<b>Запит від:</b> Запит від комунальний заклад "Голопристанська дитяча школа мистецтв" Голопристанської міської ради Херсонської області <b> Тема розширена:</b> оплата за роботу уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> згідно п.п.1 п.1 ст.11 закону "про публічні закупівлі" - коли покладенні функції уповноваженої особи на працівника із штатної чисельності як додаткової роботи з відповідною доплатою.Згідно постанови КМУ 1298 від 30.08.2002р. устанавліваються: 3) доплати працівникам: а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки): за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників; за суміщення професій (посад); за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам; Як бути, коли уповноважена особа - головний бухгалтер- керівник структурного підрозділу? на якій підставі не звертати увагу на цей пункт? Колективні договори укладаються згідно чинного законодавства, вони не суперечать йому. Як бути з доплатою головному бухгалтеру? Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1005/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” . Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Капітальне будівництво" Костянтинівської міської ради <b>Суть питання:</b> Одним з Видів об'єктів інтелектуальної власності, згідто ст.156 ГКУ - Є Твір архітектури (це - твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафних утворень). Питання…. чи можливо виготовлення проектно-кошторисної документації віднести до твору архітектури та відповідно - до об’єкту інтелектуальної власності <b> Номер відповіді:</b> 1006/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Поряд з цим замовник здійснює закупівлю робіт шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Тому, з питання об’єктів  інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність' за посиланням http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti

<b>Запит від:</b> Запит від Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Якщо виникла необхідність внести зміни до договору про закупівлю, який укладено за результатами відкритих торгів до 19 квітня 2020 року, то у додатковій угоді необхідно робити посилання на статтю 36 Закону України "Про публічні закупівлі", який діяв до укладення договору чи норми статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", які діють станом на сьогодні? <b> Номер відповіді:</b> 1007/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ПП "Ячмінь" <b>Суть питання:</b> Як пов'язати річний план і звіт про укладений договір якщо план 10000 грн, а звіт 1000 грн. В зв'язку із новими змінами до закону, не підтягує, бо не співпадає сума. Вносити зміни? Чи не додасться ще +1000 до 10000 річного плану? <b> Номер відповіді:</b> 1008/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Разом з тим, за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli розміщена інформація щодо створення закупівлі з прив’язкою до плану.

<b>Запит від:</b> Запит від Артеменко Дмитро Сергійович <b>Суть питання:</b> Законом України "Про публічні закупівлі" передбачено проведення процедур - допорогові закупівлі, спрощені закупівлі та відкриті торги. На початку року планувалося по одному коду ДК, саме по одному ДК, купівля товарів на сумму до 200 тис. грн. Закупили товарів по цьому же коду, на сьогодні, на 159 тис. грн., наразі є потреба докупити ще на 80 тис. грн. Чи можливо та правомірно провести відкриті торги на 80 тис. грн., оскільки сума перевищує 200 тис. грн, якщо ти вже купував та закупив по цьому же коду ДК на 159 тис. грн. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1009/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  аналогічна відповідь міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від журал "Радник у сфері державних закупівель" <b>Суть питання:</b> Чи потрібно переможцю процедури закупівлі надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав у субпідряників/співвиконавців (у разі їх залучення), визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 у встановлені законодавством строки. <b> Номер відповіді:</b> 1010/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Мацюк Микола Сергійович <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Відповідно до пп.2 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" редакція від 19.04.2020, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Просимо повідомити: 1. Якщо закупівля за процедурою відкриті торги із застосуванням прекваліфікації відбулась 2-чі, проте кожного разу для участі у даній закупівлі подавали свої пропозиції 2-ва та більше Учасників, проте закупівлі були скасовані у звязку з допущенням до аукціону за результатами прекваліфікації лише одного Учасника, чи має право Замовник у такому випадку застосовувати переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 1011/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації Отже, якщо було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу другого пункту 1 частини другої статті 32 Закону (подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій). Ураховуючи викладене і керуючись вимогами статті 4 Закону, у разі якщо для забезпечення потреби відповідного року було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій у відповідності до статті 32 Закону, то замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно зі статтею 40 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Вовк Марина Василівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно актуальності/дійсності договору, що був укладений за результатами проведеної допорогової закупівлі після введення в дію нової редакції Закону України Про публічні закупівлі, тобто після 19.04.2020. Дана закупівля була оголошена до введення в дію нової редакції Закону України Про публічні закупівлі, а саме: 04.04.2020 року. Чи буде порушення законодавства проведення робіт Учасником-переможцем на підставі даного договору. <b> Номер відповіді:</b> 966/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Ставчанська сільська рада Пустомитівського району Львівської області <b>Суть питання:</b> Ставчанська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, просить надати консультацію у вирішенні допущеної технічної помилки. У листопаді-грудні 2019 року проведено тендерну процедуру закупівлі по об’єкту «Реконструкція дошкільного навчального закладу по вул..Шашкевича,42 в с.Ставчани Пустомитівського району Львівської області», в результаті якого, визнано переможцем ТОВ «АріяБуд-ЛТД» та укладено і зареєстровано договір № 34 від 18.12.2019р. (ідентифікатор закупівлі UA-2019-11-14-003014-b). В 2019 році роботи по даному об’єкту не проводилось, а в березні 2020 року укладено додаткову угоду №1 від 20.03.2020р. при реєстрації якої була допущена технічна помилка, в результаті якої, процедура виконання договору – «завершена». Зміни до даного договору після завершеної процедури закупівлі вносити неможливо. Оскільки розпочались роботи по даному об’єкту і потрібно проводити фінансування за виконані роботи, тому просимо юридичної допомоги у вирішенні даної ситуації в межах чинного законодавства України. <b> Номер відповіді:</b> 967/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» <b>Суть питання:</b> Юридична особа (університет) створила декілька тендерних комітетів – один безпосередньо в університеті, і два в своїх відокремлених структурних підрозділах, які функціонують виключно в інтересах цих підрозділів. Чи може тендерний комітет структурного підрозділу не проводити спрощену закупівлю (як правило на невелику суму), якщо вартість закупівлі товару в цілому по юридичній особі є більшою 50 тисяч гривень, але меншою 200 тисяч гривень, а тендерний комітет університету по цьому предмету закупівлі її проводив? При цьому тендерний комітет структурного підрозділу по цій закупівлі використає електронний каталог. <b> Номер відповіді:</b> 968/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 , розміщено листи від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ” та від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо відповідальних за організацію та проведення спрощених закупівель. При цьому питання щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Зоряний" <b> Тема розширена:</b> Подання документів переможцем процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Частина 5 ст. 17 Закону не вимагає документального підтвердження відомостей які містять у відкритих державних реєстрах. Проте, ч. 6 ст. 17 вимагає від переможця процедури закупівлі надати підтвердження відсутності підстав визначених п. 2, 3, 5, 8, 12 і 13 ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону. При цьому відомості визначені в п. 2, 3, 8, 13 ч. 1 ст. 17 Закону міститься у відкритих реєстрах. Чи є в такому випадку потреба їх вимагати. Крім цього, сервіс МВС не проводить деталізацію інформації (зокрема стосовно хабарництва і відмивання коштів). Вважаю що це може бути підставою для оскарження дій замовника в разі визнання таких довідок. Окремо в цьому переліку стоїть п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону. За змістом цього пункту йдеться не про злочини, а про правопорушення пов'язані з торгівлею людьми та використання дитячої праці. Незрозумілим для замовника залишається яким чином він зможе перевірити згадану інформацію? З повагою, Явтушенко В.П. <b> Номер відповіді:</b> 969/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Можливість застосування переговорної процедури закупівель при укладенні договору оренди виставкової площі <b>Суть питання:</b> На час проведення туристичної виставки необхідно орендувати виставкову площу на території виставкового центру. Вартість договору оренди - 88 тис. грн. Чи можна в даному випадку застосувати переговорну процедуру закупівель на підставі абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону (відсутність конкуренції з технічних причин)? <b> Номер відповіді:</b> 970/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно; Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20 , розміщено лист в від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, який містить інформацію щодо оренди нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.