<b>Запит від:</b> Запит від КП «Павлоградводоканал» <b> Тема розширена:</b> В процесі виконання договору постійне зростання ціни на електроенергію <b>Суть питання:</b> КП «Павлоградводоканал» здійснює придбання електроенергії відповідно до договору укладеного за процедурою «європейських» торгів. Відповідно до умов договору ціна на електроенергію може змінюватись, якщо за 20 днів нас повідомлено про це. На сьогоднішній день склалась така ситуація, що ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» щодня значно коливається як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Звичайно ж постачальник електроенергії лобіює свої інтереси та надсилає експертні висновки, як підтвердження необхідності збільшення ціни, за дні постійного збільшення ціни (наприклад за перші п’ять днів поточного місяця) та посилаючись на свої ризики пропонує збільшити ціну вже з початку поточного місяця. Однак, якщо брати до уваги середню ціну по факту за повний місяць, то вона майже на рівні попереднього і тому немає необхідності збільшувати ціну договору. Але Постачальник наполягає на підписанні додаткової угоди за даними експертного висновку або в іншому випадку повідомляє, що буде ініціювати процедуру розірвання договору. Наприклад: Середньозважена ціна на РДН за квітень 2020р. (в цілому) 1243,87грн, за 5 днів травня вона склала 1365,10грн., зростання 9,75%. Лист про збільшення ціни з 1 травня надіслано на нашу адресу 25.05.2020р. Станом на 25.05.2020р. середньозважена ціна майже на рівні квітневої і з 23.05 вона стрімко падає. Враховуючи те, що підприємство у разі розірвання договору буде змушене проводити нову процедуру закупівлі тривалістю 3 місяці, та повинно буде укласти договір з постачальником «останньої надії» ціна на електроенергію у якого в 2,6 рази більша за чинну зумовлену діючим договором, що призведе до значного збільшення витрат підприємства Відтак просимо надати роз’яснення: - чи може підприємство підписувати додаткову угоду на збільшення ціни визначеної в експертному висновку навіть якщо на дату отримання цього висновку, в тому числі через 20 днів після отримання такої пропозиції, ціна на електроенергію на ринку впала але в подальшому може зрости; - чи можна не враховувати умови договору в частині витримки 20 днів з дати повідомлення про намір підписання додаткової угоди; -чи можна укладати додаткову угоду посеред місяця зі вступом в дію з 1 числа місяця в якому укладено додаткову угоду; - у разі розірвання договору, на період проведення нової процедури закупівель, чи можна укласти тимчасовий договір з наступним постачальником, який приймав участь у попередніх торгах? <b> Номер відповіді:</b> 1267/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "ВРЦ ФГО" <b> Тема розширена:</b> Про додаткові кошти <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Був укладений договір на капітальний ремонт на 700 000тис. грн. до 19.04.2020 .Звісно було опубліковано просто звіт про укладений договір, так як на той час дозволяли пороги щодо виконання робіт Закону України "Про публічні закупівлі". На сьогодні будуть вноситись коректування до проекту і додактово виділятися ще 100 000 тис грн. Тепер потрібно провести спрощену закупівлю або можно зробити переговорну процедуру з тим самим підрядником який виконував роботи за укладеним договором відповідно ро розяснень Мінекономрозвитку від 25.11.2016 №3302-01/38216-06. <b> Номер відповіді:</b> 1269/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель". При цьому частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає пвд дію Закону про публічнч закупівлі забезпечення ТЗР інвалідів за їх особистим зверненням? <b>Суть питання:</b> У зв’язку з введенням в дію Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №238) (далі – Постанова) управлінням соціального захисту населення здійснюється забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними згідно з договорами, укладеними управлінням з підприємством та особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками (далі - тристоронній договір) відповідно до п. 23 Постанови. Відповідно до п. 23 Постанови особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники самостійно обирають підприємство, з яким буде укладено тристоронній договір, та повідомляють управління про вибір такого підприємства. З огляду на викладене вище просимо надати відповідь на питання: 1. Підпадає під дію Закону вищезазначена закупвля? 2. Чи повинне управління у разі здійснення закупівлі технічних та інших засобів реабілітації за тристороннім договором відповідно до п. 23 Постанови без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює 50 тисяч гривень оприлюднювати звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівля». 3. Проводити спрощену процедуру закупівлі у разя, якщо сума закупівлі перевищує 50,0 тис.грн по кожній окремій особі. <b> Номер відповіді:</b> 1270/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 711/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e6cb292-0608-49ad-8da6-e608e507471a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління по інвестиціях та будівництву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області <b> Тема розширена:</b> очікувана вартість <b>Суть питання:</b> В якому вигляді повинна надаватися секретарю ТК або УО "очікувана вартість предмета закупівлі" на РОБОТИ? Наказом №275 від 18.02.2020р. не наведено конкретеки. Є зведений кошторисний розрахунок, але ж авторський, технічний, експертиза і т.д. не враховуються в очікувану вартість, то в якій саме формі робити її, і хто саме повинен ставити підпис працівник, який відповідає за неї, чи начальник теж? Може є який зразок розрахунку очікуваної вартості? <b> Номер відповіді:</b> 1271/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика). При цьому оскільки Методика є примірною та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати її положення або на її основі після введення в дію затвердити власні методики. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт. Поряд з цим внутрішній процес погодження очікуваної вартості предмета в організації та внутрішні взаємовідносини між керівником, тендерним комітетом або уповноваженою особою не є предметом регулювання Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Цуманська селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” державні замовники можуть надати можливість постачальникам виправити помилки в тендерній пропозиції. Постачальник може усунути невідповідності в інформації та/або документах: що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”; на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Надайте, будь ласка, роз'яснення, що означає слово "НЕВІДПОВІДНІСТЬ" у даному випадку? Якщо учасник, наприклад, взагалі не надав довідку про наявність працівників, якщо така вимагалась, або така довідка не підтверджує наявність НЕОБХІДНИХ ЗАМОВНИКУ працівників (не така кваліфікація працівників і т.д.), це можна тлумачити як "невідповідність", яку можна усунути? Чи це маються на увазі розбіжності/неточності у різних документах учасника (наприклад, помилка у прізвищі)? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1272/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Бивайло Петро Геннадійович <b>Суть питання:</b> Установа здійснює відправку рекомендованих листів. Чи необхідно оприлюднювати в спрощених закупівлях <b> Номер відповіді:</b> 1273/2020

1. Лист Мінекономіки Щодо рекомендацій Антимонопольного комітету України 2. Рекомендації АМКУ Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку природного газу при здійсненні публічних закупівель 3. Рекомендації АМКУ Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку електричної енергії при здійсненні публічних закупівель 4. Рекомендації АМКУ Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринках пального при здійсненні публічних закупівель 5. Рекомендації АМКУ Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринках постачання продуктів харчування, послуг їдалень, кейтерингових послуг при здійсненні публічних закупівель --- Документ: 8c2ab9a6-18a6-4fd5-b6bf-494de359454e.pdf --- АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, тел. (044)251-62-62, факс (044)520-03-25 E-mail: sig@amcu.gov.ua Web: http://www.amcu.gov.ua Код ЄДРПОУ 00032767 17,04 2020 № 128-29/01-5723 Ha ___________ № __________ від___________ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про надсилання копії рекомендацій Надсилаємо копію рекомендацій Антимонопольного комітету України від 31 березня 2020 року № 13-рк про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобіганням порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Рекомендації є обов'язковими для розгляду, про результати якого необхідно повідомити Комітет у 30-денний строк з дня отримання рекомендацій. Додаток: на 22 арк. в 1 прим. Голова Комітету - державний уповноважений Ю. ТЕРЕНТЬЄВ Древаль Ю. 251 62 2562 79 АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ 31 березня 2020 р. № 13-рк Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України, розглянувши подання державного уповноваженого Антимонопольного комітету України Н. Буроменської від 30 березня 2020 року № 126-01/149-п, ВСТАНОВИВ: 1. ПРЕДМЕТ РЕКОМЕНДАЦІЙ (1) Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) надає рекомендації у порядку. передбаченому статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції. (2) У зв'язку із соціальною важливістю питань проведення публічних закупівель на ринках постачання продуктів харчування, послуг їдалень, кейтерингових послуг Комітетом відповідно до покладених на нього завдань та повноважень, визначених статтями 3 та 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон), з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції проведена відповідна робота для встановлення обставин, що створюють умови для можливої неефективної конкуренції на вищезазначених ринках при здійсненні публічних закупівель, та встановлено таке. 2. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ КВАЛІФІКУЄТЬСЯ 2 (3) Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про публічні закупівлі), Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. (4) Відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838, Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема: формування та реалізацію економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, державних та публічних закупівель тощо. (5) Основними завданнями Мінекономіки є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель. (6) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України; розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до компетенції Мінекономіки; проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня; здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; узагальнює практику здійснення закупівель, у тому числі міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупівель; надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; здійснює співробітництво з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель. (7) Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону про публічні закупівлі, Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, а також нормативноправове забезпечення державного регулювання у сфері закупівель. (8) Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону про публічні закупівлі органом оскарження Антимонопольний комітет України. 3 (9) Відповідно до пункту 3 статті 8 Закону про публічні закупівлі Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ (10) Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон) регулюються відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначається порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї. (11) Відповідно до частини другої статті 4 Закону держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом: встановлення санітарних заходів; встановлення вимог до окремих показників якості харчових продуктів; державної реєстрації визначених цим Законом об'єктів санітарних заходів; видачі, припинення, анулювання та поновлення експлуатаційного дозволу; інформування та підвищення обізнаності операторів ринку і споживачів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; встановлення вимог щодо стану здоров'я персоналу потужностей; участі у роботі відповідних міжнародних організацій; здійснення державного контролю, притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. (12) (13) Відповідно до частини першої статті 5 Закону до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я; центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган). До повноважень центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належить затвердження: гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів; порядку затвердження експортних потужностей, ведення їх реєстру та внесення змін до нього; правил забою тварин; методичних настанов та розміщення їх на своєму офіційному сайті наступного дня після затвердження. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (частина перша статті 7 Закону). 4 (14) Згідно з пунктом 55 частини першої статті 1 Закону оператор ринку харчових продуктів (далі оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. (15) Потужності споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об'єктів санітарних заходів (пункт 69 частини першої статті 1 Закону). (16) Експлуатаційний дозвіл документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження (пункт 22 частини першої статті 1 Закону). (17) Простежуваність можливість ідентифікувати оператора ринку, час, місце, предмет та інші умови поставки (продажу або передачі), достатні для встановлення походження харчових продуктів, тварин, призначених для виготовлення харчових продуктів, матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, або речовин, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в харчові продукти, на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу (пункт 74 частини першої статті 1 Закону). Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів за принципом «крок назад» (частина перша статті 22 Закону). (18) Також оператори ринку зобов'язані забезпечувати дотримання вимог Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу; надсилати компетентному органу повідомлення у випадках, передбачених частинами третьою - п'ятою цієї статті, і отримувати експлуатаційний дозвіл у випадках, передбачених цим Законом; реєструвати потужності у випадках, передбачених цим Законом (пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 20 Закону). (19) Операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, талабо використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів (частина восьма статті 20 Закону). (20) Відповідно до частини першої статті 23 Закону експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов'язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. (21) Згідно з частиною другою статті 23 Закону обов'язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють: первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов'язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці 5 первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції; транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °С, залишаючись придатними для споживання людиною, зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною; виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження; експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всі заклади громадського харчування та заклади роздрібної торгівлі. (22) Державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу. При цьому, потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу, підлягають державній реєстрації. Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв'язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення харчових продуктів, яке не пов'язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один особистий реєстраційний номер. Транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, підлягає державній реєстрації як окрема потужність (частина перша статті 25 Закону. (23) Система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів (пункт 81 частини першої статті 1 Закону). (24) Відповідно до пунктів 2 та 5 частини другої статті 20 Закону оператори ринку зобов'язані розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів; забезпечувати виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо окремих показників якості. (25) Згідно з вимогами частини першої статті 21 Закону оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, за виключенням операторів ринку, визначених частиною другою статті 21 Закону. 6 (26) Частиною першою статті 32 Закону визначено, що харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. (27) Оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють (частина перша статті 20 Закону). (28) Відповідно до статті 48 Закону оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами: на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку; персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку. (29) Разом із тим Порядком проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559, встановлено обов'язкове проведення попередніх (до прийняття на роботу) та періодичних профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, та видача їм особистих медичних книжок. (30) Відповідно до пункту 5 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559, обов'язковому медичному огляду підлягають працівники підприємств громадського харчування: адміністрація; завідуючі виробництвом; технологи; кухарі та кухонні працівники; кондитери; офіціанти; робітники, що здійснюють кейтеринг (крім іноземних робітників, що здійснюють кейтеринг у процесі обслуговування населення під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за наявності у них медичного документа, що підтверджує можливість роботи у сфері громадського харчування) та цехів бортового харчування на авіатранспорті; працівники відділів бортового харчування авіакомпаній; водії автоліфтів; шипчандлери; працівники вагонів-ресторанів, камбузів; працівники складів, холодильників; персонал, який мие обладнання, та прибиральники приміщень; слюсарі, електромонтери та працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях; працівники, що мають доступ до миття обладнання, посуду, інвентарю (бригади з обслуговування підприємств для проведення прибирання, миття та дезінфекційних робіт), і працівники. що тимчасово залучаються до роботи на харчових об'єктах. (31) Також пунктом 24 наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 «Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах» визначено, що працівники, пов'язані з організацією харчування дітей, повинні проходити обов'язкові медичні огляди відповідно до чинного законодавства. 