<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"ЕЙБІДІ ГРУП" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Будемо вдячні за роз’яснення щодо ст.40 «Переговорна процедура закупівлі»: Чи можна застосовувати дану статтю, а саме пункт «5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера…» Якщо закупівля робіт відбулася в 2019 році, а на даний момент виникла необхідність закупити додаткові роботи на об’єкті цього ж Замовника, які не будуть перевищувати вартість 50% ціни попереднього договору ? <b> Номер відповіді:</b> 792/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Соловій Христина Дмитрівна <b>Суть питання:</b> Державне підприємство не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Скажіть, будь ласка, у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020, таке державне підприємство повинно визначити уповноважену особу? дякую! <b> Номер відповіді:</b> 794/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Водночас відповідно до статті 75 Господарського кодексу України (далі – ГК України)  державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо. Отже, оскільки положення ГК України  не приведені у відповідність до нової редакції Закону, юридичні особи, які зазначені частині у першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону. Водночас відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Ураховуючи викладене, у разі здійснення закупівель юридичними особами, які не є замовниками у розумінні Закону, відповідальною за оприлюднення звіту про укладений договір може бути будь-яка служба (посадова) особа підприємства.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький обласний центр зайнятості <b>Суть питання:</b> У разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель Замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі внесення змін до такого договору (укладення додаткових угод) чи потрібно оприлюднювати ці додаткові угоди та надавати звіт про виконання договору? <b> Номер відповіді:</b> 795/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Ритуальна служба" Нікопольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Реєстрація договорів допорогових закупівельпісля вступу в дію 19.04.2020 р. Нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Казначейство не бажає реєструвати договір по закупівлі, яка проводилася у період з 14.03.2020 р. по 21.04.2020 р. Наше посилання на п. 5 Прикінцевих та перехідних положень редакції Закону "Про публічні закупівлі" не є для их аргументом, тому як не визначено термін "процедура закупівель". Будь ласка де знайти, законодавчий чи нормативно-правовий акт, який би розтлумачував термін "Процедура закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 796/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти, молоді та спорту Збаразької райдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі скорочена <b>Суть питання:</b> якщо ми 30 квітня 2020 року розриваєм договір розподілу газу чи можем розпочинати проводити переговорну процедуру з розподілу газу починаючи з 30 квітня 2020 року за скороченою процедурою? <b> Номер відповіді:</b> 799/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас відповідно до частини сьомої статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Отже, частиною сьомою статті 40 Закону встановлено вичерпний перелік підстав та предметів закупівлі для укладення договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше п`яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Разом з тим здійснення закупівлі з розподілу природного газу розглянуто у листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06 "Щодо закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина Т0320, код ЄДРПОУ 33125935 <b> Тема розширена:</b> Роз’яснення вимог ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019р. № 114-ІХ. <b>Суть питання:</b> Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій. 9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій. 16. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити наступну інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції. Запитання. 1. Помилку учасник може допустити тільки в інформації та/або документах визначених пунктами 1, 2 частини 16 статті 29 Закону чи у всіх документах тендерної документації? 2. Чи допускається помилка в тексті банківської гарантії? 3. Відсутність документа являється помилкою чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 800/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Згідно частини дев"ятої статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 нової редакції Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі к валіфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Отже, Законом встановлено вичерпний перелік інформації та/або документів, що подані у тендерній пропозиції, щодо яких можливо усунення невідповідностей учасниками протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Щодо питань 2, 3 Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Разом з тим згідно з частиною першою статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.

<b>Запит від:</b> Запит від Глухов Сергій Миколайович <b> Тема розширена:</b> Чи відміняти допорогові закупівлі після набрання чинності нового Закону <b>Суть питання:</b> Просимо розяснити позицію Мінекономіки стосовно можливості закінчення (укладання договорів) за результатами допорогових закупівель з використанням ЕСЗ на суму більше 50-ти але меньше 200 тис. грн., які були розпочаті до 19.04.2020 року але не закінчені до цієї дати. Позиція Лілії Кулик викликала надзвичайну дискусію: https://infobox.prozorro.org/articles/chi-vidminyati-doporogovi-zakupivli-pislya-19-kvitnya-2020-roku <b> Номер відповіді:</b> 801/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області <b> Тема розширена:</b> Закінчення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 20 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у редакції, яка діяла до 19.04.2020 публічна закупівля (далі-закупівля) це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З огляду на четвертий абзац ст.2 Закону у редакції, яка діяла до 19.04.2020 " Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору." Відповідно до Закону договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, в т.ч. за результатами проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону (пункт 13 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"» затвердженою наказом ДП «Прозорро» № 10 від 19.03.2019). Частиною 5 Розділу X «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону визначено що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до набрання чинності змін до Закону, використовуючи електронну систему закупівель, розпочало процедури допорогових закупівель (вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону), які не закінчені на даний час. Просимо надати роз’яснення, чи не буде вважатися порушенням чинного законодавства закінчення процедур закупівель шляхом укладання договору з переможцем закупівлі з огляду на те, що Замовником вже розпочата процедура допорогової закупівлі у порядку, встановленому Уповноваженим органом? <b> Номер відповіді:</b> 802/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від АТ Укргазвидобування <b> Тема розширена:</b> ефір метил-трет-бутиловий CPV - 2495000-8 <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення чи підпадає закупівля ефір метил-трет-бутиловий (МТБЕ)(CPV - 2495000-8) під пункт 5 Закону, а саме: 4) вуглеводнева сировина, нафтопродукти для їх подальшої переробки і реалізації та пов’язаних і необхідних для цього супутніх послуг: з переробки, виробництва, транспортування, фрахтування, страхування, переміщення, вантажних перевезень, зберігання, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських, інформаційно-аналітичних послуг щодо ринкових цін та біржових котирувань, фінансових послуг, послуг бірж, аукціонів, систем електронних торгів; Додатково зазначаємо, що МТБЕ застосовується у виробництві автомобільних бензинів А-92 та А-95 як високооктановий компонент, який має високе октанове число, відсутність ароматичних вуглеводнів та низький вміст сірки. Виробництво автомобільних бензинів не можливе без цього компоненту оскільки не буде забезпечена відповідність продукції вимогам Технічного регламенту. Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 803/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі таких предметів закупівлі, як: вуглеводнева сировина, нафтопродукти для їх подальшої переробки і реалізації та пов’язаних і необхідних для цього супутніх послуг: з переробки, виробництва, транспортування, фрахтування, страхування, переміщення, вантажних перевезень, зберігання, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських, інформаційно-аналітичних послуг щодо ринкових цін та біржових котирувань, фінансових послуг, послуг бірж, аукціонів, систем електронних торгів, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 4 частини шостої статті 3 Закону. Водночас, оскільки відповідно дo Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 21 січня 2015 р. № 32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. № 847),   Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах,  з питань віднесення ефіру метил-трет-бутиловий (МТБЕ) до  вуглеводневої сировини, нафтопродуктів пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. В свою чергу, згідно пункту 9 частини 3 статті 14 Закону В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються: кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель). Враховуючи вищезазначене виникає питання, якою нормою Закону замовник торгів повинен імперативно керуватися під час застосування спрощеної закупівлі, визначення кінцевого строку подання та оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 804/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень. Враховуючи вищезазначене виникає питання, поняття «машинозчитувальний формат» мається на увазі, що це документи завантажуються в електронну систему закупівель у вигляді файлів, придатних для машинозчитування (файли з розширенням «..pdf.», «..jpeg.», тощо)? Прохання надати роз’яснення та визначення терміну «машинозчитувальний формат». <b> Номер відповіді:</b> 805/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – система) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі –протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень. Водночас інформація про закупівлі, зазначена у частині першій цієї статті, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних (частина шоста статті 10 Закону). У свою чергу, вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, визначаються Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 (далі – Положення). При цьому абзацом п’ятим пункту 2 Положення визначено, що машиночитаний формат – формат даних, структурований таким чином, що дає змогу інформаційним системам ідентифікувати, розпізнавати, перетворювати та отримувати конкретні дані без участі людини. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи повинен замовник оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках внесення змін до неістотних умов договору? <b> Номер відповіді:</b> 806/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Частиною п’ятою статті 41 Закону визначено випадки, коли істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися. При цьому відповідно до частини восьмої статті 41 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю оприлюднюється замовником виключно у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.