Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1160/2020
22.05.2020
Інше
Суть питання: Відсутність механізму в законодавстві щодо відновлення переговорної процедури закупівлі в Prozorro після скасування рішення про її відміну, яке було визнано протиправним судом. Висновки/Відповідь: 1. Судові рішення є обов'язковими до виконання (ст. 129-1 Конституції України). 2. З технічних питань відновлення процедури закупівлі та розблокування доступу в Prozorro, замовнику слід звертатися до оператора електронного майданчика та/або ДП "ПРОЗОРРО", як адміністратора системи. 3. Веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648).
Інше
Консультація № 1160/2020Огляд:
Суть питання: Відсутність механізму в законодавстві щодо відновлення переговорної процедури закупівлі в Prozorro після скасування рішення про її відміну, яке було визнано протиправним судом.
Висновки/Відповідь:
1. Судові рішення є обов'язковими до виконання (ст. 129-1 Конституції України).
2. З технічних питань відновлення процедури закупівлі та розблокування доступу в Prozorro, замовнику слід звертатися до оператора електронного майданчика та/або ДП "ПРОЗОРРО", як адміністратора системи.
3. Веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ІНВЕСТМЕНТ"
<b>
Тема розширена:</b> механізм відміни скасування переговорної процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент», як Учасник переговорної процедури закупівлі для потреб оборони було змушене звернутись до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Замовника про скасування закупівлі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2020 р. по справі № 640/9221/20 позовні вимоги ТОВ «Пролог Інвестмент» до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.
Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення тендерного комітету Міністерства оборони України про відміну переговорної процедури закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний) три лоти, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 23 квітня 2020 р. № 75/142/9 та зобов’язано Міністерство оборони України поновити переговорну процедуру закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний), три лоти, оголошену Міністерством оборони України згідно з оголошенням про проведення відбору учасників UA-2020-03-30-003214-b, оприлюдненим на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель https://prozorro.gov.ua 30 березня 2020 року, і провести переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент» як визначено рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 21 квітня 2020 р. № 75/142/7.
Особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони регулюються 183-7 Закону України «Про «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» від 19.04.2020 р. № 1356-VIII. Проте механізму виконання судового рішення не містить ані вище зазначений Закон, ані Закон України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати роз’яснення стосовно механізму відміни скасування переговорної процедури закупівлі в авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro та поновлення закупівлі Замовником, розблокування доступу Замовника та учасників до закупівлі
<b>
Номер відповіді:</b> 1160/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
Консультація
№ 1161/2020
22.05.2020
Тендерна документація
Суть питання: Які технічні характеристики фарби необхідно вказувати в тендерній документації: лише назву (наприклад, "фарба емалева 2,7 кг. зелена") чи також густину, призначення для поверхонь, щільність тощо? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі (у даному випадку – фарби), виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Аргументація: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019). * Тендерна документація розробляється та затверджується замовником (пункт 31 частини першої статті 1 Закону). * Тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (пункт 3 частини другої статті 22 Закону). * Технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики (частина перша статті 23 Закону).
Тендерна документація
Консультація № 1161/2020Огляд:
Суть питання: Які технічні характеристики фарби необхідно вказувати в тендерній документації: лише назву (наприклад, "фарба емалева 2,7 кг. зелена") чи також густину, призначення для поверхонь, щільність тощо?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі (у даному випадку – фарби), виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Аргументація:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Заповнення поля технічні характеристики
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. В системі Прозоро з'явилося поле для заповнення інформації про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг.
Питання: на прикладі фарби. чи достатньо написати фарба емалева 2,7 кг. зелена, чи необхідно вказувати густину, для яких поверхонь, щільність фарби.
<b>
Номер відповіді:</b> 1161/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про
необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі
, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби − плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація
повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів,
робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Консультація
№ 1162/2020
22.05.2020
Планування закупівель
ОК, ось стислий опис консультації згідно з вашими вимогами: Суть питання: Чи може військова частина закуповувати хліб, загальною вартістю 190 344 грн, через Prozorro Market кількома закупівлями до 50 000 грн кожна, враховуючи, що на Prozorro Market ліміт до 50 000 грн? Висновки/Відповідь: На схоже питання вже надано відповідь у запиті 902/2020, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1162/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації згідно з вашими вимогами:
Суть питання:
Чи може військова частина закуповувати хліб, загальною вартістю 190 344 грн, через Prozorro Market кількома закупівлями до 50 000 грн кожна, враховуючи, що на Prozorro Market ліміт до 50 000 грн?
Висновки/Відповідь:
На схоже питання вже надано відповідь у запиті 902/2020, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Суть питання:
Чи може військова частина закуповувати хліб, загальною вартістю 190 344 грн, через Prozorro Market кількома закупівлями до 50 000 грн кожна, враховуючи, що на Prozorro Market ліміт до 50 000 грн?
Висновки/Відповідь:
На схоже питання вже надано відповідь у запиті 902/2020, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від військова частина 3082 Національної гвардії України
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі на прозорро маркет
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. На сьогоднішній день на прозорромаркеті можливо проводити закупівлі до 50000 грн., потреба моєї військової частини в закупівлі хліба 190344 грн., чи можливо на даному майданчику купити до 50 тисяч, а потім решту купити. або здійснити закупівлю до 50 тисяч грн. 4 рази. Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1162/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 902/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Консультація
№ 1163/2020
22.05.2020
Предмет закупівлі
# Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1163/2020): Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі, якщо загальна сума двох договорів на поточний ремонт (код 45450000-6) перевищує 50 000 грн, але кожен договір укладено на окремий об'єкт (амбулаторію)? Висновки/Відповідь: Закупівля послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури. * Вартісні межі, встановлені статтею 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, застосовуються до кожного окремого об'єкта. * Замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. * Слід враховувати термінологію ДБН А.2.2-3:2014 та/або галузевих будівельних норм ГБН.1- 218-182:2011. Нормативні акти, що згадуються: * Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) * Стаття 3 Закону України “Про публічні закупівлі” * Стаття 10 Закону України “Про публічні закупівлі” * Пункт 21 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” * Наказ Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 * ДБН А.2.2-3:2014 * ГБН.1- 218-182:2011 Додаткові запити: * № 688/2020: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 * № 657/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 1163/2020Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1163/2020)
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі, якщо загальна сума двох договорів на поточний ремонт (код 45450000-6) перевищує 50 000 грн, але кожен договір укладено на окремий об'єкт (амбулаторію)?
Висновки/Відповідь:
Закупівля послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
Нормативні акти, що згадуються:
Додаткові запити:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської районної ради Кіровоградської області"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! 15.04.20 року підприємство оприлюднило звіт про укладений договір за кодом 45450000-6 — Інші завершальні будівельні роботи (роботи з поточного ремонту приміщень Приютівської амбулаторії ) на суму 49 900, 00 грн.
Зараз виділено ще кошти і планується укласти договір по процедурі звіт про договір про закупівлю за тим же кодом 45450000-6 — Інші завершальні будівельні роботи, тільки інший обєкт - послуги поточного ремонту будівлі ганку Бутівської амбулаторії на суму 24282,00 грн. Так як загальна сума по одному і тому ж коду по обом договорам перевищує 50 000 грн, потрібно проводити спрощену процедуру? Чи все ж можна по другому договорі зробити звіт про договір про закупівлю, оскільки по другому договорі здійснюється поточний ремонт ганку іншого об'єкта?
<b>
Номер відповіді:</b> 1163/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Так, статтею 3 Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІ Порядку визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 та/або галузевих будівельних норм ГБН.1- 218-182:2011 ''Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Водночас будівля – це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-обгороджувальних) конструкцій, що утворюють наземні та підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.
Будинок - це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.
Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні, надземні та підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Споруда - це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.
Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону, для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури.
Водночас питання застосування вартісних меж та виділення додаткових коштів розглянуто у запитах №№ 688/2020 і 657/2020 за посиланнями:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Консультація
№ 1127/2020
21.05.2020
Інше
Суть питання: Чи підпадають консультаційні послуги з питань оцінювання під дію Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 28 ст. 1) та чи застосовується спрощена закупівля, якщо оцінювач вже обраний Наглядовою радою (п. 1, ст. 8, Закону України «Про акціонерні товариства»)? Чи може товариство укласти договір з іншим оцінювачем? Висновки/Відповідь: На схоже питання вже надано відповідь у запиті №609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 1127/2020Огляд:
Суть питання:
Чи підпадають консультаційні послуги з питань оцінювання під дію Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 28 ст. 1) та чи застосовується спрощена закупівля, якщо оцінювач вже обраний Наглядовою радою (п. 1, ст. 8, Закону України «Про акціонерні товариства»)? Чи може товариство укласти договір з іншим оцінювачем?
Висновки/Відповідь:
На схоже питання вже надано відповідь у запиті №609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС"
<b>Суть питання:</b> Приватне акціонерне товариство «Нижньодністровська ГЕС» (Замовник) здійснює діяльність в окремих сферах господарювання згідно з пп. 3, п.2, ст. 2, Закону України «Про публічні закупівлі» (922-VIII, поточна редакція від 19.04.2020 р.).
Відповідно до п. 1, ст. 8, Закону України «Про акціонерні товариства» (№514-VI, редакція від 02.04.2020р. ) до виключної компетенції та повноважень Наглядової ради належить вирішення питання про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг.
В грудні 2019 року Наглядова рада затвердила оцінювача майна товариства на 2020 рік. Отже, у товариства відсутня можливість працювати/ укласти договір з іншим оцінювачем, окрім того, що вже обраний.
19 квітня 2020 року вступила в дію нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, де відповідно до п. 28 ст. 1 спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість 1 мільйон гривень. Тобто, тим самим дані зміни до закону вказують на необхідність товариству проводити спрощену закупівлю предмета «консультаційні послуги з питань оцінювання».
Зважаючи на вищевикладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) чи попадає предмет закупівлі «консультаційні послуги з питань оцінювання» під дію Закону України «Про публічні закупівлі» та чи застосовується спрощена закупівля, якщо учасник закупівлі (оцінювач) уже обраний?
2) Чи має право товариство укласти договір з іншим оцінювачем, окрім того, що вже обраний Наглядовою радою на період 2020 року?
<b>
Номер відповіді:</b> 1127/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Консультація
№ 1128/2020
21.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1128/2020 щодо доплати уповноваженій особі * Суть питання: Чи можливо здійснити доплату за виконання обов'язків уповноваженої особи (УО) з публічних закупівель посадовій особі ОМС, якщо в штаті ОМС відсутні інші працівники, крім посадових осіб? * Висновки/Відповідь: У консультації не наведено конкретних посилань на нормативно-правові акти, що регулюють питання оплати праці УО в ОМС. Однак, виходячи із загальних положень трудового законодавства та законодавства про публічні закупівлі, слід враховувати наступне: 1. Оплата праці: Питання оплати праці посадових осіб ОМС регулюється Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншими нормативно-правовими актами, які визначають структуру заробітної плати, надбавки, доплати та премії. 2. Покладення обов'язків УО: Покладення обов'язків УО на посадову особу ОМС може здійснюватися у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі". 3. Можливість доплати: Питання можливості та розміру доплати за виконання обов'язків УО визначається відповідно до законодавства про оплату праці, колективного договору (за наявності) та положення про оплату праці в ОМС. Важливо, щоб доплата відповідала обсягу та складності виконуваної роботи.
Інше
Консультація № 1128/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1128/2020 щодо доплати уповноваженій особі
Суть питання: Чи можливо здійснити доплату за виконання обов'язків уповноваженої особи (УО) з публічних закупівель посадовій особі ОМС, якщо в штаті ОМС відсутні інші працівники, крім посадових осіб?
Висновки/Відповідь:
У консультації не наведено конкретних посилань на нормативно-правові акти, що регулюють питання оплати праці УО в ОМС. Однак, виходячи із загальних положень трудового законодавства та законодавства про публічні закупівлі, слід враховувати наступне:
1. Оплата праці: Питання оплати праці посадових осіб ОМС регулюється Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншими нормативно-правовими актами, які визначають структуру заробітної плати, надбавки, доплати та премії.
2. Покладення обов'язків УО: Покладення обов'язків УО на посадову особу ОМС може здійснюватися у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі".
3. Можливість доплати: Питання можливості та розміру доплати за виконання обов'язків УО визначається відповідно до законодавства про оплату праці, колективного договору (за наявності) та положення про оплату праці в ОМС. Важливо, щоб доплата відповідала обсягу та складності виконуваної роботи.
У консультації не наведено конкретних посилань на нормативно-правові акти, що регулюють питання оплати праці УО в ОМС. Однак, виходячи із загальних положень трудового законодавства та законодавства про публічні закупівлі, слід враховувати наступне:
1. Оплата праці: Питання оплати праці посадових осіб ОМС регулюється Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншими нормативно-правовими актами, які визначають структуру заробітної плати, надбавки, доплати та премії.
2. Покладення обов'язків УО: Покладення обов'язків УО на посадову особу ОМС може здійснюватися у порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі".
3. Можливість доплати: Питання можливості та розміру доплати за виконання обов'язків УО визначається відповідно до законодавства про оплату праці, колективного договору (за наявності) та положення про оплату праці в ОМС. Важливо, щоб доплата відповідала обсягу та складності виконуваної роботи.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Преображенська сільська рада Оріхівського району Запорізької області
<b>
Тема розширена:</b> Уповноважена особа
<b>Суть питання:</b> Як здійснити доплату за виконання посадових обовязків уповноваженої особи по закупівлям, якщо в штаті ОМС тільки посадові особи? Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 1128/2020
Консультація
№ 1129/2020
21.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1129/2020 Суть питання: Якими нормами (ст. 36 чи ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") керуватися при зміні істотних умов договору, укладеного за процедурою закупівлі, розпочатою до введення в дію Закону від 19.05.2019 № 114-IX, враховуючи п.5 Прикінцевих положень цього Закону? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Інше
Консультація № 1129/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1129/2020
Суть питання: Якими нормами (ст. 36 чи ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") керуватися при зміні істотних умов договору, укладеного за процедурою закупівлі, розпочатою до введення в дію Закону від 19.05.2019 № 114-IX, враховуючи п.5 Прикінцевих положень цього Закону?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Суть питання: Якими нормами (ст. 36 чи ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") керуватися при зміні істотних умов договору, укладеного за процедурою закупівлі, розпочатою до введення в дію Закону від 19.05.2019 № 114-IX, враховуючи п.5 Прикінцевих положень цього Закону?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області
<b>
Тема розширена:</b> Щодо застування п.5 Прикінцевих положень Закону від 19.05.2019 № 114-IX
<b>Суть питання:</b> п.5 Прикінцевих положень Закону від 19.05.2019 № 114-IX визначено, що "Процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону". Чи можна вважати, що при укладенні договору в такому випадку до застосування мають норми ст. 36 (щодо зміни істотних умов договору), а не норми ст. 41 чинної редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка діє на момент укладення договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 1129/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Консультація
№ 1130/2020
21.05.2020
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі, якщо відкриті торги двічі не відбулися через відсутність достатньої кількості учасників (перший раз – до введення в дію нового Закону, другий – після), при цьому була незначна зміна очікуваної вартості? Також питання щодо необхідності складання протоколу УО для кожної закупівлі до 50 тис. грн. Висновки/Відповідь: 1. Щодо застосування переговорної процедури: Для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), потрібно, щоб відкриті торги двічі не відбулися. Важливо, щоб умови цих двох закупівель були ідентичними, без внесення суттєвих змін. Зміна очікуваної вартості може бути розцінена як зміна умов, тому потрібно оцінити її вплив на суть закупівлі. Якщо зміна незначна та не впливає на коло потенційних учасників, можливість застосування переговорної процедури залишається. В іншому випадку, потрібно повторно оголошувати відкриті торги. 2. Щодо протоколу УО для закупівель до 50 тис. грн.: Закон не містить прямої вимоги щодо обов'язкового складання протоколу УО для кожної закупівлі до 50 тис. грн. Проте, рішення про проведення закупівлі, вибір постачальника та інші суттєві аспекти повинні бути задокументовані з метою забезпечення прозорості та підзвітності. Форма документування (протокол, рішення, наказ тощо) визначається організацією самостійно.
Відкриті торги
Консультація № 1130/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі, якщо відкриті торги двічі не відбулися через відсутність достатньої кількості учасників (перший раз – до введення в дію нового Закону, другий – після), при цьому була незначна зміна очікуваної вартості? Також питання щодо необхідності складання протоколу УО для кожної закупівлі до 50 тис. грн.
Висновки/Відповідь:
1. Щодо застосування переговорної процедури: Для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), потрібно, щоб відкриті торги двічі не відбулися. Важливо, щоб умови цих двох закупівель були ідентичними, без внесення суттєвих змін. Зміна очікуваної вартості може бути розцінена як зміна умов, тому потрібно оцінити її вплив на суть закупівлі. Якщо зміна незначна та не впливає на коло потенційних учасників, можливість застосування переговорної процедури залишається. В іншому випадку, потрібно повторно оголошувати відкриті торги.
2. Щодо протоколу УО для закупівель до 50 тис. грн.: Закон не містить прямої вимоги щодо обов'язкового складання протоколу УО для кожної закупівлі до 50 тис. грн. Проте, рішення про проведення закупівлі, вибір постачальника та інші суттєві аспекти повинні бути задокументовані з метою забезпечення прозорості та підзвітності. Форма документування (протокол, рішення, наказ тощо) визначається організацією самостійно.
Суть питання:
Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі, якщо відкриті торги двічі не відбулися через відсутність достатньої кількості учасників (перший раз – до введення в дію нового Закону, другий – після), при цьому була незначна зміна очікуваної вартості? Також питання щодо необхідності складання протоколу УО для кожної закупівлі до 50 тис. грн.
Висновки/Відповідь:
1. Щодо застосування переговорної процедури: Для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), потрібно, щоб відкриті торги двічі не відбулися. Важливо, щоб умови цих двох закупівель були ідентичними, без внесення суттєвих змін. Зміна очікуваної вартості може бути розцінена як зміна умов, тому потрібно оцінити її вплив на суть закупівлі. Якщо зміна незначна та не впливає на коло потенційних учасників, можливість застосування переговорної процедури залишається. В іншому випадку, потрібно повторно оголошувати відкриті торги.
2. Щодо протоколу УО для закупівель до 50 тис. грн.: Закон не містить прямої вимоги щодо обов'язкового складання протоколу УО для кожної закупівлі до 50 тис. грн. Проте, рішення про проведення закупівлі, вибір постачальника та інші суттєві аспекти повинні бути задокументовані з метою забезпечення прозорості та підзвітності. Форма документування (протокол, рішення, наказ тощо) визначається організацією самостійно.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Шумської районної ради "Шумська центральна районна лікарня"
<b>
Тема розширена:</b> Відкриті торги, що не відбулись через відсутність учасників
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Звертаюсь до Вас за роз'ясненнями стосовно відкритих торгів, що не відбулись через недостатню кількість учасників. Закупівля була оголошена до вступу в дію нового Закону. Після того як не було учасників закупівлю було оголошено вже після введення в дію нового Закону. Пропозиції надав тільки один учасник. Я можу розглянути його пропозицію за переговорною процедурою? Чи потрібно ще раз перевиставити торги? Початкова очікувана вартість була 32 тис., а потім 33 тис. Для застосування переговорної процедури потрібно щоб два тендери що не відбулись повинні бути ідентичні без внесення жодних змін?
І ще одне питання, чи потрібно під кожну закупівлю до 50 тис. робити протокол УО? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1130/2020
Консультація
№ 1131/2020
21.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1131/2020 щодо членських внесків до Асоціації ОМС: Суть питання: Чи потрібно застосовувати процедуру відкритих торгів при сплаті членських внесків до Асоціації органів місцевого самоврядування, чи достатньо публікації звіту про укладений договір? Висновки/Відповідь: Якщо міська рада (замовник у розумінні Закону) передбачає придбання товарів, робіт та послуг, то закупівля має здійснюватися відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019), в один із способів, враховуючи вартісні межі. * Публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (пункт 25 частини першої статті 1 Закону). * Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону). Додаткова інформація про способи закупівлі доступна за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA (запит № 688/2020).
Інше
Консультація № 1131/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1131/2020 щодо членських внесків до Асоціації ОМС
Суть питання: Чи потрібно застосовувати процедуру відкритих торгів при сплаті членських внесків до Асоціації органів місцевого самоврядування, чи достатньо публікації звіту про укладений договір?
Висновки/Відповідь:
Якщо міська рада (замовник у розумінні Закону) передбачає придбання товарів, робіт та послуг, то закупівля має здійснюватися відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019), в один із способів, враховуючи вартісні межі.
Додаткова інформація про способи закупівлі доступна за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA (запит № 688/2020).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Вознесенська міська рада
<b>
Тема розширена:</b> Членські внески до Асоціації ОМС
<b>Суть питання:</b> Міська рада є членом Асоціації органів місцевого самоврядування, членький внесок на рік складає 200 тисяч гривень. Маємо платити після останніх змін. Це має бути процедура відкритих торгів чи членський внесок сплачується, а потім публікується звіт про укладений договір?
<b>
Номер відповіді:</b> 1131/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 1132/2020
21.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1132/2020: Суть питання: Чи дійсно в учасників заблокована можливість оприлюднювати документи в період між кінцевою датою подання пропозиції та моментом прийняття рішення замовником, та алгоритм дій для замовника в даному випадку (закупівля за старим ЗУ "Про публічні закупівлі"). Висновки/Відповідь: Повідомляється, що на аналогічні питання надано відповіді у запитах 29/2016, 81/2016, 101/2017 та 355/2017 за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d84dbc8a-a7ee-4887-ab13-c162f39f8a1d&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbfa1216-bbb8-4899-a020-ce4ae274e250&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4726b7bc-9f75-48df-8c29-0bed2916c8eb&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13ef7df0-9dd0-4cc1-a9b8-020402c2083a&lang=uk-UA Додатково, питання подання документів та погодження договірної ціни розглянуто в листах: * від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34323-06) * від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F24782-06)
Інше
Консультація № 1132/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1132/2020
Суть питання: Чи дійсно в учасників заблокована можливість оприлюднювати документи в період між кінцевою датою подання пропозиції та моментом прийняття рішення замовником, та алгоритм дій для замовника в даному випадку (закупівля за старим ЗУ "Про публічні закупівлі").
Висновки/Відповідь:
Повідомляється, що на аналогічні питання надано відповіді у запитах 29/2016, 81/2016, 101/2017 та 355/2017 за посиланнями:
Додатково, питання подання документів та погодження договірної ціни розглянуто в листах:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "ОБЛТРАНСБУД"
<b>
Тема розширена:</b> заблокована можливість у учасників оприлюднювати документи в період між кінцевою датою подання пропозиції до моменту прийняття та оприлюднення рішення замовника
<b>Суть питання:</b> Підприємством оголошено закупівлю на «Проведення капітального ремонту системи водопостачання», тип процедури – відкриті торги. Закупівлю опубліковано 14.04.2020р., тобто за старим ЗУ «Про публічні закупівлі». Розкриття тендерних пропозицій відбулось 18.05.2020р. При цьому у учасника закупівлі на майданчику заблокована можливість оприлюднити «Розрахунок договірної ціни за результатами аукціону». Що призвело до неможливості перевірки Розрахунків Замовником, так як за умовами тендерної документації було передбачено, що учасник у строк 3-х робочих днів з дня проведення аукціону, або відхилення попереднього учасника – оприлюднює «Розрахунок договірної ціни за результатами аукціону». Підтвердіть, будь ласка, чи дійсно заблокована можливість у учасників оприлюднювати документи в період між кінцевою датою подання пропозиції до моменту прийняття та оприлюднення рішення замовника, стосовно розгляду пропозиції учасника. І будь ласка роз’ясніть алгоритм дій для Замовника у даному випадку.
<b>
Номер відповіді:</b> 1132/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 29/2016, 81/2016, 101/2017 та 355/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d84dbc8a-a7ee-4887-ab13-c162f39f8a1d&lang=uk-UA
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbfa1216-bbb8-4899-a020-ce4ae274e250&lang=uk-UA
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4726b7bc-9f75-48df-8c29-0bed2916c8eb&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13ef7df0-9dd0-4cc1-a9b8-020402c2083a&lang=uk-UA
.
Крім того, питання подання документів тендерної пропозиції та погодження договірної ціни переможця процедури торгів розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34323-06
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F24782-06
Консультація
№ 1133/2020
21.05.2020
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи мають право учасники спрощеної закупівлі, чиї пропозиції не розглядалися через визначення переможця з найбільш економічно вигідною пропозицією, оскаржувати рішення про визнання переможця, і якщо так, то який термін розгляду таких вимог та алгоритм звернення до замовника для захисту прав згідно з ч. 20 ст. 14 Закону? Висновки/Відповідь: Інформація щодо поставлених питань міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Допорогові закупівлі
Консультація № 1133/2020Огляд:
Суть питання: Чи мають право учасники спрощеної закупівлі, чиї пропозиції не розглядалися через визначення переможця з найбільш економічно вигідною пропозицією, оскаржувати рішення про визнання переможця, і якщо так, то який термін розгляду таких вимог та алгоритм звернення до замовника для захисту прав згідно з ч. 20 ст. 14 Закону?
Висновки/Відповідь:
Інформація щодо поставлених питань міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Бондар Олександр Іванович
<b>
Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі
<b>Суть питання:</b> Статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено порядок проведення спрощених закупівель.
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Частиною 14 ст. 14 Закону визначено право учасника, пропозиція якого відхилена, звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Строк розгляду таких звернень Законом визначено три робочих дні.
Частиною 20 ст. 14 Закону передбачено право учасників спрощених закупівель з метою захисту своїх прав та законних інтересів звертатися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
У ще невеликій практиці проведення спрощених закупівель виникають ситуації, коли після визнання переможцем учасника, пропозиція якого за результатами електронного аукціону визначена найбільш економічно вигідною, інші учасники звертаються через електронну систему з тими чи іншими вимогами та по суті оскаржують рішення про визнання переможця. Пропозиції таких учасників не відхилені тому що до їх розгляду не дійшла черга, так як переможцем визнано найбільш економічно вигідну пропозицію. Слід зазначити, що в даному випадку Законом не передбачений термін розгляду таких вимог.
Враховуючи викладене та норми ст. 9 Закону, просимо надати роз’яснення щодо наступного.
1. Чи мають право учасники у спрощених закупівлях, пропозиції яких не розглянуті, в зв’язку з визнанням переможцем учасника з найбільш економічно вигідною пропозицією, звертатися через електронну систему з вимогами та по суті оскаржувати рішення про визнання переможця?
2. Якщо відповідь на перше питання позитивна, просимо роз’яснити, який термін розгляду вимог таких учасників?
3. Який алгоритм застосування норми ч. 20 ст. 14 Закону, а саме як учасники, з метою захисту прав та законних інтересів, можуть звертатися до замовників: через електронну систему чи шляхом надісланні на офіційні адреси листів (електронних листів) та який термін розгляду таких звернень?
<b>
Номер відповіді:</b> 1133/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06
“Щодо спрощених закупівель”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Консультація
№ 1134/2020
21.05.2020
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Чи правомірно змінити строк надання послуг та загальну суму договору про закупівлю після оскарження в АМКУ, враховуючи ст. 36 Закону? Висновки/Відповідь: На аналогічне питання надано відповідь у запиті 103/2018: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84 Додатково, питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1134/2020Огляд:
Суть питання: Чи правомірно змінити строк надання послуг та загальну суму договору про закупівлю після оскарження в АМКУ, враховуючи ст. 36 Закону?
Висновки/Відповідь:
На аналогічне питання надано відповідь у запиті 103/2018:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84
Додатково, питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
<b>Суть питання:</b> За результатами аукціону був визначений переможець. Відповідно до умов ТД строк надання послуг мав відбутися з 27.04.2020 та загальна сума дорівнювала 223000 грн. У зв’язку з оскарженням до АМК підписання договору було зупинено. Рішенням АМК відмовлено у задоволені скарги. Рішення було оприлюднено 18.05.2020. Договір між Замовником та переможцем підписується 21.05.2020. У зв’язку зі зміною дати підписання договору змінюється дати фактичного надання послуг та змінюється сума договору. Враховуючи, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (ст. 36 закону), виникає
Питання:
1. Чи правомірно буде у договорі, який підписується 21.05.2020 вказати строк надання послуг 21.05.2020 до 31.12.2020;
2. У зв’язку зі зміною строку надання послуг зменшити загальну суму договору вказав її виходячи з фактично наданих послуг.
З повагою
О. Грішин
<b>
Номер відповіді:</b> 1134/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 103/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84
Крім цього, питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06