<b>Запит від:</b> Запит від Нестерова О.П. <b> Тема розширена:</b> щодо залучення субпідрядників до договору укладеного Замовником в розумінні Закону, за результатом процедури закупівлі, у якій виступав учасником процедури закупівлі. <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть, чи може Замовник, для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначив в своїй тендерній пропозиції, будучи учасником процедури закупівлі. Залучення субпідрядника планується оформити шляхом укладення прямого договору без урахування вартісних меж, встановлених Законом. Чи розповсюджується Закон України "Про публічні закупівлі" на таку закупівлю?Підкажіть будь ласка, посилання на законодавчі документи, які підтверджують правомірність укладення прямого договору. <b> Номер відповіді:</b> 1101/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону). Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, а  істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом. У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу  України  (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами . Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Отже, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю  має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем. У свою чергу, якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, не передбачено субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Водночас повідомляємо, що у разі зазначення в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі інформації щодо наявності/відсутності залучення субпідрядника/співвиконавця та пропозицією переможця і договором  про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю  має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення спрощеної закупівлі виконавцем. У протилежному випадку, якщо виконавець договору про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі не передбачає залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності у здійснення замовником придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

<b>Запит від:</b> Запит від ДВТП "Граніт" <b> Тема розширена:</b> Дискваліфікація переможця допорогової закупівлі <b>Суть питання:</b> 3 березня 2020 року Військова частина А2183 (далі - Замовник) оголосила про проведення допорогової закупівлі послуг Код ДК021: 50660000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування військових електронних систем за номером: UA-2020-03-03-002898-a. 10 березня 2020 року ДВТП «Граніт» подало свою тендерну пропозицію з урахуванням усіх вимог. 20 березня 2020 року ДВТП «Граніт» було визнано переможцем Процедури закупівлі, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 25/16 від 20.03.2020 р. та опубліковане Замовником Повідомлення про намір укласти договір. Тобто ДВТП «Граніт» пройшло кваліфікацію, та визнано переможцем. Згідно з діючим законодавством на момент оголошення закупівлі Замовник не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції Переможця (п. 2, ч. 1, ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020), оскільки ДВТП «Граніт» надало документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020 та не відмовлялось від укладання договору. Однак, 24 квітня 2020 року Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» на підставі Висновку 4993 військового представництва Міністерства оборони України, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/19 від 24.04.2020 р. та визнав переможцем ДПВТП, пропозиція якого менш економічно вигідна ніж пропозиція ДВТП «Граніт», що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/20 від 24.04.2020 р. Ані в Тендерній документації, яка була опублікована Замовником, ані в діючому законодавстві України в сфері публічних закупівель, відсутні жодні вимоги щодо перевірки учасника військовим представництвом та отримання від них висновку про спроможність. До того ж, Замовник порушив строки, які передбачені для укладання Договору з переможцем, оскільки з дня визначення ДВТП «Граніт» пройшло більше 20 днів. Враховуючи положення статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020, в якій зазначені основні принципи закупівлі, дискваліфікація на підставі висновку військового представництва є дискримінацією, оскільки наявність такого висновку у іншого учасника не зазначено. Тобто умова застосовується тільки до одного учасника. До того ж, статус військових представництв (ВП) та їх повноваження, відповідно до законодавства, передбачають: ознайомлення з документами, матеріалами стосовно замовлень, участь та контроль якості робіт з ремонту озброєння та військової техніки (ОВТ), аналіз собівартості та перевірку якості вже на етапі надання послуг. Серед вичерпного переліку прав та повноважень (ВП), що містяться в вищезгаданому положенні немає такого повноваження як «надання висновку щодо спроможності надання послуг з ремонту», тобто Висновок на підставі, якого Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» не може надаватись військовими представництвами, згідно вказаним документам. На Вимогу ДВТП «Граніт» про усунення порушень в процесі проведення закупівлі вих. від 27.04.2020 №112-23/173 щодо вказаних вище порушень, Замовник надав Відповідь вих. від 08.05.2020 № 350/174/808/370/ПС, в якому відмовив в усуненні порушень, посилаючись на висновок військового представництва. Враховуючи вищезазначене, просимо надати консультацію (роз’яснення) щодо таких питань: 1) Чи було правомірним рішення Замовника щодо дискваліфікації ДВТП «Граніт»? 2) Чи було правомірним визначення ДПВТП як переможця? 3) Чи може Замовник використовувати військові представництва для проведення перевірки учасника закупівель? 4) Чи можуть застосовуватись висновки військового представництва для кваліфікації учасника, якщо цього не було передбачено в тендерній документації та не передбачено законодавством України? 5) Яким способом ДВТП «Граніт» може захистити свої права як учасника та переможця вказаної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1102/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ)  (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовувався до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Поряд з цим питання відбору замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в запиті 1045/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках. Водночас питання вирішення спорів, пов’язаних із проведенням закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06

<b>Запит від:</b> Запит від Ладуба Наталія Дмитрівна <b> Тема розширена:</b> Щодо організації та проведення навчання з питань публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день. Зараз дуже багато суб'єктів господарювання проводять навчання з питань, що стосуються публічних закупівель. У зв'язку з цим виникають наступні питання. 1. Чи потрібно суб'єкту господарювання для того, щоб проводити навчання з питань публічних закупівель, отримувати наприклад дозвіл, ліцензію, сертифікат або інший документ, який би посвідчував те, що даний суб'єкт господарювання має право проводити такого плану навчання? 2. Чи є реєстри таких суб'єктів господарювання? 3. Чи потрібно отримувати якісь дозволи для того щоб видавати сертифакати за результатами проходення такого навчання?? Зарання дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1103/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запитах № 98/2016 та 24/2017 за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e2a3e6b-719f-48bc-8dd1-5e5ce5fa5114&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fd5edcb-0da4-49c2-9b7d-d519bc8264b6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення міста Києва «Київміськсвітло» <b> Тема розширена:</b> укладення договору про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до норм ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. При цьому ст. 14 Закону не містьть будь якиї інших умов щодо строку укладення договору про закупівлю. Відповідно до частини 5 ст. 33 Закону з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Враховуючи, що дана норма містить вимогу щодо укладення порядку укладення всіх договорі про закупівлі, просимо розяснити чи поширюєжться вона на порядок укладення договорів про закупівлі за результатами проведеня спрощених закупівель. Заздалегідь вдячні за розяснення. <b> Номер відповіді:</b> 1104/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2) , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЩАСТИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" НОВОАЙДАРСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ <b> Тема розширена:</b> закупівля товарів які замовник об'єктивно не міг запланувати і передбачити <b>Суть питання:</b> КНП "Щастинська міська лікарня" було здійснено закупівлю бензину на суму 175 тис. грн. до 19 квітня 2020 року шляхом укладення прямого договору. На теперішній час виникла нагальна потреба в закупівлі бензину на суму 30 тис. грн. Чи буде вважатися ця закупівля новим предметом закупівлі за новим законом? <b> Номер відповіді:</b> 1070/2020

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради <b>Суть питання:</b> Згідно коду кваліфікації станом на 19.04.2020 р. вже укладено договорів на суму, що значно перевищує 50 т.грн. Виникла потреба у проведені закупівлі на суму 100 грн. за тим же кодом кваліфікації . Яку процедуру закупівлі необхідно застосовувати: -Звіт про укладений договір чи Спрощену процедуру закупівлі? ( підприємство монополіст). <b> Номер відповіді:</b> 1071/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ВКБ Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наша організація виступає Замовником (головним розпорядником коштів), яка частково утримується за рахунок коштів на утримання служби Замовника (1% згідно ДСТУ), що прописано у Положенні про відділ.Як необхідно планувати (відображати у річному плані ці закупівлі, якщо правильно їх називати закупівлями). Ажде, відповідно до нового Закону "Про піблічні закупівлі" один рядок плану- одна закупівля. Розрахунки утримання служби замовника відбуваються по фактично виконаним роботам. <b> Номер відповіді:</b> 1072/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому, у разі якщо видатки замовника не передбачають здійснення придбання товарів, робіт і послуг  та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Водночас, оскільки  відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва , а згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014  № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з питань використання коштів у вказному випадку пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України <b> Тема розширена:</b> Порядок закупівлі цінних подарунків за КЕКВ 2112 <b>Суть питання:</b> В межах фонду грошового забезпечення за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України та відповідно до наказу Міністра оборони України Про бюджетну політику Міністерства оборони України на відповідний рік військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов’язків можуть заохочувати (нагороджувати) грошовою премією або цінними подарунками, придбаним за рахунок коштів державного бюджету (далі – цінний подарунок). Цінний подарунок – це предмет особистого користування або предмет побутового призначення, на якому може робитися дарчий напис. Відповідно до ст. 165.1.39 Податкового кодексу України, якщо вартість цінних подарунків перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі то сума перевищення оподатковується Податком з доходу фізичних осіб (далі - ПДФО) та військовим збором. Водночас, слід зазначити, що відповідно до порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”. На виконання Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів введених в дію наказом Державної казначейської служби України .№ 213 від 19.07.2019 за КЕКВ 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань надаються виключно наступні документи: - заявка на видачу готівки: - реєстр бюджетних зобов’язань, - реєстр бюджетних фінансових зобов’язань. Враховуючи вищезазначене, звертаюсь до Вас, як до Уповноваженого органу (центрального органу) виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель щодо надання роз’яснення (механізму), щодо можливості командирів (керівників), користуючись дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців в межах покладеної на них адміністративної відповідальності через забезпечувальний фінансовий орган Генерального штабу Збройних Сил України в межах фонду грошового забезпечення за КЕКВ 2112 здійснювати закупівлю цінних подарунків на підставі первинних документів, що підтверджуватимуть фактичне отримання товарів, без проведення процедур закупівель, за результатами проведеного моніторингу та визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. <b> Номер відповіді:</b> 1074/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів , робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А1604 <b>Суть питання:</b> Згідно абз.2 п.2 ст.40 "Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції з технічних причин". Підкажіть будь ласка який орган має видати довідку про монопольний стан учасника, та чи можемо до уваги взяти довідку Торгово-промислової палати для початку переговорної процедури? <b> Номер відповіді:</b> 1075/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 740/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=490766e4-8558-4097-8590-6dd9993947bd&lang=uk-UA Разом з тим, природні монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії). Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського <b>Суть питання:</b> Установою, що є Замовником відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі", укладено цивільно-правовий договір про виконання робіт з ремонту приміщення з фізичною особою, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Оплата праці за таким договором здійснюється у вигляді винагороди з фонду заробітної плати. Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на придбання робіт чи послуг у фізичних осіб за цивільно-правовим договором за рахунок коштів з фонду заробітної плати? <b> Номер відповіді:</b> 1076/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 886/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63491996-51c6-4e79-959f-a505874c1727&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Ананьїівський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей-ДНЗ" <b> Тема розширена:</b> поточний ремонт <b>Суть питання:</b> рішенням сесії виділено 50,0 тис на поточний ремонт приміщення школи і 40,0 тис на поточний ремонт приміщення д/садка розташованих за одною адресою. відповідно до наказу МЕРТУ №454 від 17,03,2016р. "Про порядок визначення предмета закупівлі" прописано "під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком". у мене питання на 40,0 тис. я оприлюднюю звіт про укладений договір, а на 50,0 проводю спрощену процедуру <b> Номер відповіді:</b> 1077/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” , від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “ Щодо спрощених закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ЖИТЛОВЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО м. ЧУГУЄВА <b> Тема розширена:</b> Закупівля по одному ДК у разі виділення додаткових коштів органами місцевого самоврядування <b>Суть питання:</b> Доброго дня! На початку року Підприємство здіснило допорогову закупівлю робіт на 31 тис. грн. за бюджетні кошти, які виділила сесія міської ради. У травні, після вступу змін до Закону "Про публічні закупівлі", сесія знову виділила кошти на закупівлю робіт по іншому об'єкту за тим самим ДК на суму 20 тис. грн. Підприємство на початку року не передбачало таку закупівлю, тому її не планувало. Загальна вартість обох закупівель за одним ДК буде 51 тис.грн. Чи можливо вважати другу закупівлю такою, у якій виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити та на яку виділили додаткові кошти і не використовувати норми Закону "Про публічні закупівлі" для другої закупівлі, а лише оприлюднити план та звіт про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 1078/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA