<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Якщо у замовника двічі відмінено відкриті торги через відсутність учасників до 19 квітня, чи може він з 19 квітня застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону № 922 у редакції Закону № 114. Зокрема, враховуючи те, що Закон не був скасований, а просто змінений? <b> Номер відповіді:</b> 624/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ПВКП "Аналіт-Сервіс" <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення, щодо дії Замовника, а саме: Допорогову закупівлю було оголошено 31 березня 2020. Торги відбулись 9 квітня 2020р. Протокол про переможця опрелюднено 16 квітня. Чи може Замовник підписати договір з переможцем торгів з 21 квітня. <b> Номер відповіді:</b> 625/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Роганської селищної ради <b> Тема розширена:</b> звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня. з 19.04.2020 вступила в дію нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі" в звязку чим просимо надати розяснення чи необхідно до звіту про укладений договір (ціна договору до 50,0 тис.грн) догружати в систему копію договору, якщо так, то якою статтею Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції це передбачено <b> Номер відповіді:</b> 627/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон). Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому перелік інформації, яку обов’язково повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначено частиною третьою статті 3 Закону. Таким чином, завантаження в електронну систему закупівель договору або іншого документа, що підтверджує придбання товару (товарів), робіт або послуги (послуг), у разі оприлюднення замовником звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, Законом не передбачено.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр" Волинської обласної ради <b>Суть питання:</b> 21.04.2020 р. з монополістом у сфері централізованого водовідведення було укладено договір на суму 50103,60 грн. Яку процедуру застосувати? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 628/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Рівненська обласна бібліотека для дітей "РОР <b>Суть питання:</b> Проясніть, будь ласка таке питання. На початку року тендерним комітетом був затверджений річний план на 2020р. (більше 200 тис.) і додаток до річного плану (закупівлі до 50 тис. І більше 50 тис.). Після 19 квітня в нас є закупівлі на 50 тис, що підпадають під поняття спрощених (3 закупівлі). Вони знаходяться в парафії УО. Питання: Що, тепер має бути 2 річних плани? Один затверджений ТК, а інший УО (спрощені процедури)? А якщо 2 плани, то як в них вносити зміни? Зміни в Річний план № 1 і зміни в річний план № 2? І ще одне питання. Чи потрібно створювати окремий кабінет під уповноважену особу, якщо вона одночасно є секретарем тендерного комітету? <b> Номер відповіді:</b> 629/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення особи, яка затверджує річний план закупівель замовника, розглянуто в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06 Водночас з питань реєстрації в системі рекомендуємо звертатись безпосередньо до операторів авторизованих електронних майданчиків та адміністратора електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП "ХАЕС" <b> Тема розширена:</b> Звіт про договір про закупівлю згідно нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> 1. Надайте, будь ласка, консультацію щодо звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель: хто відповідає за закупівлі до 50 тис. грн. – уповноважена особа чи повинна створюватися комісія? Хто повинен оприлюднювати вищевказаний звіт? 2. Щодо допорогових закупівель, коли рішення прийняте до 19.04.2020, а укладення договору прогнозується після 19.04.2020. За результатом таких закупівель ми можемо оформити звіт про укладений договір відповідно до старої редакції Закону, чи потрібно відміняти такі закупівлі, вносити зміни в РПЗ та проводити по-новому як спрощена закупівля із прив’язкою до плану(у випадку якщо сума вище 50 000 тис) чи оприлюднювати звід про договір про закупівлю ( у разі якщо сума до 50 000 тис)? <b> Номер відповіді:</b> 630/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті    № 602/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24 , а також у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Василенко Альона Валеріївна <b>Суть питання:</b> Якщо відповідно до статті 11 в установі визначена уповноважена особа, чи потрібно відповідно до постанови КМУ від 20.03.2020 №225 визначати окремо уповноважену особу для проведення закупівлі товарів для запобігання поширенню коронавірусної хвороби? <b> Номер відповіді:</b> 631/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 31 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установити, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону. Разом з тим відповідно до пункту 2 Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 (із змінами) “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України” особа, уповноважена замовником на проведення закупівель (далі - уповноважена замовником особа), - службова (посадова) особа замовника, яка визначена ним відповідальною за організацію та проведення закупівель. Отже, відповідальною за організацію та проведення закупівель, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель або будь-який член тендерного комітету.

<b>Запит від:</b> Запит від Донбаська державна машинобудівна академія <b> Тема розширена:</b> Юридична особа і відокремлені підрозділи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наш ВНЗ (юридична особа) має відокремлені підрозділи (технікуми). Фінансування відокремлених підрозділів здійснюється МОНУ окремо від ВНЗ, кожний технікум має свій код ЄДРПОУ. Відокремлені підрозділи створили свої тендерні комітети і беруть участь у процедурах закупівель на підставі довіреності, виданої юридичною особою та від її імені. На підставі роз’яснень уповноваженого органу ВНЗ кожного року складає річний план закупівель з урахуванням об’ємів закупівель відокремлених підрозділів. Дуже складно контролювати проведення закупівель відокремлених підрозділів, особливо наприкінці роки. При цьому в мережі Інтернет є роз'яснення з боку правників з цього питання, що якщо відокремлені підрозділи мають окремий код ЄДРПОУ, можна не сумувати закупівлі за предметом закупівлі: "ВНЗ+технікум+технікум" у річному плані. Чи обов’язково узгоджувати річні плани закупівель юридичної особи та відокремлених підрозділів, для того щоб уникнути обвинувачень у поділі предмету закупівель на частини??? Карнаух С.Г. [email protected] <b> Номер відповіді:</b> 632/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Донбаська державна машинобудівна академія <b> Тема розширена:</b> Визначення переможця між учасниками: платником податку ПДВ і ФОП <b>Суть питання:</b> Доброго дня! При проведенні закупівель: відкриті торги, особливо допорогові закупівлі (зараз спрощені) систематично виникає питання оцінки тендерних пропозицій учасників платників ПДВ та неплатників ПДВ. Замовник - ВНЗ (бюджетна установа) не є платником ПДВ, тому йому вигідна найменша ціна. Часто переможцем з найменшою ціною є неплатник ПДВ. Це обурює тих, у кого до ціни додається ПДВ. У просторах інтернету багато міркувань з цього приводу: ситуація 1. В оголошенні і тендерній документації вказана ціна з ПДВ. Переможцем стає Учасник без ПДВ. Договір, який укладається з переможцем відрізняється від тендерної пропозиції за істотною умою – ціною без ПДВ! ситуація 2. В оголошенні вказана ціна без ПДВ. В мережі інтернет наведені приклади, коли учасник неплатник ПДВ оскаржує рішення в Антимонопольному комітеті, вважаючи, що порушені його права. Як правильно діяти Замовнику, щод не порушити Закон та його дії не були оскаржені учасником? <b> Номер відповіді:</b> 633/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q = У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori

<b>Запит від:</b> Запит від Донбаська державна машинобудівна академія <b> Тема розширена:</b> Конкретна торгова марка або еквівалент <b>Суть питання:</b> У новій редакції Закону, при проведенні спрощеної закупівлі, передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, які містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Таке формулювання я розцінюю як можливість на власний розсуд визначати, чи потрібно зазначити про можливість надання аналогів чи еквівалентів до відповідного предмету закупівлі. У разі відсутності можливості надання аналогів чи еквівалентів ця норма суперечить принципам недискримінації учасників, максимальної економії та ефективності, які, відповідно до цього законопроекту, застосовуються й у спрощених закупівлях. Тому до сих пір, після подання оголошення у допорогових закупівлях, завжди задається одне і теж питання (я рахую адміністрацією майданчика) щодо еквівалентів і аналогів.З цього питання точяться постійні чвари між замовником і учасниками, які плутають допорогові закупівлі з конкурентними процедурами. Як правильно поступати Замовнику? Особливу у новаціях нової редакції Закону. <b> Номер відповіді:</b> 634/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Одеській області <b> Тема розширена:</b> Щодо скасування допорогової закупівлі, розпочатої до введення в дію нової редакції Закону <b>Суть питання:</b> Чи потрібно відміняти допорогову закупівлю, яка була оголошена 17.04.2020 року, у зв'язку із введенням в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі". Враховуючи те, що проведення допорогової закупівлі не регламентується Законом. Та якщо необхідно відміняти, то яку підставу Замовник має вказати під час скасування закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 635/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів --- Документ: feba2fb5-c1ed-44e8-a22a-55cf408d364c.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - нова редакція Закону) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020, повідомляє. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 нової редакції Закону розроблення та затвердження нормативно-правових актів (далі - НПА), необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель належить до основних функцій Уповноваженого органу. Так, згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 “Про веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель”, інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” (за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua) визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель. Відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено Державне підприємство “ПРОЗОРРО”. ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,3#zkО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/25806-06 від 21.04.2020 16:59:28 2 Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 “Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі” (зі змінами від 07.04.2020 № 649). Водночас низка НПА наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації. Тому, до їх затвердження рекомендується використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Зокрема, замовники можуть використовувати примірну тендерну документацію; примірне положення про уповноважену особу та тендерний комітет; порядок визначення предмета закупівлі; особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення; порядок розміщення інформації про публічні закупівлі. При цьому НПА щодо примірної методики визначення вартості життєвого циклу, порядку організації тестування уповноважених осіб, структури, порядку формування та використання електронних каталогів наразі розробляються і зможуть використовуватися замовниками після їх затвердження, набрання чинності та реалізації відповідних технічних можливостей в електронній системі закупівель. Разом з тим, оскільки НПА щодо форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, а також переліку формальних помилок наразі розробляються, замовники можуть самостійно встановлювати в тендерній документації розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, а також опис і приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, керуючись статтею 22 нової редакції Закону та законодавством в цілому. Крім цього, згідно з частиною сьомою статті 18 нової редакції Закону розмір плати за скаргу, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки проект постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження” перебуває на розгляді, що унеможливлює застосування механізму оскарження процедур 3 закупівель, рекомендуємо замовникам оголошувати процедури закупівлі згідно з вимогами нової редакції Закону після прийняття зазначеного НПА та набрання чинності у встановленому порядку. При цьому зазначаємо, що відповідно до пункту 5 Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Отже, оскарження процедур закупівель, що були розпочаті до введення в дію цього Закону, здійснюється відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги”. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46