас вимоги цього Закону не розповсюджуються на відносини суб"єктів щодо проведення конкурсів та укладені договори, які не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками у розумінні Закону товарів, робіт і послуг. Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про державно-приватне партнерство" на відносини, що виникають у зв’язку з вибором приватного партнера та виконанням договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, та з наданням державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, не поширюється законодавство про публічні закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧАСТЮЛЯ" <b> Тема розширена:</b> Повернення забезпечення <b>Суть питання:</b> ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" визнано переможцем закупівлі Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-02-13-002614-b, 26.03.2020 р. ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" укладено з Замовником договори про закупівлі. Відповідно до тендерної документації ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" надано забезпечення тендерної пропозиції. Відповідно частини 4 статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" - "забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п’яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі: укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру". Враховуючи факт укладення договору Замовником з ТОВ "ЧАСТЮЛЯ" забезпечення тендерної пропозиції має бути повернуто. Відповідно статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. ТОВ «ЧАСТЮЛЯ» виконано всі зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, а саме надано підтверджуючі документи передбачені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та укладено відповідні договори за результатами закупівлі. Проте незважаючи на вище зазначене Замовник відмовляється повертати тендерне забезпечення зазначаючи наступне – «тендерне забезпечення повертається після укладення договору іншим учасникам, а переможцю після закінчення строку дії тендерного забезпечення, а саме після сплину 90 календарних днів. Прошу надати роз’яснення, чи повинен Замовник повернути забезпечення тендерної пропозиції ТОВ «ЧАСТЮЛЯ». <b> Номер відповіді:</b> 506/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з статтею 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником , що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону. Зокрема, забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п’яти банківських днів з дня укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру. Отже, абзацом третім частини четвертої статті 24 Закону встановлено імперативну норму щодо повернення забезпечення тендерної пропозиції у разі укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру.

<b>Запит від:</b> Запит від Донецький регіональний центр з гідрометеорології <b> Тема розширена:</b> Закупівлі вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн. <b>Суть питання:</b> Здрастуйте, Виникло питання стосовно змін в організації та проведенні публічних закупівель у зв’язку з введенням в дію 19 квітня 2020 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону). Згідно нової редакції Закону: «Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 28) спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. ... 35) уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);» «Розділ III ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ Стаття 13. Процедури закупівлі 1. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог 2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі...» «Розділ X ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 4. Установити, що до 1 січня 2022 року: 1) замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.» Але згідно статті 3 тій самій новій редакції Закону сукупність публічних закупівель включає закупівлі вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн., для здійснення яких замовник може: 1. використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги, 2. укласти договір без використання електронної системи закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 нової редакції Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Дайте, будь ласка, відповіді на запитання: 1. Після вступу в дію нової редакції Закону, хто має відповідати за організацію та проведення публічних закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн. Наприклад: за їх планування; їх здійснення через електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги; оприлюднення звітів про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель? 2. Яким документом після вступу в дію нової редакції Закону буде регламентуватися здійснення закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн, з використанням електронної систему закупівель, у тому числі електронних каталогів? 3. Якщо на підприємстві до 01.01.2022 уповноважену особу визначено відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель а тендерний комітет – за організації та проведення процедур закупівель, хто повинен формувати та оприлюднювати Річний план закупівель? Заздалегідь вдячні за відповіді. <b> Номер відповіді:</b> 508/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи та порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Журнал «Радник в сфері державних закупівель» <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення яким чином застосувати п. 5 ч. 2 ст 4, ч. 2 ст 3 та ч. 6 ст 3, адже п. 5 ч. 2 ст 4 нам говорить про те, що замовники можуть укласти договір про закупівлю, без використання електронної системи закупівель, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин другої та шостої статті 3 цього Закону, а частина 2 ст. 3 говорить про те, що Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель. Разом з цим ч. 3 ст. 4 Закону говорить про те, що до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей Закон не застосовується у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону, але в п. 5 ч. 2 ст. 4 описані види закупівлі (інформація, яка повинна міститися в річному плані) і серед видів є договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин другої та шостої статті 3 цього Закону. То якщо ми укладаємо договір відповідно до ч 6 ст 3 Закону, чи потрібно публікувати в річному плані інформацію про те, що планується укласти договір без застосування електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 509/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 424/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e6d6f7b5-e1de-444a-a92b-74b405249239&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "ДОПЦ зі стаціонаром" ДОР" <b> Тема розширена:</b> акцепт учасника <b>Суть питання:</b> Добрий день! будьласка допоможіть витрішити спіне питення... в умовах тендеру (відкриті торги) було прописно наявність посвідчень (з охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки) учасник надав посвідчення з простроченими датами (кінцевий термін у посвідченнях 1-15 березня, аукціон відбувся 30 березня), пояснюючи тим, що в наслідок короновірусу не працюють учбові комбінати, та не було змоги виконати переатестацію співробітників. питання в наступному, можемо ми акцептувати як переможця такого учасника? <b> Номер відповіді:</b> 495/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 1093/2019 та 364/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9c51e6b7-fbb6-47c3-a20b-7544cb3fe51d&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63fb48d7-b608-44e0-971f-a8614428511d&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кщмунальне некомерцыйне підприэмство Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр"Мати і дитина"ТОР <b> Тема розширена:</b> дискримінація учасників <b>Суть питання:</b> чи являються наступні умови дискримінацією ячасників у відкритих торгах:З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості та якості, яких вимагає документація, якщо учасник не є виробником предмету закупівлі відповідно до умов цієї тендерної документації, такий учасник повинен надати гарантії можливості поставки предмета закупівлі у кількості, якості, термінами придатності, визначені цією тендерною документацію та тендерною пропозицією учасника торгів. У якості таких гарантій учасник надає: оригінал гарантійного листа виробника(ів) (представництва, філії виробника - якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України) або представника, дилера, дистриб'ютора, уповноваженого на це виробником, яким підтверджується можливість поставки предмета закупівлі у кількості, відповідної якості та з відповідними термінами придатності, строками поставки, визначеними цією тендерною документацію та тендерною пропозицією учасника торгів (повноваження представника, дилера, дистриб'ютора підтверджуються копіями доручень або договорів про співпрацю, іншими документами виробника, якими виробник доручає представнику, дилеру, дистриб'ютору надавати зазначені гарантії). Гарантійний лист повинен включати: назву замовника, учасника, назву предмету закупівлі згідно оголошення, номер закупівлі у системі PROZORRO. <b> Номер відповіді:</b> 496/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 991/2018 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=928cd321-63a7-415a-b841-d977a26a028c&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 " Щодо розробки тендерної документації " та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ”, від 19.12.2018№3301-04/55905-03/01.7/33810 " Щодо закупівлі лікарських засобів" розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%0D%0A