Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1091/2020
19.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1091/2020: Суть питання: Чи може відокремлений підрозділ (ВП) державного підприємства (ДП), що займається комерційною діяльністю (вантажні перевезення) та отримує прибуток, не вважатися замовником згідно ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні закупівель за кошти від комерційної діяльності? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/23375-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20
Інше
Консультація № 1091/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1091/2020
Суть питання: Чи може відокремлений підрозділ (ВП) державного підприємства (ДП), що займається комерційною діяльністю (вантажні перевезення) та отримує прибуток, не вважатися замовником згідно ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні закупівель за кошти від комерційної діяльності?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/23375-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ВП""Волиньвантажтранс" ДП "Волиньвугілля"
<b>
Тема розширена:</b> Суб"єкт публічних закупівель
<b>Суть питання:</b> Відокремлений підрозділ державного підприємства займається комерційною діяльністю у вигляді вантажних перевезень залізничним транспортом. В положені ВП прописано мета отримання прибутку, види діяльності....комерційна діяльність.
Чи може ДП "Волиньвугілля" ( фактично ВП"Волиньвантажтранс" за кошти від комерційної діяльності) не вважати себе замовником згідно ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>
Номер відповіді:</b> 1091/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/23375-06
“
Щодо визначення замовників
”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20
Консультація
№ 1092/2020
19.05.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 1092/2020: Суть питання: Чи можливо отримати доплату уповноваженій особі за організацію та проведення закупівель, якщо відсутній колективний договір? Висновки/Відповідь: * Питання трудових правовідносин (включаючи доплати) не належить до законодавства у сфері публічних закупівель. * Рекомендовано звернутися з цим питанням як електронне звернення до Мінекономіки через розділ "Порядок звернення громадян" (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) або через "Feedback" (http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA) для направлення до відповідного підрозділу з питань трудових відносин. * На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218).
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1092/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1092/2020
Суть питання: Чи можливо отримати доплату уповноваженій особі за організацію та проведення закупівель, якщо відсутній колективний договір?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління ДПС у Волинській області
<b>Суть питання:</b> Розміри доплат за суміщення професій (посад) встановлюються на умовах,передбачених у колективному договорі. Яким чином уповноважена особа отримає доплату за здійснення додаткової до основних посадових обов'язків роботи з організації та проведення закупівель, якщо колективний договір відсутній?
<b>
Номер відповіді:</b> 1092/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
або
http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA
для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.
Консультація
№ 1093/2020
19.05.2020
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№1093/2020): Суть питання: Як правильно оприлюднити зміни до річного плану закупівель, коли змінюється тип закупівлі з "без застосування електронної системи" на "Звіт про договір про закупівлю"? Висновки/Відповідь: Мінекономіки перенаправляє до відповіді на запит №637/2020, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=180d9f64-178e-47ad-af18-ef6dc9ed2258&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1093/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№1093/2020)
Суть питання: Як правильно оприлюднити зміни до річного плану закупівель, коли змінюється тип закупівлі з "без застосування електронної системи" на "Звіт про договір про закупівлю"?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки перенаправляє до відповіді на запит №637/2020, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=180d9f64-178e-47ad-af18-ef6dc9ed2258&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний архів Донецької області
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. У січні 2020 року в додатку до річного плану було заплановано закупівлю товарів з типом закупівлі "без застосування електронної системи" на суму 2 000 грн та оприлюднено відповідно норм законодавства. У травні 2020 року виникла наявна потреба у закупівлі вищевказаних товарів та визначено тип процедури - Звіт про договір про закупівлю. Підкажіть будь ласка:
1. Яким чином оприлюднити зміни до річного плану: шляхом редагування типу закупівлі в початково оприлюдненому на початку року запису плану або шляхом оприлюднення нової строки річного плану із зазначенням інформації про тип закупівлі?
2. У разі створення нової строки плану - що треба зробити з початково оприлюдненим записом?
<b>
Номер відповіді:</b> 1093/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 637/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=180d9f64-178e-47ad-af18-ef6dc9ed2258&lang=uk-UA
Консультація
№ 1094/2020
19.05.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 1094/2020 * Суть питання: Чи може уповноважена особа, відповідальна за проведення процедур закупівель (тендерів), виконувати обов'язки уповноваженої особи, відповідальної за проведення спрощених закупівель, на час її відсутності, і навпаки? * Висновки/Відповідь: Так, може. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить обмежень щодо покладання обов'язків однієї уповноваженої особи на іншу на час її відсутності, незалежно від виду закупівель (спрощена чи відкриті торги). Головне, щоб обидві особи відповідали вимогам, встановленим статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі".
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1094/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1094/2020
Суть питання: Чи може уповноважена особа, відповідальна за проведення процедур закупівель (тендерів), виконувати обов'язки уповноваженої особи, відповідальної за проведення спрощених закупівель, на час її відсутності, і навпаки?
Висновки/Відповідь:
Так, може. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить обмежень щодо покладання обов'язків однієї уповноваженої особи на іншу на час її відсутності, незалежно від виду закупівель (спрощена чи відкриті торги). Головне, щоб обидві особи відповідали вимогам, встановленим статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, може. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить обмежень щодо покладання обов'язків однієї уповноваженої особи на іншу на час її відсутності, незалежно від виду закупівель (спрощена чи відкриті торги). Головне, щоб обидві особи відповідали вимогам, встановленим статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління ДПС у Волинській області
<b>Суть питання:</b> Якщо в установі замість тендерного комітету визначена уповноважена особа, відповідальна за проведення процедур закупівель відповідно до Закону, то чи може вона виконувати обов*язки уповноваженої особи, відповідальної за проведення спрощених закупівель на час її відсутності та навпаки?
<b>
Номер відповіді:</b> 1094/2020
Консультація
№ 1095/2020
19.05.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 1095/2020): Суть питання: Яким пунктом Порядку визначення предмета закупівлі (Наказ №454 від 17.03.2016) керуватися при закупівлі проектних робіт для поточного середнього ремонту автомобільних доріг: абзацом 2 пункту 1 розділу II чи пунктом 2 розділу II? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" визначає загальні засади закупівель. * До затвердження нових НПА, замовники можуть використовувати чинні НПА, якщо вони не суперечать новій редакції Закону. Зокрема, можна використовувати Порядок визначення предмета закупівлі (Наказ №454 від 17.03.2016). * Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06).
Предмет закупівлі
Консультація № 1095/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 1095/2020)
Суть питання: Яким пунктом Порядку визначення предмета закупівлі (Наказ №454 від 17.03.2016) керуватися при закупівлі проектних робіт для поточного середнього ремонту автомобільних доріг: абзацом 2 пункту 1 розділу II чи пунктом 2 розділу II?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області»
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі проектних робіт по об’єктах поточного середнього ремонту автомобільних доріг
<b>Суть питання:</b> Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі ДП «МДЗО») звертається до Вас з наступним питанням.
ДП «МДЗО» планує у 2020 році здійснення закупівлі проектних робіт по двох об’єктах поточного середнього ремонту, а саме: поточного середнього ремонту двох шляхопроводів через одну автомобільну дорогу.
Відповідно до п. 6.3 ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» до робіт, що виконуються при поточному середньому ремонті, належать, зокрема, проектні роботи (п.6.3.6).
Пунктом 21 частини 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454 (далі Порядок визначення предмета закупівлі) визначено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, під час здійснення закупівлі проектних робіт по об’єктах поточного середнього ремонту автомобільних доріг Замовник при визначені предмета повинен керуватися:
1) абзацем 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі?
АБО
2) пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 1095/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06
, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт
”.
Консультація
№ 1096/2020
19.05.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1096/2020 (ДДУВС): Суть питання: Чи потрібно сумувати вартість закупівель за одним кодом ДК, здійснених до та після 19.04 (набуття чинності змін до Закону), для визначення типу процедури закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідь на схожі питання надано у запитах № 366/2020 та № 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1096/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1096/2020 (ДДУВС)
Суть питання: Чи потрібно сумувати вартість закупівель за одним кодом ДК, здійснених до та після 19.04 (набуття чинності змін до Закону), для визначення типу процедури закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на схожі питання надано у запитах № 366/2020 та № 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДДУВС
<b>
Тема розширена:</b> Чи сумується закупівля за одним і тим самим кодом ДО і Після 19.04
<b>Суть питання:</b> На даний момент є потреба в закупівлі послуг на 18 000 грн. Раніше за цим самим кодом ДК вже було заключено прямий договір на 40 000 грн. Чи потрібно сумувати ціни договорів по одному коду ДК, що були заключені ДО змін до закону, та ті що потрібно провести ПІСЛЯ змін 19.04?
Або навпроти, з початку дії закону ми не повинні враховувати суми, на які подписано договори раніше?
Як в цьому випадку визачити тип процедури, який не суперечить чинному законодавству?
<b>
Номер відповіді:</b> 1096/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Консультація
№ 1084/2020
19.05.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Порядок відображення в річному плані та оприлюднення інформації про збільшення обсягу закупівлі послуг, вартість яких спочатку не перевищувала 200 тис. грн, після отримання додаткового фінансування. Висновки/Відповідь: Необхідно ознайомитись з відповідями на запити №№ 567/2020 та 447/2017, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=129675c3-aa18-4c45-84a3-475b7ffa76c7&lang=uk-UA
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1084/2020Огляд:
Суть питання: Порядок відображення в річному плані та оприлюднення інформації про збільшення обсягу закупівлі послуг, вартість яких спочатку не перевищувала 200 тис. грн, після отримання додаткового фінансування.
Висновки/Відповідь:
Необхідно ознайомитись з відповідями на запити №№ 567/2020 та 447/2017, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний архів Донецької області
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. До 19.04.2020 року був укладений договір без застосування електронної системи на закупівлю послуг на суму 10 000 грн. У травні 2020 року отримані додаткові кошти для закупівлі додаткового обсягу цих же послуг. Підкажіть будь ласка:
1. Як правильно оприлюднити зміни до річного плану: шляхом зміни суми в початково оприлюдненому на початку року або шляхом оприлюднення окремої строки річного плану?
2. Чи потрібно після укладення додаткової угоди оприлюднювати дані про суму збільшення раніше укладеного договору у формі Звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель? Якщо так, то яку дату вказувати - договору чи додаткової угоди?
<b>
Номер відповіді:</b> 1084/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №№ 567/2020, 447/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=129675c3-aa18-4c45-84a3-475b7ffa76c7&lang=uk-UA
Консультація
№ 1085/2020
19.05.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 1085/2020 Суть питання: Які саме персональні дані уповноваженої особи замовник має вносити в електронну систему закупівель? Висновки/Відповідь: Інформація про персональні дані, які необхідно вносити уповноваженій особі до електронної системи закупівель, не регламентована Законом України «Про публічні закупівлі» чи іншими нормативно-правовими актами у сфері публічних закупівель. Відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" № 2297-VI від 01.06.2010, обсяг даних визначається метою їх обробки. Рекомендується вносити дані, необхідні для ідентифікації уповноваженої особи та забезпечення її функціонування в системі, наприклад: прізвище, ім'я, по батькові, посада, контактні дані (телефон, електронна пошта).
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1085/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1085/2020
Суть питання:
Які саме персональні дані уповноваженої особи замовник має вносити в електронну систему закупівель?
Висновки/Відповідь:
Інформація про персональні дані, які необхідно вносити уповноваженій особі до електронної системи закупівель, не регламентована Законом України «Про публічні закупівлі» чи іншими нормативно-правовими актами у сфері публічних закупівель. Відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" № 2297-VI від 01.06.2010, обсяг даних визначається метою їх обробки. Рекомендується вносити дані, необхідні для ідентифікації уповноваженої особи та забезпечення її функціонування в системі, наприклад: прізвище, ім'я, по батькові, посада, контактні дані (телефон, електронна пошта).
Суть питання:
Які саме персональні дані уповноваженої особи замовник має вносити в електронну систему закупівель?
Висновки/Відповідь:
Інформація про персональні дані, які необхідно вносити уповноваженій особі до електронної системи закупівель, не регламентована Законом України «Про публічні закупівлі» чи іншими нормативно-правовими актами у сфері публічних закупівель. Відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" № 2297-VI від 01.06.2010, обсяг даних визначається метою їх обробки. Рекомендується вносити дані, необхідні для ідентифікації уповноваженої особи та забезпечення її функціонування в системі, наприклад: прізвище, ім'я, по батькові, посада, контактні дані (телефон, електронна пошта).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Макарівське виробниче управління житлово-комунального господарства" Макарівської селищної ради
<b>Суть питання:</b> Які персональні дані необхідно внести уповноваженій особі до електронної системи закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 1085/2020
Консультація
№ 1097/2020
19.05.2020
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1097/2020 щодо можливості застосування переговорної процедури після дострокового розірвання договору. Суть питання: Чи має право замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі на 20% суми договору у разі дострокового розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником в односторонньому порядку, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: Замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення обставин), якщо дострокове розірвання договору постачальником в односторонньому порядку призвело до нагальної потреби здійснити закупівлю, а виконання попереднього договору було неможливим з причин, що виникли не з вини замовника. В такому випадку обсяг закупівлі не може перевищувати 20 відсотків від суми, визначеної у розірваному договорі.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1097/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1097/2020 щодо можливості застосування переговорної процедури після дострокового розірвання договору.
Суть питання: Чи має право замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі на 20% суми договору у разі дострокового розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником в односторонньому порядку, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення обставин), якщо дострокове розірвання договору постачальником в односторонньому порядку призвело до нагальної потреби здійснити закупівлю, а виконання попереднього договору було неможливим з причин, що виникли не з вини замовника. В такому випадку обсяг закупівлі не може перевищувати 20 відсотків від суми, визначеної у розірваному договорі.
Суть питання: Чи має право замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі на 20% суми договору у разі дострокового розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником в односторонньому порядку, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення обставин), якщо дострокове розірвання договору постачальником в односторонньому порядку призвело до нагальної потреби здійснити закупівлю, а виконання попереднього договору було неможливим з причин, що виникли не з вини замовника. В такому випадку обсяг закупівлі не може перевищувати 20 відсотків від суми, визначеної у розірваному договорі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
<b>Суть питання:</b> 10.01.2020 Замовником укладено договір про постачання електричної енергії строк дії якого з 01.02.2020 по 31.12.2020. 04.05.2020 від Постачальника надійшло повідомлення про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку з 01.06.2020. Чи можемо ми як Замовник після отримання даного повідомлення оголошувати переговорну процедуру закупівлі на 20% суми договору про закупівлю відповідно до п.3. ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі».
<b>
Номер відповіді:</b> 1097/2020
Консультація
№ 1098/2020
19.05.2020
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1098/2020: Звіт про договір про закупівлю: Суть питання: Чи потрібні протоколи уповноваженої особи при оприлюдненні звіту про договір про закупівлю до 50 тис. грн (без використання електронної системи) та визначенні "переможця"? Висновки/Відповідь: 1. Відповідальність за оприлюднення звіту: Відповідальною за оприлюднення звіту про договір про закупівлю (до 50 тис. грн, без використання електронної системи) може бути будь-яка службова (посадова) особа замовника, зокрема уповноважена особа або член тендерного комітету (у разі його наявності), оскільки Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) не визначає конкретну відповідальну особу для цих закупівель (частина третя статті 3 Закону). 2. Протоколювання: Оформлення протоколом оприлюднення звіту про договір про закупівлю в електронній системі закупівель Законом не передбачено. 3. Інформація у звіті: Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію, визначену частиною третьою статті 3 Закону, зокрема інформацію про постачальника/виконавця/надавача послуг (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону). 4. Щодо "переможця": Поняття "переможець процедури закупівлі" та "переможець спрощеної закупівлі" (пункти 18 та 19 частини першої статті 1 Закону) стосуються саме процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом. У випадку закупівель до 50 тис. грн без використання електронної системи, термін "переможець" не застосовується в розумінні Закону. 5. Загальні засади: Уповноважена особа, серед іншого, планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону (частина 10 статті 11 Закону).
Допорогові закупівлі
Консультація № 1098/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1098/2020: Звіт про договір про закупівлю
Суть питання: Чи потрібні протоколи уповноваженої особи при оприлюдненні звіту про договір про закупівлю до 50 тис. грн (без використання електронної системи) та визначенні "переможця"?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідальність за оприлюднення звіту: Відповідальною за оприлюднення звіту про договір про закупівлю (до 50 тис. грн, без використання електронної системи) може бути будь-яка службова (посадова) особа замовника, зокрема уповноважена особа або член тендерного комітету (у разі його наявності), оскільки Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) не визначає конкретну відповідальну особу для цих закупівель (частина третя статті 3 Закону).
2. Протоколювання: Оформлення протоколом оприлюднення звіту про договір про закупівлю в електронній системі закупівель Законом не передбачено.
3. Інформація у звіті: Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію, визначену частиною третьою статті 3 Закону, зокрема інформацію про постачальника/виконавця/надавача послуг (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).
4. Щодо "переможця": Поняття "переможець процедури закупівлі" та "переможець спрощеної закупівлі" (пункти 18 та 19 частини першої статті 1 Закону) стосуються саме процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом. У випадку закупівель до 50 тис. грн без використання електронної системи, термін "переможець" не застосовується в розумінні Закону.
5. Загальні засади: Уповноважена особа, серед іншого, планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону (частина 10 статті 11 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури і туризму
<b>
Тема розширена:</b> Звіт про договір про закупівлю
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Чи необхідно уповноваженій особі складати протоколи на оголошення процедури про звіт про договір про закупівлю (без використання електронної системи) та протоколи на визначення переможця?
<b>
Номер відповіді:</b> 1098/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа зокрема планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації
,
необхідної для виконання вимог цього Закону.
Водночас частиною третьою статті 3 Закону визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень,
без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює
в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, оскільки Законом не визначено відповідальних щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, може бути будь-яка службова (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа або будь-який член тендерного комітету (у разі його наявності).
При цьому оформлення протоколом оприлюднення в електронній системі закупівель зазначеної інформації Законом не передбачено.
У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).
Водночас поняття “переможець процедури закупівлі” та “переможець спрощеної закупівлі” визначені в пунктах 18 та 19 частини першої статті 1 Закону. Тому переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі – це учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, визначений замовником в порядку, встановленому Законом для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Консультація
№ 1099/2020
19.05.2020
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 1099/2020: Суть питання: Чи може замовник укладати договір з переможцем тендеру раніше 10-денного строку оскарження, якщо рішення АМКУ про скасування визначення цього переможця було скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили? Висновки/Відповідь: 1. Рішення органу оскарження (АМКУ) набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками (ч. 12 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, до введення в дію Закону № 114-ІХ). 2. Рішення АМКУ може бути оскаржене в судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення (ч. 12 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, до введення в дію Закону № 114-ІХ). 3. Судові рішення, ухвалені іменем України, є обов'язковими до виконання (ст. 129-1 Конституції України). 4. Питання оскарження у судовому порядку рішень органу оскарження розглянуто у запитах 67/2018 та 593/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccc81bc5-f0d8-4bb9-91f6-4b789e19cd6a&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c0efd30-191f-4cc8-8245-22c5d5f5e107&lang=uk-UA
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1099/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1099/2020
Суть питання: Чи може замовник укладати договір з переможцем тендеру раніше 10-денного строку оскарження, якщо рішення АМКУ про скасування визначення цього переможця було скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили?
Висновки/Відповідь:
1. Рішення органу оскарження (АМКУ) набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками (ч. 12 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, до введення в дію Закону № 114-ІХ).
2. Рішення АМКУ може бути оскаржене в судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення (ч. 12 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, до введення в дію Закону № 114-ІХ).
3. Судові рішення, ухвалені іменем України, є обов'язковими до виконання (ст. 129-1 Конституції України).
4. Питання оскарження у судовому порядку рішень органу оскарження розглянуто у запитах 67/2018 та 593/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccc81bc5-f0d8-4bb9-91f6-4b789e19cd6a&lang=uk-UA
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c0efd30-191f-4cc8-8245-22c5d5f5e107&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Виконання рішення суду, яким скасовано рішення АМКУ
<b>Суть питання:</b> До участі у тендерній процедурі «Відкриті торги» на закупівлю робіт по об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 – Будівництво будівель (Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-03-000037-b; ID: 4c5761ecdab841b184cdcdb2f7c07978; Ідентифікатор плану: UA-P-2020-01-03-000316-a) подано 4 (чотири) тендерні пропозиції, а саме:
1. ПрАТ «БКБМ», 05408059;
2. ТОВ Подолжилбуд, 38981171;
3. ТОВ "ТРЕСТ БОРИСПІЛЬСІЛЬБУД", 13707422;
4. ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА", 40015929.
За результатами проведеного електронного аукціону найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією на закупівлю робіт по Об’єкту була пропозиція ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА", на суму 57`428`200.00 грн., тому протоколом тендерного комітету Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради № 9 від 04.02.2020 визначено ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" переможцем процедури закупівлі робіт по Об’єкту.
Не погодившись з рішенням тендерного комітету про визначення переможця процедури закупівлі робіт по Об’єкту, ТОВ «Подолжилбуд» 14.02.2020 звернувся зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, згідно з Рішенням якої, № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020, зокрема зобов’язано Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради скасувати рішення про визначення ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" переможцем процедури закупівлі робіт по Об’єкту.
Не погодившись з рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020, ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування цього рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 у справі № 640/5907/20, яке набрало законної сили 18.05.2020, позов ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020.
Протоколом тендерного комітету № 57 від 19.05.2020 залишено в силі протокол ТК № 9 від 04.02.2020 про визнання переможця процедури закупівлі, який було оприлюднено на електронному майданчику 19.05.2020.
Але на електронному майданчику встановлено 10-тиденний термін оскарження.
Чи можна укладати Договір з переможцем раніше 10-тиденного строку оскарження, враховуючи набрання законної сили рішенням суду?
<b>
Номер відповіді:</b> 1099/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Поряд з цим повідомляємо, що питання оскарження у судовому порядку рішень органу оскарження розглянуто у запитах 67/2018 та 593/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccc81bc5-f0d8-4bb9-91f6-4b789e19cd6a&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c0efd30-191f-4cc8-8245-22c5d5f5e107&lang=uk-UA
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Консультація
№ 1100/2020
19.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки (№ 1100/2020) Суть питання: Чи потрібно замовнику проводити процедуру закупівлі, якщо є трьохсторонній договір, де благодійна організація (Благодійник) оплачує послуги Виконавцю на користь Замовника (бюджетна установа) на суму понад 200 тис. грн? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 522/2019 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5
Інше
Консультація № 1100/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 1100/2020)
Суть питання: Чи потрібно замовнику проводити процедуру закупівлі, якщо є трьохсторонній договір, де благодійна організація (Благодійник) оплачує послуги Виконавцю на користь Замовника (бюджетна установа) на суму понад 200 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 522/2019 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5
Суть питання: Чи потрібно замовнику проводити процедуру закупівлі, якщо є трьохсторонній договір, де благодійна організація (Благодійник) оплачує послуги Виконавцю на користь Замовника (бюджетна установа) на суму понад 200 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 522/2019 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Шимків Тетяна Володимирівна
<b>
Тема розширена:</b> чи потрібно проводити процедуру торгів
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Є трьосороній договір. Сторони - Замовник, Виконавець, Благодійник. Благодійник плате Виконавцю грошові кошти на послугу, на замовлення Замовника більше 200 тисяч гривень. Чи потрібно проводити процедуру торгів. Благодійником є громадська організація
<b>
Номер відповіді:</b> 1100/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 522/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5