<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "НІКА-62" <b>Суть питання:</b> ОСББ буде приймати участь у тендерних закупівлях за спрощеною процедурою. 1. Як повинно зареєструватися ОСББ на ПРОЗОРРО як державний замовник або як комерційний замовник? ОСББ маленьке, всього 16кв. та має тільки одну посадову особу - голову правління. 2.Чи може голова правління з вищою технічною освітою бути уповноваженою особою? <b> Номер відповіді:</b> 953/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/ пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі. Виходячи з вимог статті 12 Закону подання інформації під час проведення спрощеної закупівлі, у тому числі подання пропозицій, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення спрощеної закупівлі. Порядок подання, зокрема пропозицій установлений статтею 26 Закону. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (зі змінами). З інформацією щодо участі у закупівлях можна додатково ознайомитись за посиланням https://prozorro.gov.ua/business

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД Мукачівської міської ОТГ" <b> Тема розширена:</b> Чи можна здійснити переговорну процедуру якщо договір укладено до 19.04.2020року? <b>Суть питання:</b> До 19.04.20 було укладено договір на капітальний ремонт обєкту. Наразі виникло питання по додаткових роботах. Раніше дане питання вирішувалось застосуванням ст. 35 ЗУ "Про піблічні закупівлі" шляхом проведення переговорної процедури. Чи можна зараз застосувати переговорну процедуру за старими правилами якщо договір укладено до 19.04.2020 року? якщо ні то як вирішити дане питання? <b> Номер відповіді:</b> 954/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 738/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог Трейдінг" <b> Тема розширена:</b> надання роз'яснень щодо участі в процедурі закупівлі, як учасника, об'єднання юридичних осіб <b>Суть питання:</b> 19 квітня 2020 року набула чинності нова редакція Закону “Про публічні закупівлі». Новий закон значно розширює можливості для участі в тендері об’єднань учасників. Так, у новому законі воно є окремим суб’єктом закупівель та самостійним учасником процедури закупівлі. Зокрема, відповідно до частини 37) пункту 1 статті 1 «Визначення основних термінів» ЗУ «Про публічні закупівлі»: «37) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи;» Просимо надати роз’яснення чи має право брати участь в процедурі закупівлі, як учасник, об’єднання юридичних осіб - резидентів без створення окремої юридичної особи <b> Номер відповіді:</b> 955/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено виключний перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, чи є можливість керуватися Положеннями про тендерний комітет згідно з Наказом № 577 Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) від 30.03.2016 чи створити новий згідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" від 19.04.2020 <b> Номер відповіді:</b> 956/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" <b>Суть питання:</b> За результатами відкритих торгів було укладено Договір на виконання робіт по влаштуванню водопровідної мережі без визначення черг. Замовником проведено коригування робочого проекту, відповідно до якого весь проект розділено на дві черги, при цьому суму договору не збільшено. Істотні умови договору не змінюються, але змінюється порядок виконання робіт. Яким чином оформити такі зміни до Договору? <b> Номер відповіді:</b> 957/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 405/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент комунальної власності земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Добрий день, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", що діяв до 19 квітня 2020 року, нами як Замовником розпочато процедуру відкритих торгів, за результатами розгляду тендерних пропозицій прийнято рішення про відхилення всіх поданих пропозицій. У зв`язку з чим виникла необхідність внести до електронної системи закупівель внести інформацію про прийняте рішення - відміну тендеру. Зазначене рішення прийнято тендерним комітетом 08 травня 2020 року, проте електронний майданчик не надає можливості накласти ЕЦП на рішення про відміну тендеру, оскільки електронний майданчик сприймає всі дії після 19 квітня 2020 року вже з новим Законом "Про публічні закупівлі". Відповідно на тепер відсутня можливість закінчити процедуру закупівлі, розпочату до 19 квітня 2020 року, тобто до набрання законної сили змін, внесених до Закону України "Про публічні закупівлі". Яким чином діяти у ситуації, що склалась. <b> Номер відповіді:</b> 958/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті 715/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент охорони здоров'я Хмельницької обласної ради <b> Тема розширена:</b> роз’яснення стосовно переліку документів, що повинен надати Замовнику Переможець закупівлі в електронній системі, які підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення стосовно переліку документів, що повинен надати Замовнику Переможець закупівлі в електронній системі, які підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Згідно частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. Окрім того, згідно частини 5 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. На нашу думку, в статті 17 Закону наявна юридична колізія, адже згідно частини 5 статті Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Разом з тим частина 7 статті 17 Закону вимагає завантаження (надання) Переможцем процедури у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8, частини першої статті 17. Вказана інформація знаходиться