<b>Запит від:</b> Запит від Касперська Анастасія Петрівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання стосується діяльності органів місцевого самоврядування. Згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" уповноважену особу призначає/визначає замовник, замовником є в тому числі орган місцевого самоврядування. Відповідно до ЗУ "Про місцеве самоврядування" до органів місцевого самоврядування відноситься відповідна рада, яка в межах свої (як законодавчий орган місцевого значення) компетенції приймає рішення. Разом із тим рада є юридичною особою (головним розпорядником бюджетних коштів), яка вчиняє свої дії в особі її керівника - міського (селищного) голови. Отдже виникає питання чим може затверджуватись положення про уповноважену особу з питань закупівель: рішенням міської(селищної) ради чи це може зробити міський (селищний) голова своїм розпорядженням, як керівник міської (селищної) ради? <b> Номер відповіді:</b> 1180/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Разом з тим відповідно до пункту 80 постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 “Деякі питання документування управлінської діяльності” накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань. При цьому згідно з частиною першою статті 12 Закону України “Про місцеве самоврядування” сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування” сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень. Ураховуючи викладене, положення про уповноважену особу затверджується тим рішенням замовника, форма якого передбачена для суб`єкта чинним законодавством.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської ОДА <b>Суть питання:</b> Чи потрібно оприлюднювати договір і звіт про укладений прямий договір (без використання електронної системи) у разі, якщо: 1. Предмет закупівлі менше 50 тис.грн. 2. Якщо дія Закону не поширюється на предмет закупівлі, зазначений в п.5 ст.3 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 1149/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Відповідь на порушене питання міститься у запиті № 627/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA Щодо питання 2 Закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється замовниками, виходячи з вартісних меж предмета закупівлі та у спосіб, установлений Законом. Водночас питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 Разом з тим частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія цього Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регклювання, дія підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на виконання Закону також не поширюється на предмети закупівлі, визначені частиною п'ятою статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління містобудування та архітектури <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, якщо установа має орендарів і ці орендарі відшкодовують за комунальні послуги.При проведенні відкритих торгів на комунальні послуги, яку суму потрібно зазначати у пропозиції та договорі з тими коштами, що відновляться чи без? <b> Номер відповіді:</b> 1150/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запиті № 89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Зубар Л.О <b>Суть питання:</b> Чи можна збільшити суму договору по відкритих торгах? <b> Номер відповіді:</b> 1151/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Згідно з частиною п'ятою  статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині цієї статті Закону. Отже, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, допоможіть будь ласка визначити предмет закупівлі. Нам необхідно створити локальну комп’ютерну мережу в приміщенні лікарні. А саме: розробити технічне завдання, створити проект, встановити мережеве обладнання, виконати монтаж, налаштування та ввести створену локальну комп’ютерну мережу в експлуатацію. Враховуючи, що буде створюватися абсолютно нова мережа, нам потрібно визначитися: чи це будуть роботи за кодом 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг? або це послуги за кодом 72710000-0 - Послуги у сфері локальних мереж? або це товар за кодом 32410000-0 - Локальні мережі? Заздалегідь дякуємо за консультацію. <b> Номер відповіді:</b> 1152/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”, в якому розглянуто питання визначення предмету закупівлі. Додатково пропонуємо ознайомитись з листом від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06

<b>Запит від:</b> Запит від УКБАЖКГКМ ММР <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу Вас надати консультацію щодо відхилення пропозиції учасника електронних торгів, з яким у попередніх закупівлях вже було укладено договори. Роботи та послуги цим Постачальником були виконані неякісно та з чисельними зауваженнями. На всі наші вимоги усунути недоліки Постачальник не надає відповіді та ніяк не реагує на наші вимоги. <b> Номер відповіді:</b> 1153/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Процків Ольга Петрівна <b>Суть питання:</b> Згідно із частиною першою статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа визначається або призначається одним із таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством. Прошу надати роз"яснення: у яких випадках повинно здійснюватися визначення уповноваженої особи, а у яких випадках призначення. <b> Номер відповіді:</b> 1154/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноважена яку буде покладено обов’язки виконання функційного органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” . Отже, замовник визначає уповноважену особу у спосіб, передбачений у частині першій статті 11 Закону. При цьому незалежно від способів, зазначених у частині першій статті 11 Закону, замовник призначає уповноважену особу, на яку буде покладено відповідні обов’язки та функції, власним розпорядчим рішенням.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Херсонської міської ради <b>Суть питання:</b> Управління освіти Херсонської міської ради звертається до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного приводу. При проведенні відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю послуг з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та в пришкільних оздоровчих таборах на 2020 рік, згідно з ДК 021:2015 код 55510000-8 – Послуги їдалень, оголошення UA-2019-11-12-000993-b, тендерним комітетом 19.12.2019 було прийнято рішення про допущення учасників до аукціону. Після аукціону, при прийнятті рішення про визначення переможця, в «Зведених відомостях про рішення органів Комітету про визначення вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції» на офіційному сайті Антимонопольного комітету України виявлено рішення від 27.12.2019 №71/34-р/к, щодо одного з учасників, якого було допущено до аукціону. На підставі вищезазначеного рішення Антимонопольного комітету України тендерним комітетом прийнято рішення від 10.02.2020 про відмову в участі у процедурі закупівлі цьому учаснику відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Просимо надати роз'яснення чи правомірно на вищевказаній підставі було відхилено учасника. <b> Номер відповіді:</b> 1155/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 4 частини першої статті 17 Закону було передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЩАСТИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" <b> Тема розширена:</b> Наслідки для посадових осіб замовника скасування АМКУ рішення про визнання переможцем <b>Суть питання:</b> На розгляді у АМКУ знаходиться скарга учасника на рішення щодо його відхилення та визнання переможцем іншого учасника. У разі скасування АМКУ рішеннь замовника та задоволення скарги чи можливе притягнення посадових осіб замовника до адмін. відповідальністі якщо таке рішення АМКУ буде виконано? <b> Номер відповіді:</b> 1156/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Тому, з питань притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог цього Закону слід звертатися до вищезазначених органів.

<b>Запит від:</b> Запит від Прокуратура Хмельницької області <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" зазначаються види закупівель. Так як ми є органом державної влади, при здійсненні закупівлі відповідно до частини 3 статті 3 Закону ми укладаємо звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Враховуючи викладене та вимоги законодавства під час оприлюднення річного плану закупівель та вибору виду закупівель ми посилаємось на пункту 5 частини другої статті 4 Закону, а саме: - " договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" . І ось тут виникають суперечення , тому що частина друга статті 3 цього Закону говорить про спрощені закупівлі , а частина шоста статті 3 цього Закону - про замовників визначених у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону. Поясніть, будь ласка, на що посилатися замовнику в Законі при виборі виду закупівель. Можливо, при викладені пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" а саме : договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" було допущено помилку. Дякую за відповідь . <b> Номер відповіді:</b> 1157/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Оскільки зареєстрованим проектом Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652 передбачено абзац шостий пункту 5 частини другої статті 4 викласти у такій редакції “договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - для замовників, визначених у пунктах 1 - 3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин третьої та сьомої статті 3 цього Закону”, то наявна технічна помилка буде виправлена у разі  прийняття змін до Закону. При цьому наведена у законопроекті норма містить правильний зміст зазначеної у чинному Законі статті, яка наразі потребує коригувань.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажить, будь ласка, чи є дискримінацією зазначення у тендерній документації регіону надання послуг дитячих таборів? Якщо, наприклад, замовник бажає оздоровити дітей у одному (двох) регіонах України. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1158/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Центральне міжрегіональне управління юстиції м.Київ <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівлі до 50 000 грн. <b>Суть питання:</b> Доброго дня . Підскажіть будь ласка хто повинен оприлюдьнювати річний план, звіт про договір про закупівлю в електронній системі закупівель та проводити закупівлі до 50 тисяч гривень без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1159/2020