7 (32) До повноважень центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, належить: встановлення належного рівня захисту здоров'я людей; встановлення порядку повідомлення про харчові отруєння; здійснення державної реєстрації та ведення державних реєстрів новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв (частина перша статті 6 Закону). (33) Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 затверджено Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (далі - Порядок). (34) Процес організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах складається, зокрема, за визначення постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини; приймання продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості; складання меню-розкладу; надання дітям готових страв і буфетної продукції (пункт 3 Порядку). (35) Згідно з пунктом 19 Порядку, керівником закладу (навчального, оздоровчого, підприємства громадського харчування або організації, що надає послуги з харчування дітей) затверджуються примірні двотижневі меню, які погоджуються з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. (36) Разом із тим постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних закладах та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» затверджено норми харчування у: дошкільних навчальних закладах для дітей віком до одного року; дошкільних навчальних закладах (крім санаторних) для дітей старше одного року, санаторних дошкільних навчальних закладах (групах); дитячих будинках, загальноосвітніх школах-інтернатах, інтернатах у складі загальноосвітніх навчальних закладів, школах соціальної реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації, професійно-технічних навчальних закладах; закладах спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання. (37) Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.09.2017 № 1073, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.10.2017 за № 1206/31074. (38) Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.10.2013 № 931 «Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні» затверджено Порядок організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров'я та Інструкція з організації лікувального харчування у закладах охорони здоров'я. (39) При цьому частиною сьомою статті 2 Закону про публічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. (40) Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного 8 доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. (41) Тендерна документація є ключовим документом, який готує замовник під час проведення процедури закупівлі. Основні вимоги щодо змісту та складу тендерної документації визначено частиною другою статті 22 Закону про публічні закупівлі. (42) Отже, однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. З одного боку, відсутність у документації дискримінаційних умов та, з іншого боку, визначення достатніх умов для підтвердження можливості надання якісних послуг харчування постачальниками сприятиме високому рівню добросовісної конкуренції на ринках послуг харчування, а положення тендерної документації дозволять обрати з-поміж постачальників того, який надаватиме якісні послуги за оптимальною вартістю. 4. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ (43) Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема, обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону про публічні закупівлі, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом, та інформацію, яку формує замовник шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель, і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. (44) Відповідно до частини другої статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. (45) Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону про публічні закупівлі документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. (46) При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. (47) Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказує в тендерній документації інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. 9 (48) Разом із тим, згідно з частиною третьою статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону про публічні закупівлі). (49) Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону про публічні закупівлі, та з дотриманням законодавства в цілому. АНАЛІЗ ОСКАРЖУВАНИХ ВИМОГ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ (50) Як свідчить практика органу оскарження, визначаючи кваліфікаційні критерії та способи підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям при закупівлі послуг харчування, замовники нерідко створюють передумови для можливого спотворення конкуренції, встановлюючи вимоги, які сприяють зловживанням у процедурі закупівлі як самим замовником, так і учасниками, зокрема шляхом: встановлення надлишкових / додаткових вимог у частині кваліфікаційних критеріїв; встановлення дискримінаційних вимог; відсутності вимог, які дають змогу пересвідчитися в можливості безпечного та якісного постачання товарів, робіт, послуг; неврахування умов щодо забезпечення умов договору; демпінгування під час проведення торгів; через інші недоліки тендерної документації. (51) Про це свідчить велика кількість скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, поданих до Комітету як до органу оскарження. Так, протягом 2019 ріку до органу оскарження надійшло 382 скарги на дії замовників лише під час закупівель шкільного харчування. З них 298 скарг прийнято до розгляду, 55 скарг залишено без розгляду та припинено розгляд 29 скарг. Всього розглянуто 301 скаргу. (52) Нижче наводимо для прикладу інформацію про рішення та дії замовників щодо включення до тендерної документації вимог до учасників відкритих торгів за такими кодами класифікації: ДК 021:2015-55510000-8 Послуги їдалень, ДК 021:2015-55510000-1 - Кейтерингові послуги, ДК 021:2015-15800000-6 - Продукти харчування різні, які оскаржуються найчастіше і які варто врегулювати в Примірній тендерній документації, чи щодо яких потрібно надати методичні рекомендації. (53) І. Встановлення вимог у частині кваліфікаційних критеріїв Під час проведення процедури закупівлі «Постачання продуктів харчування» замовнику необхідна саме своєчасна поставка якісної продукції. За таких умов установлення відповідних кваліфікаційних критеріїв повинно здійснюватися з урахуванням особливостей вказаного виду процедури: 1) 10 наявність обладнання та матеріально-технічної бази. Вказаний кваліфікаційний критерій є основним для цієї категорії закупівель, оскільки передбачає необхідність наявності в учасника обладнання, яке забезпечить поставку продуктів харчування дотриманням відповідних умов. 3 Якнайперше замовнику необхідно переконатись, що учасник здійснюватиме поставку продуктів харчування транспортом, що пройшов санітарну обробку та відповідає вимогам Закону. Відповідно до норм Закону обов'язковою є умова наявності експлуатаційного дозволу для потужностей з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів та/або документа, що підтверджує державну реєстрацію потужностей оператора ринку. Замовнику варто пересвідчитись у наявності такого експлуатаційного дозволу та/або реєстрації потужностей. Разом із тим звуження кола учасників шляхом виключення можливості залучати техніку та обладнання, щодо якого наявні експлуатаційні дозволи та / або реєстрація, на підставі цивільно-правових договорів (оренди, найму тощо) є поширеною дискримінаційною умовою для учасників торгів у тендерній документації замовника; 2) наявність досвіду виконання аналогічного договору. Вказаний кваліфікаційний критерій, як і інші, є опціональним, встановлюється за рішенням замовника. Однак для замовника важливо переконатись у тому, що учасник має досвід поставки аналогічного товару, тобто має об'єктивну можливість виконати договір. Разом із тим встановлення вимоги щодо наявності досвіду виконання договорів за конкретний період або в кількості більше двох, або вимога, що аналогічним вважається договір на поставку саме конкретного продукту харчування, що є предметом закупівлі, може вважатись надлишковим. Приклад надлишкових вимог: назва предмета закупівлі: «Код ДК 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи» (Овочі свіжі врожаю 2019 року на осінньо-зимовий період). Вимога щодо підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору: довідка з інформацією щодо виконання учасниками аналогічного договору з аналогічним предметом закупівлі, зазначеним у тендерній документації 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи, назви та адреси контрагента, реквізитів контактних осіб контрагента за формою таблиці 2, підтверджених копією договору. Додатково до договору потрібно надати підтвердні документи щодо їх виконання (відгуки від контрагента про виконання договору датовані не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі (скан-копія оригіналу). Аналогічним договором, у розумінні цієї документації, є виконаний договір на постачання товару відповідно до предмета закупівлі: овочі свіжі: капуста, морква, буряк, цибуля. Таблиця 2 містить колонки «Найменування контрагента», «Номер договору та короткий опис предмета договору», «Дата укладання та строки (терміни) виконання за договором», «Сума (вартість) договору (грн. з ПДВ)», «Стан виконання», «Контактні дані контрагента (телефон, факс, місцезнаходження)». Встановлення під час проведення торгів замовником тих чи інших додаткових вимог, які дублюють одна одну, у розділі «Кваліфікаційні критерії» є досить поширеним; 11 3) наявність працівників відповідної кваліфікації. За допомогою зазначеного кваліфікаційного критерію замовник повинен переконатись, що стан здоров'я працівників, які постачають продукцію, є задовільним, для чого необхідно вимагати надання медичних книжок. Проте слід звернути увагу, що такі медичні книжки повинні бути надані саме щодо тих працівників, які мають безпосередній контакт із продуктами, а не щодо всіх наявних на підприємстві працівників. Поширеною є проблема обмеження замовниками можливості залучення працівників за цивільно-правовими договорами та встановлення конкретної необхідної кількості працівників без обгрунтування такої кількості. Також трапляються випадки, коли замовники вимагають надання документів, які не впливають на порядок здійснення постачання продукції, а лише створюють додаткові умови для учасників. Приклад: назва предмета закупівлі «ДК 021:2015 - 15130000-8 М'ясопродукти». На підтвердження поданої інформації в довідці з інформацією про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, за формою таблиці 1 надати у складі тендерної пропозиції: звіт за формою № 1-ДФ за останній звітний період учасника (у разі, якщо учасник для перевезення предмета закупівлі залучає суб'єкта господарювання, який здійснює перевезення вантажів: звіт за формою № 1-ДФ за останній звітний період перевізника); наказ про прийняття на роботу працівника (у разі, якщо учасник для перевезення предмета закупівлі залучас суб'єкта господарювання, який здійснює перевезення вантажів: накази про прийняття на роботу працівника перевізника). Враховуючи специфіку закупівель «Послуги їдалень кейтерингові послуги», об'єктивним є збільшення кількості вимог до учасників та документів, які вимагаються на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям: 1) наявність працівників відповідної кваліфікації. У випадку закупівлі послуг із безпосереднього приготування продуктів харчування та/або поставки вже приготованої учасником продукції, вимоги до працівників, які готують ці продукти, є об'єктивно вищими. Відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, встановлені типові вимоги щодо кількості працівників: Кухар 0,5 - У школах, які самостійно організовують харчування учнів 1 - 4 класів та інших учнів, які згідно з чинним законодавством забезпечуються харчуванням: до 60 учнів, що харчуються 60 - 100 учнів, що харчуються 1 100 - 200 учнів, що харчуються 1,5 понад 200 учнів, що харчуються 2 Підсобний робітник У школах, які організовують харчування учнів самостійно 1 12 Комірник У школах, які організовують харчування учнів самостійно 1 Замовник може вимагати наявність в учасника певної кількості працівників відповідної професії (кухарі, технологи, комірники тощо) з необхідним обгрунтуванням заявленої кількості. Можливе встановлення вимог щодо надання документа про проходження навчання персоналу щодо застосування на підприємствах системи НАССР, виданого відповідною установою, або інших кваліфікаційних сертифікатів працівників, які підтверджують, що працівники дійсно мають відповідні знання та навички, необхідні для приготування продуктів харчування; 2) наявність досвіду виконання аналогічного договору та обладнання і матеріальнотехнічної бази. Під час здійснення закупівель послуг їдалень / кейтерингових послуг, рекомендації щодо вказаних кваліфікаційних критеріїв не відрізняються від рекомендацій до послуги постачання продуктів харчування. Разом із тим наявні випадки, коли Замовник фактично не приділяє важливого значення вимогам, які дають змогу пересвідчитися в можливості безпечного та якісного постачання товарів, робіт, послуг. Наводимо приклад кваліфікаційних критеріїв, в яких є зобов'язання до учасника подати лише інформацію у довільній формі про наявність в учасника матеріально-технічної бази та обладнання, наявність працівників і тих працівників, які будуть задіяні у процесі приготування їжі. Приклад: оголошення UA-2019-12-24-001105-b. Замовник: Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської РДА. Предмет закупівлі: ДК 021:2015: 55520000-1 - Кейтерингові послуги. Вимоги тендерної документації Замовника: для документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям та вимогам згідно із законодавством необхідно подати: - інформацію у довільній формі про наявність в учасника обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей, які є достатніми для надання послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Камінь-Каширського району, Волинської області та документів, які підтверджують право володіння / користування учасника вказаними ним об'єктами матеріально-технічної бази. У випадку відсутності достатньої кількості обладнання та матеріально-технічної бази учасник подає гарантійний лист-зобов'язання, що в разі визначення його переможцем учасник забезпечить навчальні заклади, вказані в додатку № 2, необхідним обладнанням для забезпечення надання послуг відповідно до умов цієї документації, та підтвердну інформацію з відповідними розрахунками про наявність фінансових ресурсів для придбання необхідного обладнання в достатній кількості (наприклад, інформацію в довільній формі про занишки коштів на рахунках Учасника або договір позики, або інший документ, що свідчить про наявність для цього фінансових ресурсів); - інформацію учасника в довільній формі про працівників, які безпосередньо будуть задіяні у процесі приготування їжі. Учасник обов'язково подає знеособлені персональні дані відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». Персональні дані 13 про працівників (П.І.Б., ідентифікаційний номер, освіта та ін.) можуть бути подані учасником за наявності згоди від суб'єктів персональних даних на їх обробку з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». У разі відсутності достатньої кількості працівників для надання послуг учасник подає гарантійний листзобов'язання, за яким у разі визначення його переможцем він зобов'язується найняти на роботу достатню кількість працівників для забезпечення надання послуг, та підтвердну інформацію з відповідними розрахунками про наявність фінансових ресурсів для найму на роботу працівників та подальшу виплату їм заробітної плати (наприклад, інформацію в довільній формі про залишки коштів на рахунках учасника або договір позики, або інший документ, що свідчить про наявні для цього фінансові ресурси). (54) II. Встановлення вимог до технічних та якісних характеристик товару При поставці продуктів харчування основною метою замовника є отримання якісних та безпечних продуктів харчування. Для реалізації вказаної мети замовнику необхідно чітко сформулювати, яку саме продукцію він хоче отримати таа які документи повинні бути надані на підтвердження відповідності технічних та якісних характеристик цієї продукції. Оптимальним варіантом є підтвердження відповідності продукції чинним стандартам (ДСТУ, ГОСТ). Сертифікація харчових продуктів в Україні необов'язкова, однак сертифікат відповідності, який засвідчує, що продукція чи послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу, можливо отримати звернувшись до установ, які мають відповідну компетенцію. Випробування з метою сертифікації проводять випробувальні лабораторії. Під час виробництва харчових продуктів оператор ринку може користуватися технічними умовами. Відповідно до статті 22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація повинна містити, зокрема, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). 14 Під час проведення процедури закупівлі кейтерингових послуг / послуг їдалень замовник повинен встановлювати окремі вимоги щодо меню, які повинні складатись відповідно до норм, затверджених, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 «Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», наказом Міністерства освіти і науки України від 03.09.2017 № 1073 «Про затвердження норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії», ДСанПін 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах», у тому числі щодо заборони м'яса та яєць водоплаваючої птиці, субпродуктів, що містять синтетичні барвники, Законом України «Про дитяче харчування» від 14.09.2006 № 142-V, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.2012 № 1140 «Про затвердження санітарних норм та правил «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини» та інших. Норми харчування у закладах освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 (зі змінами) («Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку») та включають набір продуктів для забезпечення раціону дітей відповідних вікових груп та є єдиними для всіх регіонів України. Трапляються випадки, коли замовник встановлює вимоги при встановленні примірного меню, крім нормативних актів, учасник повинен використовувати такі документи: Сборник рецептур блюд для питания школьников, Министерство торговли УССР, 1987; Питание детей. Снигур М.И., Корешкова З.Т., 1988 г.; Современные требования к организации питания воспитанников интернатных учреждений различного профиля, ведомственная инструкция, 1986 г.; Збірник рецептур страв для харчування школярів, затверджений наказом Мінторгу УССР від 24.12.85 № 341; Організація харчування у дошкільних навчальних закладах / Методичний посібник, 2014 р.; Харчування дітей. М. І. Снігур, 1988 р.; Організація харчування дітей в НВ і оздоровчих закладах. Л.О. Мостова, 1979 р.; Современные требования к организации питания воспитанников интернатных учреждений различного профиля, ведомственная инструкция, 1986. Приклад: оголошення UA-2019-12-17-006187-b.c1. Замовник: відділ освіти Виконавчого комітету Глобинської міської ради. Предмет закупівлі: ДК 021:2015: 55320000-9 -Послуги з організації харчування. У додатку 2 до тендерної документації Замовником встановлено вимогу: «При виконанні послуг учасник повинен використовувати наступні документи та враховувати законодавчі акти: 1. Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 «Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», в тому числі п.14 відповідальність за безпеку здоров'я учнів і якість продуктів харчування несе підприємство, що забезпечує харчування. 2. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах». 3. ДСанПін 5.5.2.008-01, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63. 4. Збірник рецептур страв для 15 харчування школярів, затверджений наказом Мінторгу УССР від 24.12.85 р. № 341; 5. Методичний посібник «Організація харчування у дошкільних навчальних закладах», 2014 р.; 6. «Харчування дітей» М. І. Снігур, 1988р.; 7. «Організація харчування дітей в НВ і оздоровчих закладах» Л. О. Мостова, 1979р., 8. Наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах», в тому числі щодо заборони м'яса та яєць водоплаваючої птиці, субпродуктів, що містять синтетичні барвники. 9. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2013 № 144 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил». 10. Закон України «Про дитяче харчування» від 14.09.2006 № 142-V. 11. Закон Украни «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР. 12. Положення про загальноосвітню школу-інтернат та заральноосвітню санаторну школу-інтернат, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2003 № 363, Положення про дошкільний навчальний заклад кабмін України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305. 13. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 № 280 щодо медичних оглядів. 14. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.2012 № 1140 «Про затвердження санітарних норм та правил» «Медичні вимого до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини». 15. Сборник рецептур блюд для питания школьников, Министерство торговки УССР, 1987. 16. Питание детей, Снигур М.И., Корешкова З.Т., 1988. 17. Современные требования к организации питания воспитаников интернатных учреждений различного профиля, ведомственная инстукция, 1986. 18. Затверджена картотека страв закладу. Чинні нормативні акти, які стосуються предмета закупівлі, який буде надаватися Учасником, що не перелічені вище, також повинні бути враховані при виконанні послуг". Учасника було відхилено замовником за недотримання вимог додатка 2. Рішення колегії: зобов'язати відділ освіти Виконавчого комітету Глобинської міської ради скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника. (55) III. Забезпечення виконання умов договору Пунктом 3 статті 22 Закону про публічні закупівлі визначено, що тендерна документація може містити вимоги щодо забезпечення виконання договору, а також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає необхідним до неї включити. Поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення зобов'язань) визначено у главі 49 Цивільного кодексу України та главі 22 Господарського кодексу України Порядок повернення забезпечення договору визначений частиною першою статті 26 Закону про публічні закупівлі: замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону про публічні закупівлі, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. 16 З огляду на зазначене, встановлення замовником вимог щодо забезпечення виконання договору під час здійснення закупівель є одним із засобів фінансового впливу на недобросовісного замовника, що не виконує своїх зобов'язань за договором. Крім цього, тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю, в якому може бути визначений порядок приймання наданих послуг (поставлених товарів) та дії замовника у разі, якщо такі послуги (товари) не відповідають визначеним вимогам щодо якості. Відповідно до частини першої статті 36 Закону про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Розділом V ГК України встановлена відповідальність за господарювання. правопорушення у сфері. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Зокрема, відповідно до частини першої статті 235 ГК України оперативно-господарські санкції - це заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовує сторона, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання, що є важливим для реалізації цього механізму на практиці в публічних закупівлях. При цьому умови застосування оперативно-господарських санкцій мають бути обов'язково визначені в договорі. Загальний перелік видів оперативно-господарських санкцій наведено в частині першій статті 236 ГК України. Так, у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це у разі порушення зобов'язання другою стороною; -відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; - відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому 17 порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання. Слід зазначити, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій статті 236 ГК України, не є вичерпним. Законодавство дозволяє сторонам передбачити в договорі також інші оперативно-господарські санкції. Тож замовники можуть або вибрати якусь із санкцій, наведених вище, або ж передбачити власну санкцію в договорі. Отже, застосування під час укладання договорів про закупівлю оперативно-господарських санкції дозволяє замовникам убезпечити себе від обов'язку укладати договір з недобросовісним учасником. Разом із тим Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (нова редакція Закону), який вводиться в дію 19.04.2020. Зокрема, нова редакція Закону передбачає можливість використання замовниками під час закупівлі товарів, робіт і послуг для оцінки тендерних пропозицій, крім ціни, нецінових критеріїв оцінки. (56) IV. Демпінгування під час проведення торгів З метою боротьби із ціновим демпінгом у закупівлях вводиться поняття «аномально низька ціна тендерної пропозиції». Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота). Відповідно до частини чотирнадцятої статті 29 нової редакції Закону учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обгрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції. Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обгрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обгрунтування протягом вищезазначеного строку. Обгрунтування аномально низької тендерної пропозиції може містити інформацію про: 1) досягнення економії завдяки застосованому технологічному процесу виробництва товарів, порядку надання послуг чи технології будівництва; 2) сприятливі умови, за яких учасник може поставити товари, надати послуги чи виконати роботи, зокрема спеціальна цінова пропозиція (знижка) учасника; 3) отримання учасником державної допомоги згідно із законодавством. Разом із тим статтею 17 нової редакції Закону передбачено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може 18 відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав своїх зобов'язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Тобто, замовник може відмовити учаснику, який не виконав своїх зобов'язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. (57) V. Інші проблемні питання тендерної документації Поширеними проблемами під час формування тендерних документацій є, зокрема: - недотримання структури документації та включення вимог щодо надання певних документів у невідповідних розділах (наприклад, вимога про надання документа у складі тендерної пропозиції, включена до проекту договору, тощо); - надлишкові вимоги до порядку оформлення документів (вимога щодо надання нотаріально завірених копій деяких документів тощо); - вимоги щодо надання документів, які не стосуються безпосередньо предмета закупівлі (вимога щодо надання фінансової звітності підприємства учасника за два останніх звітних періоди тощо); - невизначення конкретного переліку формальних помилок, яких може допустити учасник та які не будуть підставою для відхилення його тендерної пропозиції; - відсутність особливих вимог у тендерній документації. (58) Приклади випадків оскарження процедур закупівель послуг їдалень / кейтерингових послуг та послуг постачання продуктів харчування: 1. Оскарження рішення замовника у процедурі закупівлі код ДК 021:2015: 55510000-8 - Послуги їдалень. Вимога тендерної документації: учасник повинен надати погоджені Полтавським міським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби Полтавської області примірні двотижневі меню на: зимово- весняний, осінній та літній періоди, збалансовані по білках, жирах, вуглеводах та енергетичній цінності (калорійності). відповідно до норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (додаток 7 та додаток 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 № 1591), складені на підставі Збірника рецептур страв (технологічних карток), діючих та дозволених на території України, та таблиці виконання норм харчування в натуральному та процентному відношенні з розрахунку: вартість одноразового гарячого харчування (сніданок) учнів 1 4 класів та учнів пільгових категорій 5- 11(12) класів - 20 грн (сніданки); вартість гарячого харчування дітей у пришкільних таборах відпочинку з денним перебуванням - 60 грн (1 день відвідування з 3-разовим харчуванням): 19 а) пропозиція Скаржника відхилена, оскільки надане двотижневе меню не погоджено Полтавським міським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби Полтавської області; б) пропозиції інших учасників допущено до участі в аукціоні при тому, що в одного з них примірні двотижневі меню складені не відповідно до норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (додаток 7 та додаток 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 № 1591), без розподілу на вікові групи школярів. 2. Оскарження рішення замовника у процедурі закупівлі код ДК 021:2015: 155400005 - Сирні продукти. У складі пропозиції переможця відсутні: - копія чинного документа, виданого уповноваженим органом, що підтверджує проходження відповідальною особою навчання з питань охорони праці, що не відповідає умовам тендерної документації в цій частині, - документи, що засвідчують якість та безпеку продукту «Сир плавлений ковбасний (жирність не менше 55 %)» та «Сирки глазуровані в шоколаді»; надані договори оренди складського приміщення, які не містять підтвердження технічних можливостей приміщень. Замовником прийнято рішення про визначення цього учасника переможцем виключно з огляду на найнижчу запропоновану ціну. 3. Оскарження рішення замовника у процедурі закупівлі код ДК021:2015: 15220000-6- Риба, рибне філе та інше м'ясо риби морожені. Вимога тендерної документації: надати документи, у разі якщо це передбачено вимогами статті 23 та статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», завірені підписом та печаткою (за наявності та в разі її використання) уповноваженої особи учасника, а саме: - копію експлуатаційного дозволу на потужності з виробництва харчових продуктів (стосується виробників товару); - копію експлуатаційного дозволу на потужності з виробництва та/або переробки, та/або зберігання, та/або реалізації харчових продукті (стосується учасників, які не е виробниками товару); - копію рішення про державну реєстрацію потужностей, що будуть використовуватись при виробництві, переробці або реалізації харчових продуктів. Пропозиція скаржника відхилена у зв'язку з тим, що відсутня інформація щодо потужностей, що будуть використовуватись при виробництві, переробці або реалізації харчових продуктів, при цьому скаржником зазначено, що він не є виробником запропонованої продукції та надано у складі пропозиції: - експлуатаційний дозвіл від 04.01.20219 № 16-15-15 на зберігання харчових продуктів, реєстраційний номер потужності - а-UA-16-15-15-0-CS; - повідомлення про державну реєстрацію потужності на зберігання за № r-UA-16-15- 304; 20 - повідомлення про державну реєстрацію потужності на транспортування харчових продуктів за № r-UA-16-26-2074. 4. Оскарження рішення замовника у процедурі закупівлі код ДК 021:2015: 55520000-1 - Кейтерингові послуги. Пропозиція скаржника відхилена через ненадання підтвераження наявності досвіду виконання аналогічного договору. При цьому тендерна документація не містить окремих вимог щодо необхідності надання учасником договору, який аналогічний саме за кодом ДК021:2015. Скаржником надано договір, предметом якого є «послуги з організації харчування (послуги з готування їжі)». При цьому замовником допущено до аукціону пропозиції учасників, які надали (як аналогічні) договори, предметами яких було «забезпечення харчування учнів шкіл» та «кейтерингові послуги». 5. Приклади відсутності особливих вимог у тендерній документації: а) оголошення UA-2019-01-28-003632-b. Замовник: «Департамент освіти і науки Запорізької міської ради». ДК 021:2015: 55510000-8 - Послуги їдалень. Очікувана вартість: 1 668 324,80. Кваліфікаційні критерії: довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід та будуть залучені для виконання умов договору, довідка про виконання аналогічного (их) договору (ів) з надання аналогічних послуг у галузі громадського харчування. Результат - торги відмінені. Підстава «через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель»; б) оголошення UA-2019-01-03-000757-а. Замовник: управління освіти Виконавчого комітету Вараської міської ради. ДК021:2015: 15540000-5 - Сирні продукти. Очікувана вартість: 908 294,00. Кваліфікаційні критерії: копія аналогічного договору відповідно до специфіки предмета закупівлі та лист-відгук про співпрацю від замовника, зазначеного в цьому договорі, інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17, надається у вигляді довідки, зазначеної в додатку 5, яка повинна бути складена на фірмовому бланку учасника (у разі наявності), вихідний номер та дату, підпис уповноваженої особи та печатку (у разі наявності) учасника. Результат - укладено договір; 6. Оголошення: UA-2019-12-24-001077-b. Замовник: Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації. Предмет закупівлі: ДК 021:2015: 55321000-6 - Послуги з готування їжі. Підстава відхилення Пропозиції Скаржника: перспективне двотижневе меню погоджено з порушенням пункту 19 наказу від 01.06.2005 № 242/329 Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України (затверджено та погоджено в Сарненському районі для дітей Сарненського району). Умова Документації: надати у складі Пропозиції перспективне двотижневе меню, яке має бути підписано учасником із прикладанням печатки та погоджено з органами Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 21 Надано Скаржником: перспективне двотижневе меню з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області на 2020 рік, погоджено начальником Сарненського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області. Рішення Колегії: документація не містить окремих вимог щодо необхідності надання підтвердження погодження перспективного двотижневого меню згідно з пунктом 19 наказу від 01.06.2005 № 242/329 Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України у складі Пропозиції. Пропозиція Скаржника відхилена неправомірно через вказану підставу. (59) Отже, у багатьох випадках орган оскарження за результатами розгляду скарг виявляє недоліки тендерної документації, а саме: визначення вимог, які ймовірно можуть бути недостатніми для підтвердження можливості постачання / надання послуг, є дискримінаційними чи надмірними, які не впливають на якість товару, не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками та учасниками під час проведення процедури закупівель. (60) Негативними наслідки, які зумовлені такими умовами документації, є обмеження конкуренції, дискримінація учасників, зловживання правами учасниками та замовниками. Встановлення замовником вимог до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об'єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю, обмежує конкуренцію. Включення до тендерної документації дискримінаційних умов призводить до необгрунтованого звуження замовником кола потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Встановлення мінімальних вимог, які не дають можливості переконатися в реальній можливості учасника здійснити постачання в необхідному для замовника обсязі, сприяє недобросовісній конкуренції. (61) Крім того, як свідчить практика колегії, через наявність численних нормативних актів, які повинні бути дотримані замовникамиі в деяких випадках містять норми, які не корелюють між собою, імовірно замовникам складно підготувати тендерну документацію, яка дозволить витратити оптимально бюджетні кошти, обравши постачальника, який забезпечить якісні послуги харчування. (62) Зазначені вище передумови призводять до затягування процедури закупівлі, зриву організації харчування в навчальних закладах та інших закладах, які фінансуються за рахунок бюджету, участі в процедурах недобросовісних учасників та неякісних послуг. У результаті кошти, які виділяє держава на забезпечення харчування, використовуються неефективно. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ МІНЕКОНОМІКИ 22 (63) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. (64) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції. (65) Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону про публічні закупівлі до основних функцій Уповноваженого органу (Мінекономіки) палежить, зокрема, розроблення та затвердження примірної тендерної документації. (66) Отже, розробка та прийняття нормативних актів, які матимуть зобов'язальний характер для всіх замовників закупівель послуг їдалень, кейтерингових послуг та послуг постачання продуктів харчування, сприятиме комплексному вирішенню вищезазначених питань. Враховуючи викладене, з метою здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють, керуючись частиною першою статті Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України надає Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України такі обов'язкові для розгляду РЕКОМЕНДАЦІЇ: З метою формування конкурентного середовища на ринках послуг їдалень, кейтерингових послуг та послуг постачання продуктів харчування під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення в тендерній документації вимог до учасників процедур закупівель за кодами класифікації: ДК 021:2015- 55510000-8- Послуги їдалень, ДК 021:2015-55510000-1- Кейтерингові послуги, ДК 021:2015-15800000-6 - Продукти харчування різні (зокрема, але не виключно, шляхом розробки методичних рекомендацій / методологічних роз'яснень та/або внесення змін до Примірної тендерної документації). Рекомендації Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Голова Комітету Ю. ТЕРЕНТЬЄВ --- Документ: b478282e-abf4-4286-a2ef-50d99c9b40c6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008 тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо рекомендацій АМКУ Мінекономіки, як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель, у зв'язку із листами Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) від 03.03.2020 № 100- 29/07-3156, від 12.03.2020 № 20-29/08-3600, від 24.04.2020 № 128-29/08-5961, від 17.04.2020 № 126-29/01-5723 щодо рекомендацій про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі - Рекомендації) під час здійснення публічних закупівель на ринках природного газу, електричної енергії, нафтопродуктів та пального, продуктів харчування, послуг їдалень та кейтерингу, повідомляє наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників. Відповідно до Закону Антимонопольний комітет України, як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, 2 пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України. Так, за інформацією АМКУ, з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, АМКУ, як органом оскарження проведено аналіз передумов, що сприяють виникненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення публічних закупівель та підготовлено Рекомендації щодо їх усунення. Однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприяє високому рівню конкуренції на ринках торгівлі, а положення тендерної документації захищають інтереси замовників та постачальників. При цьому АМКУ звертає увагу, що вільне та досить широке трактування і застосування замовниками встановлених Законом та примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, у тому числі виходячи зі специфіки закупівлі, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації під час проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. За інформацією АМКУ, як свідчить практика органу оскарження, визначаючи кваліфікаційні критерії та способи підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, замовники нерідко створюють передумови для можливого спотворення конкуренції, встановлюючи вимоги, які сприяють зловживанням у процедурі закупівлі як замовником, так і учасниками. Серед найбільш оскаржуваних вимог тендерної документації під час проведення закупівлі орган оскарження зазначає про вимоги, які прямо не передбачені законодавством у сфері публічних закупівель та законодавством у інших сферах, та які разом із тим включені замовником до тендерної документації та можуть призводити до відхилення пропозицій учасників, зокрема: 3 - надлишкові вимоги до порядку оформлення документів та підписання тендерної пропозиції, а саме вимога щодо надання нотаріально завірених копій деяких документів, накладення електронного цифрового підпису на кожний завантажений документ, завірення кожного документа підписом та печаткою, завантаження кожного документа окремим файлом тощо; - вимоги щодо надання гарантійних листів, довідок та інших документів, які мають містити інформацію та твердження, що не створюють додаткової цінності тендерній пропозиції; - встановлення в тендерній документації дискримінаційних та надмірних вимог, які не впливають на якість товару; - вимоги щодо надання документів, які не стосуються безпосередньо предмета закупівлі (вимога щодо надання фінансової звітності підприємства учасника за два останніх звітних періоди тощо); - не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками під час проведення процедури закупівлі; - недотримання структури документації та включення вимог щодо надання певних документів у невідповідних розділах (наприклад, вимога про надання документа у складі тендерної пропозиції, включена до проєкту договору, тощо); - невизначення конкретного переліку формальних помилок, яких може допустити учасник та які не будуть підставою для відхилення його тендерної пропозиції. Водночас звертаємо увагу на застереження, що за інформацією АМКУ замовники не використовують відкриті джерела, доступ до яких є вільним, нормативні документи Уряду, способи забезпечення виконання договірних зобов’язань, а також гарантії щодо участі у процедурах закупівель, які дадуть змогу замовнику здійснити відбір учасників та визначення переможця та забезпечити належне виконання умов договору. З огляду на викладене та ураховуючи звернення АМКУ, Міністерство рекомендує замовникам виважено та з дотриманням законодавства формувати вимоги до предмета закупівлі та потенційних учасників, уникати встановлення надмірних вимог, що ускладнюють участь у закупівлях та штучно обмежують коло потенційних учасників. 