<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Косівська центральна районна лікарня" Косівської районної ради Івано-Франківської області <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги <b>Суть питання:</b> Закупівля ліків (відкриті торги), яка була розпочата до 19 квітня 2020 року та завершена 04 травня 2020 року за кодом 33600000-6 Фармацевтична продукція ЛОТ 2 на суму 29000,00 грн. невідбулась по причині відсутності достатньої кількості учасників. Як проводити закупівлю за Новим Законом, якщо загальна закупівля ліків з початку року перевищує ПОРОГИ? <b> Номер відповіді:</b> 942/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон). Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Отже, у разі якщо за лотом торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління містобудування, архітектури та капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Проведення спрощених закупівель за відсутності конкуренції з технічних причин (абз. 4 п.2, р.7 ст. 3 ЗУ № 114-ІХ) <b>Суть питання:</b> У нашого управління є необхідність укласти договір про нестандартне приєднання "під ключ" до електричних мереж системи розподілу під час здійснення реконструкції частини приміщень центру екстреної медичної допомоги. В зв’язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", виникає запитання щодо того, яку процедуру слід вибрати при здійсненні планування закупівлі виходячи з наступного. Вартість приєднання, яку зазначено у проекті договору між нашим управлінням та ПрАТ "КІРОВОГРАДОБЛЕРЕГО" дорівнює 59 893,68 грн. відповідно це - очікувана вартість процедури закупівлі. У вищевказаному Законі, а саме абз. 4 пункту 2 розділу 7 статті 3 "Сфера застосування Закону" зазначається, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі відсутності конкуренції з технічних причин. ПрАТ "Кіровоградоблерего" є монополістом у Кіровоградській області на ринку здійснення приєднань (стандартних та нестандартних) до існуючих електричних мереж. У зв’язку з цим виникає питання - яку процедуру, за даних обставин, слід обрати з метою правильного застосування діючого законодавства. Заздалегідь вдячні! <b> Номер відповіді:</b> 943/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA У свою чергу, питання проведення спрощених закупівель розглянуто в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від журнал Радник у сфері закупівель <b>Суть питання:</b> Статтею 16 Закону визначено, що Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям процедури закупівлі. До процедур закупівель, як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, відноситься і переговорна процедура закупівлі (пункт 2 ст.13 Закону). Проте, ст. 40 Закону, яка регламентує умови застосування переговорної процедури не передбачено надання учасниками процедури закупівлі підтвердження їх відповідності кваліфікаційним критеріям під час проведення переговорів, а містить лише вимоги щодо частини першої статті 17 Закону. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення щодо наявності/відсутності у замовника законного права вимагати від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям та про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до статті 16 Закону, особливо під час застосування переговорної процедури як виняток у випадках, передбачених пунктів 2-7 статті 40 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 944/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокат Левандовский Чеслав Чеславович <b> Тема розширена:</b> Завантаження тендерної документації на електронному майданчику об’єднанням юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції (далі-Закон), яка набула чинності 19.04.2020р. у пп.37), п.1 Ст.1 Закону передбачена можливість участі у закупівлі Учасника - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи, наприклад консорціум. Розуміємо, що такий консорціум без створення юридичної особи можливий лише за іноземним законодавством. Питання: Яким чином завантажувати через електронний майданчик Тендерну пропозицію такого Учасника? Чи як саме консорціум, який не має реєстраційних даних оскільки не є юридичною особою? Чи як уповноваженого учасника (члена) такого об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи? <b> Номер відповіді:</b> 945/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників зокрема належать об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи (абзац п’ятий пункту 37 частини першої статті 1 Закону). Водночас відповідно до статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому частиною десятою статті 26 Закону визначено, що у разі якщо тендерна пропозиція/пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання. Водночас реєстрація користувачів системи здійснюється одним зі способів визначених Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, яким визначено вимоги до функціонування електронної системи закупівель У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Київбудреконструкція" <b> Тема розширена:</b> Деякі питання щодо застосування сфери Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Велике прохання надати роз'яснення щодо порядку проведення чи не проведення наступних закупівель: 1. Чи потрібно відображати у річному плані телекомунікаційні послуги за безстроковим договором, укладеним з Укртелекомом ще у 2015 році, якщо оплати здійснюється щомісяця за рахунками фактури. Така ж ситуація з мобільним оператором (договір безстроковий укладений у 2017 році, рахунки виставляються щомісяця). Якщо потрібно відображати як закупівлю, то яким чином? 2. Чи являється закупівлею відшкодування оплати за комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, теплоенергія та ін) балансоутримувачу? 3. Чи вваажається закупівлею, якщо закуповуються марки та конверти працівником підприємства, а підприємство компенсує йому витрати за авансовими звітами. Якщо так, то який повинен бути порядок проведення закупівлі та який документ повинен розміщуватись у звіті? 4. Чи є закупівлею розрахунково-касове обслуговування? 5. Чи є закупівлею судові витрати (судовий збір)? Усі витрати, на зазначені вище послуги (на кожну окрему), не перевищують 50 тис. грн. за рік (за приблизними розрахунками). Будемо дуже вдячні за роз'яснення! <b> Номер відповіді:</b> 946/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що дія нової редакції Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів, які виникли до його укладення. Виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану  вноситься інформація про закупівлі, які замовник планує провести: - вартість предмета закупівлі яких більше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та передбачають проведення процедур закупівель; - вартість предмета закупівлі яких менше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту про договір про закупівлю. Поряд з цим в річному плані закупівель не зазначаються зобов’язання за договорами про закупівлю, укладеними в попередні роки та строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку. Щодо питань 2-5 Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) –  придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом . Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. При цьому у разі якщо видатки не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель". Разом з тим згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів , бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому з питання здійснення видатків щодо судового збору  пропонуємо звернутися до Казначейства.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр громадського здоров’я" Одеської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Чи передбачено Законом обовязок Замовника при публікації через авторизовані електронні майданчики в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель (до 50 000 грн) оприлюднювати ( завантажувати) скан-версію договору про закупівлю та всі додатки до нього? <b> Номер відповіді:</b> 897/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 627/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно із ст. 11 Закону "Уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель". Якщо на підприємстві призначено декілька уповноважених осіб може одна особа затвердити загальний консолідований план і оприлюднити його, чи кожна особа повинна затверджувати план за своїм напрямком і оприлюднювати його у вигляді додатків до плану? <b> Номер відповіді:</b> 898/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”. При цьому консолідацію потреб організації в цілому у закупівлі товарів, робіт та послуг може здійснювати будь-яка особа або підрозділ, визначені замовником.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП Херсонський обласний кардіологічний центр ХОР <b> Тема розширена:</b> звіт про укладений договір до 50 тис. грн після 19.04.2020 <b>Суть питання:</b> Згідно листа МЕРТ 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 "Щодо спрощених закупівель" надано роз'яснення щодо обов’язкового оприлюднення замовниками звіту про договір про закупівлю, укладений без використання системи (далі – звіт) у випадку здійснення такої закупівлі на суму від 0,01 до 50 тисяч гривень. Питання: Підприємство закупляє за готівку 5 л питної води за наявності потреби (раз на 3 дні, раз на тиждень). Визначити потребу води питної на весь рік не можливо з технічних причин. З огляду на вищезгадане роз'яснення чи необхідно підприємству для закупівлі кожних 5 л води очікуваною вартістю 2,0 грн а)вносити зміни у річний план б)створювати протокол уповноваженої особи в)публікувати звіт про укладений договір в електронній системі закупівель якщо дії а-б-в разом коштують для підприємства більше ніж вартість предмету закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 899/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листі від 05.05.2020  №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 При цьому всі рішення про закупівлю,  у тому числі щодо визначення потреби та предмета закупівлі, приймаються замовником самостійно.  Згідно з  статтею 44 Закону України "Про публічні закупівлі"  відповідальність за порушення вимог цього Закону несуть службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників. Крім цього, виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (зі змінами), оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика може надавати послуги, зокрема замовникам, і повинен забезпечити для усіх користувачів на безоплатній основі рівний доступ до інформації про закупівлі, включаючи надання можливості спостерігати за перебігом проведення аукціону в інтерактивному режимі реального часу, інформаційну підтримку, зокрема ознайомлення з переліком замовників, інформацією про закупівлі, точне визначення часу та дати подання і зміни будь-яких документів, які підлягають оприлюдненню, а також забезпечити можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Селищна рада <b>Суть питання:</b> Якщо у мене один договір, але до нього є три накладних, і в цих 3-х накладних різні товари, до прикладу, це і миючі засоби, і шпаклівка, і арматура, і запчастини і масла до машини.... і тд, то як мені зробити звіт про договір про закупівлю, як визначити в цьому звіті ДК?Якщо вже на руки мені передали ці накладні і договір,вже підписані з печаткою, але ще неоплачені, що в такому випадку робити? робити звіт про договір про закупівлю взявши якийсь загальний ДК чи як? Сума разом по 3 договорах 15000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 900/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТБ "Аграрна Біржа Херсон" <b>Суть питання:</b> Доброго дня, нашим підприємством був укладен договір на розробку містобудівної документації населенного пункту до вступу в дію нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі". Випадково ми дізнались, що договір замовником небув зареєстрован відповідно до вимог законодавства. Прошу пояснити, що нам робити в цьому випадку, ми вже приблизно на 35 відсотків виконали роботу. Щиро дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 901/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно порушення виконання договірних зобов’язань міститься у запиті 1105/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=65a4756f-0840-47d1-b4d6-3b860a95fe7c&lang=uk-UA Разом з тим з питання відсутності реєстрації договору в органах Державної казначеської служби України пропонуємо звернутися безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський військовий ліцей імені І.Богуна, 08129696 <b> Тема розширена:</b> Поділ предмету закупівлі дотримуючись процедури відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Відповідно до листа №1227 від 24.04.2020 року Департаменту внутрішнього аудиту МОУ. Відповідно дослідження даного департаменту надано висновок що нами проведено поділ предмету закупівлі на частини. Чи являється це поділом предмету закупівлі, а тим паче порушення Закону про публічні закупівлі. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 902/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Поряд з цим відповідно до частини десятої статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). З огляду на викладене, замовникові слід керуватись відповідними вартісними межами, встановленими Законом для здійснення закупівель. Про способи пропонуємо ознайомитись в запиті за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Руденок Інна Леонідівна <b> Тема розширена:</b> замовник <b>Суть питання:</b> Державне підприємство згідно Статуту, Положення засновником є державний орган, має майно державної власності на праві господарського відання,знаходиться на госпрозрахунку. Чи має ДП всі критерії замовника для цілей Закону України "Про публічні закупівлі"? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 903/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті    № 150/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5a554a66-443a-4995-b9a9-77ab1caa1685&lang=uk-UA