<b>Запит від:</b> Запит від Зорянському НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-ліцей" <b> Тема розширена:</b> додаткова угода до діючего договору, опублікованого до 19.04.2020р. <b>Суть питання:</b> Згідно кошторису на 2020 рік заплановано коштів по КЕКВ 3132 на 642424,00грн.,на суму 626924,11грн заключений 10.04.2020 та Звіт про договір про закупівлю опубліковано до 19.04.20 на кап.ремонт даху( роботи). Потім додаткова надано план на 283534,71грн.на цей же обьект,по цьому ж Так як це кап.ремонт даху ,є смета і експертиза на 962119,00грн.бажано щоб роботи проводив той самий підрядник, але електронна система не дає можливості вносити зміни до договору при збільшенні суми договору. Яку процедуру застосовувати до додаткої суми. <b> Номер відповіді:</b> 1135/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 688/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4

<b>Запит від:</b> Запит від виконком міської ради <b> Тема розширена:</b> Спрощена процедура закупівлі_укладення договору <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть дії УО у випадку: п.8 ст 14 Закону - подана 1 пропозиція, система її визначила за усіма крітеріями. Відповідно до п.5 ст.33 договір про закупівлю укладається не раніше, ніж через 10 днів. Якщо не було більше учасників і нема кому оскаржувати чи є сенс чекати 10 днів для укладення договору? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 1136/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг <b>Суть питання:</b> 19.04.2020 вступив в силу ЗУ «Про публічні закупівлі» в новій редакції. 02.04.2020 року підприємство уклало договір на надання послуг на суму 39 тис. грн. На даний момент у підприємства виникла необхідність укласти ще один договір по цьому ж предмету закупівлі на суму 39 тис. грн. Як закуповувати послуги: дві суми плюсуються 39 тис. грн. та 39 тис. грн. і проводити спрощену процедуру на суму 39тис. грн. чи закуповувати відповідно до п.3 ст.3 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» , оскільки сума не перевищує 50 тис. грн.? <b> Номер відповіді:</b> 1137/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Донецька регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів <b> Тема розширена:</b> Признання договору про закупівлю за спрощеною процедурою нікчемним <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У нас виникли непорозуміння з Державною Казначейською службою при трактуванні статей Закону України «Про публічні закупівлі» щодо порядку проведення спрощеної закупівлі. Нами було проведена процедура на закупівлю товару «Бойлер TESY GCV 10044 24D D06 TS2R або еквівалент» (Ідентифікатор закупівлі UA-2020-04-22-000307-b). 12.05.2020 року було обрано переможця процедури, направлено повідомлення про намір укласти договір. Договір підписали 15.05.2020, інформацію про укладання договору (дата, номер, тощо) опублікували на площадці DZO. Але. На етапі реєстрації договору в Держказначействі на повертають Договір з формулюванням: «недотримання вимог щодо оформлення поданих документів: Договір про закупівлю є нікчемним згідно п.4 ч.1 ст. 43 ЗУ «Про публічні закупівлі». А саме, Держказначейство вважає, що в при проведенні кожної спрощеної закупівлі ми повинні виконувати п.5 статті 33: «З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю». Нас змушують розірвати договір. Як нам захистити наші права? <b> Номер відповіді:</b> 1139/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент ЖКГ Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Укладення договору за результатами спрощеної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Під час закупівлі робіт пропозиція учасника, розміщена на майданчику, а саме кошторис на виконання робіт, відповідала умовам. Учасник був визначений переможцем і замовник має намір укласти з ним договір. Але після пониження ціни в результаті аукціону,кошторис учаника звісно змінився також, і учасник під час укладення договору надає до договору кошторис, що не відповідає умовам (значно занижена ціна матеріалів, їх кількість, відрізняються їх найменування тощо), при цьому обсяги робіт збережені. Такий договір замовник підписати не може, оскільки штатний кошторисник дає свій висновок, що кошторис не відповідає ДСТУ. Як діяти уповноваженій особі в такому разі? На підставі якого пункту Закону відхилити пропозицію учасника,визначеного переможцем, чи може потрібно скасовувати своє рішення про визнання його переможцем, з посиланням на які саме пункти Закону "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1140/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Спрощена закупівля здійснюється відповідно до статті 14 Закону. Перелік підстав для відхилення пропозицій та відміни спрощеної закупівлі визначений частинами тринадцятою та сімнадцятою статті 14 Закону. Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель". Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовників у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Мазур В.П. <b> Тема розширена:</b> Ст.3 пункт 7 підпункт 8 <b>Суть питання:</b> Я та двоє моїх робітників маємо інвалідність. Чи можемо ми скористатися умовами пункту 7 підпункту 8 ст.3 та надавати послуги без застосування порядку проведення спрощених закупівель <b> Номер відповіді:</b> 1141/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено п ерелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель , зокрема якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо закупівлі товарів і послуг у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП ХАЕС <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі": Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. Запитання: що це за "день", коли суб’єкт оскарження дійсно дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав? чи має можливісь суб'єкт оскарження подати скаргу на 11 день після публікації повідомлення про намір укласти договір?Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1142/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання. Так, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. У свою чергу, пунктами 8 та 9 частини першої статті 10 Закону визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом повідомлення про намір укласти договір про закупівлю – протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі, інформацію про відхилення тендерної пропозиції – протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення. Отже, Закон містить імперативну норму щодо можливості подання скарги, що стосується прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, в строк визначений абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Водно-спортивний комбінат" ДМР <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної єнергії <b>Суть питання:</b> Чи має право замовник, при закупівлі товару "Електрична енергія" (ДК 021:2015: 09310000-5 )по процедурі "відкриті торги", включити до очікуваної вартості закупівлі послуги з передачі та розподілу електричної енергії за регульованими тарифами. <b> Номер відповіді:</b> 1143/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 144/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15ed94a7-f4f3-44c4-85ab-407c62ce79f3&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Водно-спортивний комбінат" ДМР <b> Тема розширена:</b> оплата праці уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Чи має право керівник Замовника з 19.04.2020 покласти на працівника із штатної чисельності функції уповноваженої особи без відповідної доплати за додаткову роботу. <b> Номер відповіді:</b> 1144/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить вичерпну відповідь щодо способів призначення уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровське міське управліггя Головного управління міністерства внустрішніх справ України в Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Укладення договорів, вартість яких не перевищує 50 тис. грн. <b>Суть питання:</b> Устнова у стані припинення. Фінансування не значне. Хто має оприлюднувати річний план та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо всі закупівлі плануються проводити договорами, вартість яких не перевищує 50 тис. грн. (Лише тендерний комітет, лише уповноважена особа або на розгляд керівництва?)? <b> Номер відповіді:</b> 1145/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь розміщена у запиті 602/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Бублик В'ячеслав Анатолійович <b> Тема розширена:</b> Щодо обчислення строків для надання документів переможця за ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовником було встановлено вимогу до Учасника-переможця процедури закупівлі щодо надання документів у строк, що не перевищує одного дня з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. А саме документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Дата та час оприлюднення повідомлення про намір укласти договір - 20 травня 2020 року о 16 год 05 хв. Прошу надати роз'яснення стосовно граничного строку надання вказаних документів. З огляду на положення частини першої статті 253 Цивільного кодексу України, за яким перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок, чи буде вірним вважатися кінцевим строком для подання документів кінець дня, наступного за днем публікації повідомлення про намір укласти договір (21 травня 2020 року)? <b> Номер відповіді:</b> 1146/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 711/2017 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a5880bd3-f19d-40a2-bae4-d13d4af955bd&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент цифрової трансформації Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Додаткові угоди до договорів, укладених до набрання чинності закону в новій редакції <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Виконавчий орган міської ради 28 лютого 2020 р. уклав договір на надання послуг по спостереженню за станом і технічним обслуговуванням сигналізації на загальну суму 10 413,45 грн. В травні 2020 р., згідно п.п.7.7. основного Договору «У разі зміни норм витрат на охорону, в тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що тягнуть за собою збільшення (зменшення) витрат на виконання обов'язків Виконавцем, вартість послуг за Договором змінюється Сторонами на підставі наданого Виконавцем письмового повідомлення Замовнику без переоформлення Договору, шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до цього Договору»-охороним агентством було встановлено додатковий ретранслятор , що привело до збільшення абонентської щомісячної плати, і відповідно, збільшення вартості Договору на 2400,00 грн. Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті. Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020.Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини, які виникли до введення в дію цього Закону. Враховуючи, що договір був укладений до набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, на теперішній час є невиконаним, існують взаємні зобов’язання сторін: яким чином, з дотриманням вимог законодавства, Сторони повинні оформити зміни до договору? Чи підлягає оприлюдненню додаткова угода, у випадку її укладання сторонами, на сайті Prozzoro, якщо основний договір не оприлюднювався на сайті, бо є прямим договором згідно законодавства, що діяло на момент його укладення? Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 1147/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів . Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.