<b>Запит від:</b> Запит від Малов Антон Вікторович <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" у новій редакції від 19.04.2020 відповідно до статті 16 "Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі" Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. А саме: Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; Також у 16 статті вказано, що: Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Чи означає це що Замовник може вимагати наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, які є тільки на балансі? Чи є це дискримінацією? Тобто чи є вимога наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій тільки на баланcі дискримінаційною відносно тих учасників, які для наявності обладнання надають договір оренди обладнання чи обладнання субпідрядної організації? <b> Номер відповіді:</b> 1025/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави  та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону, якою встановлено, що  замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, та з дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників. При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (стаття 24 Закону). Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. .

<b>Запит від:</b> Запит від ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ОПІШНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Хто проводить закупівлю <b>Суть питання:</b> чи може головний розпорядник коштів проводити тендер для розпорядників коштів низчого рівня <b> Номер відповіді:</b> 1026/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно. Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів , зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або о держувачами бюджетних коштів , розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Разом з тим до замовників належать суб’єкти, визначенні статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону є головний розпорядник бюджетних коштів, який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня, придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб"єктом.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Тернопільській області <b>Суть питання:</b> Cлужбою автомобільних доріг у Тернопільській області в 2019 році за результатами проведеної тендерної закупівлі укладено договір на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення із переможцем торгів. Однак, в свою чергу, підрядна організація, яка визначена переможцем тендерної закупівлі неналежно виконувала і не виконує свої зобов’язання у відповідності до умов договору по даний час, за результатами чого Служба автомобільних доріг у Тернопільській області має намір його достроково розірвати. Враховуючи вищенаведене, прошу надати роз’яснення стосовно питання, чи можна застосовувати у даному випадку переговорну процедуру закупівлі згідно абзацу 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (із змінами), а саме: якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника, з метою укладення нового договору про закупівлю на вказаний обє’кт після проведення відповідних переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1027/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Верхньоторецька селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" - до річного плану не включаються закупівлі визначені ч.5, 6 ст. 3 цього Закону та згідно п. 4 ч. 5 ст. 3 "Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: 4) придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно". Підкажіть, будь-ласка, як проводити закупівлю житла для багатодітної родини, якщо сума перевищує 200 тис. грн.? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1028/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно; Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20 , розміщено лист в від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, який містить інформацію щодо оренди нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут загальної та неорганічної хімії ім В.І. Вернадського НАН України <b> Тема розширена:</b> Виявленні порушення при визначення переможця <b>Суть питання:</b> Доброго ранку. Була проведена закупівля по прецедурі відкриті торги. UA-2020-03-06-000200-a. Держаудит виявив порушення-один документ переможця був російською мовою без перекладу. Тому держаудит вимагає розірвання договору бо він укладений з порушенням,не вдповідність тендерній документації. Підскажіть,будь-ласка, як можна вийти з ції ситуації,оскльки договір дії місяць і за цей час переможець вже виконав частину роботи,тоб то він свої зобовязання по договору виконав. <b> Номер відповіді:</b> 1029/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Сумський апеляційний суд <b> Тема розширена:</b> Компенсація (відшкодування) витрат та виплата винагороди <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача). Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю. Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат. Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів». Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1030/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель". При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" <b>Суть питання:</b> Суб'єктом господарювання, що до 19.04.2020 р. не мав статусу Замовника в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" було створено та затверджено склад тендерного комітету для проведення закупівель (допорогових) через систему Прозорро в добровільному порядку, на підставі внутрішніх розпорядчих документів. Згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" (п. 4 прикінцевих та перехідних положень) замовник може створювати тендерний комітет. Чи потрібно зараз видавати новий наказ на призначення складу тендерного комітету, затвердження положення про тендерний комітет, оскільки попередній наказ видавався на підставі внутрішніх розпорядчих документів, а не згідно із Законом. <b> Номер відповіді:</b> 1031/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом  4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. При цьому пунктом 4 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення” Закону визначено обов’язки тендерного комітету. Крім того, Примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом. Отже, оскільки Законом визначені обов’язки тендерного комітету, зокрема щодо вибору та проведення процедур закупівель,  за потреби внесення змін замовник може привести у відповідність свої розпорядчі рішення та положення про тендерний комітет.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, соціального захисту, культури, сімї, молоді та спорту Варварівської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання: Спрощена закупівля застосовується до договору, вартість якого 50 тис.грн., чи до річного кошторисного призначення по коду ДК 021:2015? Наприклад: по ДК021:2015 09130000-9 залишок кошторисних призначень на рік склав 90,00 тис.грн. Чи можна укласти три прямих договори по 30,00 тис.грн., чи для уникнення поділу товару потрібно провести спрощену закупівлю на 90,00 тис.грн. <b> Номер відповіді:</b> 1032/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ще раз звертаємося до Вас з проханням надати роз’яснення з такого питання. Наразі діє договір страхування, укладений 02.03.2020, проте виникла потреба у закупівлі додаткової кількості полісів страхування. Чи є підстави застосовувати п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (нова редакція) «5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера», чи ця підстава може бути застосована лише до закупівель, які були проведені у відповідності до нової редакції ЗУ? <b> Номер відповіді:</b> 1033/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Види договорів, звіти про заключення яких потрібно розміщувати на онлайн майданчику <b>Суть питання:</b> Управління як орган державної влади забезпечує державну соціальну політику щодо забезпечення деяких категорій населення технічними засобами реабілітації або надання послуг із професійного навчання та підвищення кваліфікації учасників АТО. При заключенні договорів на вищеваказані цілі застосовуються тристоронні договори між виконавцем, управлінням та замовником послуги. Чи потрібно дані договори оприлюднювати на онлайн майданчику та якщо так то чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі якщо вартість послуги або товару по даним договорам більше 50 тис. грн.? <b> Номер відповіді:</b> 1034/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 705/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Рівнеелектроавтотранс" РМР <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється Замовником протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Питання чи потрібно Замовнику публікувати звіт про виконання договору про закупівлю по договорам, які укладені без використання електронної системи закупівель (тобто, ті в яких сума не перевищує 50 тис. грн.)? <b> Номер відповіді:</b> 1035/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 976/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП"Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер"ДОР" <b> Тема розширена:</b> додаткові кошти <b>Суть питання:</b> Додаткові кошти,або кошти отрамані з різних джерел (субвенціїї,платні послуги,кошти від НСЗУ)або економія коштів, що утворилася протягом року розглядаються ли як новий предмет закупівлі??? <b> Номер відповіді:</b> 1036/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 657/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA