<b>Запит від:</b> Запит від КП"Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" <b>Суть питання:</b> чи можна укласти угоду по капітальному ремонту на суму 1 млн., не застосовуючи порядок проведення спрощених закупівель , в зв'язку з тим що є проект виготовлений конкретним виконавцем, є експертиза кошторису, тому існує необхідність провести закупівлю саме з цим виконавцем та оприлюднити звіт про договір без використання електронної системи , використовуючи підпункт відсутність конкуренції з технічних причин? <b> Номер відповіді:</b> 1063/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Протягом 2019 року нами проведено відкриті торги щодо закупівлі легкового автомобілю. Умовами договору про закупівлю автомобілю визначено, що гарантійний термін на автомобіль становить 3 роки або 100 тисяч кілометрів пробігу, в залежності від того, що наступить раніше. Відповідно до умов договору він набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. В грудні 2019 року постачальник поставив автомобіль, а ми здійснили оплату за нього. На сьогоднішній день у нас виникла потреба в проведенні планового технічного обслуговування цього автомобілю. Згідно з сервісною книжкою автомобілю, планове технічне обслуговування, що нам необхідне, не включається до гарантії, яка визначена договором про закупівлю, тому нам для закупівлі послуг з планового технічного обслуговування автомобілю необхідно укладати новий договір (шляхом застосування процедури закупівлі). Відповідно до сервісної книжки, всі операції з технічного обслуговування повинні здійснюватися тільки в спеціалізованих технічних центрах виробника автомобілю. Аналізом мережі Інтернет нами встановлено, що на території України (в різних її областях) діють 19 таких спеціалізованих центрів. Питання: 1.Чи можемо ми під час складання тендерної документації зазначити в ній, що спеціалізований технічний центр повинен бути розміщений виключно на території тільки нашої області? 2.Чи не буде така вимога дискримінаційною по відношенню до інших потенційних учасників такої закупівлі, які розташовані в інших областях України? Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді! <b> Номер відповіді:</b> 1064/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації  (частина третя статті 22 Закону). Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ''ДАР’ЇВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№ 10)'' <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії на 2020 р. <b>Суть питання:</b> Як в 2020 році закупати електричну енергію, враховуючи "Закон про електричну енергію", а саме - прикінцеві положення: Відповідно до частини 11 пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII встановлено, що тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих не побутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені ЗУ «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону. Фінансування надходить частями - на початку кожного кварталу <b> Номер відповіді:</b> 1042/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 144/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15ed94a7-f4f3-44c4-85ab-407c62ce79f3&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» <b>Суть питання:</b> Працівник підприємства придбав для підприємства послуги за готівкові кошти, видані працівнику підприємством під звіт, з подальшим поданням авансового звіту. Чи поширюються на ці відносини положення Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1043/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області <b> Тема розширена:</b> яким чином (з використанням якої процедури закупівлі) необхідно проводити закупівлю поштових марок вартістю понад 200 тис. після 19 квітня 2020 року <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме виключення з норми Закону такої підстави для проведення переговорної процедури закупівлі, як «відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності альтернативи», виникло питання стосовно здійснення закупівлі поштових марок вартістю понад 200 тис. Так, положеннями ст. 15 Закону України «Про поштовий зв’язок» передбачено, що виключно Національний оператор (АТ «Укрпошта») має право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу. При цьому, Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено виключний перелік підстав для проведення переговорної процедури закупівлі. Зокрема, згідно пп.2 ч. 2 ст. «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: …2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:… відсутність конкуренції з технічних причин…». Враховуючи наведені положення законодавства просимо надати роз’яснення стосовно того яким чином (з використанням якої процедури закупівлі) необхідно проводити закупівлю поштових марок вартістю понад 200 тис. після 19 квітня 2020 року? <b> Номер відповіді:</b> 1044/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Згідно з абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у разі відсутності  конкуренції з технічних причин. Отже, якщо роботи, товари чи послуги через будь-які обгрунтовані та підтверджені технічні причини, в тому числі встановлені законодавством, можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи, в такому разі замовник може здійснити закупівлю шляхом проведення переговорної процедури закупівлі на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> щодо визначення процедури закупівлі на етапі планування <b>Суть питання:</b> Добрий день! Цікавить питання чи вважатиметься порушенням закону використання процедури закупівлі (відкриті торги або відкриті торги англійською мовою) до предмета, вартість якого відповідає вартості для проведення спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1045/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Червонограджитлокомунсервіс" <b>Суть питання:</b> Звернення <b> Номер відповіді:</b> 1048/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/23375-06 “ Щодо визначення замовників ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Допорогові закупівлі понад 50 тис грн, що завершилися до 19.04.2020 року <b>Суть питання:</b> у лютому 2020 року укладено договір на виконання проектних робіт на суму 170 тис.грн., в травні 2020 року виникла потреба у коригуванні (уточненні) одного з розділів проекту, у звязку із чим виникло питання у додаткових коштах в сумі 6 тис.грн.Чи має право Замовник укласти додаткову угоду до діючого договору, та яким чином відобразити в річному плані закупівель додатково виділені кошти на виконання цього договору. <b> Номер відповіді:</b> 1049/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – Закон № 114-ІХ) введений в дію 19.04.2020. Водночас до введення в дію Закону № 114-ІХ  діяв Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , який містить інформацію щодо виконання укладених договорів до набрання чинності Закону № 114-ІХ. У свою чергу, договірні відносини, що виникали при укладенні та виконанні договорів  щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Поряд з цим аналогічна відповідь щодо виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі міститься у запиті 657/2020, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання 1: Роз’ясніть , будь-ласка, яким чином планувати кошти, які надходять для лікувального закладу – комунальному некомерційному підприємству від НСЗУ за відповідним договором надання медичних послуг? (Кошти НСЗУ надходять за Договором, укладеним до кінця поточного року на орієнтовну суму. Щомісяця на початку місяця за рахунком надходять авансові платежі за поточний місяць і корегувальні платежі за звітом – по факту зафіксованих реально наданих послуг за попередній місяць. Загальна орієнтовна сума договору внесена в фінансовий план підприємства – ЛЗ, але може коригуватись. Кошти надходять через звичайний банк.) Варіант 1. Як нові додаткові кошти, які надійшли в конкретний окремий місяць і можуть плануватись окремо від тих, які надходили раніше, але «закриті» тендерними чи звичайними договорами? Варіант 2: Чи як і було раніше з коштами загального фонду? Лімітна довідка видана в січні на весь рік, кошти надходять за планом надходжень помісячно, а закупівлю слід планувати, виходячи з суми, що в лімітній довідці на конкретний предмет закупівлі на весь рік? Приклад : Договір з НСЗУ укладено з 01.04.2020р. загальна орієнтовна вартість до кінця року – 10млн.грн. на усі витрати. В тому числі і зарплату. На початку квітня надійшло 900тис.грн. – авансовий платіж. З них в квітні на медикаменти заплановано і закрито укладеним звичайним договором 49 тис. грн. (звіт про укладений договір). Решта коштів запланована на інші цілі. На початку травня за звітом надійшло 10тис. грн. за квітень – підсумкові кошти за попередній місяць. Також на початку травня за рахунком надійшло 900тис. грн. авансового платежу за травень. В травні на медикаменти планується використати тільки 190тис. грн. Можна провести спрощену закупівлю? Чи, потрібно враховувати квітневі використані кошти на цей предмет закупівлі і проводити вже відкриті торги? Питання 2: Як називати джерело фінансування цих коштів НСЗУ - Джерело фінансування : - «Власний бюджет(кошти від господарської діяльності підприємства)», чи «кошти місцевого бюджету», чи «інші кошти»? Дякую за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 1050/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора" <b>Суть питання:</b> Добрий день. На початку року ми провели тендер на закупівлю газу для автомобілів і по результатам уклали договір з учасником по ціні 8,99 грн./л. На даний час в нашому місті (м.