<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міловський районний центр ПМСД" <b> Тема розширена:</b> призначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> для призначення уповноваженої особи трудовим договіром потрібна штатна одиниця, чи можливо прийняти для виконання цієї роботи працівника позаштатно, наприклад юриста, який працює в іншому закладі якщо ми медичний заклад <b> Номер відповіді:</b> 785/2020

<b>Запит від:</b> Запит від КЗОМР "Центр ФЗН "Спорт для всіх" <b>Суть питання:</b> 26.03.2020 та 13.04.2020 Оголошено про відкриті торги, але закупівля не відбулася. Які подальші дії? Надайте роз'яснення. <b> Номер відповіді:</b> 786/2020 <b> Відповідь:</b> Разом з тим Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

<b>Запит від:</b> Запит від Крива Алла Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Спрощена процедура закупівель (послуг з ремонту автотранспорту та придбання запасних частин до нього) <b>Суть питання:</b> Філія, яка не є юридичною особою знаходиться на відстані 200 км. від обласного центру де розташована юридична особа в підпорядкуванні якої вона знаходиться . Сталася поломка автомобіля в дорозі необхідно придбати запасні частини та провести ремонт. Яким чином це здійснити, якщо юридична особа згідно плану закупівель на ці цілі має 150 тис.грн. і в підпорядкуванні якої є 25 філій по області, які використовують автотранспорт, а для підготовки і проведення спрощеної процедури закупівель потрібно час? Чи має право водій за авансовим звітом придбати запасні частини та своїми силами провести ремонт ? <b> Номер відповіді:</b> 787/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Сулимка Людмила Миколаївна <b>Суть питання:</b> На етапі запровадження системи уповноважених осіб виникає декілька запитань. 1.При призначенні декількох уповноважених осіб за напрямами закупівель чи може бути призначений уповноважений з оприлюднення інформації, тобто фактично, з майданчиком працюватиме одна особа? Чи правильно це? 2. Чи може уповноважена за напрямом особа у своєму протоколі доручити іншому фахівцю (наразі є особа в складі тендерного комітету відповідальна за оприлюдення інформації на ел.майданчику)оприлюднити інформацію по закупівлі, щоб робота з майданчиком проводилась централізовано? <b> Номер відповіді:</b> 788/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 , розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Носенко Наталія Леонідівна <b> Тема розширена:</b> Оподаткування ЛЗ <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу дати такі роз'яснення. На початку року були заключені тендерні договори на поставку лікарських засобів. Серед них є лікарські засоби, які зараз наявні в переліку ЛЗ для надання медичної допомоги хворим з COVID-19 та звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Чи звільняються від оподаткування ЛЗ входять в перелік для лікування COVID-19 але які пославляються по договорами заключеним не під COVID-19? <b> Номер відповіді:</b> 789/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 462/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=03b0f1b5-0b43-4ae6-a1ad-252356d3f1ee

