Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1225/2020
28.05.2020
Тендерна документація
Суть питання: Що робити замовнику, якщо строк звернення за роз'ясненнями до тендерної документації закінчується у вихідний день, і він не може надати відповідь протягом трьох робочих днів згідно зі статтею 10 Закону? Чи може це призвести до призупинення тендеру та штрафу? Висновки/Відповідь: 1. Функціонування електронної системи закупівель регулюється Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою КМУ від 24.02.2016 № 166. 2. Згідно з пунктом 21 Порядку функціонування системи, оператор майданчика повинен забезпечувати замовникам можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі. 3. Відповідальним за функціонування та наповнення веб-порталу PROZORRO (www.prozorro.gov.ua), визначеного наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648, є ДП "ПРОЗОРРО". 4. З технічних питань реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель рекомендується звертатися до адміністратора системи – ДП "ПРОЗОРРО".
Тендерна документація
Консультація № 1225/2020Огляд:
Суть питання: Що робити замовнику, якщо строк звернення за роз'ясненнями до тендерної документації закінчується у вихідний день, і він не може надати відповідь протягом трьох робочих днів згідно зі статтею 10 Закону? Чи може це призвести до призупинення тендеру та штрафу?
Висновки/Відповідь:
1. Функціонування електронної системи закупівель регулюється Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою КМУ від 24.02.2016 № 166.
2. Згідно з пунктом 21 Порядку функціонування системи, оператор майданчика повинен забезпечувати замовникам можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі.
3. Відповідальним за функціонування та наповнення веб-порталу PROZORRO (www.prozorro.gov.ua), визначеного наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648, є ДП "ПРОЗОРРО".
4. З технічних питань реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель рекомендується звертатися до адміністратора системи – ДП "ПРОЗОРРО".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП Київське інвестиційне агентство
<b>
Тема розширена:</b> Порядок звернень, роз яснень щодо тендерної документації
<b>Суть питання:</b> Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Що робити замовнику, якщо період звернення закінчується у вихідний день (наприклад: неділя), учасник звертається у суботу, або в останній день,останній час і замовник не має можливості відповісти на протязі трьох робочих днів (технічно замовнику чомусь неможливо виконати цю норму Закону на майданчику)?
Дуже це напружує, так як: по-перше-у разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг тендеру, по-друге- за несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
<b>
Номер відповіді:</b> 1225/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Консультація
№ 1226/2020
28.05.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1226/2020 Суть питання: Можливість укладення договору про надання послуг з меншими обсягами та ціною, ніж зазначено в тендерній документації (ТД), у зв'язку з оскарженням результатів торгів та неможливістю надання послуг у повному обсязі. Питання: чи укладати договір з меншими обсягами одразу, чи укладати договір відповідно до ТД з подальшою додатковою угодою про зміну обсягів та ціни? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 103/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84 Питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
Відкриті торги
Консультація № 1226/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1226/2020
Суть питання:
Можливість укладення договору про надання послуг з меншими обсягами та ціною, ніж зазначено в тендерній документації (ТД), у зв'язку з оскарженням результатів торгів та неможливістю надання послуг у повному обсязі. Питання: чи укладати договір з меншими обсягами одразу, чи укладати договір відповідно до ТД з подальшою додатковою угодою про зміну обсягів та ціни?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 103/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84
Питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
Суть питання:
Можливість укладення договору про надання послуг з меншими обсягами та ціною, ніж зазначено в тендерній документації (ТД), у зв'язку з оскарженням результатів торгів та неможливістю надання послуг у повному обсязі. Питання: чи укладати договір з меншими обсягами одразу, чи укладати договір відповідно до ТД з подальшою додатковою угодою про зміну обсягів та ціни?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 103/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84
Питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління адміністративними будинками
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, прохання надати роз’яснення. Укладаємо договір про надання послуг, однак у зв’язку з оскарженням результатів відкритих торгів, договір укладається пізніше ніж планувалося і відповідно послуги не можуть бути надані в тому обсязі в якому було вказано в тендерній документації (ТД) (тобто, з травня 2020 року). Чи можемо ми укласти договір в якому будуть менші обсяги послуг та ціна, а ніж було заявлено в ТД? Чи, краще укласти договір такий який був в ТД і відразу додаткову угоду до нього, якою зміни обсяги та ціну договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 1226/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 103/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84
Крім цього, питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
Консультація
№ 1228/2020
28.05.2020
Планування закупівель
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки, з урахуванням ваших вимог: Консультація Мінекономіки № 1228/2020 (Васищівська селищна рада): Відображення додаткових угод до прямого договору Суть питання: Як відображати додаткові угоди до прямого договору (5000 грн), якщо загальна вартість з урахуванням додаткових угод не перевищує 50 тис. грн? Чи потрібні план та річний звіт на кожну додаткову угоду? Висновки/Відповідь: Якщо вартість договору за результатами укладення додаткової угоди не перевищує 50 тис. грн, то замовник може не застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі". Проте, Замовники, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону, під час здійснення закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, встановлених статтею 5 Закону.
Планування закупівель
Консультація № 1228/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки, з урахуванням ваших вимог:
Консультація Мінекономіки № 1228/2020 (Васищівська селищна рада): Відображення додаткових угод до прямого договору
Суть питання: Як відображати додаткові угоди до прямого договору (5000 грн), якщо загальна вартість з урахуванням додаткових угод не перевищує 50 тис. грн? Чи потрібні план та річний звіт на кожну додаткову угоду?
Висновки/Відповідь:
Якщо вартість договору за результатами укладення додаткової угоди не перевищує 50 тис. грн, то замовник може не застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі". Проте, Замовники, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону, під час здійснення закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, встановлених статтею 5 Закону.
Консультація Мінекономіки № 1228/2020 (Васищівська селищна рада): Відображення додаткових угод до прямого договору
Суть питання: Як відображати додаткові угоди до прямого договору (5000 грн), якщо загальна вартість з урахуванням додаткових угод не перевищує 50 тис. грн? Чи потрібні план та річний звіт на кожну додаткову угоду?
Висновки/Відповідь:
Якщо вартість договору за результатами укладення додаткової угоди не перевищує 50 тис. грн, то замовник може не застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі". Проте, Замовники, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону, під час здійснення закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, встановлених статтею 5 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Васищівська селищна рада
<b>
Тема розширена:</b> щодо відображення додаткових угод
<b>Суть питання:</b> Просимо розяснити послідовність дій в такій ситуації, якщо укладено прямий договір на суму 5000,0 грн. (опубліковано відповідно звіт), яким чином необхідно відобразити додаткові угоди до нього за умови, що вартість договору з додатковими угодами не буде перевищувати 50,0 тис.грн. Чи необхідно складати план та річний звіт на кожну додаткову угоду
<b>
Номер відповіді:</b> 1228/2020
Консультація
№ 1229/2020
28.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1229/2020: Суть питання: Який розмір штрафу застосовується за неоприлюднення додатків до договору, укладеного у серпні 2019 року, виявленого 25.05.2020, враховуючи зміни в законодавстві про публічні закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові засади закупівель. 2. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (введений в дію 19.04.2020) вніс зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП). 3. Стаття 8 КУАП визначає: відповідальність настає на підставі закону, що діє під час вчинення правопорушення. Закони, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну силу, а ті, що посилюють – ні. Провадження ведеться на підставі закону, що діє під час розгляду справи. 4. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень. 5. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі. 6. Рекомендовано звернутися до Державної аудиторської служби України для отримання роз'яснень щодо застосування штрафних санкцій в даній ситуації.
Інше
Консультація № 1229/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1229/2020
Суть питання: Який розмір штрафу застосовується за неоприлюднення додатків до договору, укладеного у серпні 2019 року, виявленого 25.05.2020, враховуючи зміни в законодавстві про публічні закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові засади закупівель.
2. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (введений в дію 19.04.2020) вніс зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП).
3. Стаття 8 КУАП визначає: відповідальність настає на підставі закону, що діє під час вчинення правопорушення. Закони, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну силу, а ті, що посилюють – ні. Провадження ведеться на підставі закону, що діє під час розгляду справи.
4. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень.
5. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.
6. Рекомендовано звернутися до Державної аудиторської служби України для отримання роз'яснень щодо застосування штрафних санкцій в даній ситуації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Така ситуація. Східним офісом виявлено неоприлюднення додатків до договору, який був укладений у серпні 2019 році. Порушення виявлено 25.05.2020р. Який розмір штрафу буде покладатися на відповідальну особу по старому закону чи по новому. Нам роз'яснили що по новому. Надайте будь часка роз'яснення.
<b>
Номер відповіді:</b> 1229/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, який введений в дію 19.04.2020, зокрема внесенно зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП).
У свою чергу, статтею 8 КУАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Водночас згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Консультація
№ 1230/2020
28.05.2020
Відкриті торги
Суть питання: Дії замовника у випадку виявлення аномально низької ціни пропозиції, коли система Prozorro не інформує учасника та замовника про таку ціну, оскільки відповідний функціонал знаходиться в розробці. Чи зобов'язаний замовник відхилити таку пропозицію? Висновки/Відповідь: 1. Учасник, що запропонував аномально низьку ціну, повинен протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції надати обґрунтування в довільній формі (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону). 2. Замовник має право відхилити аномально низьку пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування ціни (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону). Замовник зобов'язаний відхилити таку пропозицію, якщо обґрунтування не надійшло протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону). 3. Аномально низька ціна визначається ЕСЗ автоматично (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону). ЕСЗ інформує учасника і замовника про аномально низьку ціну (ч. 5 ст. 30 Закону). 4. З технічних питань реалізації вимог законодавства в ЕСЗ, необхідно звертатися до ДП "Прозорро".
Відкриті торги
Консультація № 1230/2020Огляд:
Суть питання: Дії замовника у випадку виявлення аномально низької ціни пропозиції, коли система Prozorro не інформує учасника та замовника про таку ціну, оскільки відповідний функціонал знаходиться в розробці. Чи зобов'язаний замовник відхилити таку пропозицію?
Висновки/Відповідь:
1. Учасник, що запропонував аномально низьку ціну, повинен протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції надати обґрунтування в довільній формі (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону).
2. Замовник має право відхилити аномально низьку пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування ціни (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону). Замовник зобов'язаний відхилити таку пропозицію, якщо обґрунтування не надійшло протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону).
3. Аномально низька ціна визначається ЕСЗ автоматично (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону). ЕСЗ інформує учасника і замовника про аномально низьку ціну (ч. 5 ст. 30 Закону).
4. З технічних питань реалізації вимог законодавства в ЕСЗ, необхідно звертатися до ДП "Прозорро".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Концерн «Міські теплові мережі»
<b>Суть питання:</b> Аномально низька ціна тендерної пропозиції – це ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни (приведеної ціни) тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 % або більше від наступної ціни (приведеної ціни) тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна автоматично визначається електронною системою закупівель, за наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціни або вартості та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону). ЕСЗ автоматично розраховує аномально низькі ціни тендерних пропозицій на всіх етапах електронного аукціону та інформує про це учасника процедури закупівлі та замовника (ч. 5 ст. 30 Закону).
Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону)
Наразі в ЕСЗ (https://prozorro.gov.ua/roadmap) даний функціонал в розробці.
Зважаючи на вищезазначене виникають наступні запитання:
1. Якщо Замовник виявив аномальну низьку ціну, а учасник не надав протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі (інформацію про аномальну ціну учасник процедури закупівлі та замовник не отримував). Чи зобов’язаний Замовник в даному випадку відхилите тендерну пропозицію?
2. Які дії Замовника у разі виявлення аномально низької ціни тендерної пропозиції?
3. Чи діють зазначені норми Закону в цієї частині, якщо даний функціонал в розробці?
<b>
Номер відповіді:</b> 1230/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Закон набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію 19.04.2020.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону.
Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично
за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота)
Електронна система закупівель автоматично розраховує аномально низькі ціни/приведені ціни тендерних пропозицій
на всіх етапах електронного аукціону
та інформує про це учасника процедури закупівлі та замовника
.
Частиною чотирнадцятою статті 29 Закону визначено, що учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції.
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини.
При цьому, оскільки аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.
Консультація
№ 1231/2020
28.05.2020
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Терміни оприлюднення протоколу про скасування рішення про відхилення пропозиції та визначення переможця, а також терміни укладання договору про закупівлю після рішення органу оскарження. Висновки/Відповідь: 1. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 21 статті 18 Закону). 2. Рішення органу оскарження має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження, якщо воно не було оскаржене до суду (частина 22 статті 18 Закону). 3. Договір про закупівлю укладається протягом строку дії пропозиції переможця, не пізніше ніж через 20 днів (у випадку обґрунтованої необхідності строк може бути продовжений до 60 днів) з дня прийняття рішення про намір укласти договір (частина 6 статті 33 Закону). 4. У разі повторного прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами рішення органу оскарження, договір укладається в строки, визначені частиною 6 статті 33 Закону, з дня прийняття такого рішення.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1231/2020Огляд:
Суть питання: Терміни оприлюднення протоколу про скасування рішення про відхилення пропозиції та визначення переможця, а також терміни укладання договору про закупівлю після рішення органу оскарження.
Висновки/Відповідь:
1. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 21 статті 18 Закону).
2. Рішення органу оскарження має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження, якщо воно не було оскаржене до суду (частина 22 статті 18 Закону).
3. Договір про закупівлю укладається протягом строку дії пропозиції переможця, не пізніше ніж через 20 днів (у випадку обґрунтованої необхідності строк може бути продовжений до 60 днів) з дня прийняття рішення про намір укласти договір (частина 6 статті 33 Закону).
4. У разі повторного прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами рішення органу оскарження, договір укладається в строки, визначені частиною 6 статті 33 Закону, з дня прийняття такого рішення.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Комунальник" Куп'янської міської ради Харківської області
<b>
Тема розширена:</b> Терміни укладання договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь-ласка, в які терміни ми маємо оприлюднити протокол про скасування рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "БК Євродор" та рішення про визначення ТОВ "Данко" переможцем закупівлі та укласти договір про надання послуг.
<b>
Номер відповіді:</b> 1231/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Водночас відповідно до частин двадцять першої та двадцять другої статті 18 Закону протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель.
Рішення органу оскарження
набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками
, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
У свою чергу, частиною шостою статті 33 Закону визначено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Отже, у разі якщо рішення органу оскарження не було оскаржене до суду, замовник виконує таке рішення в строк визначений частиною двадцять другою статті 18 Закону.
У свою чергу, у разі якщо за результатами рішення органу оскарження замовник повторно приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю укладається з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, в строки визначені частиною шостою статті 33 Закону, з дня прийняття такого рішення.
Консультація
№ 1232/2020
28.05.2020
Планування закупівель
ОК, ось стислий опис консультації, як ви і просили: Консультація Мінекономіки № 1232/2020 щодо змін до річного плану закупівель * Суть питання: Хто має право вносити зміни до річного плану закупівель, затвердженого тендерним комітетом Замовника: уповноважена особа (УО) чи тендерний комітет? Чи повинна УО затверджувати окремий річний план після 19.04.2020? * Висновки/Відповідь: Питання щодо необхідності затвердження УО окремого річного плану після 19.04.2020 та її повноважень щодо внесення змін до плану, затвердженого тендерним комітетом, не розглядається в нормативно-правових актах у сфері публічних закупівель.
Планування закупівель
Консультація № 1232/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації, як ви і просили:
Консультація Мінекономіки № 1232/2020 щодо змін до річного плану закупівель
Суть питання: Хто має право вносити зміни до річного плану закупівель, затвердженого тендерним комітетом Замовника: уповноважена особа (УО) чи тендерний комітет? Чи повинна УО затверджувати окремий річний план після 19.04.2020?
Висновки/Відповідь: Питання щодо необхідності затвердження УО окремого річного плану після 19.04.2020 та її повноважень щодо внесення змін до плану, затвердженого тендерним комітетом, не розглядається в нормативно-правових актах у сфері публічних закупівель.
Консультація Мінекономіки № 1232/2020 щодо змін до річного плану закупівель
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Бородянської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> Зміни до річного плану
<b>Суть питання:</b> Річний план затверджений Тендерним комітетом Замовника. Чи уповноважена особа має повноваження вносити до нього зміни? Або УО повинна затвердити свій річний план після 19.04.2020?
<b>
Номер відповіді:</b> 1232/2020
Консультація
№ 1233/2020
28.05.2020
Тендерна документація
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: У заявці відкритих торгів одиниця виміру "штуки", а в технічній документації та договорі – "комплект". Чи є це помилкою? Висновки/Відповідь: Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. Щодо виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, див. запит 82/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Тендерна документація
Консультація № 1233/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
У заявці відкритих торгів одиниця виміру "штуки", а в технічній документації та договорі – "комплект". Чи є це помилкою?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. Щодо виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, див. запит 82/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Суть питання:
У заявці відкритих торгів одиниця виміру "штуки", а в технічній документації та договорі – "комплект". Чи є це помилкою?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. Щодо виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, див. запит 82/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Марганецька ЦМЛ" ММР"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Підкажіть, будь ласка.
У заявці Відкритих торгів у графі «кількість» вказано «штуки», а у технічній документації та у договорі «комплект», чи є це помилкою?
<b>
Номер відповіді:</b> 1233/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас питання виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, розглянуто у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Консультація
№ 1234/2020
28.05.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 1234/2020 Суть питання: Чи потрібно зазначати інформацію про кінцевого бенефіціара ФОП при звітуванні про договір, укладений згідно з постановою КМУ №225? Висновки/Відповідь: Згідно з роз'ясненням, наданим в листі Мінекономіки від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", деталі щодо необхідності зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника слід розглядати в контексті, викладеному в даному листі. (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06)
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1234/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1234/2020
Суть питання: Чи потрібно зазначати інформацію про кінцевого бенефіціара ФОП при звітуванні про договір, укладений згідно з постановою КМУ №225?
Висновки/Відповідь:
Згідно з роз'ясненням, наданим в листі Мінекономіки від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", деталі щодо необхідності зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника слід розглядати в контексті, викладеному в даному листі.
(https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06)
Суть питання: Чи потрібно зазначати інформацію про кінцевого бенефіціара ФОП при звітуванні про договір, укладений згідно з постановою КМУ №225?
Висновки/Відповідь:
Згідно з роз'ясненням, наданим в листі Мінекономіки від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", деталі щодо необхідності зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника слід розглядати в контексті, викладеному в даному листі.
(https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області
<b>Суть питання:</b> Підскажіть при звітуванні про укладений договір згідно постанови КМУ 225 про кінцевого бенефіціара інформація стосується лише юр. осіб по ФОП таку інформацію не зазначати?
<b>
Номер відповіді:</b> 1234/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06
“Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
Консультація
№ 1235/2020
28.05.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1235/2020 щодо застосування пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" Суть питання: Чи може Департамент економіки та розвитку інфраструктури міської ради, як виконавчий орган, що здійснює повноваження власника/орендодавця комунального майна, застосовувати виняток згідно з пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при закупівлі товарів, робіт та послуг, пов'язаних з наданням в оренду/приватизацією комунального майна? Висновки/Відповідь: Відповідно до пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Тобто, пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону, передбачає виключення із сфери дії Закону придбання або оренду землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а не закупівлю товарів, робіт чи послуг, пов’язаних із виконанням функцій надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.
Предмет закупівлі
Консультація № 1235/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1235/2020 щодо застосування пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи може Департамент економіки та розвитку інфраструктури міської ради, як виконавчий орган, що здійснює повноваження власника/орендодавця комунального майна, застосовувати виняток згідно з пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при закупівлі товарів, робіт та послуг, пов'язаних з наданням в оренду/приватизацією комунального майна?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Тобто, пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону, передбачає виключення із сфери дії Закону придбання або оренду землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а не закупівлю товарів, робіт чи послуг, пов’язаних із виконанням функцій надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.
Суть питання: Чи може Департамент економіки та розвитку інфраструктури міської ради, як виконавчий орган, що здійснює повноваження власника/орендодавця комунального майна, застосовувати виняток згідно з пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при закупівлі товарів, робіт та послуг, пов'язаних з наданням в оренду/приватизацією комунального майна?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Тобто, пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону, передбачає виключення із сфери дії Закону придбання або оренду землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а не закупівлю товарів, робіт чи послуг, пов’язаних із виконанням функцій надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо роз'яснення застосування пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Добрий день! В Положенні Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста чітко зазначено, що він є виконавчим органом Кам’янець-Подільської міської ради і реалізує повноваження міської ради у сфері контролю за управлінням та використанням комунальної власності територіальної громади міста, здійснює повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих рішень міської ради та здійснює повноваження орендодавця комунального майна згідно рішень виконавчого комітету.
Запитання : прошу надати роз'яснення чи можна застосовувати пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно) для Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської, тобто не виконувати вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі» в закупівлі послуг, робіт та товарів, які пов’язані із виконанням функції надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.
<b>
Номер відповіді:</b> 1235/2020
Консультація
№ 1236/2020
28.05.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1236/2020: Суть питання: Чи дозволено укласти договір про закупівлю за результатами відкритих торгів/спрощеної закупівлі з ціною (в т.ч. за одиницю) нижчою, ніж за результатами аукціону, без зміни кількості? Висновки/Відповідь: * Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону (частина шоста статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону (у т.ч. ціни за одиницю) (частина четверта статті 41 Закону). Є винятки, але вони не стосуються даного питання. * Однак, після підписання договору, сторони можуть узгоджено зменшити ціну договору без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг (пункт 5 частини п’ятої статті 41 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 1236/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1236/2020
Суть питання: Чи дозволено укласти договір про закупівлю за результатами відкритих торгів/спрощеної закупівлі з ціною (в т.ч. за одиницю) нижчою, ніж за результатами аукціону, без зміни кількості?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Яценко Г.М.
<b>Суть питання:</b> Підкажіть, чи можна за результами відкритих торгів/спрощеної закупівлі відповідно до п.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" укласти договір про закупівлю, ціна якого буде меншою (у тому числі і ціна за одиницю), ніж за результатами аукціону, без зміни кількості?
<b>
Номер відповіді:</b> 1236/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник
укладає договір про закупівлю
з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю
відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 41 Закону
умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону
(у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури,
крім
випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або
випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі
.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини п’ятої статті 41 Закону, після підписання договору про закупівлю сторони можуть узгоджено зменшити ціну договору (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).
Консультація
№ 1237/2020
28.05.2020
Допорогові закупівлі
Ок, ось стислий опис консультації з урахуванням ваших вимог: Суть питання: Чи дозволено після 19.04.2020 розділяти закупівлю шкільних меблів для НУШ (стільці, столи, комплекти) за кодами, якщо вартість закупівлі кожного виду не перевищує 49900 грн, чи потрібно проводити спрощену закупівлю за кодом 3916 (комплект) якщо загальна вартість до 200000 грн? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
Допорогові закупівлі
Консультація № 1237/2020Огляд:
Ок, ось стислий опис консультації з урахуванням ваших вимог:
Суть питання:
Чи дозволено після 19.04.2020 розділяти закупівлю шкільних меблів для НУШ (стільці, столи, комплекти) за кодами, якщо вартість закупівлі кожного виду не перевищує 49900 грн, чи потрібно проводити спрощену закупівлю за кодом 3916 (комплект) якщо загальна вартість до 200000 грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
Суть питання:
Чи дозволено після 19.04.2020 розділяти закупівлю шкільних меблів для НУШ (стільці, столи, комплекти) за кодами, якщо вартість закупівлі кожного виду не перевищує 49900 грн, чи потрібно проводити спрощену закупівлю за кодом 3916 (комплект) якщо загальна вартість до 200000 грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа підприємець Шинкаренко Володимир Володимирович
<b>
Тема розширена:</b> Розділення предмету закупівлі - шкільні меблі на код стільців, столів, та комплекту: стіл + стілець
<b>Суть питання:</b> Чи можливо після 19.04.2020 р. робити поставку шкільних меблів для НУШ з розділенням закупівлі по коду 3916... (комплект: стіл учнівський та стілець); по коду 3911... (стілець учнівський), та по коду 3912... (стіл учнівський), якщо закупівля не більше ніж 49900 грн. Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі та всі шкільні меблі повинні пройти по коду 3916 - закупівля до 200000 грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 1237/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a