<b>Запит від:</b> Запит від КНП Звенигродська ЦРЛ <b>Суть питання:</b> Нами було оголошено двічі (не змінюючи умови, суму та позиції) відкриті торги, мультилотова закупівля, витратних матеріалів по Коду ДК021:2015- 33140000-3 Медичні матеріали. Двічі за відсутності учасників торги не відбулися по жодному з лотів. Чи можу я застосувати переговорну процедуру при мультилотових відкритих торгах? <b> Номер відповіді:</b> 565/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що питання закупівлі за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774

<b>Запит від:</b> Запит від Великорибальський психоневрологічний будинок-інтернат <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Було проведено відкриті торги на продукти харчування, всього 5 учасників у яких документи не відповідали умовам тендерної докуменації. Було оголошено повторно відкриті торги, але на час проведення торгів відсутні продукти для забезпечення харчуванням 376 осіб. Яким чином можливо придбати продукти харчування на період проведення торгів? <b> Номер відповіді:</b> 566/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844 , розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 " Щодо передумов здійснення закупівель ".

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент фінансів Луганської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Формування річного плану закупівель у перехідний період <b>Суть питання:</b> На початку 2020 року в установі було затверджено додаток до річного плану закупівель (річного плану не було). Як після 19.04.2020 сформувати річний план закупівель з урахуванням укладених договорів з початку року. Як у системі відображатиметься інформація по одному коду закупівлі якщо це був звіт про укладений договір, а тепер буде спрощена закупівля та прямий договір? <b> Номер відповіді:</b> 567/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У свою чергу, відповідно до пункту 5 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує вид закупівлі та орієнтовний початок проведення. Так, виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану зокрема вноситься інформація про закупівлі, вартість предмета закупівлі яких менше відповідних вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону, та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може періодично вносити зміни в річний план, додаючи при цьому зокрема інформацію про заплановані спрощені закупівлі та закупівлі, що передбачають оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Варто також зазначити, що плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти Новороздільської міської ради <b>Суть питання:</b> В новій редакції закону прописано, що Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту. Чи можна призначити уповноваженою особою на проведення спрощених процедур працівника без вищої освіти але з п'ятирічним стажем проведення тендерних процедур? <b> Номер відповіді:</b> 568/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ”, який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від Львівське комунальне підприємство "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" <b> Тема розширена:</b> Звіт про договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> Добрий день. 1. Чи потрібно до звіту про договір про закупівлю укладений без викоритання електронної системи, які будуть оприлюднюватися після 19.04.2020р прикріпляти сканкопію договору, протоколу ТК або УО про обрання постачальника? 2. Що в розумінні закону буде вважатися спрощеною формою договору : накладна, рахунок-фактура,чи ін після підписання якого можна відраховувати 3 робочі дні для оприлюднення звіт про договір про закупівлю? 3. Якщо в накладній чи чи ін.док є товари які належать до різних кодів ДК, то по кожному виду опубліковувати звіт? 4. На електронних майданчиках будуь розроблені нові форми звіту? <b> Номер відповіді:</b> 569/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі – Закон) Щодо питань 1-3 Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Щодо питання 4 Законом визначено перелік інформації про закупівлі, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – система) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом. Водночас Законом не передбачено розроблення та затвердження Уповноваженим органом форм документів у сфері публічних закупівель. Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 Таким чином, до розроблення та затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель, замовник може розміщувати інформацію про публічні закупівлі в системі керуючись Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. У свою чергу, з технічних питань, а також питань розміщення інформації замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "КМЛ№11"КМР <b> Тема розширена:</b> Додаткові кошти <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть будь ласка, чи вважається новими коштами, якщо наявне перекидання коштів з одного КЕКВ на інший (підтвердним документом є довідка) на суму 100000 тис. грн, то ця сума буде додатковими коштами. І на який документ можна зіслатися? <b> Номер відповіді:</b> 570/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надана у запиті 823/2017 від 15.08.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7cc282b2-c8dd-4c83-9193-ffee2cf45679&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Оприлюдення звіту про договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Поясніть, будь ласка, чи може секретар тендерного комітету оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 560/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі  від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою  вартісних меж, встановлених  абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням   розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06

<b>Запит від:</b> Запит від Літинська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до договору <b>Суть питання:</b> У 2019 році після проведеного тендеру був заключений договір на виконання робіт з реконструкції парку на суму 2 млн.грн. У зв'язку з недостатнім фінансуванням,була укладена додаткова угода на зменшення обсягів закупівлі,вартість якої становила 1 млн.грн. У 2020 році заплановано продовжити роботи,укладено додаткову угоду ще на 800 тис.грн.,зміни вчасно оприлюднені,але ДКСУ відмовляється реєструвати угоду,оскільки у цьому році не опублікований річний план на цю суму. Чи правомірні дії ДКСУ,якщо так,то яку процедуру планувати,якщо тендер був проведений у минулому році на всю суму ПКД? <b> Номер відповіді:</b> 558/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону. Тому з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Кравчук Оксана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи може замовник продовжити розгляд пропозиції учасника спрощеної процедури до 20 робочих днів <b> Номер відповіді:</b> 559/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 нової редакції Закону визначено, що спрощеною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Частиною другою статті 14 нової редакції Закону визначено, що одним з етапів спрощеної закупівлі є розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника. У свою чергу відповідно до частини одинадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п’ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. Поряд з цим інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адмістрація морськиї портів України" <b> Тема розширена:</b> Застосувати переговорної процедуру закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону <b>Суть питання:</b> Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, що проводилася відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону? <b> Номер відповіді:</b> 552/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ТЕНДЕРНЕ АГЕНТСТВО РАДНИК» <b>Суть питання:</b> У зв’язку з вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування нових норм Закону. Так, відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладенням кваліфікованого електронного підпису. В свою чергу частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електроні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Оскільки Закон України «Про електроні документи та електронний документообіг» регулює питання документообігу саме електронних документів, то вбачається логічним, що якщо вимагається створення документів тендерної пропозиції відповідно до згаданого в цьому абзаці Закону, то такі документи повинні бути створенні як електронні документи. При цьому статтею 6 цього Закону зазначено, що створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису. Практика використання електронної системи закупівель пішла таким чином, що замовники не вимагають накладення електронного підпису на кожен окремий документ тендерної пропозиції учасника, оскільки учасники подають скановані документи, які підписані представником учасника та засвідчені печаткою учасника. Часто замовники вимагають накладення електронного підпису на всю тендерну пропозицію. Але враховуючи, що в Законі з’явилася заборона вимагати засвідчення документів підписом і печаткою, якщо учасником надано електронний документ, просимо просимо надати роз'яснення та рекомендації на наступні питання: 1. при подачі тендерної пропозиції учасник засвідчує кожен окремий документ підписом та печаткою та надає в пропозиції його скан-копію або учасник створює кожен окремий документ як електронний документ та на кожен окремий документ накладає кваліфікований електронний підпис - за вибором учасника? 2. Якщо всі документи подані як електронні документи - то на всю пропозицію можна не накладати кваліфікований електронний підпис? 3. Учасник може подати частину документів як скан-копії документів засвідчені підписом і печаткою, а частину документів як електронні документи. І в такому випадку вся пропозиція повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом? 4. Вимога замовника до учасників про створення та подання документів лише у формі електронних документів з підписанням кожного окремого документу кваліфікованим електронним підписом не буде протирічити нормам Закону? 5. У разі ж подання скан-копій документів підписаних та завірених печаткою але не підписаних кваліфікованим електронним підписом, то замовник правомірно відхиляє таку пропозицію? 6. Чи правомірно буде замовнику вимагати від учасника надати документи пропозиції засвідчені підписом та печаткою уповноваженої особи такого учасника у вигляді скан-копій без накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен окремий документ, а лише накладення кваліфікованого електронного підпису на пропозицію? <b> Номер відповіді:</b> 553/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Поряд з цим статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону. Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.

<b>Запит від:</b> Запит від Приходько Володимир Сергійович <b>Суть питання:</b> Доброго дня, надайте відповідь на наступне запитання: Чи можливо призначити Уповноваженою особою замовника (військової частини) - військовослужбовця даної вч, на підставі нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме способу викладеного в пункті 1 статті 11 Закону, який вказує, що призначення уповноваженої особи шляхом покладення на "працівника" (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством ? (Наголошую, що цікавить відповідь тільки про спосіб визначений в даному пункті, не має потреби у наданні відповіді, стосовно можливості застосування інших способів викладених в даній статті) Враховуючи наступне, що в даному пункті прямо передбачено, що призначається тільки шляхом "покладення на працівника (працівників)" функцій уповноваженої особи, в свою чергу, категорія "військовослужбовці" не є тотожною з категорією "працівники", згідно ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" та ЗУ "Про охорону праці". П.35 ч.1 ст.1 Закону має також посилання на те, що уповнаваженою особою може бути тільки службова (посадова) чи інша особа, яка є "працівником" замовника... Також, в п.1 ч.1 ст.11 Закону вказано, що "функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством", однак військовослужбовцям згідно ЗУ "Про запобігання корупції" заборонено займатися іншою оплачуваною діяльністю, окрім деяких випадків, наприклад викладацької, наукової і творчої діяльності... Також, враховуючи положення законодавства про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям (наказ МОУ №260 та постанова КМУ №704), не передбачена можливість здійснення будь-яких доплат в разі покладення на них іншої додаткової роботи. Отже, в даній ситуації, норма про доплату військовослужбовцям є Нездійсненною. Буду вдячний за надану Вами відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 554/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ” . При цьому додатково відповідь на питання міститься у запиті 413/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4&lang=uk-UA