<b>Запит від:</b> Запит від КП"Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" <b>Суть питання:</b> чи можна укласти угоду по капітальному ремонту на суму 1 млн., не застосовуючи порядок проведення спрощених закупівель , в зв'язку з тим що є проект виготовлений конкретним виконавцем, є експертиза кошторису, тому існує необхідність провести закупівлю саме з цим виконавцем та оприлюднити звіт про договір без використання електронної системи , використовуючи підпункт відсутність конкуренції з технічних причин? <b> Номер відповіді:</b> 1067/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо змін до Закону із 19.04.2020 <b>Суть питання:</b> У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання: 1. Який мінімальний кінцевий термін для подання пропозицій може встановити замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, якщо в 10 статті Закону вказаноне менше 6 роб.днів, а в статті 14 – не менше 5 роб. днів, однак оскільки в статті 14 термін на уточненння визначено не менше ніж 3 роб.дні, а на подання пропозицій не менше 5 роб.днів, а подавати пропозиції під час терміну уточнення технічно не можливо, то сумарно мінімальний термін до кінця подання пропозицій спрощеної закупівлі виходить 8 робочих днів? Чому таке важке формулювання в Законі? 2. Що таке машинозчитувальний формат згідно статті 10 Закону? 3. Якщо згідно статті 22 Закону тендерну документацію замовник може оприлюднити лише шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель без можливості завантаження файлів, що дозволено в спрощеній закупівлі, то яким чином замовник повинен оприлюднити усі дані згідно част.2 статті 22 Закону, зокрема технічну специфікацію, плани, креслення, тощо? Невже все потрібно заповнювати в графі «Примітка»? Чи не буде це інструментом впливу на замовників через масові моніторинги? 4. В кваліфікаційній вимозі статті 16 Закону про наявність обладнання та матеріально- технічної бази добавили «наявність технологій», поясніть будь-ласка, які існують технології при закупівлі товарів, послуг та робіт і яким чином учасники повинні надати підтвердження наявності технологій? 5. Поясніть, будь-ласка, чи згідно кваліфікаційної вимоги статті 16 Закону про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), учасник для підтвердження повинен надати інформацію виключно про виконання договору предмет якого повинен дослівно відповідати предмету закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1068/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Щодо питання 2 Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 805/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63666461-f7c0-45a7-beba-7219aa5e44b9&lang=uk-UA Щодо питання 3 Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Частиною першою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Поряд з цим відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи. Щодо питань 4-5 Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з кваліфікаційних критеріїв передбачених частиною другою статті 16 Закону. Зокрема пунктом першим та третім частини другою статті 16 Закону передбачені такі критерії як: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо змін до Закону із 19.04.2020 <b>Суть питання:</b> У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання: 1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі? 2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону? 3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа? 4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками? 5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань. <b> Номер відповіді:</b> 1069/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1-2 Відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 Щодо питання 3 Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA Щодо питання 4 Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 713/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=01ef8431-cea3-4bdf-9b86-388cfb42fc00&lang=uk-UA Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Щодо питання 5 За результатами введення дію нової редакції Закону Міністерством буде проведено аналіз стосовно практики застосування законодавства у сфері публічних закупівель та у разі необхідності ініційовано внесення змін до Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя <b>Суть питання:</b> Постачальник електричної енергії прислав повідомлення про розірвання з 01 червня договору, попередньо укладеного на період до 31 грудня. Стаття 40 Закону "Про публічні закупівлі" у такому разі передбачає можливість замовнику провести переговорну процедуру на обсяг, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю. Для того, щоб ДКС зняла невикористані кошти з попtреднього договору, замовник змушений буде укласти з постачальником додаткову угоду, якою буде скориговано загальну суму договору до фактичного обсягу споживання за період постачання (чотири місяці). Запитання: від якої суми у даному випадку рахувати 20 відсотків - від початкової чи остаточно скоригованої? <b> Номер відповіді:</b> 1065/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький обласний військовий комісаріат <b>Суть питання:</b> Організація є юридичною особою, має код ЄДРПОУ, свій тендерний комітет, але не є розпорядником бюджетних коштів, тому що перебуває на фінансуванні в іншої установи. Чи може вона бути замовником закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1060/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/23375-06 “Щодо визначення замовників” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Шосткинський міський центр первинної медико-санітарної допоги" <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Підприємству зараз необхідно провести закупівлю медичних виробів на суму 15000,00 грн. При плануванні річних закупівель по коду 3314 загальна сума не перевищувала 200 000,00грн, але у зв'язку з виникненням необхідності в закупівлях по СOVID-19 на сьогоднішній день сума загальних закупівель становить 205 000,00грн. Яку процедуру закупівлі необхідно використовувати при проведенні закупівель? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1061/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від КП"Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" <b>Суть питання:</b> чи можна укласти угоду по капітальному ремонту на суму 1 млн., не застосовуючи порядок проведення спрощених закупівель , в зв'язку з тим що є проект виготовлений конкретним виконавцем, є експертиза кошторису, тому існує необхідність провести закупівлю саме з цим виконавцем та оприлюднити звіт про договір без використання електронної системи , використовуючи підпункт відсутність конкуренції з технічних причин? <b> Номер відповіді:</b> 1063/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Протягом 2019 року нами проведено відкриті торги щодо закупівлі легкового автомобілю. Умовами договору про закупівлю автомобілю визначено, що гарантійний термін на автомобіль становить 3 роки або 100 тисяч кілометрів пробігу, в залежності від того, що наступить раніше. Відповідно до умов договору він набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. В грудні 2019 року постачальник поставив автомобіль, а ми здійснили оплату за нього. На сьогоднішній день у нас виникла потреба в проведенні планового технічного обслуговування цього автомобілю. Згідно з сервісною книжкою автомобілю, планове технічне обслуговування, що нам необхідне, не включається до гарантії, яка визначена договором про закупівлю, тому нам для закупівлі послуг з планового технічного обслуговування автомобілю необхідно укладати новий договір (шляхом застосування процедури закупівлі). Відповідно до сервісної книжки, всі операції з технічного обслуговування повинні здійснюватися тільки в спеціалізованих технічних центрах виробника автомобілю. Аналізом мережі Інтернет нами встановлено, що на території України (в різних її областях) діють 19 таких спеціалізованих центрів. Питання: 1.Чи можемо ми під час складання тендерної документації зазначити в ній, що спеціалізований технічний центр повинен бути розміщений виключно на території тільки нашої області? 2.Чи не буде така вимога дискримінаційною по відношенню до інших потенційних учасників такої закупівлі, які розташовані в інших областях України? Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді! <b> Номер відповіді:</b> 1064/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації  (частина третя статті 22 Закону). Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ''ДАР’ЇВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№ 10)'' <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії на 2020 р. <b>Суть питання:</b> Як в 2020 році закупати електричну енергію, враховуючи "Закон про електричну енергію", а саме - прикінцеві положення: Відповідно до частини 11 пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII встановлено, що тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих не побутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені ЗУ «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону. Фінансування надходить частями - на початку кожного кварталу <b> Номер відповіді:</b> 1042/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 144/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15ed94a7-f4f3-44c4-85ab-407c62ce79f3&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» <b>Суть питання:</b> Працівник підприємства придбав для підприємства послуги за готівкові кошти, видані працівнику підприємством під звіт, з подальшим поданням авансового звіту. Чи поширюються на ці відносини положення Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1043/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області <b> Тема розширена:</b> яким чином (з використанням якої процедури закупівлі) необхідно проводити закупівлю поштових марок вартістю понад 200 тис. після 19 квітня 2020 року <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме виключення з норми Закону такої підстави для проведення переговорної процедури закупівлі, як «відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності альтернативи», виникло питання стосовно здійснення закупівлі поштових марок вартістю понад 200 тис. Так, положеннями ст. 15 Закону України «Про поштовий зв’язок» передбачено, що виключно Національний оператор (АТ «Укрпошта») має право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу. При цьому, Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено виключний перелік підстав для проведення переговорної процедури закупівлі. Зокрема, згідно пп.2 ч. 2 ст. «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: …2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:… відсутність конкуренції з технічних причин…». Враховуючи наведені положення законодавства просимо надати роз’яснення стосовно того яким чином (з використанням якої процедури закупівлі) необхідно проводити закупівлю поштових марок вартістю понад 200 тис. після 19 квітня 2020 року? <b> Номер відповіді:</b> 1044/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Згідно з абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у разі відсутності  конкуренції з технічних причин. Отже, якщо роботи, товари чи послуги через будь-які обгрунтовані та підтверджені технічні причини, в тому числі встановлені законодавством, можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи, в такому разі замовник може здійснити закупівлю шляхом проведення переговорної процедури закупівлі на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> щодо визначення процедури закупівлі на етапі планування <b>Суть питання:</b> Добрий день! Цікавить питання чи вважатиметься порушенням закону використання процедури закупівлі (відкриті торги або відкриті торги англійською мовою) до предмета, вартість якого відповідає вартості для проведення спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1045/2020