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> Порядок здійснення Замовником закупівлі робіт з авторського нагляду за будівництвом <b>Суть питання:</b> Департамент є замовником у розумінні ЗУ«Про публічні закупівлі» (з урах. змін, внесених ЗУ від 19.09.2019 №114-IX) та керується його положеннями. Норми ЦКУ (далі–Кодекс), ЗУ "Про авторське право і суміжні права", "Про архітектурну діяльність", ПКМУ, якою затверджено порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" регулюють визначення та засади застосування авторського права. Право автора на результат його творчої діяльності в галузі архітектури виникає з моменту створення твору (у т.ч. проекту), незалежно від того, був він закінчений і обнародуваний чи ні. Після реалізації проекту права автора на побудовані будівлі, споруди та інші твори як об'єкти авторського права також належать авторові, якщо вони не були передані за договором, а також з урахуванням норм законодавства щодо прав на службові твори та твори, створені на замовлення. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт та юридичній або фіз. особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:1)право на використання твору; 2)виключне право дозволяти використання твору; 3)право перешкоджати неправомірному використанню твору, у т.ч. забороняти таке використання. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі в реалізації проектів цих творів. Відповідно до Порядку, затвердженого ПКМУ від 11.07.2007 №903, ЗУ"Про архітектурну діяльність" та ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 визначено механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) та зазначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором-автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі-генпроектувальник) відповідно до законодавства та договору з замовником протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Виходячи з положень ЗУ"Про авторське право і суміжні права" генпроектувальник є автором твору архітектури (твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо), а у розрізі Кодексу-первинним суб’єктом авторського права. Генпроектувальник на підставі договору з Замовником розробляє проектну документацію, яка є твором архітектури (службовий твір-твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору між ним і Замовником), та супроводжує і реалізує проект шляхом ведення авторського нагляду. Авторське право являється одним з напрямів інтелектуальної власності, виходячи з вище перелічених законодавчих актів за порушення авторського права передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання порушень ЗУ"Про авторське право і суміжні права", ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.), ПКМУ від 11.07.2007 №903 департамент звертається до Вас з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи може Замовник здійснювати придбання робіт з авторського нагляду, відповідно до п.2 ч.7 ст.3 та п.2 ч.2 ст.40 ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.) якщо роботи можуть бути виконані виключно певним суб’єктом господарювання (генпроектувальником) через необхідність захисту прав інтелектуальної власності? <b> Номер відповіді:</b> 790/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Хорольський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" <b> Тема розширена:</b> Капітальний ремонт <b>Суть питання:</b> Доброго дня, якщо капітальний ремонт приміщення амбулаторії триває з 2017 р. по сьогоднішній день і загальна вартість робіт з початку ремонту становить 1 454,3 тис. грн., а ремонт триває, то наступну закупівлю, наприклад, вартістю 150 тис. грн. уже потрібно проводити як "відкриті торги"? 1:45 <b> Номер відповіді:</b> 791/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Разом з тим, оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть  використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Згідно з  розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 , а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 , із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника . Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН  А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону. При цьому у разі виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити або виділення додаткових коштів, такий предмет закупівлі буде вважатися новим предметом договору. Крім того, у запиті 183/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA міститься відповідь щодо внесення змін до договору.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"ЕЙБІДІ ГРУП" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Будемо вдячні за роз’яснення щодо ст.40 «Переговорна процедура закупівлі»: Чи можна застосовувати дану статтю, а саме пункт «5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера…» Якщо закупівля робіт відбулася в 2019 році, а на даний момент виникла необхідність закупити додаткові роботи на об’єкті цього ж Замовника, які не будуть перевищувати вартість 50% ціни попереднього договору ? <b> Номер відповіді:</b> 792/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Соловій Христина Дмитрівна <b>Суть питання:</b> Державне підприємство не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Скажіть, будь ласка, у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020, таке державне підприємство повинно визначити уповноважену особу? дякую! <b> Номер відповіді:</b> 794/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Водночас відповідно до статті 75 Господарського кодексу України (далі – ГК України)  державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо. Отже, оскільки положення ГК України  не приведені у відповідність до нової редакції Закону, юридичні особи, які зазначені частині у першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону. Водночас відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Ураховуючи викладене, у разі здійснення закупівель юридичними особами, які не є замовниками у розумінні Закону, відповідальною за оприлюднення звіту про укладений договір може бути будь-яка служба (посадова) особа підприємства.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький обласний центр зайнятості <b>Суть питання:</b> У разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель Замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі внесення змін до такого договору (укладення додаткових угод) чи потрібно оприлюднювати ці додаткові угоди та надавати звіт про виконання договору? <b> Номер відповіді:</b> 795/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Ритуальна служба" Нікопольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Реєстрація договорів допорогових закупівельпісля вступу в дію 19.04.2020 р. Нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Казначейство не бажає реєструвати договір по закупівлі, яка проводилася у період з 14.03.2020 р. по 21.04.2020 р. Наше посилання на п. 5 Прикінцевих та перехідних положень редакції Закону "Про публічні закупівлі" не є для их аргументом, тому як не визначено термін "процедура закупівель". Будь ласка де знайти, законодавчий чи нормативно-правовий акт, який би розтлумачував термін "Процедура закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 796/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти, молоді та спорту Збаразької райдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі скорочена <b>Суть питання:</b> якщо ми 30 квітня 2020 року розриваєм договір розподілу газу чи можем розпочинати проводити переговорну процедуру з розподілу газу починаючи з 30 квітня 2020 року за скороченою процедурою? <b> Номер відповіді:</b> 799/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас відповідно до частини сьомої статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Отже, частиною сьомою статті 40 Закону встановлено вичерпний перелік підстав та предметів закупівлі для укладення договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше п`яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Разом з тим здійснення закупівлі з розподілу природного газу розглянуто у листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06 "Щодо закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel