<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" <b>Суть питання:</b> Суб'єктом господарювання, що до 19.04.2020 р. не мав статусу Замовника в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" було створено та затверджено склад тендерного комітету для проведення закупівель (допорогових) через систему Прозорро в добровільному порядку, на підставі внутрішніх розпорядчих документів. Згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" (п. 4 прикінцевих та перехідних положень) замовник може створювати тендерний комітет. Чи потрібно зараз видавати новий наказ на призначення складу тендерного комітету, затвердження положення про тендерний комітет, оскільки попередній наказ видавався на підставі внутрішніх розпорядчих документів, а не згідно із Законом. <b> Номер відповіді:</b> 1031/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом  4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. При цьому пунктом 4 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення” Закону визначено обов’язки тендерного комітету. Крім того, Примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом. Отже, оскільки Законом визначені обов’язки тендерного комітету, зокрема щодо вибору та проведення процедур закупівель,  за потреби внесення змін замовник може привести у відповідність свої розпорядчі рішення та положення про тендерний комітет.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, соціального захисту, культури, сімї, молоді та спорту Варварівської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання: Спрощена закупівля застосовується до договору, вартість якого 50 тис.грн., чи до річного кошторисного призначення по коду ДК 021:2015? Наприклад: по ДК021:2015 09130000-9 залишок кошторисних призначень на рік склав 90,00 тис.грн. Чи можна укласти три прямих договори по 30,00 тис.грн., чи для уникнення поділу товару потрібно провести спрощену закупівлю на 90,00 тис.грн. <b> Номер відповіді:</b> 1032/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ще раз звертаємося до Вас з проханням надати роз’яснення з такого питання. Наразі діє договір страхування, укладений 02.03.2020, проте виникла потреба у закупівлі додаткової кількості полісів страхування. Чи є підстави застосовувати п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (нова редакція) «5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера», чи ця підстава може бути застосована лише до закупівель, які були проведені у відповідності до нової редакції ЗУ? <b> Номер відповіді:</b> 1033/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Види договорів, звіти про заключення яких потрібно розміщувати на онлайн майданчику <b>Суть питання:</b> Управління як орган державної влади забезпечує державну соціальну політику щодо забезпечення деяких категорій населення технічними засобами реабілітації або надання послуг із професійного навчання та підвищення кваліфікації учасників АТО. При заключенні договорів на вищеваказані цілі застосовуються тристоронні договори між виконавцем, управлінням та замовником послуги. Чи потрібно дані договори оприлюднювати на онлайн майданчику та якщо так то чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі якщо вартість послуги або товару по даним договорам більше 50 тис. грн.? <b> Номер відповіді:</b> 1034/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 705/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Рівнеелектроавтотранс" РМР <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється Замовником протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Питання чи потрібно Замовнику публікувати звіт про виконання договору про закупівлю по договорам, які укладені без використання електронної системи закупівель (тобто, ті в яких сума не перевищує 50 тис. грн.)? <b> Номер відповіді:</b> 1035/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 976/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП"Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер"ДОР" <b> Тема розширена:</b> додаткові кошти <b>Суть питання:</b> Додаткові кошти,або кошти отрамані з різних джерел (субвенціїї,платні послуги,кошти від НСЗУ)або економія коштів, що утворилася протягом року розглядаються ли як новий предмет закупівлі??? <b> Номер відповіді:</b> 1036/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 657/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Морський торговельний порт" Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> надання переможцем перегорної процедури документів зазначених ст.17 Закону <b>Суть питання:</b> На підставі п.2 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон), Замовник проводить переговорну процедуру закупівлі (відсутність конкуренції з технічних причин). Згідно ч.6 ст.17 Закону, Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частини другої цієї статті. Відповідно до п.18 ч.1 Закону, переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз`яснення, чи зобов`язаний переможець переговорної процедури закупівлі надавати замовнику документи зазначені в ч.6 ст.17 Закону. Також звертаємо Вашу увагу, що учасник, якого визначено переможцем переговорної процедури, не має технічної можливості прилюднити в електронній системі закупівель необхідні документи з технічних причин (відсутність такого функціоналу на площадці). <b> Номер відповіді:</b> 1038/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Київська дитяча школа мистецтв №3 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! В нашій організації є ТК і УО. Яким чином правильніше планувати закупівлі- Чи портрібно розділяти Річні плани ТК та Річні плани УО? Як правильно це зробити? І яким чином внести зміни в Додаток до річного плану закупівель та змінити його на Річний план закупівель. Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1039/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 , розміщено листи від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”. Разом з тим аналоігчна відповідь щодо річного плану закупівель міститься у запиті 567/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Юзьків Юлія Мар'янівна <b> Тема розширена:</b> Розірвання договору у звязку з виявленими порушеннями проведення переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Після здійснення Держаудитслужбою моніторингу закупівлі (переговорна процедура) було винесено зобовязання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема розірвати договір. На момент завершення моніторингу по даному договору вже були здійснені проплати за поставку товару. В даному випадку чи тягне це за собою повну відміну переговорної процедури? І чи потрібно заново проводити відкриті торги? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1040/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 1029/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6e7ff11-57f9-48d6-9095-ecbbcb081c09&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» <b> Тема розширена:</b> Нотаріальні дії - чи це послуги, чи підпадають вони під дію Закону, чи може нотаріус бути учасником закупівлі? <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Разом з тим тією ж ст. 3 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності» Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат». Ст. 34 Закону України «Про нотаріат» визначено перелік нотаріальних дії, що вчиняють нотаріуси, в тому числі засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них. Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити: 1. Чи відноситься «Нотаріальна дія» вчинена в тому числі приватним нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»? 3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 1041/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, якщо на підприємстві прийнято рішення всі закупівлі, незалежно від суми, проводити за процедурою відкритих торгів це не буде порушенням Закону? <b> Номер відповіді:</b> 991/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувач, Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників , визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень ; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону. У свою чергу, відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Детальніше про спрощені закупівлі викладено в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель. З огляду на зазначене, замовники, які відносяться до категоріі, визначеної пунктами 4 частини четвертої статті 2 Закону,  мають дотримуватися вимог Закону та здійснювати закупівлю в один із наступних способів, керуючись відповідними вартісними межами: - з використанням електронної системи закупівель у порядку, затвердженому наказом  ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 року №10 (зі змінами),  якщо вартість товарів, робіт і послуг не перевищує 50 тисяч гривень або з використанням електронних каталогів для закупівлі товарів, якщо  вартість не перевищує 50 тисяч гривень; - без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіту про договір про закупівлю, якщо вартість товарів, робіт і послуг не перевищує 50 тисяч гривень; - шляхом здійcнення спрощених закупівель, якщо вартість товарів, робіт і послуг дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою  1 мільйону гривень (для товарів і послуг) та 5 мільйонів гривень (для робіт); - шляхом здійcнення процедур закупівель (відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, конкурентного діалогу, переговорної процедури закупівлі), якщо вартість вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Крім цього, пропонуємо додатково ознайомитися з інформацією стосовно закупівель відокремленими підрозділами, що міститься у листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеною на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської обл. <b>Суть питання:</b> Якщо ми закуповуємо у одного постачальника будматеріали за різними кодами ДК на загальну суму до 50 тисяч гривень, чи можна укласти один договір, чи потрібен окремий договір під кожен код окремий договір? <b> Номер відповіді:</b> 992/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06