<b>Запит від:</b> Запит від Південна міська рада <b> Тема розширена:</b> Особливості процедури визначення уповноваженої особи органом місцевого самоврядування <b>Суть питання:</b> Прошу надати консультацію щодо особливостей призначення уповноваженої особи органом місцевого самоврядування. З урахуванням положень ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовником визначається орган місцевого самоврядування, до представницьких органів Конституція України та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносять сільські, селищні, міські ради — вони представляють сільські, селищні, міські громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Таким чином, чи має призначатись уповноважена особа рішенням сільської, селищної,міської ради?Чи має затверджуватись Положення про уповноважену особу рішенням саме ради, а не виконкому чи розпорядженням голови? <b> Номер відповіді:</b> 127/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Софтстем" <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз’яснення з приводу публічних закупівель, що фінансуються за рахунок інструменту Ukraine Facility <b>Суть питання:</b> ТОВ «Софтстем» є провідним постачальником обладнання для навчальних закладів, зокрема мультимедійного обладнання (код ДК 21: 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання), офісної техніки (код ДК 021:2015: 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина) тощо та планує брати участь у публічних закупівлях щодо постачання зазначеного обладнання по програмі «Нова українська школа» (далі – НУШ). Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2025 р. «Про субвенцію на Нову українську школу на 2025 рік (обладнання класів)» фінансування програми НУШ в 2025 р. відбувається в рамках реалізації інструменту Ukraine Facility (постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 «Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility»). Вимогами статті 11 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29 лютого 2024 року (далі - Регламент) та статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (далі - Рамкова угода) визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України (далі - План). Зокрема, поставки і матеріали, які фінансуються та закуповуються для виконання Плану України, повинні походити з прийнятних країн, крім випадків, коли поставки та матеріали не можуть бути отримані у жодній із таких країн або можуть підпадати під дію обмежувальних заходів ЄС. Переліком таких прийнятних країн визначено країни-члени Європейського союзу, країни-партнери з регіону Західні Балкани, Україну, Грузію та Молдову. Проте, за наявними даними та на підставі багаторічного досвіду роботи на цьому ринку, наразі відсутні товари з категорій мультимедійного обладнання (інтерактивні панелі, інтерактивні дошки, проектори), офісної техніки (ноутбуки, комп’ютери, планшети тощо), які мають походження із зазначених країни (і що, відповідно, підтверджується Сертифікатом походження (Certificate of Origin), який видається Торгово-промисловими палатами). Всі товари вказаних категорій, як і переважної більшості споживчої електроніки, виробляються в країнах Азії (переважно, Китайській Народній Республіці), не залежно від країни реєстрації виробника та/або торгівельної марки. Прохання надати роз’яснення, чи можливе постачання товарів зазначених категорій, походженням не з переліку прийнятних країн, в рамках реалізації субвенції на Нову українську школу на 2025 р. (обладнання класів)? Яким чином постачальник та/або замовник має підтвердити неможливість дотримання вимоги щодо походження матеріалів (товарів) з прийнятних країн для запобігання порушенням умов інструменту Ukraine Facility? <b> Номер відповіді:</b> 128/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 123/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Пов'язані особи <b>Суть питання:</b> Вітаю. Прошу надати консультацію щодо наступної ситуації. Замовник – юридична особа публічного права (департамент місцевого органу виконавчої влади) проводить спрощену закупівлю згідно з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) № 169 від 28.02.2022 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" із змінами, внесеними постановами КМУ № 176 від 02.03.2022, № 195 від 04.03.2022, № 201 від 05.03.2022, № 290 від 16.03.2022, № 335 від 20.03.2022, № 437 від 12.04.2022, № 723 від 24.06.2022, № 777 від 07.07.2022, № 874 від 02.08.2022. Засновник Учасника спрощеної закупівлі пов'язаний особистими відносинами з керівником місцевого органу виконавчої влади. Вказані відносини не є подружніми або родинними. Один із працівників Замовника протягом певного періоду часу в минулому обіймав посаду в Учаснику, з якої був звільнений більше, ніж за рік до проведення закупівель. За таких умов: (1) Чи вважатимуться Замовник і Учасник та/або Учасник і керівник місцевого органу виконавчої влади, до якого входить Замовник, та/або Замовник і засновник Учасника та/або інші вищевказані