<b>Запит від:</b> Запит від Головне Управління Національної поліції в Запорізькій області <b>Суть питання:</b> Ми замовники, отримали від автогосподарства заявку на проведення закупівлі автотранспортних запасних частин, в заявці 72 найменування. Електронний майданчик закупівель "починає виснути" вже після 20 найменування. Чи можемо ми в оголошенні в розділі "специфікая" вказати просто запасні частини 72 найменування та додати тендерну документацію де в технічному завдання будуть розписані конкретні запасні части, їх кількість та марка авто на яку закуповуються запасні частини? І чи обов'язково в відкритих торгах з особливостями при закупівлі товару вказувати ціну за одиницю? <b> Номер відповіді:</b> 161/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель” та у запиті №1130/2021, що розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9e718aff-8caf-411f-8792-c3578e8effa2?lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону з урахуванням цих особливостей. Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку 11.06.2020  № 1082. Цей Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Малишев Дмитро Євгенійович <b> Тема розширена:</b> Ступінь локалізації виробництва <b>Суть питання:</b> Відповідно до статі 9 Закону України "Про публічні закупівлі" прошу надати консультацію з питань закупівель щодо обов'язкового врахування Замовником/Державним замовником, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) ступення локалізації під час проведення процедур/спрощених та без таких закупівель за предметами закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин. Чи не буде включення таких вимог до оголошення про проведення закупівлі , тендерної документації дискримінувати учасників таких закпівель? <b> Номер відповіді:</b> 162/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону локалізація виробництва - питома вага вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного походження, а також виконання робіт та надання послуг вітчизняними виробниками на митній території України у вартості товарів, робіт і послуг, що є предметом закупівлі. Згідно з абзацом п’ятим пункту 2 частини першої статті 17 Закону державний замовник у сфері оборони обирає один або декілька серед таких критеріїв оцінки пропозицій учасників процедур закупівель, як ціна разом з іншими критеріями оцінки (питома вага ціни у складі критерію не може бути нижчою 60 відсотків), зокрема локалізація виробництва (питома вага цього критерію не може бути нижчою 25 відсотків). Таким чином, згідно Закону локалізація виробництва це питома вага вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного походження, яка не може бути нижчою 25 відсотків та не може бути вищою 40 відсотків у вартості товарів, робіт і послуг, що є предметом закупівлі під час оцінки пропозицій учасників процедур закупівель. Водночас, відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею. Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Слід зауважити, що Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 20.12.2024 № 1450 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275”, якою затверджено Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин (далі – Порядок). Здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин, державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установами, закладами), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) (далі – державні замовники) відбувається відповідно до Порядку. Крім того, військові частини мають право здійснювати закупівлю кодифікованих та некодифікованих безпілотних систем і засобів радіоелектронної боротьби ближньої дії без погодження з Генеральним штабом Збройних Сил, органами військового управління вищого рівня, у тому числі із службами постачання, за процедурою, визначеною цим Порядком. Отже, Порядком визначається порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин без встановлення відсотку питомої ваги такого вітчизняного виробництва. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону державні замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників закупівель. Виходячи з вищенаведеного Особливості № 1275 та Порядок передбачають закупівлю безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня та їх складових частин лише вітчизняного виробництва загалом. Крім цього, роз`яснення для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboron Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Махмут Світлана Костянтинівна <b> Тема розширена:</b> Проєкт договору <b>Суть питання:</b> Розділом 3 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції п. 1, Учасник відповідно до вимог ТД повинен надати у складі тендерної пропозиції: п.п. 6 Належним чином завірений проект договору про закупівлю (форма договору наведена у Додатку 5 до ТД) та гарантійний лист (форма гарантійного листа наведена у Додатку 6 до ТД). Запитання: чи має право Замовник надавати 24 години на виправлення помилок, а саме для дозавантаження Проєкту договору, якщо Учасник не завантажив його, а надав лише довідку (Гарантійний лист) про ознайомлення з Проєктом договору? <b> Номер відповіді:</b> 160/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Слобдсько-Кульчієвецької сільської ради <b> Тема розширена:</b> Роз’яснення щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару в договорі до спливу 90-денного терміну <b>Суть питання:</b> Наша установа здійснила закупівлю м’яса (Філе куряче, охолоджене, ДСТУ 3143, Лопатка свинна без кістки, охолоджена, ДСТУ 4590) за процедурою закупівлі «запит ціни пропозицій», ідентифікатор закупівлі UA-2025-01-21-004767-a, за результатами якої укладено договір № 23 від 27.01.2025 з постачальником ФОП Ремішевським Олександром Олеговичем. Укладеним договором передбачено, що умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання Договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та умовами даного Договору, зокрема: …2) Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред’явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару. На сьогодні постачальник звернувся з пропозицією підвищити ціну за одиницю товару раніше, ніж через 90 днів після підписання договору. При укладенні договору ми вважали що врахування положень Особливостей не виключить дію положення закону щодо зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору, тому й зазначили першочергово посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» але з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Окрім того, вимога про дотримання 90-денного терміну прямо не скасована Особливостями. Тому виникає необхідність звернутись до відповідного органу за роз’ясненнями чи можна вважати, що у нашому випадку залишається чинним обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару не частіше ніж раз на 90 днів. <b> Номер відповіді:</b> 155/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради <b>Суть питання:</b> не відбулися відкриті торги з урахуванням Особливостей та ст.3, 5, 6, 7 Рамкової угоди за предметом закупівлі засоби навчання за кошти Ukraine Facility. Згідно частини 8 статті 5 Рамкової угоди визначено, що якщо реалізація проекту не буде можлива через встановлення вимог щодо прийнятності країни, то при нагальності ми можемо закупити товар без урахування вимог прийнятності країн. Надана нам державою субвенція в рамках "Нова українська школа" на 2025 рік. Чи є це підставою для оголошення повторних відкритих торгів з Особливостями, але без вимог ст.5 Рамкової угоди щодо прийнятності країн????? <b> Номер відповіді:</b> 156/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 123/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f8ad7934-91ed-4484-985e-8eafaeb0b38d?lang=uk-UA Водночас інформуємо, що фінансування інвестиційного кроку 7.12 Плану України у 2025 році здійснюється з Державного бюджету України відповідно до бюджетної програми КПКІВК 2211850 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за рахунок коштів Ukraine Facility. Отже, при підготовці та здійсненні закупівель, фінансування яких відбувається у межах зазначеної бюджетної програми, реципієнт зобов’язаний дотримуватись умов Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі - Рамкова угода). Частиною четвертою статті 2 Рамкової угоди визначено, що закупівлі згідно з Компонентом I Ukraine Facility (План України) повинні здійснюватися відповідно до законодавства України тією мірою, якою вони відповідають вимогам, визначеним у Рамковій угоді. Відповідно до статті 6 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 Закону «Про публічні закупівлі». Отже, з моменту ратифікації Рамкової угоди замовники повинні дотримуватися вимог, які в ній встановлені. Таким чином, всі закупівлі, які відбуваються для виконання заходів Плану України в межах відповідних бюджетним програм, здійснюються з урахуванням зокрема статей 2, 3, 5, 16, 17 Рамкової угоди, у відповідності до Закону «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Відповідно до вимог статті 11 Регламенту та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Зауважимо, що відповідно до п.8 статті 5 Рамкової Угоди учасники та кандидати на участь у тендері з неприйнятних країн можуть бути допущені як прийнятні у разі нагальної необхідності, недоступності послуг на ринках відповідних країн або територій або в інших належним чином обґрунтованих випадках, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною. Також, звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Рамкової Угоди кошти або економічні ресурси в межах виконання Ukraine Facility прямо або опосередковано не можуть надаватися особі, що підпадає під дію обмежувальних заходів ЄС, або на її користь. Детальна інформація щодо санкцій ЄС розміщена на санаційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Медсвіт <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення замовником предмету закупівлі за кодом ДК у процедурі Відкриті торги з особливостями <b>Суть питання:</b> Замовник проводить закупівлю медичного обладнання, загалом 5 найменувань. Учасник вважає, що замовником не вірно обрано код класифікатора. Чи може Учасник вимагати від замовника зміни коду класифікатора, чи може учасник вимагати від замовника поділу на окремі лоти, чи може учасник вимагати від замовника зміни класифікації окремих товарів, що є предметом зазначеної закупівлі <b> Номер відповіді:</b> 157/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 08.12.2022  № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель" , від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)" , від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" та запитах № 256/2023 , № 557/2024 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87&fNum=32328 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5459886-15cf-406a-b070-f94f669830a8&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/577d9130-9cf9-47b2-9cc5-a06affa05403?lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання,повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Крім цього, відповідно до абзацу четвертого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти. З огляду на зазначене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника. Крім цього, відповідно до абзацу другого пункту 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель. Тому, за роз'ясненням вимог, встановлених в тендерній документації та/або в оголошенні про проведення відкритих торгів у конкретних випадках, учасники можуть звертатися безпосередньо до замовника. Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону.  Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля меблів і устаткування в складі нового будівництва для ВПО <b>Суть питання:</b> Замовником проведено відкриті торги по закупівлі робіт по будівництву житла для внутрішньо переміщених осіб. Згідно прийнятої Постанови КМУ від 26.11.2024 № 1350 виникла необхідність закомплектувати об’єкт меблями та устаткуванням, а саме: кухонні гарнітури, ліжка,столи, шафи, крісла,пральні машини, холодильники (тощо). Замовником проведено коригування проектно-кошторисної документації в частині доукомплектування об’єкту вище перехованими меблями та устаткування на суму 500 тис. грн. Запитання: Як правильно провести закупівлю як додаткові роботи чи окремим тендером як закупівлю товару, враховуючи, що кухонні гарнітури, пральні машини необхідно змонтувати та приєднати до мереж каналізації та водопостачання? <b> Номер відповіді:</b> 158/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та у запиті № 1156/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок) . Порядок  встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Відповідно до пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 "Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 20 грудня 2017 року № 434. Так, зокрема, виходячи з кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" (далі - Настанова), зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва – кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, який включає кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати, та складається на основі об’єктних кошторисів та/або об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат; кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат; у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника). Отже, можливість здійснити закупівлю устаткування, меблів, інвентарю як у складі робіт, так і окремо та самостійно замовником, визначено положеннями Закону, Особливостей та Настанови. Так, у разі виникнення потреби у закупівлі товарів  замовник здійснює придбання з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Нерезиденти у публічних закупівлях <b>Суть питання:</b> 1. Нерезидент хоче брати участь у публічних закупівлях в Україні, Замовники прописують що тендерна пропозиція має бути підписана КЕП, проте в учасника нерезидента немає КЕП, немає представництва в Україні щоб виготовити КЕП, як правильно нерезидентам обгрунтовувати (готувати відповідний лист) непідписання пропозиції КЕП якщо замовником чітко визначено що пропозиція обовязково має бути підписана КЕП. На яку нормативно-правову базу спиратися при підготовці листа? 2. Нерезидента обрано переможцем процедури закупівлі, як підтвердити переможця якщо у країні-реєстації нерезидента не передбачено отримання якогось документу з переліку які вимагає замовник? <b> Номер відповіді:</b> 159/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 24/2024 , 512/2024 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2bdbf763-024a-468f-85dd-93a7a9a44a63?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/da37d3cd-4201-4f74-9a6d-73b9f6eaa09c?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський зоологічний парк загальнодержавного значення <b> Тема розширена:</b> Застосування пункту 15 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами), передбачено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, очікувана вартість такої закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі, а замовник обирає вид закупівлі з урахуванням вартісних меж. У нашій установі виникла непередбачувана потреба у закупівлі послуг з ремонту електричних карів, які вийшли з ладу внаслідок експлуатації. Ця потреба не є регламентним технічним обслуговуванням, її неможливо було передбачити та включити до плану закупівель заздалегідь. У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати роз’яснення з наступних питань: Чи можливо у зазначеній ситуації (непередбачувана потреба у ремонті електро карів) застосувати положення пункту 15 Особливостей? У разі якщо вартість такої закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень, чи буде достатньо лише внесення змін до річного плану закупівель та укладення прямого договору без його обов’язкової публікації у електронній системі закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 151/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 86/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі під час закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> Вітаємо Вас, шановні колеги! Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Постанова) в частині що стосується визначення предмету закупівлі під час закупівлі робіт. В нашому випадку виникла необхідність проведення закупівлі робіт з будівництва місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення територіальної громади (далі - МАСЦО). МАСЦО є об’єктом будівництва, на який розроблений та затверджений проєкт (проєктно-кошторисна документація), складений зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва. МАСЦО складається з окремих складових – лінійних об’єктів, споруд, що мають окремі об’єктні кошториси (кошторисні розрахунки). Лінійні об’єкти, споруди зі складу МАСЦО територіально знаходяться в різних локаціях (частинах територіальної громади) та не пов’язані між собою, крім як функціональним призначення у складі МАСЦО. Питання: чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель визначення окремим предметом закупівлі - робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) зі складу МАСЦО, якщо він має окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), навіть якщо їх кілька, а зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва перевищує вартісну межу, визначену частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови); чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель укладення Замовником прямих угод з Підрядником (Підрядниками), якщо вартість робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) відповідно до об’єктного кошторису (кошторисного розрахунку) зі складу МАСЦО не перевищує вартісної межі, визначеної частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови). <b> Номер відповіді:</b> 152/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» у Херсонській області <b> Тема розширена:</b> Розрахунок (складання) договірної ціни. <b>Суть питання:</b> Міністерство економіки України Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва. У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво). Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт. Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва. Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість. Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ. Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості). У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі? Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано). Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання. З повагою, Голова відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко ____________________________________________________________ Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б тел.: (066) 860 01 11 ел. пошта: [email protected] <b> Номер відповіді:</b> 153/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запиті № 810/2021 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, з питань визначення вартості будівництва пропонується додатково звернутися до Мінрозвитку.

<b>Запит від:</b> Запит від ЦЕНТР КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА <b>Суть питання:</b> Добрий день, підкажіть як бути в даній ситуації! По кошторису на електропостачання затверджена сума 80 тисяч грн, та підписаний договір з ЯСНО на суму 80 тисяч, на сьогодняшній день ці кошти вже закінчились і є необхідність підписати додаткову уогоду на збільшення суми договору приблизно до 250 000 грн. Але, підрядна організація, яка виконує ремонт на обєкті кожного місяця компенсовує витрати по електро енергії. Тобто наша сума кошторису 80 тисяч не змінилось із за того що підрядник відшкодовує на наш рахунок, але ясно бачить що кошти закінчились і необхідно збільшити суму договору. приклад дод. угоди додаю(приклад яку пропонують ) <b> Номер відповіді:</b> 154/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 86/2024 , № 313/2023 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.