у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/login/index/, https://corruptinfo.nazk.gov.ua/main/reference/list Враховуючи вищевикладене виникає наступне питання: - чи повинен Замовник передбачати умовами тендерної документації, надання Переможцем процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8, частини першої статті 17, враховуючи, що вказана інформація перебуває у відкритому доступі. - чи повинен надавати Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, Замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8, частини першої статті 17 Закону, враховуючи, що вказана інформація перебуває у відкритому доступі. <b> Номер відповіді:</b> 959/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради <b> Тема розширена:</b> Виготовлення документів про освіту <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будь ласка чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" виготовлення документів про загальну середню освіту (атестатів, свідоцтв). Збір інформації (тобто послуги, необхідні для виготовлення документів) здійснюється Регіональним центром (комунальна установа), яка передає цю інформацію на Інфоресурс (державна установа), яка безпосередньо здійснює виготовлення документів. При цьому договір ми укладаємо лише з Регіональним центром. <b> Номер відповіді:</b> 960/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від МОУ <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура для потреб оборони <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажить які зміни до проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до ЗУ Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони. Хто має право проводити таку закупівлю тендерний комітет або уповноважена особа? <b> Номер відповіді:</b> 961/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини дев’ятої статті 3 Закону особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Згідно з частиною другою статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Водночас частиною першою статті 11 Законом встановлено, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема процедури закупівлі є уповноважена особа. Поряд з цим пунктом 4 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель до 1 січня 2022 року. Отже, для відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель, у тому числі  для гарантованого забезпечення потреб оборони, може бути тендерний комітет або уповноважена особа.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2" <b> Тема розширена:</b> Відміна торгів у період оскарження <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка,після набрання чинності нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" на майданчиках неможливо відмінити відкриті торги відразу (без наявної скарги до органу оскарження), а лише по завершенню періоду оскаржень. На наше звернення до ДП «Прозоро» нам повідомили, що Інформаційно-телекомунікаційна система «Ргоzorro» розроблена та функціонує відповідно до Технічного завдання (далі - ТЗ), погодженого Міністерством розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України (далі – Уповноваженим органом), та відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами). На підставі яких положень Закону замовник немає права відмінити відкриті торги в період оскаржень, адже відповідно до частини 17 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" "Після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі"? Дякуємо за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 963/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання. У свою чергу, підстави залишення скарги без розгляду визначені частиною дванадцятою статті 18 Закону. Так, зокрема відповідно до пункту 4 частини дванадцятої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі якщо до дня подання скарги замовником прийнято рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень. Крім того, частиною тринадцятою статті 18 Закону визначено перелік підстав прийняття органом оскарження рішення про припинення розгляду. Таким чином, перелік підстав залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження визначений частинами дванадцятою та тринадцятою статті 18 Закону та є вичерпним. Разом з тим Закон не містить норм щодо залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження у разі прийняття замовником рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі після дня подання скарги. Отже, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника замовник не може прийняти рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі в період оскарження процедури закупівлі, визначений частиною восьмою статті 18 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП КМР "ЦПМСД №3" <b>Суть питання:</b> При оприлюдненні оголошення про закупівлю в умовах оплати не було прописано аванс, так як в договорі написано "може здійснити....". Відповідно в звіті відсутня інформація про аванс. Казна требует виключити пункт договору в якому прописана можливість авансу. Чи правильно це? На теперішній час підрядник хоче замовити аванс. Як правильно поступити в даному випадку. Будь ласка,надайте відповіть. Спасибо. <b> Номер відповіді:</b> 965/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від КНП НЦМЛ ім.М.Галицького <b>Суть питання:</b> Зі вступом в дію Нового Закону Про Публічні закупівлі, виникає питання чи розповсюджуються рекомендаційні листи МЕРТ на Новий Закон про Публічні закупівлі ,а саме лист МЕРТ 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “щодо планування закупівель” - Щодо здійснення закупівель, які замовник об'єктивно не міг передбачити <b> Номер відповіді:</b> 947/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.