<b>Запит від:</b> Запит від військова частина Т0320, код ЄДРПОУ 33125935 <b> Тема розширена:</b> Роз’яснення вимог ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019р. № 114-ІХ. <b>Суть питання:</b> Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій. 9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій. 16. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити наступну інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції. Запитання. 1. Помилку учасник може допустити тільки в інформації та/або документах визначених пунктами 1, 2 частини 16 статті 29 Закону чи у всіх документах тендерної документації? 2. Чи допускається помилка в тексті банківської гарантії? 3. Відсутність документа являється помилкою чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 800/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Згідно частини дев"ятої статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 нової редакції Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі к валіфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Отже, Законом встановлено вичерпний перелік інформації та/або документів, що подані у тендерній пропозиції, щодо яких можливо усунення невідповідностей учасниками протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Щодо питань 2, 3 Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Разом з тим згідно з частиною першою статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.

<b>Запит від:</b> Запит від Глухов Сергій Миколайович <b> Тема розширена:</b> Чи відміняти допорогові закупівлі після набрання чинності нового Закону <b>Суть питання:</b> Просимо розяснити позицію Мінекономіки стосовно можливості закінчення (укладання договорів) за результатами допорогових закупівель з використанням ЕСЗ на суму більше 50-ти але меньше 200 тис. грн., які були розпочаті до 19.04.2020 року але не закінчені до цієї дати. Позиція Лілії Кулик викликала надзвичайну дискусію: https://infobox.prozorro.org/articles/chi-vidminyati-doporogovi-zakupivli-pislya-19-kvitnya-2020-roku <b> Номер відповіді:</b> 801/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області <b> Тема розширена:</b> Закінчення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 20 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у редакції, яка діяла до 19.04.2020 публічна закупівля (далі-закупівля) це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З огляду на четвертий абзац ст.2 Закону у редакції, яка діяла до 19.04.2020 " Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору." Відповідно до Закону договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, в т.ч. за результатами проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону (пункт 13 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"» затвердженою наказом ДП «Прозорро» № 10 від 19.03.2019). Частиною 5 Розділу X «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону визначено що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до набрання чинності змін до Закону, використовуючи електронну систему закупівель, розпочало процедури допорогових закупівель (вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону), які не закінчені на даний час. Просимо надати роз’яснення, чи не буде вважатися порушенням чинного законодавства закінчення процедур закупівель шляхом укладання договору з переможцем закупівлі з огляду на те, що Замовником вже розпочата процедура допорогової закупівлі у порядку, встановленому Уповноваженим органом? <b> Номер відповіді:</b> 802/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від АТ Укргазвидобування <b> Тема розширена:</b> ефір метил-трет-бутиловий CPV - 2495000-8 <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення чи підпадає закупівля ефір метил-трет-бутиловий (МТБЕ)(CPV - 2495000-8) під пункт 5 Закону, а саме: 4) вуглеводнева сировина, нафтопродукти для їх подальшої переробки і реалізації та пов’язаних і необхідних для цього супутніх послуг: з переробки, виробництва, транспортування, фрахтування, страхування, переміщення, вантажних перевезень, зберігання, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських, інформаційно-аналітичних послуг щодо ринкових цін та біржових котирувань, фінансових послуг, послуг бірж, аукціонів, систем електронних торгів; Додатково зазначаємо, що МТБЕ застосовується у виробництві автомобільних бензинів А-92 та А-95 як високооктановий компонент, який має високе октанове число, відсутність ароматичних вуглеводнів та низький вміст сірки. Виробництво автомобільних бензинів не можливе без цього компоненту оскільки не буде забезпечена відповідність продукції вимогам Технічного регламенту. Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 803/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі таких предметів закупівлі, як: вуглеводнева сировина, нафтопродукти для їх подальшої переробки і реалізації та пов’язаних і необхідних для цього супутніх послуг: з переробки, виробництва, транспортування, фрахтування, страхування, переміщення, вантажних перевезень, зберігання, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських, інформаційно-аналітичних послуг щодо ринкових цін та біржових котирувань, фінансових послуг, послуг бірж, аукціонів, систем електронних торгів, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 4 частини шостої статті 3 Закону. Водночас, оскільки відповідно дo Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 21 січня 2015 р. № 32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. № 847),   Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах,  з питань віднесення ефіру метил-трет-бутиловий (МТБЕ) до  вуглеводневої сировини, нафтопродуктів пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. В свою чергу, згідно пункту 9 частини 3 статті 14 Закону В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються: кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель). Враховуючи вищезазначене виникає питання, якою нормою Закону замовник торгів повинен імперативно керуватися під час застосування спрощеної закупівлі, визначення кінцевого строку подання та оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 804/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень. Враховуючи вищезазначене виникає питання, поняття «машинозчитувальний формат» мається на увазі, що це документи завантажуються в електронну систему закупівель у вигляді файлів, придатних для машинозчитування (файли з розширенням «..pdf.», «..jpeg.», тощо)? Прохання надати роз’яснення та визначення терміну «машинозчитувальний формат». <b> Номер відповіді:</b> 805/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – система) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі –протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень. Водночас інформація про закупівлі, зазначена у частині першій цієї статті, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних (частина шоста статті 10 Закону). У свою чергу, вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, визначаються Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 (далі – Положення). При цьому абзацом п’ятим пункту 2 Положення визначено, що машиночитаний формат – формат даних, структурований таким чином, що дає змогу інформаційним системам ідентифікувати, розпізнавати, перетворювати та отримувати конкретні дані без участі людини. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи повинен замовник оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках внесення змін до неістотних умов договору? <b> Номер відповіді:</b> 806/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Частиною п’ятою статті 41 Закону визначено випадки, коли істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися. При цьому відповідно до частини восьмої статті 41 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю оприлюднюється замовником виключно у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Просимо надати роз’яснення, чи може замовник торгів під час проведення спрощеної закупівлі укласти договір з учасником у той же день, що і день прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 807/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 134/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. В свою чергу, пунктом 12 частини 1 статі 17 Закону визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Враховуючи відсутність офіційних роз’яснень щодо віднесення вищезазначеної інформації до джерел відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним та ін. джерел вільного доступу, виникає питання, у який саме спосіб документального підтвердження згідно із законодавством переможець може підтвердити відсутність підстав, передбачених пунктом 12 частини першої статті 17 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 808/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи може замовник вимагати від учасників надання у складі пропозицій засвідчених печаткою та підписом уповноваженої особи документів (матеріалів та інформації) із накладанням електронного цифрового підпису? <b> Номер відповіді:</b> 809/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 604/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Динник Жанна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Зміни до договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! 21.04.2020 було укладено договір поставки, за результатами процедури закупівлі, оголошеної до 19.04.2020. Виникла необхідність несення змін до такого договору. У такому разі слід керуватись нормами ст.41 нової (чинної на сьогодні) редакції Закону "Про публічні закупівлі" чи ст.36 Закону "Про публічні закупівлі", в редакції до 19.04.2020? <b> Номер відповіді:</b> 810/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи зобов’язаний замовник торгів у тендерній документації зазначати обгрунтування застосування посилання на конкретні (торгові) марку, патенти, типи, конкретне місце походження, тощо? <b> Номер відповіді:</b> 811/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.04.2020) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент" . З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. При цьому у замовника мають бути обґрунтовані підстави щодо закупівлі з посиланням на конкретну торгову марку, тип, місце походження тощо стосовно предмета закупівлі та у разі такої необхідності замовник обов’язково зазначає у технічній специфікації до тендерної документації вираз "еквівалент".