Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1155/2020
22.05.2020
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 1155/2020: Суть питання: Чи правомірно замовник відхилив учасника відкритих торгів на підставі рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, виявленого після допуску учасника до аукціону, але до визначення переможця, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: * Нормативне підґрунтя: * Закон України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент консультації) регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для державних і територіальних потреб. * Пункт 4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачав обов'язок замовника відхилити учасника, якщо його було притягнуто до відповідальності протягом останніх трьох років за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). * Рекомендації: * Мінекономіки радить ознайомитись з листом від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb * Відмова від надання оцінки правомірності дій замовника: * Мінекономіки, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), зазначає, що не уповноважене оцінювати правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1155/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1155/2020
Суть питання: Чи правомірно замовник відхилив учасника відкритих торгів на підставі рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, виявленого після допуску учасника до аукціону, але до визначення переможця, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
* Закон України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент консультації) регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для державних і територіальних потреб.
* Пункт 4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачав обов'язок замовника відхилити учасника, якщо його було притягнуто до відповідальності протягом останніх трьох років за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
* Мінекономіки радить ознайомитись з листом від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
* Мінекономіки, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), зазначає, що не уповноважене оцінювати правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Херсонської міської ради
<b>Суть питання:</b> Управління освіти Херсонської міської ради звертається до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного приводу.
При проведенні відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю послуг з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та в пришкільних оздоровчих таборах на 2020 рік, згідно з ДК 021:2015 код 55510000-8 – Послуги їдалень, оголошення UA-2019-11-12-000993-b, тендерним комітетом 19.12.2019 було прийнято рішення про допущення учасників до аукціону.
Після аукціону, при прийнятті рішення про визначення переможця, в «Зведених відомостях про рішення органів Комітету про визначення вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції» на офіційному сайті Антимонопольного комітету України виявлено рішення від 27.12.2019 №71/34-р/к, щодо одного з учасників, якого було допущено до аукціону.
На підставі вищезазначеного рішення Антимонопольного комітету України тендерним комітетом прийнято рішення від 10.02.2020 про відмову в участі у процедурі закупівлі цьому учаснику відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати роз'яснення чи правомірно на вищевказаній підставі було відхилено учасника.
<b>
Номер відповіді:</b> 1155/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 4 частини першої статті 17 Закону було передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1156/2020
22.05.2020
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки № 1156/2020: Суть питання: Чи можливе притягнення посадових осіб замовника до адміністративної відповідальності у разі скасування АМКУ рішення про визнання переможцем закупівлі та задоволення скарги учасника, якщо рішення АМКУ буде виконано? Висновки/Відповідь: Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019), контроль у сфері публічних закупівель здійснюють: * Рахункова палата, * Антимонопольний комітет України, * центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. З питань притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” слід звертатися до вищезазначених органів контролю.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1156/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1156/2020
Суть питання: Чи можливе притягнення посадових осіб замовника до адміністративної відповідальності у разі скасування АМКУ рішення про визнання переможцем закупівлі та задоволення скарги учасника, якщо рішення АМКУ буде виконано?
Висновки/Відповідь:
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019), контроль у сфері публічних закупівель здійснюють:
З питань притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” слід звертатися до вищезазначених органів контролю.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЩАСТИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ"
<b>
Тема розширена:</b> Наслідки для посадових осіб замовника скасування АМКУ рішення про визнання переможцем
<b>Суть питання:</b> На розгляді у АМКУ знаходиться скарга учасника на рішення щодо його відхилення та визнання переможцем іншого учасника. У разі скасування АМКУ рішеннь замовника та задоволення скарги чи можливе притягнення посадових осіб замовника до адмін. відповідальністі якщо таке рішення АМКУ буде виконано?
<b>
Номер відповіді:</b> 1156/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України,
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Тому, з питань притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог цього Закону слід звертатися до вищезазначених органів.
Консультація
№ 1157/2020
22.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1157/2020: Суть питання: Який вид закупівлі (згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону) вказувати органу державної влади (п. 1-3 ч. 1 ст. 2 Закону) при укладенні договору без використання ЕСЗ відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону, зважаючи на колізію в п. 5 ч. 2 ст. 4, де згадуються ч. 2 та ч. 6 ст. 3 Закону? Висновки/Відповідь: У п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) наявна технічна помилка. Законопроект № 2652 від 20.12.2019 передбачає виправлення цієї помилки, замінивши посилання на частини другу та шосту статті 3 на частини третю та сьому статті 3. Прийняття змін до Закону вирішить дану проблему.
Інше
Консультація № 1157/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1157/2020
Суть питання:
Який вид закупівлі (згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону) вказувати органу державної влади (п. 1-3 ч. 1 ст. 2 Закону) при укладенні договору без використання ЕСЗ відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону, зважаючи на колізію в п. 5 ч. 2 ст. 4, де згадуються ч. 2 та ч. 6 ст. 3 Закону?
Висновки/Відповідь:
У п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) наявна технічна помилка. Законопроект № 2652 від 20.12.2019 передбачає виправлення цієї помилки, замінивши посилання на частини другу та шосту статті 3 на частини третю та сьому статті 3. Прийняття змін до Закону вирішить дану проблему.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Прокуратура Хмельницької області
<b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" зазначаються види закупівель. Так як ми є органом державної влади, при здійсненні закупівлі відповідно до частини 3 статті 3 Закону ми укладаємо звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Враховуючи викладене та вимоги законодавства під час оприлюднення річного плану закупівель та вибору виду закупівель ми посилаємось на пункту 5 частини другої статті 4 Закону, а саме: - " договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" . І ось тут виникають суперечення , тому що частина друга статті 3 цього Закону говорить про спрощені закупівлі , а частина шоста статті 3 цього Закону - про замовників визначених у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону. Поясніть, будь ласка, на що посилатися замовнику в Законі при виборі виду закупівель. Можливо, при викладені пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" а саме : договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" було допущено помилку. Дякую за відповідь .
<b>
Номер відповіді:</b> 1157/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Оскільки зареєстрованим проектом Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652 передбачено абзац шостий пункту 5 частини другої статті 4 викласти у такій редакції “договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - для замовників, визначених у пунктах 1 - 3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин третьої та сьомої статті 3 цього Закону”, то наявна технічна помилка буде виправлена у разі прийняття змін до Закону.
При цьому наведена у законопроекті норма містить правильний зміст зазначеної у чинному Законі статті, яка наразі потребує коригувань.
Консультація
№ 1158/2020
22.05.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 1158/2020 Суть питання: Чи є дискримінацією зазначення у тендерній документації конкретного регіону надання послуг дитячих таборів? Висновки/Відповідь: Мінекономіки посилається на попередню відповідь з аналогічного питання, надану в запиті № 1064/2020, що розміщена за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
Тендерна документація
Консультація № 1158/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1158/2020
Суть питання: Чи є дискримінацією зазначення у тендерній документації конкретного регіону надання послуг дитячих таборів?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки посилається на попередню відповідь з аналогічного питання, надану в запиті № 1064/2020, що розміщена за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
Суть питання: Чи є дискримінацією зазначення у тендерній документації конкретного регіону надання послуг дитячих таборів?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки посилається на попередню відповідь з аналогічного питання, надану в запиті № 1064/2020, що розміщена за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажить, будь ласка, чи є дискримінацією зазначення у тендерній документації регіону надання послуг дитячих таборів? Якщо, наприклад, замовник бажає оздоровити дітей у одному (двох) регіонах України.
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1158/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
Консультація
№ 1159/2020
22.05.2020
Допорогові закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Хто відповідає за оприлюднення річного плану, звіту про договір про закупівлю в ЕСЗ та проведення закупівель до 50 тис. грн. Висновки/Відповідь: Обов'язок оприлюднення річного плану, звіту про договір про закупівлю та проведення закупівель до 50 тис. грн покладається на замовника.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1159/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Хто відповідає за оприлюднення річного плану, звіту про договір про закупівлю в ЕСЗ та проведення закупівель до 50 тис. грн.
Висновки/Відповідь:
Обов'язок оприлюднення річного плану, звіту про договір про закупівлю та проведення закупівель до 50 тис. грн покладається на замовника.
Суть питання: Хто відповідає за оприлюднення річного плану, звіту про договір про закупівлю в ЕСЗ та проведення закупівель до 50 тис. грн.
Висновки/Відповідь:
Обов'язок оприлюднення річного плану, звіту про договір про закупівлю та проведення закупівель до 50 тис. грн покладається на замовника.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Центральне міжрегіональне управління юстиції м.Київ
<b>
Тема розширена:</b> Здійснення закупівлі до 50 000 грн.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня . Підскажіть будь ласка хто повинен оприлюдьнювати річний план, звіт про договір про закупівлю в електронній системі закупівель та проводити закупівлі до 50 тисяч гривень без використання електронної системи закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 1159/2020
Консультація
№ 1160/2020
22.05.2020
Інше
Суть питання: Відсутність механізму в законодавстві щодо відновлення переговорної процедури закупівлі в Prozorro після скасування рішення про її відміну, яке було визнано протиправним судом. Висновки/Відповідь: 1. Судові рішення є обов'язковими до виконання (ст. 129-1 Конституції України). 2. З технічних питань відновлення процедури закупівлі та розблокування доступу в Prozorro, замовнику слід звертатися до оператора електронного майданчика та/або ДП "ПРОЗОРРО", як адміністратора системи. 3. Веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648).
Інше
Консультація № 1160/2020Огляд:
Суть питання: Відсутність механізму в законодавстві щодо відновлення переговорної процедури закупівлі в Prozorro після скасування рішення про її відміну, яке було визнано протиправним судом.
Висновки/Відповідь:
1. Судові рішення є обов'язковими до виконання (ст. 129-1 Конституції України).
2. З технічних питань відновлення процедури закупівлі та розблокування доступу в Prozorro, замовнику слід звертатися до оператора електронного майданчика та/або ДП "ПРОЗОРРО", як адміністратора системи.
3. Веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ІНВЕСТМЕНТ"
<b>
Тема розширена:</b> механізм відміни скасування переговорної процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент», як Учасник переговорної процедури закупівлі для потреб оборони було змушене звернутись до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Замовника про скасування закупівлі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2020 р. по справі № 640/9221/20 позовні вимоги ТОВ «Пролог Інвестмент» до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.
Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення тендерного комітету Міністерства оборони України про відміну переговорної процедури закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний) три лоти, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 23 квітня 2020 р. № 75/142/9 та зобов’язано Міністерство оборони України поновити переговорну процедуру закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний), три лоти, оголошену Міністерством оборони України згідно з оголошенням про проведення відбору учасників UA-2020-03-30-003214-b, оприлюдненим на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель https://prozorro.gov.ua 30 березня 2020 року, і провести переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент» як визначено рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 21 квітня 2020 р. № 75/142/7.
Особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони регулюються 183-7 Закону України «Про «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» від 19.04.2020 р. № 1356-VIII. Проте механізму виконання судового рішення не містить ані вище зазначений Закон, ані Закон України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати роз’яснення стосовно механізму відміни скасування переговорної процедури закупівлі в авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro та поновлення закупівлі Замовником, розблокування доступу Замовника та учасників до закупівлі
<b>
Номер відповіді:</b> 1160/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
Консультація
№ 1161/2020
22.05.2020
Тендерна документація
Суть питання: Які технічні характеристики фарби необхідно вказувати в тендерній документації: лише назву (наприклад, "фарба емалева 2,7 кг. зелена") чи також густину, призначення для поверхонь, щільність тощо? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі (у даному випадку – фарби), виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Аргументація: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019). * Тендерна документація розробляється та затверджується замовником (пункт 31 частини першої статті 1 Закону). * Тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (пункт 3 частини другої статті 22 Закону). * Технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики (частина перша статті 23 Закону).
Тендерна документація
Консультація № 1161/2020Огляд:
Суть питання: Які технічні характеристики фарби необхідно вказувати в тендерній документації: лише назву (наприклад, "фарба емалева 2,7 кг. зелена") чи також густину, призначення для поверхонь, щільність тощо?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі (у даному випадку – фарби), виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Аргументація:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Заповнення поля технічні характеристики
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. В системі Прозоро з'явилося поле для заповнення інформації про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг.
Питання: на прикладі фарби. чи достатньо написати фарба емалева 2,7 кг. зелена, чи необхідно вказувати густину, для яких поверхонь, щільність фарби.
<b>
Номер відповіді:</b> 1161/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про
необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі
, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби − плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація
повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів,
робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Консультація
№ 1162/2020
22.05.2020
Планування закупівель
ОК, ось стислий опис консультації згідно з вашими вимогами: Суть питання: Чи може військова частина закуповувати хліб, загальною вартістю 190 344 грн, через Prozorro Market кількома закупівлями до 50 000 грн кожна, враховуючи, що на Prozorro Market ліміт до 50 000 грн? Висновки/Відповідь: На схоже питання вже надано відповідь у запиті 902/2020, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1162/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації згідно з вашими вимогами:
Суть питання:
Чи може військова частина закуповувати хліб, загальною вартістю 190 344 грн, через Prozorro Market кількома закупівлями до 50 000 грн кожна, враховуючи, що на Prozorro Market ліміт до 50 000 грн?
Висновки/Відповідь:
На схоже питання вже надано відповідь у запиті 902/2020, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Суть питання:
Чи може військова частина закуповувати хліб, загальною вартістю 190 344 грн, через Prozorro Market кількома закупівлями до 50 000 грн кожна, враховуючи, що на Prozorro Market ліміт до 50 000 грн?
Висновки/Відповідь:
На схоже питання вже надано відповідь у запиті 902/2020, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від військова частина 3082 Національної гвардії України
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі на прозорро маркет
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. На сьогоднішній день на прозорромаркеті можливо проводити закупівлі до 50000 грн., потреба моєї військової частини в закупівлі хліба 190344 грн., чи можливо на даному майданчику купити до 50 тисяч, а потім решту купити. або здійснити закупівлю до 50 тисяч грн. 4 рази. Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1162/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 902/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Консультація
№ 1163/2020
22.05.2020
Предмет закупівлі
# Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1163/2020): Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі, якщо загальна сума двох договорів на поточний ремонт (код 45450000-6) перевищує 50 000 грн, але кожен договір укладено на окремий об'єкт (амбулаторію)? Висновки/Відповідь: Закупівля послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури. * Вартісні межі, встановлені статтею 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, застосовуються до кожного окремого об'єкта. * Замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. * Слід враховувати термінологію ДБН А.2.2-3:2014 та/або галузевих будівельних норм ГБН.1- 218-182:2011. Нормативні акти, що згадуються: * Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) * Стаття 3 Закону України “Про публічні закупівлі” * Стаття 10 Закону України “Про публічні закупівлі” * Пункт 21 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” * Наказ Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 * ДБН А.2.2-3:2014 * ГБН.1- 218-182:2011 Додаткові запити: * № 688/2020: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 * № 657/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 1163/2020Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1163/2020)
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі, якщо загальна сума двох договорів на поточний ремонт (код 45450000-6) перевищує 50 000 грн, але кожен договір укладено на окремий об'єкт (амбулаторію)?
Висновки/Відповідь:
Закупівля послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
Нормативні акти, що згадуються:
Додаткові запити:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської районної ради Кіровоградської області"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! 15.04.20 року підприємство оприлюднило звіт про укладений договір за кодом 45450000-6 — Інші завершальні будівельні роботи (роботи з поточного ремонту приміщень Приютівської амбулаторії ) на суму 49 900, 00 грн.
Зараз виділено ще кошти і планується укласти договір по процедурі звіт про договір про закупівлю за тим же кодом 45450000-6 — Інші завершальні будівельні роботи, тільки інший обєкт - послуги поточного ремонту будівлі ганку Бутівської амбулаторії на суму 24282,00 грн. Так як загальна сума по одному і тому ж коду по обом договорам перевищує 50 000 грн, потрібно проводити спрощену процедуру? Чи все ж можна по другому договорі зробити звіт про договір про закупівлю, оскільки по другому договорі здійснюється поточний ремонт ганку іншого об'єкта?
<b>
Номер відповіді:</b> 1163/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Так, статтею 3 Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІ Порядку визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 та/або галузевих будівельних норм ГБН.1- 218-182:2011 ''Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Водночас будівля – це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-обгороджувальних) конструкцій, що утворюють наземні та підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.
Будинок - це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.
Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні, надземні та підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Споруда - це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.
Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону, для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури.
Водночас питання застосування вартісних меж та виділення додаткових коштів розглянуто у запитах №№ 688/2020 і 657/2020 за посиланнями:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Консультація
№ 1127/2020
21.05.2020
Інше
Суть питання: Чи підпадають консультаційні послуги з питань оцінювання під дію Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 28 ст. 1) та чи застосовується спрощена закупівля, якщо оцінювач вже обраний Наглядовою радою (п. 1, ст. 8, Закону України «Про акціонерні товариства»)? Чи може товариство укласти договір з іншим оцінювачем? Висновки/Відповідь: На схоже питання вже надано відповідь у запиті №609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 1127/2020Огляд:
Суть питання:
Чи підпадають консультаційні послуги з питань оцінювання під дію Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 28 ст. 1) та чи застосовується спрощена закупівля, якщо оцінювач вже обраний Наглядовою радою (п. 1, ст. 8, Закону України «Про акціонерні товариства»)? Чи може товариство укласти договір з іншим оцінювачем?
Висновки/Відповідь:
На схоже питання вже надано відповідь у запиті №609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС"
<b>Суть питання:</b> Приватне акціонерне товариство «Нижньодністровська ГЕС» (Замовник) здійснює діяльність в окремих сферах господарювання згідно з пп. 3, п.2, ст. 2, Закону України «Про публічні закупівлі» (922-VIII, поточна редакція від 19.04.2020 р.).
Відповідно до п. 1, ст. 8, Закону України «Про акціонерні товариства» (№514-VI, редакція від 02.04.2020р. ) до виключної компетенції та повноважень Наглядової ради належить вирішення питання про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг.
В грудні 2019 року Наглядова рада затвердила оцінювача майна товариства на 2020 рік. Отже, у товариства відсутня можливість працювати/ укласти договір з іншим оцінювачем, окрім того, що вже обраний.
19 квітня 2020 року вступила в дію нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, де відповідно до п. 28 ст. 1 спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість 1 мільйон гривень. Тобто, тим самим дані зміни до закону вказують на необхідність товариству проводити спрощену закупівлю предмета «консультаційні послуги з питань оцінювання».
Зважаючи на вищевикладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) чи попадає предмет закупівлі «консультаційні послуги з питань оцінювання» під дію Закону України «Про публічні закупівлі» та чи застосовується спрощена закупівля, якщо учасник закупівлі (оцінювач) уже обраний?
2) Чи має право товариство укласти договір з іншим оцінювачем, окрім того, що вже обраний Наглядовою радою на період 2020 року?
<b>
Номер відповіді:</b> 1127/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Консультація
№ 1128/2020
21.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1128/2020 щодо доплати уповноваженій особі * Суть питання: Чи можливо здійснити доплату за виконання обов'язків уповноваженої особи (УО) з публічних закупівель посадовій особі ОМС, якщо в штаті ОМС відсутні інші працівники, крім посадових осіб? * Висновки/Відповідь: У консультації не наведено конкретних посилань на нормативно-правові акти, що регулюють питання оплати праці УО в ОМС. Однак, виходячи із загальних положень трудового законодавства та законодавства про публічні закупівлі, слід враховувати наступне: 1. Оплата праці: Питання оплати праці посадових осіб ОМС регулюється Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншими нормативно-правовими актами, які визначають структуру заробітної плати, надбавки, доплати та премії. 2. Покладення обов'язків УО: Покладення обов'язків УО на посадову особу ОМС може здійснюватися у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі". 3. Можливість доплати: Питання можливості та розміру доплати за виконання обов'язків УО визначається відповідно до законодавства про оплату праці, колективного договору (за наявності) та положення про оплату праці в ОМС. Важливо, щоб доплата відповідала обсягу та складності виконуваної роботи.
Інше
Консультація № 1128/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1128/2020 щодо доплати уповноваженій особі
Суть питання: Чи можливо здійснити доплату за виконання обов'язків уповноваженої особи (УО) з публічних закупівель посадовій особі ОМС, якщо в штаті ОМС відсутні інші працівники, крім посадових осіб?
Висновки/Відповідь:
У консультації не наведено конкретних посилань на нормативно-правові акти, що регулюють питання оплати праці УО в ОМС. Однак, виходячи із загальних положень трудового законодавства та законодавства про публічні закупівлі, слід враховувати наступне:
1. Оплата праці: Питання оплати праці посадових осіб ОМС регулюється Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншими нормативно-правовими актами, які визначають структуру заробітної плати, надбавки, доплати та премії.
2. Покладення обов'язків УО: Покладення обов'язків УО на посадову особу ОМС може здійснюватися у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі".
3. Можливість доплати: Питання можливості та розміру доплати за виконання обов'язків УО визначається відповідно до законодавства про оплату праці, колективного договору (за наявності) та положення про оплату праці в ОМС. Важливо, щоб доплата відповідала обсягу та складності виконуваної роботи.
У консультації не наведено конкретних посилань на нормативно-правові акти, що регулюють питання оплати праці УО в ОМС. Однак, виходячи із загальних положень трудового законодавства та законодавства про публічні закупівлі, слід враховувати наступне:
1. Оплата праці: Питання оплати праці посадових осіб ОМС регулюється Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншими нормативно-правовими актами, які визначають структуру заробітної плати, надбавки, доплати та премії.
2. Покладення обов'язків УО: Покладення обов'язків УО на посадову особу ОМС може здійснюватися у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі".
3. Можливість доплати: Питання можливості та розміру доплати за виконання обов'язків УО визначається відповідно до законодавства про оплату праці, колективного договору (за наявності) та положення про оплату праці в ОМС. Важливо, щоб доплата відповідала обсягу та складності виконуваної роботи.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Преображенська сільська рада Оріхівського району Запорізької області
<b>
Тема розширена:</b> Уповноважена особа
<b>Суть питання:</b> Як здійснити доплату за виконання посадових обовязків уповноваженої особи по закупівлям, якщо в штаті ОМС тільки посадові особи? Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 1128/2020
Консультація
№ 1129/2020
21.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1129/2020 Суть питання: Якими нормами (ст. 36 чи ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") керуватися при зміні істотних умов договору, укладеного за процедурою закупівлі, розпочатою до введення в дію Закону від 19.05.2019 № 114-IX, враховуючи п.5 Прикінцевих положень цього Закону? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Інше
Консультація № 1129/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1129/2020
Суть питання: Якими нормами (ст. 36 чи ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") керуватися при зміні істотних умов договору, укладеного за процедурою закупівлі, розпочатою до введення в дію Закону від 19.05.2019 № 114-IX, враховуючи п.5 Прикінцевих положень цього Закону?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Суть питання: Якими нормами (ст. 36 чи ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") керуватися при зміні істотних умов договору, укладеного за процедурою закупівлі, розпочатою до введення в дію Закону від 19.05.2019 № 114-IX, враховуючи п.5 Прикінцевих положень цього Закону?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області
<b>
Тема розширена:</b> Щодо застування п.5 Прикінцевих положень Закону від 19.05.2019 № 114-IX
<b>Суть питання:</b> п.5 Прикінцевих положень Закону від 19.05.2019 № 114-IX визначено, що "Процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону". Чи можна вважати, що при укладенні договору в такому випадку до застосування мають норми ст. 36 (щодо зміни істотних умов договору), а не норми ст. 41 чинної редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка діє на момент укладення договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 1129/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20