особи пов'язаними у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? (2) Якщо так, чи підлягатиме застосуванню п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 129/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та запиті № 61/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент комунального господарства та благоустрою ВМР <b> Тема розширена:</b> Виконавчий орган міської ради та комунальне підприємство сворене міською радою, чи є пов'язаними особами? <b>Суть питання:</b> Міська рада утворила комунальні підприємства для виконання певних робіт з утримання об’єктів благоустрою міста. Яким чином можна укладати договори між департаментом КГтаБ (орган управління для комунальних підприємств) - розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, та комунальними підприємствами - одержувачами. На даний момент комунальні підприємства навіть не можуть приймати участь у торгах, як пов’язані з ДКГтаБ особи, що створені одним засновником (Вінницькою міською радою). Підкажіть будь ласка яким чином організовувати роботу у місті, де нема конкуренції виконавців послуг і створені спеціалізовані підприємства? Чи може головний розпорядник бюджетних коштів проводити тендер для розпорядників коштів нижчого рівня, які є окремою юридичною особою? Чи може комунальне підприємство, яке є підзвітним департаменту комунального господарства та благоустрою брати участь в відкритих торгах, які проводить департамент, відповідно до Закону «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 126/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Мацюрак Наталія Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерної пропозиції переможця <b>Суть питання:</b> за результатами торгів визначено переможця торгів. Строк укладання договору 12.03.2025. Переможець 06.03.2025 надав лист про відмову від укладання Договору. Чи є порушенням відхилення тендерної пропозиції переможця у зв'язку з відмовою від укладання договору 18.03.2025? чи визначений строк відхилення тендерної пропозиції переможця торгів і чи можна відхиляти з такої підстави за межами строку укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 125/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 460/2017 та № 402/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/44665e92-8acb-4bdc-ba26-2466349bb8d4?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e0e7de45-01c2-4c49-a7c5-be114dddfbf9?lang=uk-UA Крім цього, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно пункту 44 Особливостей  замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема саме переможець процедури закупівлі: - відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю. Тому, замовник керуючись підпунктом 3 пункту 44 Особливостей, відхиляє тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції, строк дії якої ще не минув та перевіряє її на відповідність вимогам тендерної документації. Так, відповідно до пункту 46 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. Відповідно до абзацу 5 пункту 49 Особливостей у разі відхилення тендерної пропозиції з підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 44 цих особливостей, замовник визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників процедури закупівлі, тендерна пропозиція (строк дії якої ще не минув) якого відповідає критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і може бути визнана найбільш економічно вигідною відповідно до вимог Закону та цих особливостей, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону та цим пунктом. Отже, оскільки етап відхилення тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, який відмовився від підписання договору про закупівлю, передує етапу визначення наступного переможця процедури закупівлі та прийняттю замовником рішення про намір укласти договір про закупівлю, і при цьому Законом та Особливостями не визначено строку, протягом якого приймається рішення, замовник керується вимогами, визначеними статтею 33 Закону та пунктом 49 Особливостей. Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів  сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівлі щодо Ukraine Facility <b>Суть питання:</b> Вимогами статті 11 Регламенту щодо Ukraine Facility та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Нашою установою планується закупівля інтерактивних панелей для закладів освіти за кошти Європейського Союзу згідно інструменту Ukraine Facility. На виконання Постанови КМ України від 31.12.24 року №1554 закупівлю плануємо проводити через Прозоро Маркет. Просимо надати офіційне роз’яснення, який саме документ, має вимагати Замовник від Учасника на підтвердження відповідності походження товарів або матеріальних ресурсів, які закуповуються, вимогам країни походження? ( Наприклад висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству містить графу: країна походження, країна виробник. Чи можна вважати даний висновок достатнім документом на підтвердження даної вимоги)? Чи підпадають під вимогу прийнятності інтерактивні панелі, представлені в Маркеті під брендом таких українських виробників: iBoard, B-Pro, 2Д3Д? <b> Номер відповіді:</b> 123/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до статті 9 Закону з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua у підрубриках “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” розміщено листи від 28.02.2025 № 3323-04/19127-07 “ Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility ”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “ Щодо застосування електронних каталогів ”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “ Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (1.Щодо змін, внесених до Особливостей), які містять інформацію із зазначених питань, за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F19127-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F6459-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F62708-06%09 Поряд з цим згідно з статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Виходячи з пункту 9 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1554, закупівлі товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, за рахунок субвенції здійснюються з використанням електронного каталогу. Водночас інформуємо, що відповідно до вимог статті 11 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29.02.2024 про заснування Ukraine Facility (далі – Регламент) та статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі – Рамкова угода) при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р, визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Так, участь у публічних закупівлях можуть взяти особи, що фактично зареєстровані в прийнятних країнах, однією з яких є Україна. Згідно з роз’ясненнями, наданими представниками Генерального директорату Європейської Комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST), для підтвердження відповідності вимогам статті 11 Регламенту, замовники мають перевірити, що: - постачальник фактично зареєстрований у прийнятній країні (крок 1); - постачання походить з прийнятної країни (крок 2). Крок 1 (правила щодо прийнятності фізичних та юридичних осіб): щоб продемонструвати свою відповідність критерію “фактичної реєстрації”, юридичні особи повинні довести, що: 1. юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства прийнятної країни; 2. юридична особа є фактично створеною: її реальне місцезнаходження знаходиться в прийнятній країні. Під “фактичним місцезнаходженням” слід розуміти місце, де знаходиться правління та центральна адміністрація, або основне місце діяльності. Крок 2 (правила щодо походження товарів та матеріалів): під час подання тендерної пропозиції, якщо застосовуються вимоги походження, учасник тендеру повинен зазначити, що всі товари відповідають таким вимогам та вказати країну походження. Учасник тендеру зобов'язаний подати документ, якій підтверджує походження товару. Такий документ видається компетентними органами країни походження товару або постачальника (наприклад, торговою палатою) і має відповідати міжнародним угодам, підписаним цією країною. Однак декларація про походження не є вичерпним доказом походження, її слід розглядати не як юридичний доказ, а як корисний елемент для визначення походження, який може, у разі виникнення сумнівів, полегшити подальшу перевірку. Якщо постачальник/підрядник не відповідає умовам Кроку 1, замовник не зможе прийняти тендерну пропозицію, навіть якщо походження поставок та матеріалів відповідає умовам Кроку 2, і тендерна пропозиція буде відхилена. Таким чином, обидві умови (Крок 1) і (Крок 2) повинні бути виконані, щоб закупівля відповідала вимогам статті 11 Регламенту і була прийнята для подальшої оцінки. Також, звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Рамкової Угоди кошти або економічні ресурси в межах виконання Ukraine Facility прямо або опосередковано не можуть надаватися особі, що підпадає під дію обмежувальних заходів ЄС, або на її користь. Детальна інформація щодо санкцій ЄС розміщена на санаційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main Принагідно пропонуємо ознайомитись матеріалами, розміщеними на Prozorro Інфобокс, який адмініструє  ДП “Прозорро”, за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/mehanizm-finansuvannya-ukrajini-vid-yes-ukraine-facility-osoblivosti-zdiysnennya-zakupivel При цьому зазначаємо, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, з питань реалізації положень Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, у тому числі щодо Плану України,  схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р., за потреби пропонується додатково звертатися до Управління координації впровадження Плану України Мінекономіки листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Управління координації впровадження Плану України. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Управління координації впровадження Плану України за телефонами: 200-47-73*3601; *3887; *3834; *3824.

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Підстави відхилення тендерної пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 15 п. 47 Особливостей, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Системний аналіз положень Особливостей дає підстави стверджувати, що під словом «спосіб» розуміється форма інформації/документів та вимоги до їх оформлення, а не завантаження в електронну систему закупівель. Так, відповідно до п. 28 Особливостей, у тендерній документації зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про «спосіб» підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про «спосіб» підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Для об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та «способу» підтвердження відповідності таких учасників об’єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей. В свою чергу, відповідно до п. 31 Особливостей, тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому, відповідно до пп. 3 п. 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей. Вбачається, що наведена норма не передбачає порушення строку надання документів серед підстав відхилення тендерної пропозиції учасника. Підставою відхилення є лише недотримання способу відповідних надання документів. У зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань: 1. Чи слово «спосіб» в контексті пп. 3 п. 44 та інших положень Особливостей охоплює вимоги щодо строку подання документів? 2. Чи порушення встановленого строку подання документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у пп. 3, 5, 6 і 12 п. 47 Особливостей, за умови дотримання вимог щодо змісту та форми таких документів, є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника на підставі пп. 3 п. 44 Особливостей? Прошу надати відповідь по суті поставлених питань. <b> Номер відповіді:</b> 124/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 266/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/21e910d2-8c13-4681-8555-add13ea869dd?lang=uk-UA Принагідно зазначаємо, що Узагальнена практика розгляду органом оскарження скарг щодо застосування замовниками положень пунктів 43 та 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. на вебсайті Антимонопольного комітету України розміщено  за посиланням: https://surl.li/yelxgd

<b>Запит від:</b> Запит від Григоренко Зіта Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Зимова підтримка <b>Суть питання:</b> Непришли кошти <b> Номер відповіді:</b> 122/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що Ваше питання не стосується публічних закупівель, з питань щодо програми «Зимова єПідтримка» пропонуємо ознайомитися з інформацією за посиланням: https://1000.me.gov.ua або надіслати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП <b> Тема розширена:</b> Обов’язкова відповідність найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції - ринкової ціни, при проведенні процедур державних закупівель <b>Суть питання:</b> На сьогоднішній день стала практика правоохоронних органів полягає в тому, що учасників торгів намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 191 КК України, з підстав не відповідності тендерної пропозиції - ринковим цінам, визначеним експертом у відповідному висновку. Тобто, приватне підприємство, що прийняло пропозицію на участь в торгах, повністю виконавши вимоги законодавства, після продажу товару опиняється в положенні правопорушника. Для подолання суті проблеми необхідно наразі дати пряму та точну відповідь на наступні питання. 1. Чи повинна тендерна пропозиція учасника торгів відповідати, а саме не бути вищою, ніж ринкова вартість? 2. Чи передбачає процедура державних закупівель застосування такого юридичного поняття, як «ринкова ціна»? 3. Чи є порушенням законодавства з боку учасника торгів, у разі, якщо його тендерна пропозиція має ціну вище ринкової? Прошу надати відповідь на кожне запитання без посилання на попередні відповіді, оскільки вони не тотожні, а питання на стільки актуальне, що становить системну загрозу для всіх учасників тендерних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 120/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами. Статтею 189 ГК України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Статтею 190 ГК України зазначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Разом з тим відповідно до статті 191 ГК України встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами  виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України “Про ціни і ціноутворення” та іншими законами. Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі – Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. Згідно з частиною першою статті 12 та частиною першою статті 14 Закону про ціни і ціноутворення державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Отже, ціни, які не підлягають державному регулюванню, відповідно до законодавства, зокрема ГК України і Закону про ціни і ціноутворення, визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін. Своєю чергою, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, закупівля відповідно до  Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів), щодо предмета закупівлі, який  визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. При цьому замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі,  затвердженою наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика), що розроблена на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, та яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Водночас учасниками процедури закупівлі можуть бути особи, які подали тендерну пропозицію. Разом з тим згідно з пунктом 37 Особливостей оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. При цьому замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п’ятої - дев’ятої, дванадцятої, шістнадцятої, абзацу першого частини чотирнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей. Крім того, згідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Згідно пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених цим пунктом. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до завдань та повноважень Міністерства як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр пробації" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Нашій установі по проекту DREAM "Електронний засіб контролю та нагляду" на 159 064 300,00 за КЕКВ 3110 виділили кошти. Закупівля передбачає в систему яка є одним цілим і складовими якої є товари (браслети, серверне обладнання, тощо) і програмне забезпечення (та гарантійне обслуговування) на яких працюють ці браслети. Чи можемо ми проводити цю закупівлю в одним тендером як товар? Чи потрібно проводити 2 різні закупівлі? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 121/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна корпорація "Київавтодор" <b> Тема розширена:</b> Повідомлення про внесення змін до договору та/або щодо цін на матеріальні ресурси <b>Суть питання:</b> Необхідно внести зміни до договору в частині доповнення пункту договору та продовжити строк дії договору відповідно до пп. 4 п. 19 Особливостей. Чи потрібно замовнику до цього повідомлення з вищенаведеними істотними змінами додатково оприлюднювати документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі, якщо договірна ціна залишається незмінною та ціни на матеріали теж не змінюються?! <b> Номер відповіді:</b> 118/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Диканської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Ukraine Facility <b>Суть питання:</b> Вимогами статті 11 Регламенту щодо Ukraine Facility та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Диканської селищної ради просить надати роз’яснення, щодо закупівлі товарів, які виготовлені в Китаї та Туреччині, за рахунок фінансування з Ukraine Facility, оскільки їх немає в переліку прийнятних країн? Чи можлива закупівля, наприклад, бренду Bosch, який являється німецькою компанією, а при цьому конкретний товар виготовлений в Китаї? <b> Номер відповіді:</b> 119/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2025 № 3323-04/19127-07 " Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F19127-07 Принагідно пропонуємо ознайомитись зматеріалами,  розміщеними на Prozorro Інфобокс, який адмініструє  ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/mehanizm-finansuvannya-ukrajini-vid-yes-ukraine-facility-osoblivosti-zdiysnennya-zakupivel Також інформуємо, що відповідно до вимог статті 11 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29.02.2024 про заснування Ukraine Facility (далі – Регламент) та статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі – Рамкова угода) при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України (схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р) визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Так, участь у публічних закупівлях можуть взяти особи, що фактично зареєстровані в прийнятних країнах, однією з яких є Україна. Згідно з роз’ясненнями, наданими представниками Генерального директорату Європейської Комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST), для підтвердження відповідності вимогам статті 11 Регламенту, замовники мають перевірити, що: - постачальник фактично зареєстрований у прийнятній країні (крок 1) - постачання походить з прийнятної країни (крок 2). Крок 1 (правила щодо прийнятності фізичних та юридичних осіб): щоб продемонструвати свою відповідність критерію «фактичної реєстрації», юридичні особи повинні довести, що: 1. юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства прийнятної країни; 2. юридична особа є фактично створеною: її реальне місцезнаходження знаходиться в прийнятній країні. Під «фактичним місцезнаходженням» слід розуміти місце, де знаходиться правління та центральна адміністрація, або основне місце діяльності. Крок 2 (правила щодо походження товарів та матеріалів): під час подання тендерної пропозиції, якщо застосовуються вимоги походження, учасник тендеру повинен зазначити, що всі товари відповідають таким вимогам та вказати країну походження. Учасник тендеру зобов'язаний подати документ, який підтверджує походження товару. Такий документ видається компетентними органами країни походження товару або постачальника (наприклад, торговою палатою) і має відповідати міжнародним угодам, підписаним цією країною. Однак декларація про походження не є вичерпним доказом походження, її слід розглядати не як юридичний доказ, а як корисний елемент для визначення походження, який може, у разі виникнення сумнівів, полегшити подальшу перевірку. Якщо постачальник/підрядник не відповідає умовам Кроку 1, замовник не зможе прийняти тендерну пропозицію, навіть якщо походження поставок та матеріалів відповідає умовам Кроку 2, і тендерна пропозиція буде відхилена. Таким чином, обидві умови (Крок 1) і (Крок 2) повинні бути виконані, щоб закупівля відповідала вимогам статті 11 Регламенту і була прийнята для подальшої оцінки. Також, звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Рамкової Угоди кошти або економічні ресурси в межах виконання Ukraine Facility прямо або опосередковано не можуть надаватися особі, що підпадає під дію обмежувальних заходів ЄС, або на її користь. Детальна інформація щодо санкцій ЄС розміщена на санаційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, з питань реалізації положень Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, у тому числі щодо Плану України,  схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р., за потреби пропонується звертатися також до Управління координації впровадження Плану України Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Управління координації впровадження Плану України. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Управління координації впровадження Плану України за телефонами: 200-47-73*3601; *3887; *3834; *3824.