<b>Запит від:</b> Запит від КП "Лисичанськтепломережа" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше підприємство має потребу в закупівлі послуг з ремонту та повірки приладів обліку. Ремонт приладів обліку проводиться за потребою одночасно з повіркою. Визначення очікуваної вартості заздалегідь не є можливим. Яким чином проводити планування, якщо сума перевищить 50000 грн. та необхідно проведення спрощенної закупівлі. Якщо виникне нова потреба в закупівлі, очікувана вартість якої буде меншою ніж 50000 грн., достатньо буде оприлюднити звіт про укладений договір, чи необхідно проводити спрощену процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 987/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Іркліївська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Чи відноситься закупівля до спрощених закупівель <b>Суть питання:</b> 1.Сільська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги з косіння трави. Чи можливо заключити договір з КП на надання даних послуг без застосування спрощеної закупівлі (вартість послуг складає - 70 тис.грн.) <b> Номер відповіді:</b> 988/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно. Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів , зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або о держувачами бюджетних коштів , розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Разом з тим до замовників належать суб’єкти, визначенні статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день. Просимо надати розіяснення стосовно вимог нового Закону. Статтею 31 Закону встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема переможець процедури закупівлі:не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Тим самим, ст. 17 цього Закону педбачено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Нормою Закону не визначено не вимагає від учасника або переможця. Слід зауважити, що інформація про надання ліцензія міститься у вільному доступі у вигляді відкритих даних. Таким чином, незрозуміло чи має вимагати замовник надання переможцем копії ліценгзії. Але у разі її ненадання має відхилити переможця. Тобто, статті Закону суперечать одна одній. <b> Номер відповіді:</b> 989/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати , зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.

<b>Запит від:</b> Запит від КП УАШ ЖМР <b> Тема розширена:</b> Щодо повідомлення учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі про намір укласти з ним договір. <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі Закон) переможець процедури закупівлі – це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. А відповідно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону, - переможець спрощеної закупівлі – це учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю. Поряд з цим, в частині 8 статті 12 Закону зазначено, що подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Враховуючи вищевикладене, просимо пояснити, який чином замовник має повідомляти учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі про намір укласти з ним договір про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 990/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19 Водночас з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи, або до оператора авторизованого електронного майданчика.

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокат Левандовський Чеслав Чеславович <b> Тема розширена:</b> Ліцензія об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції (далі-Закон), яка набула чинності 19.04.2020р. у пп.37), п.1 Ст.1 Закону передбачена можливість участі у закупівлі Учасника - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи, наприклад консорціум. Розуміємо, що такий консорціум без створення юридичної особи можливий лише за іноземним законодавством. Об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи планує взяти участь у публічних закупівлях за предметом закупівлі Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) та уповноважений учасник (член) консорціуму має відповідну за видами робіт Ліцензію на будівельну діяльність в Україні. Розуміємо, що Об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи – не може отримати Ліцензію на будівельну діяльність в Україні оскільки не є юридичною особою. Питання: Чи достатньо для участі у публічних закупівлях за предметом закупівлі Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) наявності відповідної Ліцензії на будівельну діяльність в Україні лише у уповноваженого учасника (члена) консорціуму за умови що всі ліцензовані роботи виконуватимуться таким уповноваженим учасником (членом) консорціуму? Чи навпаки, вимагається відповідна Ліцензія для усіх учасників (членів) консорціуму? <b> Номер відповіді:</b> 950/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Поряд з цим умови проведення спрощеної закупівлі визначаються в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. У свою чергу, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону визначено, що переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. У разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників. Водночас Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Таким чином, у разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі або вимог замовника під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі

<b>Запит від:</b> Запит від Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідальною за організацію та проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість що встановлена у п.1 частини першої ст.. 3 Закону «Про публічні закупівлі» має буди Уповноважена особа. УО повинна мати обовязково вищу освіту. Чи може бути УО людина, що отримала БАЗОВУ вищу освіту за напрямком підготовки "Облік і аудит" та здобула кваліфікацію бакалавра з обліку і аудиту. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 952/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ” , який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№ 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Тому,  з питання, порушеного у запиті пропонуємо  звернутися до МОН.

<b>Запит від:</b> Запит від ОСББ "НІКА-62" <b>Суть питання:</b> ОСББ буде приймати участь у тендерних закупівлях за спрощеною процедурою. 1. Як повинно зареєструватися ОСББ на ПРОЗОРРО як державний замовник або як комерційний замовник? ОСББ маленьке, всього 16кв. та має тільки одну посадову особу - голову правління. 2.Чи може голова правління з вищою технічною освітою бути уповноваженою особою? <b> Номер відповіді:</b> 953/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/ пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі. Виходячи з вимог статті 12 Закону подання інформації під час проведення спрощеної закупівлі, у тому числі подання пропозицій, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення спрощеної закупівлі. Порядок подання, зокрема пропозицій установлений статтею 26 Закону. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (зі змінами). З інформацією щодо участі у закупівлях можна додатково ознайомитись за посиланням https://prozorro.gov.ua/business

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД Мукачівської міської ОТГ" <b> Тема розширена:</b> Чи можна здійснити переговорну процедуру якщо договір укладено до 19.04.2020року? <b>Суть питання:</b> До 19.04.20 було укладено договір на капітальний ремонт обєкту. Наразі виникло питання по додаткових роботах. Раніше дане питання вирішувалось застосуванням ст. 35 ЗУ "Про піблічні закупівлі" шляхом проведення переговорної процедури. Чи можна зараз застосувати переговорну процедуру за старими правилами якщо договір укладено до 19.04.2020 року? якщо ні то як вирішити дане питання? <b> Номер відповіді:</b> 954/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 738/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог Трейдінг" <b> Тема розширена:</b> надання роз'яснень щодо участі в процедурі закупівлі, як учасника, об'єднання юридичних осіб <b>Суть питання:</b> 19 квітня 2020 року набула чинності нова редакція Закону “Про публічні закупівлі». Новий закон значно розширює можливості для участі в тендері об’єднань учасників. Так, у новому законі воно є окремим суб’єктом закупівель та самостійним учасником процедури закупівлі. Зокрема, відповідно до частини 37) пункту 1 статті 1 «Визначення основних термінів» ЗУ «Про публічні закупівлі»: «37) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи;» Просимо надати роз’яснення чи має право брати участь в процедурі закупівлі, як учасник, об’єднання юридичних осіб - резидентів без створення окремої юридичної особи <b> Номер відповіді:</b> 955/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено виключний перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, чи є можливість керуватися Положеннями про тендерний комітет згідно з Наказом № 577 Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) від 30.03.2016 чи створити новий згідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" від 19.04.2020 <b> Номер відповіді:</b> 956/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" <b>Суть питання:</b> За результатами відкритих торгів було укладено Договір на виконання робіт по влаштуванню водопровідної мережі без визначення черг. Замовником проведено коригування робочого проекту, відповідно до якого весь проект розділено на дві черги, при цьому суму договору не збільшено. Істотні умови договору не змінюються, але змінюється порядок виконання робіт. Яким чином оформити такі зміни до Договору? <b> Номер відповіді:</b> 957/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 405/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент комунальної власності земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Добрий день, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", що діяв до 19 квітня 2020 року, нами як Замовником розпочато процедуру відкритих торгів, за результатами розгляду тендерних пропозицій прийнято рішення про відхилення всіх поданих пропозицій. У зв`язку з чим виникла необхідність внести до електронної системи закупівель внести інформацію про прийняте рішення - відміну тендеру. Зазначене рішення прийнято тендерним комітетом 08 травня 2020 року, проте електронний майданчик не надає можливості накласти ЕЦП на рішення про відміну тендеру, оскільки електронний майданчик сприймає всі дії після 19 квітня 2020 року вже з новим Законом "Про публічні закупівлі". Відповідно на тепер відсутня можливість закінчити процедуру закупівлі, розпочату до 19 квітня 2020 року, тобто до набрання законної сили змін, внесених до Закону України "Про публічні закупівлі". Яким чином діяти у ситуації, що склалась. <b> Номер відповіді:</b> 958/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті 715/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA