1. Щодо застосування електронних каталогів • Щодо електронних каталогів • Порядку формування та використання електронного каталогу • Щодо правил здійснення закупівель через електронний каталог 2. Алгоритм здійснення запиту ціни пропозицій в електронному каталозі 3. Приклади застосування електронних каталогів 4. Деякі питання та відповіді щодо застосування електронного аукціону --- Документ: 44c6b718-104a-495c-a6c5-b4341443a56c.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На _________від _________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо застосування електронних каталогів Міністерство економіки України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування електронних каталогів повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо електронних каталогів Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону електронний каталог - систематизована база актуальних пропозицій, що формується та супроводжується централізованою закупівельною організацією в електронній системі закупівель та використовується замовником з метою відбору постачальника товару (товарів), вартість якого (яких) є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1-3 частини першої статті 3 Закону. Частиною третьою статті 3 Закону визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. 2 Згідно з пунктом 7 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, зокрема, у разі якщо закупівля товарів здійснюється з використанням електронного каталогу. Отже, у разі, якщо вартість предмета закупівлі товару є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1-3 частини першої статті 3 Закону, та такий предмет наявний у електронному каталозі, замовник може здійснювати таку закупівлю з використанням електронного каталогу. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 11 Закону у разі створення електронних каталогів їх формують і супроводжують виключно централізовані закупівельні організації. Структура, порядок формування та використання електронних каталогів, у тому числі порядок надання доступу до них і розмір плати, визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, виходячи із зазначеного, закупівлі замовником через електронний каталог є альтернативою порядку проведення спрощених закупівель та доступні лише для придбання товарів. Здійснення закупівель послуг і робіт через електронний каталог Законом не передбачено. Разом з тим електронний каталог є інструментом для здійснення публічних закупівель у зручний та швидкий спосіб для замовників. Так, від початку функціонування та станом на 09.09.2021 електронний каталог налічує 7 465 товарів, а кількість учасників, що пропонують товари в електронному каталозі, складає 695. При цьому перелік категорій та профілів товарів в електронному каталозі постійно доповнюється. Закупівля через електронний каталог здійснюється у короткі строки. Оцінка пропозицій постачальників та визначення переможця відбору проводиться 3 автоматично електронною системою закупівель, що забезпечує дотримання принципів здійснення публічних закупівель. Користування електронним каталогом для замовників є безоплатним. Плата за доступ до електронного каталогу та користування електронними сервісами справляється з переможця відбору, з яким замовник уклав договір про закупівлю у розмірі від 1 до 3 відсотків суми договору про закупівлю в залежності від вартості закупівлі. Докладно про використання електронного каталогу в електронній системі закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/ProzorroMarket Щодо Порядку формування та використання електронного каталогу Порядок формування та використання електронного каталогу (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822. Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Адміністратором електронного каталогу (далі – адміністратор) є централізована закупівельна організація, що забезпечує формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Адміністраторів може бути декілька. Серед основних завдань та функцій адміністраторів є: - створення категорій та профілів товару; - організація та проведення відбору учасників до електронного каталогу; - формування, ведення та оприлюднення переліку кваліфікованих постачальників. 4 Крім того, адміністратор здійснює розгляд звернень замовників щодо порушення постачальником строків оформлення замовлення та/або відмови від підписання договору про закупівлю на умовах, що зазначені в його пропозиції. Замовник може подати звернення з інформацією про такі порушення через електронну систему закупівель до адміністратора, який в свою чергу має розглянути звернення протягом 10 робочих днів з дня його отримання. Наразі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією” державна установа “Професійні закупівлі” та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1405-р “Про визначення державного підприємства “Медичні закупівлі України” централізованою закупівельною організацією” державне підприємство “Медичні закупівлі України” визначені централізованими закупівельними організаціями та згідно з договорами про надання доступу до формування та наповнення електронного каталогу, укладеними з адміністратором, здійснюють адміністрування електронного каталогу. Отже, з питань формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель необхідно звертатися до державної установи “Професійні закупівлі” та державного підприємства “Медичні закупівлі України” відповідно. Згідно пунктом 21 частини першої статті 1 Закону адміністратор електронної системи закупівель - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель. Відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 07.04.2020 № 648 відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО”. 5 Отже, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель електронного каталогу необхідно звертатися до державного підприємства “ПРОЗОРРО” як до адміністратора електронної системи закупівель. Доступ до електронного каталогу, зокрема для постачальника та замовника, надається операторами авторизованих електронних майданчиків, які мають відповідний рівень акредитації. Отже, з питань клієнтської підтримки, пов’язаної з роботою електронного каталогу в електронній системі закупівель, необхідно звертатися до оператора авторизованого електронного майданчика. Крім цього, відповідно до пункту 12 розділу “Загальні питання” Порядку, адміністратор, постачальник, замовник несуть відповідальність за свої дії, які вчиняються ним в електронному каталозі, та дії осіб, які вчиняються від його імені з використанням його даних персональної ідентифікації, а також за зміст інформації, яка оприлюднюється в електронному каталозі. Щодо правил здійснення закупівель через електронний каталог Правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними пунктами 53-68 Порядку, передбачено два способи закупівель для замовників: 1) відбір постачальника шляхом формування замовлення в електронному каталозі з дотриманням принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону, - для закупівель товарів, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень; 2) відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників - для здійснення закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону. Отже, виходячи із зазначених вище положень Порядку, закупівля через електронний каталог може здійснюватися у два способи, а саме: прямою закупівлею 6 або через запит ціни пропозицій. Водночас у разі, якщо у каталозі наявна лише частина окремих номенклатурних позицій предмета закупівлі, визначеного замовником з дотриманням вимог Закону та Порядку про визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708, вартість якого в цілому дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, такий товар може придбаватись без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо закупівля такого товару здійснюється з використанням електронного каталогу. Інша частина окремих номенклатурних позицій предмета закупівлі, вартість якого в цілому дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, яка не представлена у каталозі, має закуповуватись із дотриманням вимог Закону в порядку проведення спрощених закупівель, незалежно від її залишкової очікуваної вартості. При цьому запит ціни пропозицій формується у разі, коли у профілі товару розміщено дві або більше пропозиції товару від постачальників. Відповідно до пункту 2 Порядку, профіль товару - це сукупність характеристик товару в межах визначеної адміністратором категорії товару, яким може відповідати один або кілька товарів, а категорія товару - сукупність профілів товару, що формується адміністратором в електронному каталозі за показниками третьої - восьмої цифр у межах одного розділу основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого в установленому порядку. Пропозиції товару від постачальників розміщуються у профілі товару. Додатково інформуємо, що алгоритм закупівлі через запит ціни пропозицій в електронному каталозі, приклади застосування електронного каталогу, питання, які 7 виникають у користувачів інформаційного ресурсу Уповноваженого органу та відповіді на них містяться у додатках 1, 2 і 3. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Заступник директора департаменту сфери публічних закупівель – начальник відділу політики публічних закупівель Міністерства економіки України Анна ЮЛДАШОВА Товкай А. М. 596-68-46

Щодо здійснення закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19 --- Документ: 166aae9a-c405-481b-bacd-0847c42741e8.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19 Міністерство економіки України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель у зв’язку з набранням чинності Закону України від 01.07.2021 № 1599-IX “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон № 1599) та постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1012 “Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим Законом № 1599, який набрав чинності 24.07.2021, було внесено зміни до пункту 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Так, абзацом першим пункту 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону регламентовано, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 58E2D9E7F900307B0400000054A01800C58D9300 Підписувач Юлдашова Анна Вікторівна Н4В"HВВ&37v><О Дійсний з 16.04.2021 0:00:00 по 15.04.2023 23:59:59 3304-04/47893-07 від 30.09.2021 19:17 2 вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1012 “Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. Водночас звертаємо увагу, що цією постановою визнано такими, що втратили чинність, ряд постанов Кабінету Міністрів України, у тому числі постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України”. Поряд з цим у разі якщо предметом закупівлі є вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19, за результатами такої закупівлі оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всіх додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону. У разі недотримання вимог щодо публікації таких звітів винні особи притягаються до відповідальності відповідно до закону. Слід зазначити, що визначення переліку вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID- 19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється замовником самостійно. Крім цього, абзацом четвертим пункту 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону регламентовано, що закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів) та 3 послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель. Це положення Закону стосується закупівлі всіх інших необхідних товарів і послуг для боротьби з COVID-19, та не містить обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. При цьому слід зазначити, що визначення товарів та послуг, які будуть закуповуватися шляхом застосування спрощених закупівель, здійснюється замовником самостійно, керуючись метою Закону та принципами, закріпленими у статті 5 Закону, не допускаючи зловживань щодо наданого права. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, а мають виключно рекомендаційний та інформативний характер. Заступник директора департаменту сфери публічних закупівель – начальник відділу політики публічних закупівель Міністерства економіки України Анна ЮЛДАШОВА Товкай А. М. 596-68-46

Примірна тендерна документація у сфері організації харчування у закладах освіти --- Документ: 416166a8-5f98-4a1e-b288-004b6cdb5fed.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На _____________від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо примірної тендерної документації Міністерство економіки України як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель спільно з Антимонопольним комітетом України з метою надання рекомендацій щодо підготовки тендерної документації у сфері організації харчування у закладах освіти підготувало примірну тендерну документацію на закупівлю послуг їдалень (далі – примірна тендерна документація), яку замовники можуть використовувати під час підготовки тендерних документацій для здійснення закупівель. З метою надання допомоги замовникам було проаналізовано в електронній системі закупівель тендерні документації у сфері організації харчування та підготовлено примірну тендерну документацію, яка містить рекомендації для замовників та приклади щодо зазначення інформації, яку вона може містити. Пропонуємо ознайомитись з примірною тендерною документацією (додається) та рекомендуємо замовникам враховувати її під час проведення процедур закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, зокрема виважено та з дотриманням законодавства формувати вимоги до предмета закупівлі та потенційних учасників, уникати встановлення надмірних вимог, що ускладнюють участь у закупівлях та штучно обмежують коло потенційних учасників, передбачати у проекті договору про закупівлю оперативно-господарські санкції та порядок їх застосування. Додаток: на 80 арк. в 1 прим. Заступник Міністра Ірина НОВІКОВА Новгородська Інна Миколаївна 596-68-46 ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 58E2D9E7F900307B0400000018A218006B928600 Підписувач Новікова Ірина Юріївна Н4В"HВВ&33Г>rО Дійсний з 28.07.2020 0:00:00 по 28.07.2022 0:00:00 3304-04/46862-07 від 23.09.2021 15:28

1. Щодо проєктів договорів про закупівлю у сфері організації харчування у закладах освіти 2. Проєкт договору (зразок)_послуги 3. Проєкт договору (зразок)_товар --- Документ: 734661c5-f5e7-4309-8cb1-aa3eb2bc992e.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо договорів про закупівлю у сфері організації харчування у закладах освіти Міністерство економіки України з метою надання рекомендацій щодо укладання та виконання договорів про закупівлю товарів і послуг у сфері організації харчування у закладах освіти підготувало зразки договорів, які замовники можуть використовувати під час підготовки проєктів договорів для здійснення закупівель. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). У разі проведення тендеру, відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону, у тендерній документації мають зазначатися відомості щодо проєкту договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. У разі проведення спрощеної закупівлі, виходячи з вимог статті 10 Закону, проєкт договору про закупівлю має оприлюднюватися замовником разом з оголошення про її проведення. Для забезпечення вчасної поставки якісної продукції та послуг замовнику під час складання проєкту договору доцільно передбачати вимоги щодо якості товарів ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 58E2D9E7F900307B0400000008A2180077668900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&2yo\RО Дійсний з 08.10.2020 0:00:00 по 08.10.2022 0:00:00 3304-04/39136-06 від 29.07.2021 14:02 2 або послуг та заходи, які мають вживатися у разі неналежного виконання зобов’язань за договором. З метою надання допомоги замовникам Мінекономіки проаналізовано наявні в електронній системі закупівель договори та підготовлено зразки, які можуть бути використані замовниками під час підготовки проєктів договорів про закупівлю. Так, наприклад, додаток 1 містить зразок договору для закупівлі послуги їдалень, додаток 2 – для продуктів харчування. Звертаємо увагу, що на офіційному сайті Міністерства у розділі “Діяльність” рубрики “Публічні закупівлі” у підрубриках “ Консультації” (“Узагальнені відповіді”) і “Аналітика та методологія” розміщено лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, що знаходиться за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24- 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 та методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти доступні, затверджені наказом Мінекономіки від 30.10.2021 № 2208, що знаходиться за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=8c5171b2-8513-4e55-a70c- e9059c8e6c8b&title=NakazMinekonomikiVid30-10-2020-2208- proZatverdzhenniaMetodichnikhRekomendatsiiSchodoMetodologiiOsoblivosteiZdiisnennia ZakupivelUSferiOrganizatsiiKharchuvanniaVZakladakhOsviti- Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додатки: на 20 арк. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства економіки України Лілія ЛАХТІОНОВА Товкай А. М. 596-68-46

1. Щодо нецінових критеріїв оцінки 2. Щодо критерію оцінки “вартість життєвого циклу”. --- Документ: 5677c14a-3560-4ce3-9feb-8b2563742d5b.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозицій Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Загальні положення Закону містять низку нововведень, зокрема статтею 29 Закону змінено підходи до встановлення критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій/пропозицій та впроваджено новий критерій оцінки тендерних пропозицій — вартість життєвого циклу. Щодо нецінових критеріїв оцінки Враховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 58E2D9E7F900307B0400000008A2180077668900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&21)fPО Дійсний з 08.10.2020 0:00:00 по 08.10.2022 0:00:00 3304-04/20327-06 від 02.04.2021 15:42 2 методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону. Перелік критеріїв оцінки визначений частиною третьою статті 29 Закону. Так, окрім ціни та/або вартості життєвого циклу іншими критеріями оцінки можуть бути: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. Водночас звертаємо увагу, що цей перелік нецінових критеріїв не є вичерпним. Таким чином, замовники, окрім ціни або вартості життєвого циклу можуть застосовувати й інші критерії оцінки. У такому разі, замовники у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначають їх вартісний еквівалент або питому вагу цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. При цьому зазначаємо, що питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу. Питому вагу кожного нецінового критерію та їх кількість замовник визначає самостійно. Для використання інших критеріїв оцінки разом з ціною Законом передбачено поняття приведеної ціни. Так, приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції/пропозиції та перерахована за математичною формулою з урахуванням показників інших критеріїв оцінки, визначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до частини 6 статті 29 Закону якщо крім ціни замовником встановлені інші критерії оцінки відповідно до методики оцінки, до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних 3 пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. При створенні нецінового критерію в електронній системі закупівель замовник вказує назву такого критерію, перелік можливих варіантів та питому вагу кожного з варіантів. На основі цієї інформації замовник визначає приведену ціну тендерної пропозиції кожного учасника. Приведена ціна розраховується автоматично системою електронних закупівель на момент подання пропозиції учасником за математичною формулою: РР = Р/ (1 + (F1 + F2 + … Fn) / PV), де РР — приведена ціна; Р — ціна; F1 … Fn — питома вага інших критеріїв оцінки, запропонованих учасником; PV — питома вага критерію «ціна». Учасник процедури закупівлі подає тендерну пропозицію в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформацію про ціну, а у разі встановлення замовником інших критеріїв оцінки, учасник окрім ціни зазначає дані щодо відповідності визначеним критеріям. На практиці розповсюджені у використанні замовниками такі критерії оцінки, як ціна разом з умовами оплати, строком виконання, гарантійним обслуговуванням. У свою чергу, для прикладу пропонуємо ознайомитись із закупівлями, під час здійснення яких замовник використовував інші, ніж запропоновані Законом, нецінові критерії оцінки тендерних пропозицій. 1. Послуги їдалень (послуги з забезпечення донорів харчуванням (обідом) ДК 021:2015: 55510000-8 Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв: • ціна; • відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові. Так, місцезнаходження приміщення-їдальні учасника на відстані до 1000 метрів від станції переливання крові надаватиме об’єктивну перевагу потенційним учасникам. Питома вага критеріїв: 4 1. Ціна – 80 %. 2. Відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові – 20 %: • відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові – 500 метрів і менше – 20 %; • відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові – більше 500 метрів, але менше 1000 метрів – 10 %; • відстань від приміщення-їдальні учасника до станції переливання крові- більше 1000 метрів – 0 %. В даному випадку, найбільш економічно вигідною для замовника, з огляду на те, кому адресована така послуга, виступатиме пропозиція, яка матиме не лише низьку ціну, а і додаткову перевагу, як-то місцезнаходження приміщення-їдальні учасника на відстані до 500 метрів до станції переливання крові, що забезпечить мінімальні витрати часу донорами при подоланні відстані до приміщення-їдальні після здавання крові та можливість швидкого надання медичної допомоги медичними працівниками замовника у разі погіршення стану здоров’я донора під час обіду. 2. Молоко та вершки (Молоко пастеризоване) ДК 021:2015 - 15510000-6 Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв: • ціна; • збагаченість продукту. Замовником (лікувально-профілактичним закладом), з метою закупівлі молока, яке має найбільш виражені лікувальні властивості та сприяє зміцненню імунітету, встановлено критерій збагаченості продукту. Питома вага критеріїв: 1. Ціна - 80 %; 2. Збагаченість продукту - 20 %: • пастеризоване, вітамінізоване молоко 3,2 % жиру, збагачене мінеральними комплексами, поліненасиченими жирними кислотами та вітамінними комплексами - 20 %; • пастеризоване молоко 3,2 % жиру - 0 %. 5 Таким чином, додаткову перевагу при розгляді тендерних пропозицій матиме учасник, який запропонує молоко, збагачене мінеральними комплексами, поліненасиченими жирними кислотами та вітамінним комплексом. 3. Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (Стаціонарна ангіографічна рентгенівська система цифрова) ДК 021:2015 — 33110000-4 Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв: • ціна; • наявність авторизованого сервісного центру на території України. Питома вага критеріїв оцінки визначена замовником наступним чином: 1. Ціна — 90 %. 2. Наявність авторизованого сервісного центру на території України— 10 %: • наявність одного і більше авторизованих сервісних центрів на території України — 10 %; • відсутність авторизованих сервісних центрів на території України — 0 %. Найбільш економічно вигідною у такому разі буде пропозиція учасника, яка оцінюватиметься не лише за ціною, але і за умови наявності авторизованого сервісного центру на території України. Принагідно інформуємо, що Мінекономіки у співпраці з Мінприроди, ДП “Прозорро”, Командою підтримки реформ Мінекономрозвитку, проектом GPA in UA та представниками громадськості (ГО “Гоулокал”, ВГО “Жива планета”) в рамках проекту “Нецінові критерії в публічних закупівлях”, який реалізовувався програмою EU Association Lab за підтримки GIZ, було створено зручний електронний інструмент – конструктор нецінових критеріїв для поширення практики застосування та ефективного використання нецінових критеріїв для оцінки тендерних пропозицій під час здійсненні публічних закупівель (https://nk.prozorro.ua). Щодо критерію оцінки “вартість життєвого циклу” Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону вартість життєвого циклу - сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. 6 У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини другої статті 22 Закону, вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі. Виходячи зі змісту частини четвертої статті 29 Закону, вартість життєвого циклу (як критерій для оцінки тендерних пропозицій згідно із Законом) може включати витрати, пов’язані з: 1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів; 2) технічним обслуговуванням; 3) збором та утилізацією товару (товарів); 4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля). Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації. Разом з тим, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 28.09.2020 № 1894 затверджено Примірну методику визначення вартості життєвого циклу (далі - Методика), яка може використовуватися замовником під час підготовки тендерної документації. Згідно з частиною третьою розділу І Методики застосовувати вартість життєвого циклу з метою оцінки тендерних пропозицій доцільно у разі, коли: - витрати, пов’язані з обслуговуванням предмета закупівлі, становлять значну частину вартості життєвого циклу предмета закупівлі; - використання предмета закупівлі передбачає значні витрати на його утримання та утилізацію; - використання альтернативних предметів закупівлі значно впливає на термін експлуатації; - використання альтернативних предметів закупівлі має вплив на екологію та довкілля. 7 При цьому згідно частини другої розділу I Методики альтернативні предмети закупівлі - предмети закупівлі, що є ідентичними за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, виконують одні й ті самі функції, але можуть мати різні технічні, функціональні, якісні, експлуатаційні та фізичні характеристики тощо. При цьому, виходячи зі змісту розділу ІІ Методики, замовник може використовувати критерій вартості життєвого циклу не лише на етапі визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, а і на стадії аналізу ринку в період підготовки до публічної закупівлі, що дозволить порівняти альтернативні предмети закупівлі. У свою чергу, у разі застосування вартості життєвого циклу як критерію оцінки для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, замовник у тендерній документації визначає перелік інформації та даних, які надаються учасниками процедури закупівлі, а також категорії витрат, їх параметри розрахунку та базові параметри розрахунку, які будуть включатися до розрахунку вартості життєвого циклу з метою оцінки тендерних пропозицій. При цьому, вимоги щодо надання учасниками інформації та даних для розрахунку вартості життєвого циклу мають ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, бути доступними для всіх зацікавлених сторін та не містити дискримінаційних вимог. Водночас відповідно до частини четвертої розділу ІІ Методики для розрахунку вартості життєвого циклу товару замовник може використовувати такі категорії витрат: - витрати, пов’язані з придбанням; - витрати, пов’язані з користуванням (наприклад, споживання електроенергії та інших ресурсів); - витрати, пов’язані з обслуговуванням; - витрати, пов’язані із завершенням користування (наприклад, утилізація, переробка тощо); - витрати, пов’язані із захистом навколишнього природного середовища (вартість екологічних витрат). 8 Прикладом може бути закупівля електротранспорту для потреб міст. Так, для визначення найкращої пропозиції крім ціни варто врахувати витрати на експлуатацію та обслуговування, до яких відносяться, зокрема, витрати на технічне обслуговування, витрати на ремонт (запасні частини, робочий час), витрати на навчання персоналу, а також витрати на утилізацію: транспортування до компанії з утилізації відходів, вартість переробки та утилізації відходів. Поряд з цим зазначаємо, що наведений перелік витрат не є вичерпним. Також, у Методиці наведено параметри, формули та приклади розрахунку витрат, які можуть використовуватися для розрахунку складових вартості життєвого циклу. З огляду на викладене, оскільки Методика є примірною, замовник може використовувати власну методику для оцінки вартості життєвого циклу. Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу застосування вартості життєвого циклу як критерію оцінки можна ознайомитись за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/yak- ogoloshuvati-zakupivli-po-vartosti-zhittyevogo-ciklu. Водночас звертаємо увагу, що Закон не містить обмежень щодо застосування нецінових критеріїв оцінки лише у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер. Тому перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію, визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Комаха С. І. 596-68-46

1. Щодо укладення договору про закупівлю. 2. Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю. 3. Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону. 4. Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю. --- Документ: 7dc8c42e-053f-4fdf-a3b2-51f26ffa3df1.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020 підготувало відповіді на найбільш актуальні питання, пов’язані з договорами про закупівлю. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Щодо укладення договору про закупівлю Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 58E2D9E7F900307B0400000008A2180077668900 Н4В"HВВ&.5i4GО Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Дійсний з 08.10.2020 0:00:00 по 08.10.2022 0:00:00 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 16:18 2 Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. При цьому правовідносини, що не передбачають укладення договору про закупівлю, не є предметом регулювання цього Закону. Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі-ГК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною четвертою статті 41 Закону установлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. 3 Частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Укладення договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону та з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону, призводить до нікчемності такого договору у відповідності до пунктів 2 та 4 частини першої статті 43 Закону. Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов має міститися у тендерній документації. При цьому, оскільки тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації, Законом встановлено обов’язок замовника відхилити тендерну пропозицію на підставах, передбачених статтею 31 Закону. Водночас слід зазначити, що у разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутись до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження відповідно до вимог Закону, або звернутись до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. 4 Згідно з частиною першою статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Своєю чергою, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 5 Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Отже, оскільки проект договору складається замовником самостійно під час розроблення тендерної документації, замовникам слід ураховувати можливість застосування господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, керуючись при цьому принципами здійснення закупівель, зокрема такими як максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням, та передбачати відповідні умови їх застосування у проекті договору про закупівлю. Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. 6 Докладніше про випадки, у разі яких можуть змінюватися істотні умови договору про закупівлю, інформацію наведено у додатку 1. Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п’ятою статті 41 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. Кожен із цих випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю. У зв’язку з тим, що зміни у передбачених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю. Пункти 1, 2 частини п’ятої статті 41 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Разом з тим, збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини п’ятої статті 41 Закону без зміни обсягу закупівлі. У зв’язку з цим, одночасне застосування різних підстав частини п’ятої 7 статті 41 Закону не має призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках. Звертаємо увагу, що внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Однак обґрунтування та документальне підтвердження здійснюється сторонами окремо щодо кожного випадку. При цьому Закон не містить обмежень щодо укладення однієї або одночасно декількох додаткових угод до договору про закупівлю у разі застосування кількох підстав. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з дня настання однієї з трьох підстав: 1) закінчення строку дії договору про закупівлю; 2) виконання сторонами договору про закупівлю; 3) розірвання договору про закупівлю. При цьому замовник самостійно визначає, з настанням якої підстави оприлюднювати звіт про виконання договору, ураховуючи умови такого договору в частині можливості застосування пунктів 4 та 8 частини п’ятої статті 41 Закону. Це обумовлено подальшими планами замовника у випадках, якщо виникнуть документально підтверджені об’єктивні обставини, щоб продовжити строк дії договору про закупівлю та строк виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, а також якщо дія договору про закупівлю буде продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми. Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46