Канів) середня ціна газу для автомобілів становить 7,60 грн./л, а по даним Державної служби статистики (інформація з сайту) середня ціна по Черкаській області - 9,56 грн./л. Чи можемо ми якимось чином внести зміни в договір про зменшення ціни, і, якщо так, яким документом ми можемо це підтвердити? Інакше виходить, що Закон не дає нам можливості найбільш ефективно використати кошти? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1051/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307

<b>Запит від:</b> Запит від Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" <b>Суть питання:</b> Тендерний комітет ОК ВЕП «Держпром» звертається до Вас з проханням надати роз'яснення, у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - Закон у новій редакції) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020. Згідно з п.1 част.1 ст. 11 Закону у новій редакції, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, одним із способів яким визначається або призначається така особа, є покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Виникає питання, чому не передбачена можливість такої доплати для членів тендерного комітету, діяльність яких подовжено до 01.01.2022 року, адже згідно з п 32,. ст.1 Закону 922-VIII від 25.12.2015, тендерний комітет це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель. Отже фактично на членів ТК покладено додаткову роботу з підготовки та проведенню закупівель таким самим чином як і на уповноважену особу. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1052/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. За результатами проведених  досліджень та опитувань спеціалістів, залучених до здійснення закупівельної діяльності в організаціях-замовниках, було встановлено, що  члени тендерного комітету  як правило здійснюють таку функцію на безоплатній основі, мають високий рівень ризику та відповідальності, низьку матеріальну мотивацію, відсутність будь-якої компенсації за проведену роботу, що впливає на ефективність публічних закупівель. Тому, оскільки Законом передбачена імперативна норма щодо поступової відмови від формату роботи тендерних комітетів та повний перехід в обов"язковому порядку на уповноважених осіб з 1 січня 2022 року, які визначаються у спосіб, передбачений у статті 11 Закону, Закон не містить положень щодо доплат членам тендерного комітету. Водночас рішення  щодо членів тендерного комітету приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАРКОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" <b> Тема розширена:</b> Щодо обрання процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Річна потреба підприємства згідно плану використання бюджетних коштів на придбання послуги з організації харчування для структурних підрозділів з різним місцерозташуванням складає 300 тис. грн. До 19.04.2020 р. було оголошено та проведено одні відкриті торги на суму 200 тис. грн. для структурного підрозділу у місті Кременчук. Договір про закупівлю було укладено 06.05.2020 р. Необхідно провести ще одну закупівлю для іншого структурного підрозділу у місті Лубни на суму 100 тис. грн., що залишилася. Зазначу одразу, що у зв'язку з відсутністю реальної конкуренції у м. Лубни по наданню даних послуг (що підтверджується даними Prozorro та досвідом Замовника), Замовнику було достеменно відомо, що відкриті торги не відбудуться двічі, та планувалося в решті решт вийти на переговорну процедуру. Втім, часу провести двічі відкриті торги та вийти на переговорну процедуру до 19.04.20 р. не було, оскільки даний структурний підрозділ приєднався до нашого шляхом реорганізації на початку березня. А у зв'язку з тим, що нова редакція закону міняє кваліфікаційні критерії, істотні умови договорів тощо, очевидно, що якби було двічі проведено невдало відкриті торги через відстуність пропозицій, то вийти на переговорну процедуру після 19.04.2020 з ідентичними умовами ТД було не можливо, а отже на думку Замовника така переговорна процедура була би не легітимною. Постає питання, яку процедуру обрати тепер - "спрощена закупівля" чи залишити все таки "відкриті торги"? <b> Номер відповіді:</b> 1053/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання застосування та алгоритму проведення спрощених закупівель міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Крім того, інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами.