<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СПИРТУ І БІОТЕХНОЛОГІЇ ПРОДОВОЛЬЧИХ ПРОДУКТІВ" <b>Суть питання:</b> Інститут має необхідність закупити товари для роботи на 48тис.В подальшому можливо але не точно виникне необхідність можливо в грудні докупити той же вид товару.Що робити після оприлюднення звіту про укладений договір на 48 тис грн.в разі збільшення замовлень і виниклої необхідності придбати для поточної роботи на 10 тис грн.Про це спланувати поппит ринку не можливо.як діяти в ситуації якщо нова закупівля на той же вид товару не була запланована а азагалом перевищуватиме 50тис грн.? <b> Номер відповіді:</b> 1018/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фінансове управління виконкому Острозької міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю,укладений без використання системи у разі придбання конвертів вартістю 1,50 грн за одиницю по фіскальному чеку РД ПАТ "Укрпошта" В зв"язку із введенням в дію з 19.04.2020року Закону №114-ІХ від 19.09.2019 року <b> Номер відповіді:</b> 1019/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Черкаська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби <b> Тема розширена:</b> ЕПЦ уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня, надайте, будь ласка, відповідь який електронний цифровий підпис може використовувати уповноважена особа? Як фізична особа (АЦСК АТ КБ "ПРИВАТБАНК") чи як посадова особа (АЦСК органів юстиції України)? <b> Номер відповіді:</b> 1020/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 415/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a359903-6a2d-452b-b6e3-4d8666fcf69e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Сума за договором <b>Суть питання:</b> Згідно з вимогами частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Просимо роз’яснити випадок, якщо перерахунок ціни за результатами аукціону є меншим, ніж ціна, що зазначена в екранній формі системи (наприклад: екранна форма – 100 000,00 грн, перерахунок – 99 880,00 грн). 1) ціна договору має співпадати з екранною формою системи (100 тис. грн) чи має бути встановлена згідно перерахунку (99 880,00 грн)? 2) чи існуватиме можливість при оприлюдненні договору про закупівлю змінити власноруч «суму за договором» - на сьогодні ця сума не підлягає ручному коригуванню? <b> Номер відповіді:</b> 1021/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Місцезнаходження та категорія замовника <b>Суть питання:</b> Новелою нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» є оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та його категорію. На сьогодні такі поля в електронній системі закупівель не реалізовані. У зв’язку з цим, звертаємось з проханням повідомити яким чином та в якому полі зазначати інформацію про місцезнаходження та категорію замовника в оголошенні про проведенні процедури закупівлі та в річному плані? Яким чином зазначати інформацію про категорію: словами або посиланням на пункт відповідної статті Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1022/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Черговість написання <b>Суть питання:</b> Замовник проводить закупівлю, де конкретною назвою є "гіпсокартон". Згідно вимог попередньої редакції закону назву предмета закупівлі писали так: "Конструкційні матеріали (Гіпсокартон)» (код ДК 021:2015 - 44110000-4). Чи змінилась з огляду на вимоги абз.2 чю2 ст.21 черговість написання назв? Можливо написати потрібно так: Гіпсокартон (код ДК 021:2015 - 44110000-4 - Конструкційні матеріали)? Чи це не прнципово? <b> Номер відповіді:</b> 1023/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що в листі від 21.04.2020 №  3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано  відповідь та рекомендації із вказаного питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Малов Антон Вікторович <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" у новій редакції від 19.04.2020 відповідно до статті 16 "Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі" Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. А саме: Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; Також у 16 статті вказано, що: Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Чи означає це що Замовник може вимагати наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, які є тільки на балансі? Чи є це дискримінацією? Тобто чи є вимога наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій тільки на баланcі дискримінаційною відносно тих учасників, які для наявності обладнання надають договір оренди обладнання чи обладнання субпідрядної організації? <b> Номер відповіді:</b> 1025/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави  та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону, якою встановлено, що  замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, та з дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників. При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (стаття 24 Закону). Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. .

<b>Запит від:</b> Запит від ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ОПІШНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Хто проводить закупівлю <b>Суть питання:</b> чи може головний розпорядник коштів проводити тендер для розпорядників коштів низчого рівня <b> Номер відповіді:</b> 1026/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно. Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів , зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або о держувачами бюджетних коштів , розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Разом з тим до замовників належать суб’єкти, визначенні статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону є головний розпорядник бюджетних коштів, який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня, придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб"єктом.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Тернопільській області <b>Суть питання:</b> Cлужбою автомобільних доріг у Тернопільській області в 2019 році за результатами проведеної тендерної закупівлі укладено договір на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення із переможцем торгів. Однак, в свою чергу, підрядна організація, яка визначена переможцем тендерної закупівлі неналежно виконувала і не виконує свої зобов’язання у відповідності до умов договору по даний час, за результатами чого Служба автомобільних доріг у Тернопільській області має намір його достроково розірвати. Враховуючи вищенаведене, прошу надати роз’яснення стосовно питання, чи можна застосовувати у даному випадку переговорну процедуру закупівлі згідно абзацу 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (із змінами), а саме: якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника, з метою укладення нового договору про закупівлю на вказаний обє’кт після проведення відповідних переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1027/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Верхньоторецька селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" - до річного плану не включаються закупівлі визначені ч.5, 6 ст. 3 цього Закону та згідно п. 4 ч. 5 ст. 3 "Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: 4) придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно". Підкажіть, будь-ласка, як проводити закупівлю житла для багатодітної родини, якщо сума перевищує 200 тис. грн.? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1028/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно; Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20 , розміщено лист в від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, який містить інформацію щодо оренди нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут загальної та неорганічної хімії ім В.І. Вернадського НАН України <b> Тема розширена:</b> Виявленні порушення при визначення переможця <b>Суть питання:</b> Доброго ранку. Була проведена закупівля по прецедурі відкриті торги. UA-2020-03-06-000200-a. Держаудит виявив порушення-один документ переможця був російською мовою без перекладу. Тому держаудит вимагає розірвання договору бо він укладений з порушенням,не вдповідність тендерній документації. Підскажіть,будь-ласка, як можна вийти з ції ситуації,оскльки договір дії місяць і за цей час переможець вже виконав частину роботи,тоб то він свої зобовязання по договору виконав. <b> Номер відповіді:</b> 1029/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Сумський апеляційний суд <b> Тема розширена:</b> Компенсація (відшкодування) витрат та виплата винагороди <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача). Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю. Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат. Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів». Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1030/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель". При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.