1. Щодо застосування переговорної процедури закупівлі. 2. Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі. 3. Алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі. --- Документ: a63b5451-4aab-47b8-bb1c-4ee574903ff6.pdf --- Додаток 1 Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі Підстави відповідно до частини другої статті 40 Закону Коментар 1) якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково Застосовується у разі : (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а - відміни торгів на підставі абзацу другого пункту 1 частини другої статті 32 Закону також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що (подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій) та за умови були визначені замовником у тендерній документації. прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році. Не можуть змінюватись у разі здійснення переговорної процедури закупівлі вимоги, що були зазначені у тендерній документації замовника під час проведення відкритих торгів: предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, забезпечення виконання договору (у разі якщо така вимога була зазначена у тендерній документації) та інші вимоги до учасника. Можуть змінюватись у разі здійснення переговорної процедури закупівлі очікувана вартість та кількісні характеристики предмета закупівлі, строки поставки, виконання робіт, надання послуг. Не вимагається забезпечення тендерної пропозиції, оскільки таке забезпечення подається учасником у зв’язку із поданням тендерної пропозиції. Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. 2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або Статтею 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права” визначені об’єкти художнього виконання; авторського права. Крім того, стаття 11 Закону України “Про авторське право і суміжні права” установлює виникнення і здійснення авторського права. Разом з тим питання права власності регулюється Цивільним кодексом України. укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького Для застосування цієї підстави замовники можуть керуватися Законом України “Про конкурсу; архітектурну діяльність”, яким передбачено проведення архітектурного конкурсу, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Обґрунтуванням 2 такої підстави може бути: - протокол про підсумки конкурсу; - рішення журі про розподіл премій та інших видів заохочення. відсутність конкуренції з технічних причин; Застосовується у разі якщо: - роботи, товари чи послуги через будь-які обґрунтовані та підтверджені технічні причини, в тому числі встановлені законодавством, можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. Наприклад, природні монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії). Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій). Отже, у разі закупівлі товарів (послуг), що виробляються суб'єктами природних монополій, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності; Сфера захисту прав інтелектуальної власності врегульована Цивільним кодексом України та Законом України “Про авторське право і суміжні права”. укладення договору з постачальником "останньої надії" на постачання електричної Для застосування цієї підстави замовники керуються Законом України “Про ринок енергії або природного газу; електричної енергії” (далі – Закон 2019-VIII) та Законом України “Про ринок природного газу” (далі – Закон 329-VIII). Статтями 64 Закону 2019-VIII та 15 Закону 329-VIII передбачено випадки для постачання електричної енергії та природного газу споживачам постачальником “останньої надії”. 3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною Для застосування цієї підстави замовники можуть керуватися Кодексом цивільного ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання захисту України (далі - Кодекс), яким передбачено визначення надзвичайної ситуації, замовником строків для проведення тендера; ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Поряд з цим статтею 5 Кодексу наведено класифікацію наслідків надзвичайних ситуацій. Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту визначені Главою 4 Кодексу. Статтею 17 Кодексу встановлено, 3 що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, зокрема видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік. надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим Для застосування цієї підстави замовники можуть керуватися Законом України “Про державам; гуманітарну допомогу України” (далі – Закон № 1192-XIV). Так, відповідно до статті 10 Закону № 1192-XIV керуючись гуманними принципами, Україна може надавати гуманітарну допомогу іншим державам. Рішення про надання Україною гуманітарної допомоги приймається Верховною Радою України або Президентом України. Порядок надання Україною гуманітарної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для Застосовується у разі якщо: проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в - договір про закупівлю розірваний з вини учасника; договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування - закупівля із застосуванням переговорної процедури здійснюється саме на строк, переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням достатній для проведення тендера; замовника щодо кожного тендера; - обсяг такої закупівлі не може перевищувати 20 відсотків від суми, визначеної в договорі про закупівлю із урахуванням змін, внесених до нього до його розірвання. оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого Застосовується у разі якщо: тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 - після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; замовника щодо триваючого тендера; - обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера Звертаємо увагу, що після укладення договору про закупівлю за результатами тендеру, який був оскаржений, сторони вносять зміни до договору про закупівлю в частині зменшення обсягів закупівлі та ціни договору у разі проведеної переговорної процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону. здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під Застосовується у разі якщо: час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях - необхідно закупити товари, роботи і послуги для забезпечення потреб оборони під замовниками, визначеними у частині першій статті 2 Закону України "Про час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях; особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого - замовниками є суб’єкти сфери публічних закупівель визначені у частині першій забезпечення потреб оборони"; статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" Особливості договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі з підстави, визначеної абзацом шостим пункту 3 частини другої статті 40 Закону, регулюються Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". 4 4) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла Застосовується у разі якщо: необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, - предметом закупівлі є товар; якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з - вартість такого товару не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, закупівлю; пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового - придбання товару з іншими технічними характеристиками у іншого обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після постачальника може призвести до несумісності; укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не - протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю; необхідність у додатковому обсязі товару; - закупівля у того самого постачальника. 5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла Застосовується у разі якщо: необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого - протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами та послуг, що містяться у договорі про закупівлю; проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого - вартість таких робіт та послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, про закупівлю із урахуванням змін, внесених до нього; якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни - закупівля здійснюється у того самого учасника. основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера; 6) закупівлі товарів за процедурою відновлення платоспроможності боржника Підстава застосовується у разі придбання замовником товарів під час продажу майна згідно із законодавством; боржників. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника регулюється Кодексом України з питань банкрутства, яким передбачено, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, може бути зокрема продаж частини майна боржника. Отже, у разі закупівлі товарів у боржника за процедурою відновлення платоспроможності, замовник може здійснити таке придбання за переговорною процедурою закупівлі. 7) закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, Застосування цієї підстави можливе за наявності рішення Кабінету Міністрів України у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання або Ради національної безпеки і оборони України, які зобов’язують замовника здійснити спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України. іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах. --- Документ: cf049269-f670-46ec-bde4-9cca461bbb6a.pdf --- Додаток 2 Алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі Етап Опис дій Вибір процедури закупівлі та оприлюднення річного Замовник обирає переговорну процедуру закупівлі та підставу відповідно до частини другої статті плану або змін до нього 40 Закону, вносить закупівлю до річного плану та оприлюднює в електронній системі закупівель протягом 5 робочих днів. Запрошення на переговори Замовник готує запрошення та надсилає учаснику/учасникам. В запрошенні замовник може передбачити: - місце, спосіб, дату та час проведення переговорів; - умови договору про закупівлю або проект договору про закупівлю (або узгодити на переговорах); - необхідні вимоги стосовно спроможності учасника (учасників) виконати роботи, надати послуги, поставити товар, наприклад, в частині наявності техніки, обладнання, працівників, досвіду, фінансової спроможності; - іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне передбачити в запрошенні. Оскільки частиною третьою статті 40 Закону передбачено обов’язкове підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 6, 7 частини другої статті 40 Закону, замовник може передбачити в запрошенні вимогу щодо надання учасником/учасниками під час проведення переговорів підтвердження відповідної інформації. Проведення переговорів Замовник проводить переговори з учасником або учасниками. Під час проведення переговорів учасник надає інформацію та/або документи, які були зазначені в запрошенні. Замовник з учасником/учасниками узгоджують ціну та умови договору про закупівлю. Прийняття рішення про намір укласти договір про Згідно з частиною четвертою статті 40 Закону за результатами проведених переговорів з учасником закупівлю та оприлюднення повідомлення про намір (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. укласти договір про закупівлю Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі та обов’язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення. 2 Укладення договору про закупівлю Відповідно до частини сьомої статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Оприлюднення договору про закупівлю Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Відміна переговорної процедури закупівлі Замовник відміняє переговорну процедуру закупівлі у разі наявності підстав, вказаних у частині восьмій статті 40 Закону. Звіт про результати проведення закупівлі Звіт про результати проведення закупівлі формується електронною системою закупівель автоматично. Повідомлення про внесення змін до договору про Згідно з пунктом 11 частини першої статті 10 Закону замовник оприлюднює повідомлення про закупівлю та зміни до договору внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Звіт про виконання договору про закупівлю Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. --- Документ: feb27fa5-801a-4e24-83cf-b37b3892b1c2.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо переговорної процедури закупівлі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування переговорної процедури закупівлі повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів 31 та 13 частини першої статті 1 Закону, оскільки тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, а тендер - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу, ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-v0RcО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/60124-06 від 03.10.2020 20:03:36 2 переговорна процедура закупівлі не передбачає розроблення тендерної документації та не є конкурентною процедурою закупівлі. Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі визначені частиною другою статті 40 Закону. Детальніша інформація про такі підстави наведена у додатку 1. Поряд з цим, згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Крім того, згідно з частиною третьою статті 40 Закону замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 Закону. Спосіб підтвердження про відсутність підстав, зазначених у частині першій статті 17 Закону під час проведення переговорної процедури закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) визначається замовником самостійно. При цьому надання підтвердження про відсутність підстав для відмови у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 6, 7 частини другої статті 40 Закону, вимагається від учасника (учасників) поза електронною системою закупівель. У свою чергу, статтею 40 Закону не передбачено обов'язку замовника вимагати від учасників переговорної процедури закупівлі надання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону. Натомість під час запрошення для участі у переговорній процедурі закупівлі замовник може встановлювати необхідні вимоги стосовно спроможності учасника 3 (учасників) виконати роботи, надати послуги, поставити товар, наприклад, в частині наявності техніки, обладнання, працівників, досвіду, фінансової спроможності тощо. Отже, під час здійснення переговорної процедури закупівлі замовник проводить переговори щодо ціни та інших умов договору про закупівлю, а також вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 Закону у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 6, 7 частини другої статті 40 Закону та може встановлювати інші вимоги стосовно спроможності учасника щодо виконання робіт, надання послуг, постачання товару. Варто також зазначати, що частиною восьмою статті 40 Закону передбачені підстави для відміни переговорної процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом). Рішення про відміну переговорної процедури закупівлі приймається замовником самостійно. Додатково інформуємо, що алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі міститься у додатку 2. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

1. Щодо делегування здійснення закупівель • Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів • Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії) 2. Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії) --- Документ: b3123766-4aba-44dd-be94-c6af0406f9d2.pdf --- Додаток 1 Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії) Приклад 1. Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги з благоустрою території. На озеленення територій та утримання зелених насаджень міською радою в бюджеті міста затверджено витрати в розмірі 300 000 грн. Враховуючи, що вимогами Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, міська рада, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, що також є замовником у розумінні Закону, може: 1) прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми комунальному підприємству як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня та довести до нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У такому разі якщо безпосереднім виконавцем зазначених послуг буде вказане комунальне підприємство, то закупівля послуг в порядку, встановленому Законом, міською радою не проводиться; 2) здійснити придбання зазначених послуг, в порядку визначеному Законом, керуючись вартісними межами визначеними статтею 3 Закону. При цьому замовнику в такому разі потрібно також враховувати вимоги пункту 7 частини першої статті 17 Закону, яким передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. А оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений замовником відповідно до вимог Закону. Приклад 2. Замовник, який належить до 3-ої категорії має мережу філій. Сумарна річна потреба замовника у закупівлі послуг з професійної підготовки спеціалістів (код ЄЗС 80510000- 2) становить близько 4 500 000 грн., що на момент планування закупівель становить більше вартісної межі, встановленою частиною третьою статті 10 Закону (133 000 євро). Річна потреба головної організації та філій виглядає наступним чином: Головна організація = 2 000 000 грн; Філія 1 = 900 000 грн.; Філія 2 = 700 000 грн.; Філія 3 = 350 000 грн.; Філія 4 = 250 000 грн.; Філія 5 = 120 000 грн.; Філія 6 = 100 000 грн.; Філія 7 = 50 000 грн.; Філія 8 = 30 000 грн. В такому випадку замовник з метою дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону повинен консолідувати потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом та може провести процедуру відкритих торгів на загальну наявну потребу 4 500 000 грн. в порядку, що визначений для процедури закупівлі відкритих торгів з публікацією англійською мовою. При цьому замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі послуг з професійної підготовки спеціалістів за обсягами потреб філій, окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), місцем надання послуг, тощо. Приклад 3. Замовник, який належить до 4-ої категорії, має мережу структурних підрозділів. Визначена на початку року сумарна річна потреба замовника включно з його філіями у закупівлі приладів для вимірювання витрати рідин і газів (код ЄЗС 38420000-5) становить близько 1 100 000,00 грн. 2 При цьому річна потреба головної організації та її філій виглядає наступним чином: Головна організація = 500 000, грн., Філія 1 = 300 000 грн; Філія 2 = 200 000 грн.; Філія 3 = 100 000 грн. Замовник в особі головної організації з метою дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону, консолідувавши потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом, здійснив закупівлю вказаного предмету за процедурою відкритих торгів на очікувану вартість 1 100 000,00 грн. Згодом у філій 2 та 3 замовника через непередбачувані обставини виникла додаткова потреба у закупівлі за вказаним кодом відповідно на суми 150 000,00 грн. та 250 000,00 грн. Отже, беручи до уваги вартісні межі, визначені Законом, в даному випадку замовник після внесення відповідних змін до річного плану може здійснити закупівлю одним з способів, визначених Законом, а саме: спрощена закупівля; закупівля з використанням електронних каталогів (у разі наявності такого товару в електронному каталозі). Водночас, враховуючи зазначені в даному прикладі обставини, замовник може провести як одну закупівлю на очікувану вартість 400 000,00 грн., що відповідатиме наявній консолідованій потребі всієї організації, так і дві закупівлі для задоволення потреб кожної з філій. При цьому замовником(ами) таких закупівель може виступати безпосередньо як сама юридична особа, так і уповноважена(і) нею філія(ї). --- Документ: 0cfd459d-8472-466b-a544-ce327bded711.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо делегування здійснення закупівель Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Мінекономіки підготувало низку узагальнених відповідей рекомендаційного характеру, які охоплюють процес, що передує плануванню, планування та внесення змін за потреби до річного плану закупівель суб'єктами господарської діяльності, а також суб'єктами, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. З відповідними листам Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 можна ознайомитись на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Поряд з цим у замовників, які є розпорядниками бюджетних коштів, в процесі управління бюджетними коштами виникають питання щодо делегування заходів, передбачених бюджетною програмою, які передбачають придбання товарів, робіт і послуг. У свою чергу, процес планування закупівель замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії), також має свої особливості. З огляду на зазначене, Мінекономіки підготувало узагальнені відповіді рекомендаційного характеру на питання, що стосуються особливостей планування закупівель розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії). Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-ig\ГО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/56256-06 від 15.09.2020 12:38:33 2 поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Так, згідно з пунктом 18 частини першої статті 2 БКУ головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 БКУ отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Водночас розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ). Одержувач бюджетних коштів – суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ). У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини п’ятої статті 22 БКУ головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Відповідно до частини шостої статті 22 БКУ розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). У разі якщо замовником у розумінні Закону є головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом. Для однозначного розуміння у додатку наведено приклад (додається). Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії) До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 2 Закону. Питання визначення замовників розглянуто в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. У свою чергу, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном 3 юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру. З огляду на викладене, філії та представництва юридичних осіб, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені виступати замовником у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм Закону. У зазначеному випадку замовником може виступати саме юридична особа, яка здійснює закупівлю безпосередньо або через уповноважений належним чином відокремлений підрозділ. Договір про закупівлю від імені юридичної особи-замовника підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства. Таким чином, головна організація може визначати уповноважених осіб та створювати тендерні комітети у філіях, представництвах та інших відокремлених підрозділах з метою забезпечення ефективного безперервного функціонування роботи замовника та його підрозділів, як єдиного цілого. Водночас звертаємо увагу, що надання повноважень відокремленим підрозділам не може бути спрямоване на уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, передбачених Законом, головною організацією, що утворила такий відокремлений підрозділ. Отже, у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи здійснює закупівлю згідно з вимогами Закону, то така закупівля здійснюється відповідно до складеного та затвердженого уповноваженою особою (особами) або тендерним комітетом відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель. З інформацією про складання плану закупівель в електронній системі закупівель для структурних підрозділів (філій) замовника можна ознайомитись за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli Водночас частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Тому, у разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі по філіям (відокремленим підрозділам) юридичної особи сумарно дорівнює або перевищує відповідні межі, визначені Законом, придбанню такого предмета має передувати проведення процедури закупівлі/спрощеної процедури, яку може здійснювати як головна організація, що утворила філії (відокремлені підрозділи), так і уповноважена(ні) філія(ї) в інтересах інших філій та/або головної організації. З метою уникнення штучного (умисного) поділу предмета закупівлі на частини головна організації (замовник) має володіти інформацією щодо запланованих філіями (відокремленими підрозділами) закупівель. В додатку до листа наводимо приклади планування закупівель замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії). 4 Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Ціон В. В.  596-67-24

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: mесоnоmу@me.gov.ua, https://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № _________ від _________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про предмет закупівлі в електронній системі закупівель підготувало відповіді на питання. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті І Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. 2 Звертаємо увагу, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок), яким передбачено низку змін. Натомість Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, втратив чинність. Інформація щодо предмета закупівлі передбачена також у відповідних статтях Закону, зокрема зазначається в річному плані закупівель, оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні про проведення відкритих торгів, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, в яких має міститися інформація щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Крім того, зміни відбулись і в порядку, який регулює розміщення інформації про публічні закупівлі в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ). Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок Ме 1082). Порядком № 1082 передбачено розміщення інформації про предмет закупівлі. Так, замовники в окремих полях зазначають наступну інформацію: - назву предмета закупівлі (наприклад, у разі якщо предметом закупівлі є послуга з виконання науково-технічних робіт, тоді у відповідному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи); -. код предмета закупівлі, який визначається відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви. Поряд з цим пунктом 3 Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 Ме 1082 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" передбачено визнати такими, що втратили чинність: наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 березня 2016 року № 477 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 447/28577 (зі змінами); наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579 (зі змінами). 3 Наразі розроблення та затвердження форм документів у сфері публічних закупівель Законом не передбачено. Проте Законом передбачений обов'язковий перелік інформації, яку замовнику необхідно оприлюднювати в ЕСЗ. Водночас звертаємо увагу, що в ЕСЗ можуть бути реалізовані і інші поля для заповнення, які не передбачені Законом, наприклад, інформація щодо джерела фінансування закупівлі. Така можливість була реалізована в ЕСЗ на вимогу Рахункової палати, як органу, що здійснює контроль у сфері публічних закупівель. Замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю розміщується інформація шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. У разі виникнення технічного збою під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизоване робоче місце, що призводить до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник/Ц3О/учасник/постачальник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації документів, а орган оскарження та органи державного фінансового контролю - від адміністратора. У разі потреби замовник / ЦЗО / учасник / постачальник / орган оскарження / органи державного фінансового контролю здійснюють свої дії повторно відповідно до вимог та в межах строків, установлених Законом. Для прикладу розглянемо, як визначати предмети закупівель та розміщувати інформацію щодо предмета закупівлі в ЕСЗ. Товари та послуги Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті | Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Єдиний закупівельний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр. Код складається з 8 цифр. Предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказують перші чотири цифри (ХХХХ0000-У). Натомість перші три цифри визначають групу (ХХ.Х00000-У). Цифра 70" при визначенні за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника розміщується 5-3 цифрами коду. У разі якщо цифра 70" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас. Отже, якщо четвертою цифрою в коді є цифра "07, в такому випадку клас у коді відсутній. 4 У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника 799999999-9 - Не визначено". Наприклад ДК 021:2015: 15320000-7 Фруктові та овочеві соки 55520000-1 Кейтерингові послуги Або 22600000-6 Чорнила В цьому випадку замовником обирається показник 799999999-9 - Не визначено". Роботи Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.І.І- 1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року Ме 301. Водночас об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. Тобто, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється, як і раніше, за окремими об'єктами будівництва. Звертаємо увагу, що саме Порядком не передбачено зазначення відповідного коду ДК 021:2015 у разі визначення закупівлі робіт. Проте, пунктом 13 Порядку Ме 1082 передбачено під час заповнення інформації в ЕСЗ зазначення коду за показниками другої - п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі робіт. Отже, під час визначення предмета закупівлі робіт замовники керуються Порядком, при цьому під час розміщення та оприлюднення інформації в електронній системі закупівель зазначається код за показниками другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Наприклад: Якщо здійснюється закупівля з будівництва метрополітену в ЕСЗ зазначається наступна інформація "Будівництво третьої лінії метрополітену в м. Харкові від станції "Метробудівників до станції "Одеська"" код ДК 021:2015: 45221000-2 Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів. Послуги з поточного ремонту Послуги з поточного ремонту визначаються за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Визначення термінів "будинок", "будівля", "споруда?, "лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури" наведено в пункті 3 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Проте в Порядку зазначення коду Єдиного закупівельного словника не передбачено. Натомість, виходячи зі змісту пункту 13 Порядку № 1082, замовник під час заповнення інформації в ЕСЗ зазначає код та назву відповідно до Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з поточного ремонту. Наприклад: ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт або 45410000-4 Штукатурні роботи Тому, визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту здійснюється за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно- транспортної інфраструктури. Проте код Єдиного закупівельного словника зазначається в ЕСЗ замовником самостійно із зазначенням коду, який найбільше відповідає предмету закупівлі. Послуги з виконання науково-технічних робіт Послуги з виконання науково-технічних робіт визначаються так само як 1 раніше за показником четвертої цифри Державного класифікатора видів науково- технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року № 822. Водночас в ЕСЗ на виконання пунктів 12 та 13 Порядку замовник обов'язково зазначає конкретну назву науково-технічної роботи, код та назву відповідно до Єдиного закупівельного словника. Окремі частини предмета закупівель (лоти) Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Ця норма може застосовуватися для будь-яких предметів закупівлі, де такий поділ можливо здійснити в межах єдиної процедури закупівлі. 6 При цьому у разі поділу на лоти інформація в ЕСЗ щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником вказується щодо кожного лота та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів). Лікарські засоби Предмет закупівлі з лікарських засобів визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Також замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою (далі - МНН) лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Водночас під час розміщення інформації, крім полів, визначених пунктом 12 Порядку № 1082, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо міжнародної непатентованої назви лікарського засобу, у разі визначення предмета закупівлі - "лікарський засіб". Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу. Тому, у разі закупівлі лікарських засобів без поділу на лоти замовник визначає предмет закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням МНН під час розміщення інформації в ЕСЗ. Номенклатурна позиція предмета закупівлі Виходячи зі змісту пункту 14 Порядку № 1082 замовник під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначає інформацію, що визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 Порядку № 1082, та інформацію щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Отже, у до разі в оприлюднення 0 оголошень, передбачених Законом, а саме, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу, оголошення про проведення торгів з обмеженою участю, оголошення про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, замовник крім загальної інформації про предмет закупівлі зазначає інформацію щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі. Так, замовником вказуються перелік конкретних найменувань товарів або послуг, які замовник закуповує в межах визначеного предмета закупівлі, із зазначенням цифрового коду Єдиного закупівельного словника, 7 що найбільш відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі починаючи з четвертої цифри. Наприклад: Є необхідність здійснити закупівлю фарби (фарба емаль та олійна). Предмет закупівлі: Фарба (ДК 021:2015: 44810000-1 Фарби) Предмет закупівлі обирається за показником четвертої цифри та зазначається наступна номенклатурна позиція: Емаль ПФ-115 чорна (2,8 кг) (ДК 021:2015: 44812100-6 Емалі та глазурі) Олійна МА-15 зелена (2,5 кг) (ДК 021:2015: 44812210-0 Олійні фарби). В даному випадку номенклатурна позиція зазначається за показниками шостої та сьомої цифри. Або Є необхідність закупівлі запасних частин для автомобіля (лобове скло та бампер) Предмет закупівлі: Запасні частини для автомобіля ФДаемуоо Шапо5 (ДК 021:2015: 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів). Предмет закупівлі обирається за показником четвертої цифри. Разом з тим, оскільки в Єдиному закупівельному словнику відсутня подальша деталізація, замовник зазначає номенклатурну позицію відповідно за показником четвертої цифри: Лобове скло (ДК 021:2015: 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів) Бампер (ДК 021:2015: 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів). З огляду на викладене, предмет закупівлі визначається замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

1. Щодо адміністратора 2. Щодо плати за подання скарги 3. Щодо повернення плати за скаргу суб'єкту оскарження 4. Щодо перерахування плати за скаргу до державного бюджету 5. Щодо оскарження рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі 6. Щодо неможливості у період оскарження відмінити тендер чи визнати його таким, що не відбувся, відмінити переговорну процедуру закупівлі 7. Щодо строків розгляду скарги органом оскарження 8. Щодо долучення до скарги матеріалів 9. Щодо обов’язковості виконання рішень органу оскарження 10. Щодо відповідальності за невиконання рішення органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження 11. Щодо відшкодування збитків суб'єкту оскарження через суд 12. Щодо права звернення суб'єкта оскарження звернення до суду --- Документ: 460c4dbe-eab7-40dc-ba10-bcc0fd2bba62.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо порядку оскарження процедур закупівель Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо змін до порядку оскарження процедур закупівель у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020 підготувало відповіді на найбільш актуальні питання, пов’язані з поданням та розглядом скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Цим Законом запроваджено низку нововведень, які у тому числі змінюють підходи до оскарження процедур закупівель. Так, одним із вагомих критеріїв відновлення справедливості для учасника як суб’єкта оскарження, у разі якщо замовник зловживає правом та дискримінує учасника, обмежує конкуренцію тощо, є повернення плати за скаргу, зокрема у ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-6Bp!О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/49140-06 від 07.08.2020 17:19:45 2 випадках прийняття рішення органом оскарження щодо задоволення або часткового задоволення скарг. Крім цього, змінено підхід до плати за скаргу. Замість фіксованої суми встановлена диференційована плата за скаргу в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі та підстави, яка оскаржується, зокрема умов процедури закупівлі або рішення/дії замовника. З метою унеможливлення маніпуляцій зі сторони учасника до замовника через подання скарги у Законі відсутня можливість відкликання скарги. За скаргою, яка внесена до реєстру скарг і до якої сформована реєстраційна картка, має прийматися відповідне рішення органом оскарження. Зміни відбулися також і щодо оплати за скаргу, оплатити яку можна в один з кількох способів, наприклад, через онлайн-банкінг, або через інтернет-банкінг, або у відділенні банку, тобто зручно для суб’єкта оскарження. При цьому електронною системою закупівель розраховується розмір плати автоматично. А на розгляд до органу оскарження надійдуть лише ті скарги, що оплачені суб’єктом оскарження. Також вирішено питання щодо оскарження за лотами, реєстраційні картки формуються окремо за кожним з них, завдяки чому замовник матиме змогу реалізувати в електронній системі закупівель рішення органу оскарження саме щодо оскаржуваного лота. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону органом оскарження є Антимонопольний комітет України. Згідно з частиною першою статті 18 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія). Рішення Колегії ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Порядок діяльності Колегії встановлюється відповідно до Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, якщо інше не встановлено цим Законом. 3 Рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Колегії. Суб’єкт оскарження, замовник мають право взяти участь у розгляді скарги, у тому числі шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу. Розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, проголошується прилюдно. Тому, з питань, що виникають стосовно організації та проведення роботи Колегії необхідно звертатися до Антимонопольного комітету України. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб'єкт оскарження в органі оскарження (далі – суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи. Порядок оскарження визначений статтею 18 Закону. У відповідності до частини сьомої статті 18 Закону розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 292 “Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження” (далі – постанова № 292, Порядок). Звертаємо увагу, що пунктом 3 цієї постанови установлено, що під час проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, розпочатих до введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114 - IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі – Закон № 114), розмір плати за подання скарги суб’єктом оскарження в органі оскарження визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (далі - постанова № 291). При цьому, 4 ураховуючи пункти 5 і 6 постанови, постанова № 291 втратить чинність з 1 січня 2021 року. Цей період наданий для завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114 — IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”, та реалізації права учасників на оскарження рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель до органу оскарження. Отже, оскарження процедур закупівель, що були розпочаті до 19.04.2020 здійснюється відповідно до порядку, що діяв до введення в дію Закону № 114, а розмір плати встановлюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги”. Оскарження процедур закупівель, що були розпочаті після 19.04.2020 здійснюється відповідно до нової редакції Закону, а розмір плати встановлюється згідно з постановою № 292. Щодо адміністратора Відповідальним за забезпечення отримання плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження або перерахування до державного бюджету є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (адміністратор електронної системи закупівель) (далі - адміністратор). Адміністратор забезпечує відкриття окремого рахунка в банку, в якому державі належить 75 відсотків і більше статутного капіталу, для зарахування плати за скаргу через електронну систему закупівель, а також оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію про реквізити рахунка для внесення плати за скаргу через електронну систему закупівель або інформацію про зміну таких реквізитів протягом одного робочого дня з дня внесення таких змін. Тому, з питань що стосуються технічної реалізації оскарження через електронну систему закупівель, а також отримання, повернення, зарахування плати за скаргу, необхідно звертатися до адміністратора. 5 Щодо плати за подання скарги Розмір плати за скаргу становить 0,3 % очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини (лота) , але не менш як 2 тис. гривень та не більш як 85 тис. гривень у разі оскарження тендерної документації та 0,6 % очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини (лота), але не менш як 3 тис. гривень та не більш як 170 тис. гривень, якщо оскаржуються прийняті рішення, дії чи бездіяльність замовника. При цьому сплатити за подання скарги можна або із застосуванням електронного платіжного засобу, або шляхом безготівкового переказу коштів з банківського рахунку суб’єкта оскарження. Сплачувати за скаргу необхідно завчасно, ураховуючи строки проведення міжбанківських переказів у відповідності до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів, а внутрішньобанківський переказ виконується в строк, що не може перевищувати двох операційних днів. Довідково: для зарахування плати за скаргу необхідно правильно заповнювати у платіжному документі інформацію про платника та/або призначення платежу, реквізити та ідентифікатор скарги. Завдяки, зокрема, ідентифікатору електронна система закупівель співставляє плату зі скаргою, щоб передати її на розгляд до органу оскарження. Це відбувається в автоматичному режимі. Щодо повернення плати за скаргу суб'єкту оскарження Плата за подання скарги повертається суб'єкту оскарження у випадках задоволення або часткового задоволення скарги, залишення скарги без розгляду або припинення її розгляду в разі усунення замовником порушень, зазначених в скарзі. Адміністратор перераховує плату за подання скарги суб’єкту оскарження протягом двох робочих днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження. Щодо перерахування плати за скаргу до державного бюджету Плата за подання скарги перераховується до державного бюджету у разі відмови в задоволенні скарги; залишення скарги без розгляду в разі, коли суб’єкт 6 оскарження подав скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення; скарга не відповідає вимогам частин другої — п’ятої та дев’ятої статті 18 Закону; до дня подання скарги замовником прийнято рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, крім випадку оскарження будь-якого з таких рішень; припинення розгляду скарги у разі, коли суб’єкт оскарження подав скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення або скарга не відповідає вимогам частин другої — п’ятої та дев’ятої статті 18 Закону та зазначені обставини були встановлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду. Адміністратор перераховує плату за подання скарги до державного бюджету протягом двох робочих днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження. Щодо оскарження рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі Абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону установлено, що скарги, які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. З огляду на зазначене, суб’єкт оскарження має право оскаржити також рішення замовника про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі. Щодо неможливості у період оскарження відмінити тендер чи визнати його таким, що не відбувся, відмінити переговорну процедуру закупівлі Відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично 7 призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити в електронній системі закупівель підтвердження. Щодо строків розгляду скарги органом оскарження Згідно з частиною 14 статті 18 Закону строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів. Таким чином, новою редакцією Закону зменшено строк розгляду скарги органом оскарження з 15 робочих днів до 10 робочих днів, однак при цьому передбачено можливість встановити за потреби більш тривалий строк розгляду скарги. Щодо долучення до скарги матеріалів Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях. Матеріали, які суб’єкт оскарження та/або замовник вважають необхідними долучити до розгляду скарги, повинні бути подані через електронну систему закупівель не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги постійно діючою адміністративною колегією (колегіями) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. 8 Щодо обов’язковості виконання рішень органу оскарження Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Відповідно до частини 23 статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Щодо відповідальності за невиконання рішення органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо відшкодування збитків суб'єкту оскарження через суд Згідно з частиною 10 статті 18 Закону скарги щодо укладених договорів про закупівлю та їх недійсності відповідно до цього Закону, у тому числі вимоги про відшкодування збитків суб'єкту оскарження внаслідок порушення цього Закону, розглядаються в судовому порядку. Отже, цим Законом не регулюється питання відшкодування збитків суб'єкту оскарження. Щодо права звернення суб'єкта оскарження звернення до суду Відповідно до пункту 24 статті 18 Закону право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. 9 Виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Принагідно інформуємо, що Київською школою економіки розроблено та спільно з Мінекономіки опрацьовано інтерактивні схеми закупівель, зокрема, із відображенням процесу оскарження, які містяться за посиланням https://cep.kse.ua/scheme Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46

Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи --- Документ: f074991d-ec59-4607-8e34-2d1f3451fae0.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери закупівель Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з набранням чинності з 16.05.2020 постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 376 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225” (далі – постанова 376) повідомляє. Постановою № 376 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України”. У порядку проведення закупівель, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України (далі – Порядок) установлено вимогу, що уповноважена замовником особа забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання пунктів 8 і 9 розділу І Закону України від 17 березня 2020 р. № 530-IX “Про внесення змін до ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-/uzKО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/42059-06 від 07.07.2020 15:30:29 2 деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, та інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю. Отже, звертаємо увагу замовників, що при оприлюдненні звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, в електронній системі закупівель має також зазначатися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав такий договір. Своєю чергою, Державне підприємство “Прозорро” (далі – Підприємство) як адміністратор електронної системи листом від 17.06.2020 № 206/1404/10 поінформувало щодо технічної реалізації внесення вказаної інформації. Так, згідно з інформацією, зазначеною у вищевказаному листі, замовники вже зараз можуть в системі зазначати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і при цьому не потрібно додатково нічого отримувати від постачальника, адже ЄДР є відкритим реєстром. Тож, для зазначення відповідної інформації в електронній системі закупівель Замовнику потрібно: - Зайти на сайт ЄДР – https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch; - Ввести в поле пошуку ЄДРПОУ підприємства, з яким було укладено договір. Перед цим слід натиснути “Юридична особа”, якщо ви шукаєте інформацію не по фізичній особі-підприємцю, а по юридичній особі; - Для перегляду інформацію про кінцевих бенефіціарних власників натисніть “Детальніше”; - В розділі “Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи” скопіювати відповідну інформацію про кінцевого бенефіціарного власника; - Додати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в звіт у 3 поле “Примітки/Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг” або завантажити окремим документом, скопіювавши текст із полів про бенефіціарів. - Після публікації звіту дана інформація буде відображена в звіті, а значить вимоги постанови 376 будуть виконані. У разі, якщо у юридичної особи відсутній кінцевий бенефіціарний власник (як наприклад у АТ “Укрпошта”, де зазначено, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) у юридичної особи відсутній) причина відсутності - відсутні фізичні особи, які відповідають визначенню кінцевого бенефіціарного власника (контролера). За умови відсутності такої інформації про кінцевого бенефіціарного власника це поле може бути порожнім. Проте Підприємство радить інформацію про відсутність кінцевого бенефіціарного власника також зазначати. При цьому Підприємство повідомило, що працює над тим, щоб спростити роботу Замовника. У зв’язку з чим, в електронній системі закупівель скоро в звітах з позначкою “Covid-19” буде формуватись звіт з ЄДР по аналогії з тим, що наразі формується при проведенні конкурентних процедур закупівлі. Про реалізацію вказаного функціоналу буде повідомлено додатково. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46

1. Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання • Щодо діяльності в окремих сферах господарювання • Щодо наявності спеціальних або ексклюзивних прав • Щодо способів закупівель та вартісних меж 2. Способи закупівель для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах --- Документ: 2671cec2-a6e7-45ec-8dfb-1de08d3b76df.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо замовників у сфері Замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання (далі – замовники у сфері) також мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Такий підхід передбачено у директивах Європейського Союзу про державні закупівлі, з якими українське закупівельне законодавство гармонізоване і стосується, як правило підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей. Визначення замовників у сфері відбувається за наявності одночасно двох критеріїв: 1.Юридичні особи та/або суб'єкти господарювання мають здійснювати діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання. 2.Такі особи та/або суб'єкти відповідають хоча б одній з ознак: 1) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання чи ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,ГX>+О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/34929-06 від 04.06.2020 14:07:14 2 правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб'єкта господарювання; 2) наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Звертаємо увагу на те, що Законом доповнено одну з ознак віднесення юридичної особи до замовників у сфері та розширено коло осіб, на яких поширюється дія Закону. Наприклад, якщо корпоративні права компанії Х, яка здійснює діяльність в одній із вказаних нижче сфер, належать іншій компанії Y, яка є її засновником (власником, акціонером) та сама при цьому є замовником у розумінні Закону, то така компанія Х теж вважатиметься замовником, за умови, що її засновнику (власнику, акціонеру) компанії Y належить частка у статутному капіталі в розмірі більше ніж 50 відсотків або її власник компанія Y володіє більшістю голосів у вищому органі чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради. У такому разі компанія Х буде вважатись замовником у сфері та має здійснювати закупівлі із застосуванням вимог цього Закону. Водночас визначення приналежності до замовників у сфері здійснюється юридичними особами та/або суб'єктами господарювання самостійно на підставі інформації, документів та наведених у Законі ознак. Отже, у разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, та одночасно відповідають хоча б одній з цих ознак, то такі суб’єкти є замовниками у сфері та мають здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону. У разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, але не відповідають жодній з цих ознак, то такі суб’єкти не є замовниками у сфері, Закон до них не застосовується. Щодо діяльності у сферах господарювання Згідно з частиною другою статті 2 Закону діяльність в окремих сферах господарювання - це діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG; 2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; 3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії “на добу наперед” і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення 3 функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв’язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива. Звертаємо увагу, що у порівнянні з попередньою редакцією Закону, дещо змінено перелік таких сфер господарювання, а формулювання уточнено та розширено. Так, наприклад, пунктом 5 частини другої статті 2 Закону додано нову сферу господарювання, яка стосується проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи. Натомість з переліку сфер господарювання виключено сфери щодо забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, а також забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих та щодо розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення. Водночас у Законі передбачено виключення, у разі яких діяльність не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання. Перелік виключень зазначено у пунктах 1-3 частини третьої статті 2 Закону. У таких випадках діяльність юридичної особи не вважатиметься діяльністю у сфері і такий суб’єкт не є замовником. Крім того, пунктами 1-10 частини шостої статті 3 Закону для замовників у сфері встановлено додатковий перелік випадків, коли Закон не застосовується щодо визначених предметів закупівлі. Закупівлі товарів, робіт і послуг у цих випадках не включаються замовниками у сфері до річного плану, виходячи з частини третьої статті 4 Закону, та не вимагається оприлюднення інформації про закупівлю у відповідності до статті 10 Закону. Щодо наявності спеціальних або ексклюзивних прав Згідно з абзацом третім пункту 4 частини першої статті 2 Закону наявність спеціальних або ексклюзивних прав означає наявність прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. 4 При цьому не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Конкретні критерії для визначення наявності спеціальних або ексклюзивних прав в контексті Закону можна сформулювати на підставі таких міркувань, які побудовані на логіці “від зворотного”, тобто через розуміння випадків, коли спеціальне/ексклюзивне право не виникає. Отже, спеціальне/ексклюзивне право не виникає у разі якщо особи володіють такими правами не на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії органів державної влади або органом місцевого самоврядування; особи володіють такими правами, однак такі права не обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах; особи отримали такі права за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Для прикладу, національний оператор поштового зв’язку має виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання поштового зв’язку. Своєю чергою, Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 № 222-VIII (зі змінами) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Разом з тим, виходячи зі змісту статей 1, 2, 3, 7, 9 і 10 цього Закону та принципів державної політики у сфері ліцензування, право провадження суб’єктом господарювання визначеного виду господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку, не обмежує провадження діяльності у сферах, визначених Законом, однією чи кількома особами, у зв’язку з однаковими умовами для отримання ліцензії будь-яким суб’єктом господарювання у разі дотримання ним встановлених законодавством вимог, тому не може розглядатися як спеціальне або ексклюзивне право. Щодо способів закупівель та вартісних меж Виходячи з пункту 2 частини першої статті 3 Закону, цей Закон застосовується до замовників у сфері за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. При цьому, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні), замовники у сфері керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі. 5 Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. З огляду на зазначене, замовники у сфері здійснюють закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами. Для наочності та однозначного розуміння викладеного для замовників у сфері наводимо у додатку таблицю щодо способів закупівель у залежності від вартісних меж, установлених Законом. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: на 1 арк. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46 --- Документ: 45372ff4-e288-4a25-b94f-fb87c37f2faa.pdf --- Додаток Способи закупівель для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах Вартісні межі Способи закупівель з використанням електронної системи закупівель у порядку, затвердженому наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 року № 10 (зі змінами) якщо очікувана вартість предмета без використання електронної системи закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель якщо очікувана вартість предмета з використанням електронних каталогів закупівлі товарів не перевищує 50 тисяч для закупівлі товарів гривень якщо очікувана вартість предмета здійснення спрощених закупівель закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1 мільйону гривень (для товарів і послуг) та 5 мільйонів гривень (для робіт) якщо очікувана вартість предмета з використанням електронних каталогів закупівлі товарів, дорівнює або для закупівлі товарів (після прийняття перевищує 50 тисяч гривень та є відповідної постанови КМУ) меншою 1 мільйону гривень (для товарів і послуг) та 5 мільйонів гривень (для робіт) якщо очікувана вартість предмета здійснення процедур закупівель: закупівлі дорівнює або перевищує 1 відкриті торги, торги з обмеженою мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів участю (після введення в дію), гривень конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі якщо очікувана вартість закупівлі здійснення конкурентних процедур перевищує суму, еквівалентну: для закупівель із застосуванням положень товарів і послуг - 133 тисячам євро; для частини третьої статті 10 цього Закону робіт - 5 150 тисячам євро