<b>Запит від:</b> Запит від КП "Теплосервіс" <b> Тема розширена:</b> Процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь-ласка. Плануємо провести публічні закупівлі з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації на різних будівлях на суму 34 тис. грн. та на суму 74 тис.грн.(за різними адресами) по однаковому ДК. Питання: чи можемо ми оформити 1 договір , на 2 будівлі? чи потрібно оформляти різні договори? <b> Номер відповіді:</b> 1247/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, скажіть будь ласка у разі призначення УО шляхом покладення на працівника із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи, при цьому НЕ встановлювати доплати, чи буде це порушенням законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 1248/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить вичерпну відповідь щодо способів призначення уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Інститут міста <b> Тема розширена:</b> Спільні закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можуть комунальні підприємства та установи утворювати консорціуми або інші утворення для проведення спільних закупівель товарів та послуг? Наприклад, об'єднання комунальних транспортних підприємств з різних міст України для спільної закупівлі громадського транспорту. І чи може комунальна установа або підприємство з України брати участь у міжнародних об'єднаннях для здійснення спільних міжнародних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1249/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень. Водночас повідомляємо, що визначення поняття “замовник” розглянуто в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу відповідно за посиланнями https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 та https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06 . Так, абзацом сьомим частини першої статті 63 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема такого виду як спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб’єктами співробітництва. Водночас відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 119 ГКУ державне (комунальне) господарське об'єднання – об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. При цьому згідно з частиною шостою статті 120 ГКУ державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо). Поряд з цим питання створення та діяльності об’єднань підприємств, регулюється ГКУ та не є предметом регулювання Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром"ДОР" <b> Тема розширена:</b> Проведення переговорної процедури з-хакупівлі електричної енергії на 20% від сумі договору <b>Суть питання:</b> 29.01.2020 року.після проведення процедури відкритих торгів, нами був укладений договір на закупівлю енергії електричної на 2020 рік на суму 2224865,00 грн. 07.05.2020 року Постачальник направив нам листа про дострокове розірвання договору. Так як електрична енергія являеться нагальною потребою для лікувального закладу III рівня, чи можемо ми провести переговорну процедуру закупівель на 20% від суми догвору з постачальником м.Дніпро,а на решту суми оголосити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 1250/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А1028 ЄДРПОУ 07910219 <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівель, які замовник не міг передбачити <b>Суть питання:</b> Чи вважаються кошти зекономлені в процесі проведення процедур закупівель - новим предметом закупувлі в редакції Нового закону про закупівлю № 114-ІХ від 19.09.2019. Чи дійсне розяснення Мінекономрозвитку вих 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 року <b> Номер відповіді:</b> 1251/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон). Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Отже, у разі перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Національна служба посередництва і примирення <b>Суть питання:</b> У нас як державного органу є відокремлені підрозділи в областях, ці підрозділи не є юридичними особами, вони забезпечуються з загального бюджету на орган, тобто канцелярія і господарські товари купляються через центральний апарат. Наприклад канцелярія на 200 грн., зазвичай вона оплачувалась на підставі накладної. Як тепер бути в даному випадку, чи потрібно публікувати такі договори в електронній системі і як їх відображити в планах закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1252/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Поряд з цим інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Консалт-експерт центр» <b>Суть питання:</b> Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 (далі – Порядок) встановлено, що під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу. При цьому, на відміну від способу визначення предмету закупівлі товарів та послуг або лікарських засобів, Порядком не передбачено способу визначення окремих частини предмета закупівлі (лотів) для закупівлі медичних виробів. Водночас, задля досягнення мети Закону України «Про публічні закупівлі» в частині створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, замовникам доцільно мати можливість визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) під час закупівлі медичних виробів. В той же час статтею 164-14 КУпАП встановлена відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі, у зв’язку з чим прохання надати роз’яснення щодо можливості поділу предмета закупівлі медичних виробів на лоти, а також в який спосіб, або за якими критеріями такий поділ має відбуватись. <b> Номер відповіді:</b> 1253/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь надане питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a та у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0&fNum=3302-06%2F3816-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> оформлення тендерної документації <b>Суть питання:</b> Наказом Мінекономіки 13.04.2016 №680 затверджено Примірну тендерну документацію. Визначено, що ТД оформлюється у вигляді таблиці. Право затверджувати примірну ТД надано Міністерству пунктом 11 частини 1 статті 9 Закону. Разом із цим, статтею 22 Закону визначено перелік відомостей, що зазначаються у ТД. Вбачається, що Закон не зобов'язує уповноважену особу Замовника дотримуватися конкретної форми оформлення ТД (наприклад, у вигляді таблиці). Отже, Міністерство встановило додаткові обов'язки, не передбачені Законом. Питання: чи має право уповноважена особа Замовника оформляти Тендерну документацію без додержання форми таблиці, але дотримуючись при цьому змісту, визначеного статтею 22 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1254/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі − відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема обов’язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом та інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. Поряд з цим пропонуємо ознайомитись з листом від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 Отже, замовники можуть використовувати Примірну тендерну документацію, затверджену наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 в частині, що не суперечить вимогам Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент охорони здоровя та медичних послуг ЧМР <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості оголошення процедури закупівлі в період проведення моніторингу <b>Суть питання:</b> Питання: ВІдповідно до виявлених порушень Північним офісом Держаудитслужби в Черкаській області (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2020-04-30-002005-b).13 травня 2020 року рішенням Уповноваженої особи, затвердженим протоколом, було скасовано закупівлю за предметом коду національного класифікатора України ДК 021:2015:33111000-1 Рентгенологічне обладнання, код за НК 024:2019 – 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення, цифрова, що здійснювалась за переговорною процедурою. Замовник вніс інформацію щодо такого скасування в електронну систему закупівель. Електронна система закупівель у разі скасування такої закупівлі установила строк оскарження - до 24.05.20, 00:00. Замовник звернувся до електронної системи закупівель із офіційним прохання надати роз'яснення щодо даної ситуації. Але станом на 19 травня 2020 року відповідь Замовнику ще не надана, оскільки, як було повідомлено Замовнику в телефонній розмові із представником служби підтримки майданчику zakupki.prom.ua, згідно із Законом України "Про звернення громадян" ст. 20 "Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання." В той же час до завершення моніторингу та скасування процедури оголошується наступна процедура UA-2020-05-08-002332-b . ПИТАННЯ: чи можливо до завершення та не скасування попередньої процедури, оголошувати та укладати договір (в період моніторингу) по наступній процедурі. Закупівля рентгенівського апарату. <b> Номер відповіді:</b> 1255/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Водночас відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи , що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Поряд з цим, пунктом другим частини першої статті 32 Закону та пунктом другим частини восьмої статті 40 Закону визначено, що тендер/переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель. У свою чергу, згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель. Крім того, пунктом 4 частини 12 Закону передбачено можливість оскарження рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі. Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявної потреби у товарах, роботах, послугах, зокрема у випадку відміни процедури закупівлі та необхідності проведення нової закупівлі за тим самим предметом. Разом з тим будь-які рішення замовник повинен приймати  з дотриманням вимог Закону, яким зокрема передбачено право на оскарження рішень та дій замовника, в тому числі рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі, а також принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Сумська область Ямпільський район с.Марчихина Буда вул.Центральна, 17 <b> Тема розширена:</b> Хто може бути уповноваженою особою <b>Суть питання:</b> Не можуть визначатися УО народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради, а про сільських депутатів конкретно не зазначено. Як бути в конкретному випадку? Уповноважена особа обов"язково має бути в штаті установи? І якщо у нас в штаті людини з вищою освітою немає, як бути в такому випадку? <b> Номер відповіді:</b> 1222/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” . Разом з тим згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Отже, уповноваженою особою може бути посадова (службова) особа замовника, крім осіб, визначених у абзаці другому частини сьомої  статті 11 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Чечель Катерина Ігорівна <b>Суть питання:</b> Замовник для підтвердження відповідності пропозиції вимогам ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" вимагав довідку "про те, що службову (посадову) особу, яка підписала тендерну пропозицію не було засуджено за злочин, учинений з корисливих мотивів, та про те що така особа не має незнятої або непогашеної судимості у встновленому законом порядку". Переможець надає "скорочену" довідку МВС, в якій зазначено, що "Особа станом на певну дату не знятої чи не погашеної судимості не має". Чи є достатьньою інформація зазначена у скороченій довідці МВС для підтвердження відповідності пропозиції вимогам ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1223/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Отже, з питання відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, пропонуємо звернутись  безпосередньо до замовника, який здійснює закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Вахрушенкова т.і. <b> Тема розширена:</b> п.14 форми повідомлення про намір укласти договір на теплопостачання <b>Суть питання:</b> Які експертні, нормативні, технічні документи потрібні для підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури <b> Номер відповіді:</b> 1224/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 40 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. Згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.