<b>Запит від:</b> Запит від ВКБ Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наша організація виступає Замовником (головним розпорядником коштів), яка частково утримується за рахунок коштів на утримання служби Замовника (1% згідно ДСТУ), що прописано у Положенні про відділ.Як необхідно планувати (відображати у річному плані ці закупівлі, якщо правильно їх називати закупівлями). Ажде, відповідно до нового Закону "Про піблічні закупівлі" один рядок плану- одна закупівля. Розрахунки утримання служби замовника відбуваються по фактично виконаним роботам. <b> Номер відповіді:</b> 1072/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому, у разі якщо видатки замовника не передбачають здійснення придбання товарів, робіт і послуг  та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Водночас, оскільки  відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва , а згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014  № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з питань використання коштів у вказному випадку пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України <b> Тема розширена:</b> Порядок закупівлі цінних подарунків за КЕКВ 2112 <b>Суть питання:</b> В межах фонду грошового забезпечення за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України та відповідно до наказу Міністра оборони України Про бюджетну політику Міністерства оборони України на відповідний рік військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов’язків можуть заохочувати (нагороджувати) грошовою премією або цінними подарунками, придбаним за рахунок коштів державного бюджету (далі – цінний подарунок). Цінний подарунок – це предмет особистого користування або предмет побутового призначення, на якому може робитися дарчий напис. Відповідно до ст. 165.1.39 Податкового кодексу України, якщо вартість цінних подарунків перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі то сума перевищення оподатковується Податком з доходу фізичних осіб (далі - ПДФО) та військовим збором. Водночас, слід зазначити, що відповідно до порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”. На виконання Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів введених в дію наказом Державної казначейської служби України .№ 213 від 19.07.2019 за КЕКВ 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань надаються виключно наступні документи: - заявка на видачу готівки: - реєстр бюджетних зобов’язань, - реєстр бюджетних фінансових зобов’язань. Враховуючи вищезазначене, звертаюсь до Вас, як до Уповноваженого органу (центрального органу) виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель щодо надання роз’яснення (механізму), щодо можливості командирів (керівників), користуючись дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців в межах покладеної на них адміністративної відповідальності через забезпечувальний фінансовий орган Генерального штабу Збройних Сил України в межах фонду грошового забезпечення за КЕКВ 2112 здійснювати закупівлю цінних подарунків на підставі первинних документів, що підтверджуватимуть фактичне отримання товарів, без проведення процедур закупівель, за результатами проведеного моніторингу та визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. <b> Номер відповіді:</b> 1074/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів , робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А1604 <b>Суть питання:</b> Згідно абз.2 п.2 ст.40 "Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції з технічних причин". Підкажіть будь ласка який орган має видати довідку про монопольний стан учасника, та чи можемо до уваги взяти довідку Торгово-промислової палати для початку переговорної процедури? <b> Номер відповіді:</b> 1075/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 740/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=490766e4-8558-4097-8590-6dd9993947bd&lang=uk-UA Разом з тим, природні монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії). Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського <b>Суть питання:</b> Установою, що є Замовником відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі", укладено цивільно-правовий договір про виконання робіт з ремонту приміщення з фізичною особою, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Оплата праці за таким договором здійснюється у вигляді винагороди з фонду заробітної плати. Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на придбання робіт чи послуг у фізичних осіб за цивільно-правовим договором за рахунок коштів з фонду заробітної плати? <b> Номер відповіді:</b> 1076/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 886/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63491996-51c6-4e79-959f-a505874c1727&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Ананьїівський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей-ДНЗ" <b> Тема розширена:</b> поточний ремонт <b>Суть питання:</b> рішенням сесії виділено 50,0 тис на поточний ремонт приміщення школи і 40,0 тис на поточний ремонт приміщення д/садка розташованих за одною адресою. відповідно до наказу МЕРТУ №454 від 17,03,2016р. "Про порядок визначення предмета закупівлі" прописано "під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком". у мене питання на 40,0 тис. я оприлюднюю звіт про укладений договір, а на 50,0 проводю спрощену процедуру <b> Номер відповіді:</b> 1077/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” , від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “ Щодо спрощених закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ЖИТЛОВЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО м. ЧУГУЄВА <b> Тема розширена:</b> Закупівля по одному ДК у разі виділення додаткових коштів органами місцевого самоврядування <b>Суть питання:</b> Доброго дня! На початку року Підприємство здіснило допорогову закупівлю робіт на 31 тис. грн. за бюджетні кошти, які виділила сесія міської ради. У травні, після вступу змін до Закону "Про публічні закупівлі", сесія знову виділила кошти на закупівлю робіт по іншому об'єкту за тим самим ДК на суму 20 тис. грн. Підприємство на початку року не передбачало таку закупівлю, тому її не планувало. Загальна вартість обох закупівель за одним ДК буде 51 тис.грн. Чи можливо вважати другу закупівлю такою, у якій виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити та на яку виділили додаткові кошти і не використовувати норми Закону "Про публічні закупівлі" для другої закупівлі, а лише оприлюднити план та звіт про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 1078/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький обласний центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.7 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (пп8) придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. Прошу надати роз’яснення, які документи (у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі») необхідні для підтвердження статусу підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. Чи може достатньо копії статуту, де вказано що підприємство створене гром організацією осіб з інвалідністю, а може потрібна ще додаткова інформація щодо пільгового опадаткування підприємства? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1079/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено п ерелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель , зокрема якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. Згідно статті 16 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україніі" порядок створення, діяльності і ліквідації громадських організацій осіб з інвалідністю регулюється законодавством України про громадські організації, статутами цих організацій, зареєстрованими у встановленому порядку. Разом з тим статтею 88 Цивільного кодексу України встановлено, що  у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.  В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність підстав здійснити таку закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Підготовка тендерної документації <b>Суть питання:</b> Прошу надати відповідь щодо дати оприлюднення наказів МЕРТ щодо внесення змін до Примірної форми тендерної документції <b> Номер відповіді:</b> 1080/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%0D%0A розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” та 3304-04/25806-06 від 21.04.2020 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", які містять аналогічну відповідь щодо використання нормативно-правових актів.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне некомерційне підприємство "Обласний медичний спеціалізований центр"Житомирської обласної ради <b>Суть питання:</b> Надайте, будь-ласка, роз’яснення щодо п.18 ч.5 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (зі змінами), а саме: Чи підпадають під дію Закону закупівлі, якщо предметом закупівлі є платні медичні (ч.1 ст.3 Основ законодавства України про охорону здоров’я визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга)-послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт ) послуги з переліку послуг відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах» від 07.09.1996 р. № 1138 (зі змінами)? <b> Номер відповіді:</b> 1081/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини п’ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону. У свою чергу, згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” від 19.10.2017 № 2168-VIII (далі – Закон № 2168-VIII) програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) – програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами. Поряд з цим відповідно до абзацу чотирнадцятого статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт. Разом з тим, надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи – підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 2168-VIII). При цьому договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом (частина перша статті 8 Закону № 2168-VIII). У свою чергу, згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 2168-VIII Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Так, відповідно до Положення про Національну службу здоров’я України (НСЗУ), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення та відповідно до покладених на нього завдань зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, організовує роз’яснювальну роботу, пов’язану з практикою застосування законодавства з питань, що належать до компетенції НСЗУ. Ураховуючи викладене, у разі якщо предметом закупівлі є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом. Водночас з питань застосування законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення пропонуємо додатково звернутись до указаного органу влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «КРЮКОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№29)» <b> Тема розширена:</b> Надання уточнень щодо спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Замовник не встиг надати відповідь в період уточнення щодо спрощеної закупівлі.Таким чином, запитання залишилося без відповіді. Які повинні бути наступні дії замовника? Чи потрібно скасовувати закупівлю на підставі п.17 ст.14 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII? <b> Номер відповіді:</b> 1082/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що питання проведення спрощених закупівель розглянуто в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Разом з тим, частиною сімнадцятою статті 14 Закону визначено перелік підстав для відміни спрощеної закупівлі. Так, відповідно до пункту 17 частини сімнадцятої статті 14 Закону замовник відміняє спрощену закупівлю у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. При цьому рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини" Запорізької обласної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наш комунальний заклад орендує приміщення у іншого комунального закладе обласної ради, що є балансоутримувачем будівлі. Вартість спожитих комунальних послуг ми відшкодовуємо балансоутримувачу будівлі за договором про відшкодування. Відповідно до роз'яснення https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026⟨=uk-UA відшкодування комунальних послуг орендодавцю не потребувало проведення процедур закупівлі і відображення в системі Прозоро. Водночас, враховуючи зміни до Закону, що набрали чинності 19.04.2020, а також наявність в системі опублікованих звітів про аналогічні договори, просимо надати наступні роз'яснення: 1. Чи є договір про відшкодування вартості комунальних послуг закупівлею в розумінні Закону? 2. Чи відображати передбачені видатки на відшкодування орендодавцю вартості комунальних послуг у річному плані закупівель та, відповідно, чи публікувати звіт про укладений договір при укладанні договору на відшкодування орендодавцю вартості спожитих комунальних послуг? <b> Номер відповіді:</b> 1083/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 38/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області <b> Тема розширена:</b> Призначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ст. 11 Організація закупівельної діяльності замовника, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством. Якщо в установі не не введено штатним розписом окремої посади. чи можна покладати на працівника (завідувача сектору) функції уповноваженої особи, якщо цей працівник (завідувач сектору) є державним службовцем? Адже держслужбовці не можуть працювати за сумісництвом.І якщо виходити з того, що немає посади - немає суміщення посад, чи правомірно що одна особа виконує і свої безпосередні обов"язки і обов"язки уповноваженої особи, адже в даному випадку не використовується жоден з вищеперелічених варіантів призначення/визначення уповноваженої особи. На час відпустки чи відсутності уповноваженої особи, хто може виконувати її обовязки? будь хто. чи лише особа на яку на час відсутності уповноваженої особи поклали функції уповноваженої особи певним розпорядчим актом? Адже лише уповноважена особа -проводить спрощені закупівлі, відтак, чи може головний спеціаліст заміняти на час відсутності уповноважену особу?і як? Будь яке рішення уповноваженої особи оформляється протоколом, тому в даному випадку чи може головний спеціаліст, який заміняє уповноважену особу оформляти цей протокол від свого імені? чи все ж таки на час відсутності УО має бути наказом призначена ін особа уповноваженою?Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1066/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 853/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62131428-2547-48bf-915c-80834389419c&lang=uk-UA Щодо питання 2 Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 678/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bca3ce88-c2eb-4602-a147-367016510f2b&lang=uk-UA (питання 2).