4 Так, встановлення надмірних вимог може призводити до порушення основних принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону, таких як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Разом з тим Міністерство рекомендує використовувати інформацію з відкритих державних реєстрів та у формі відкритих даних, нормативні документи Уряду, користуватись передбаченими Законом способами забезпечення тендерних пропозицій та виконання договірних зобов'язань. Принагідно пропонуємо ознайомитись з рекомендаціями АМКУ, наданими вищевказаними листами, що додаються. Додатки: 55 арк. Директор департаменту сфери публічних закупівель Лілія ЛАХТІОНОВА Слінчак С. В. 596-67-06 --- Документ: 8c50d8d6-6a05-4e54-9c70-795d3e5239e0.pdf --- АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ 20 лютого 2020 р. Київ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 4-рк Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України, розглянувши подання державного уповноваженого Антимонопольного комітету України С. Тищика від 19 лютого 2020 року № 07-01/91, 1. ПРЕДМЕТ РЕКОМЕНДАЦІЙ ВСТАНОВИВ: (1) Рекомендації надаються Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет) у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції. (2) У зв'язку із соціальною важливістю питань проведення публічних закупівель на ринку послуг з постачання природного газу, пріоритетністю досліджень Комітету щодо енергетичних ринків, Комітетом у межах повноважень проведена відповідна робота для встановлення дійсних обставин, що створюють умови для можливої неефективної конкуренції на ринках природного газу при здійсненні публічних закупівель, та встановлено наступне. 2. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ КВАЛІФІКУЄТЬСЯ (3) Відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838, Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема: формування та реалізацію економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову 2 політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, державних та публічних закупівель тощо. (4) Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про публічні закупівлі), Уповноважений орган –центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. (5) Основними завданнями Мінекономіки є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель. (6) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України; розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до компетенції Мінекономіки; проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня; здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; узагальнює практику здійснення закупівель, у тому числі міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупівель; надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; здійснює співробітництво з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель. (7) Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону про публічні закупівлі, Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, а також нормативноправове забезпечення державного регулювання у сфері закупівель. 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЕЛЬ ПОСЛУГ З ПОСТАЧАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ПУБЛІЧНИХ (8) 3 01 жовтня 2015 року правові засади функціонування ринку природного газу України визначаються Законом України «Про ринок природного газу» (далі - Закон про ринок газу). (9) Закон про ринок газу передбачає функціонування ринку природного газу, побудованого на принципах, зокрема, вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ. 3 (10) 3 прийняттям Закону про ринок газу відбулись істотні зміни у системі взаємовідносин між споживачами та постачальниками природного газу. (11) Так, відповідно до положень частини першої статті 13 Закону про ринок газу всім споживачам гарантується право вибору та зміни постачальника природного газу. (12) Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону про ринок газу постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. (13) Відповідно до частини першої статті 12 Закону про ринок газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. (14) При цьому постачання природного газу іншим споживачам, у тому числі бюджетним установам та організаціям, здійснюється на підставі договорів, що укладаються відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів та повинні містити істотні умови, передбачені частиною п'ятою статті 12 Закону про ринок газу. (15) Крім цього, частиною другою статті 12 Закону про ринок газу встановлено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. (16) Отже, враховуючи зазначене, з 01 жовтня 2015 року всі споживачі природного газу, у тому числі бюджетні установи та організації, мають право вільно обирати постачальника природного газу, якщо такий постачальник отримав в установленому порядку ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності, а відтак ринок природного газу має діяти на засадах вільної та добросовісної конкуренції, у тому числі із застосуванням процедур, передбачених Законом про публічні закупівлі. (17) При цьому частиною сьомою статті 2 Закону про публічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. (18) Відповідно до пункту 29 частини першої статті Закону про публічні закупівлі, тендерна документація — документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та або суміжних прав. (19) Тендерна документація є ключовим документом, який готує замовник під час проведення процедури закупівлі. Основні вимоги щодо змісту та складу тендерної документації визначено частиною другою статті 22 Закону про публічні закупівлі, відповідно до якої тендерна документація повинна містити, зокрема: інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби плани,креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо 4 доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). (20) Отже, однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність в ній дискримінаційних умов сприятиме високому рівню конкуренції на ринках природного газу, а положення тендерної документації захищатимуть інтереси замовників та постачальників. 4. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ (21) Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема, обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону про публічні закупівлі, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом, та інформацію, яку формує замовник шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель, і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. (22) Відповідно до частини другої статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. (23) Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону про публічні закупівлі документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. (24) При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. (25) Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказує в тендерній документації інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. (26) Разом із тим, згідно з частиною третьою статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна 5 документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону про публічні закупівлі). (27) Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону про публічні закупівлі, та з дотриманням законодавства в цілому. (28) Проте вільне та досить широке трактування та застосування замовниками встановлених Законом про публічні закупівлі та Примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, у тому числі виходячи із специфіки закупівлі саме природного газу як товару, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації щодо закупівлі природного газу. (29) Про це свідчить велика кількість скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, поданих до Комітету як до органу оскарження. (30) Нижче наводимо інформацію про рішення та дії замовників щодо включення до тендерної документації вимог до учасників відкритих торгів за кодом класифікації ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо, які оскаржуються найчастіше. (31) До найчастіше оскаржуваних вимог замовників, зокрема, належать вимоги щодо надання учасниками ксерокопії ліцензій та/або оригіналу ліцензії на постачання природного газу. (32) При цьому Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), веде відкритий ліцензійний реєстр, доступ до якого є вільним, оприлюднює для вільного доступу постанови про видачу ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на офіційному сайті за посиланням https://www.nerc.gov.ua/?id=25706. (33) Отже, встановлення в тендерній документації наведених вище вимог про надання ксерокопії ліцензій та/або оригіналу ліцензії на постачання природного газу, інформація про які міститься у відкритому ліцензійному реєстрі НКРЕКП, доступ до якого є вільним, не відповідають вимогам Закону про публічні закупівлі щодо принципів максимальної економії та ефективності публічних закупівель. (34) Під час розгляду скарг Постійно діючою Адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель також зафіксовані надмірні вимоги замовників про підтвердження наявності в учасників матеріально-технічної бази. (35) Відповідно до статті 9 Закону про ринок газу діяльність з постачання природного газу підлягає ліцензуванню. Ліцензія на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов'язаної з його постачанням, видається Регулятором у встановленому законодавством порядку. (36) Постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201 затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу (далі — Ліцензійні умови), які, зокрема, встановлюють обов'язкові організаційні, технологічні вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу. (37) Зокрема, серед інших, Регулятор висуває до постачальників природного газу такі вимоги, як створення точки контакту (які можуть знаходитись за місцезнаходженням 6 ліцензіата) для надання інформації споживачам стосовно, зокрема, їх прав, чинного законодавства та наявних способів для вирішення спорів; наявність у власності чи користуванні будівлі та/або приміщення, в яких організовано точки контакту для прийому та обслуговування споживачів (пункти 2.2, 2.5 Ліцензійних умов). (38) Отже, у Ліцензійних умовах Регулятор встановлює всі необхідні вимоги до постачальників для належного здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, у тому числі щодо наявності матеріально-технічної бази, і дотримання яких є підставою для видачі відповідної ліцензії. (39) Виходячи з наведеного, з метою забезпечення недискримінації учасників процедур публічних закупівель природного газу та дотримання вимог Закону про публічні закупівлі вимоги тендерної документації про наявність матеріально-технічної бази учасників повинні відповідати вимогам, які встановлені Регулятором у Ліцензійних умовах. (40) Включення додаткових необгрунтованих вимог до тендерної документації щодо наявності матеріально-технічної бази учасників може мати дискримінаційний характер та створювати передумови для зловживань замовниками під час проведення процедур закупівель природного газу. (41) За результатами аналізу скарг на рішення та дії замовників також встановлено, що останні включають до тендерної документації вимоги надання актуальних довідок про фізико-хімічний склад природного газу та гарантій (гарантійних листів) щодо якості природного газу. (42) До січня 2018 року відповідно до пункту 13.2 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01 лютого 2005 року № 28 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 93 від 26 січня 2018 року), сертифікації в Україні підлягали тільки паливні гази, які належать до нафтопродуктів, а саме газ нафтовий скраплений, газ природний компримований згідно з ДСТУ 27577:2005 «Газ природний паливний компримований для двигунів внутрішнього згоряння. Технічні умови», ГОСТ 27578-87 «Газы углеводородные сжиженные для автомобильного транспорта». (43) Природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) — суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією (пункт 31 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»). (44) Незалежно від напрямів його використання, природний газ як товар надходить на ринок України внаслідок пропозиції оптових продавців (вітчизняні газовидобувні підприємства, імпортери або власники ресурсу природного газу, які зберігають його в підземних газосховищах). (45) Видобутий / вироблений / імпортований природний газ у місці його передачі до газотранспортної системи за своїми фізико-хімічними характеристиками має відповідати стандартам на природний газ, визначеним відповідним розділом Кодексу ГТС. При цьому місце передачі газу має бути обладнане пристроями, які на безперервній основі забезпечують контроль фізико-хімічних показників газу (зокрема потоковий хроматограф, вимірювач температури тоочки роси тощо), з можливістю їх дистанційного контролю, передачі даних та відключення подачі неякісного газу до газотранспортної системи (пункт 4 глави 1 розділу VI Кодексу ГТС). 7 (46) Визначення фізико-хімічних показників природного газу у точках входу до газотранспортної системи проводиться на комерційних вузлах обліку газу та пунктах вимірювання витрат газу операторів суміжних систем (у тому числі суміжних газовидобувних підприємств) або інших суб'єктів, безпосередньо підключених до газотранспортної системи з використанням автоматичних потокових приладів (автоматичних хроматографів та вологомірів) та/або вимірювальних хіміко-аналітичних лабораторій (пункт 5 глави 1 розділу III Кодексу ГТС). (47) Оператор газотранспортної системи має право не приймати у точках входу до газотранспортної системи природний газ у випадках невідповідності фізико-хімічних показників природного газу параметрам, за недотримання яких типовим договором транспортування природного газу, затвердженим Регулятором, передбачено сплату додаткових плат (пункт 15 глави 1 розділу III Кодексу ГТС). (48) Якщо фізико-хімічні показники природного газу, який надходить до газорозподільної системи від суміжного суб'єкта ринку природного газу, не відповідають зазначеним вимогам, у тому числі за присутності в газі рідкої фази води, вуглеводних фракцій, механічних домішок та/або перевищення допустимих параметрів вмісту корозійноактивних компонентів, домішок у твердому стані або числа Воббе, Оператор ГРМ має право відмовитись від прийняття такого газу до газорозподільної системи. (Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494) (49) Тобто, функції контролю фізико-хімічних показників природного газу покладені на Оператора ГТС та Операторів ГРМ, а не на постачальників природного газу. (50) Отже, рішення замовників щодо включення до складу тендерної документації вимог про надання довідок та/або інших документів, що підтверджують якість природного газу, є необгрунтованими та жодним чином не впливають на виконання договору постачальниками. (51) Ще однією необгрунтованою вимогою замовників у складі тендерної документації є вимога надати учасниками торгів довідку або гарантійний лист про наявність природного газу в підземних сховищах газу України для забезпечення страхового запасу. (52) Питання створення страхового запасу регулюється відповідно до частини шостої статті 12 Закону про ринок газу, згідно з якою постачальники зобов'язані створювати страховий запас природного газу в розмірі не більше 10 відсотків запланованого місячного обсягу постачання природного газу споживачам на наступний місяць. Розмір страхового запасу встановлюється щорічно Кабінетом Міністрів України на однаковому рівні для всіх постачальників. (53) Так, на підставі зазначеної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 січня 2019 року № 35 постановив, що у разі настання на ринку природного газу кризової ситуації, рівні якої визначені Національним планом дій, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 02 листопада 2015 р. № 687, постачальники природного газу зобов'язані створити страховий запас природного газу у розмірі 10 відсотків запланованих місячних обсягів поставки постачальником природного газу споживачам на наступний місяць. (54) Отже, відповідно до чинного законодавства обов'язок постачальників природного газу створювати його страхові запаси може виникнути лише за певних обставин. (55) Враховуючи зазначене, на цей час більшість постачальників природного газу взагалі не використовують підземні сховища газу, а відтак вимога замовників у тендерній документації надати учасниками торгів довідку або гарантійний лист про наявність 8 природного газу в підземних сховищах газу України для забезпечення страхового запасу є необгрунтованою та створює надмірне навантаження для учасників торгів. (56) Крім цього, замовники у складі тендерної документації вимагають від учасників довідку Торгово-промислової палати України та інших експертних організацій про ціну газу на ринку України. (57) Проте такі довідки враховують лише вартість газу на ринку України без зазначення часових меж ринку, кон'юнктури, методики розрахунку ціни, та відображають лише прейскурант цін НАК «Нафтогаз України», що не враховує можливе різноманітне ціноутворення газовидобувних / газопостачальних підприємств у меншу сторону. Існує стала практика індикативного ціноутворення на природний газ для комунальнопобутових та промислових споживачів України за останні роки виходячи з так званого «імпортного паритету» — ціна газу на Європейських газових хабах (біржах) + вартість транспортування до території України. (58) Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке визначає порядок формування ціни на газ під час укладання договорів між НАК «Нафтогаз України» та постачальниками, яким можуть керуватись замовники під час проведення процедур закупівель та складання тендерної документації з метою запобігання «демпінгу». (59) Отже, вимога щодо надання у складі тендерних пропозицій довідок Торговопромислової палати України та інших експертних організацій про ціну газу на ринку України є необґрунтованою, оскільки замовник може самостійно, на будь-якому етапі проведення процедур закупівель, вирахувати мінімальну вартість газу із врахуванням складових ціни. (60) Крім цього, серед найбільш оскаржуваних вимог тендерної документації під час закупівлі природного газу є також вимоги: про підтвердження країни походження газу, хоча технологічний процес транспортування та розподілу природного газу унеможливлює визначення країни походження газу в точці (місці) розподілу / споживання; некоректні приклади технічних характеристик газу на кшталт «газ повинен відповідати, у той час коли правильно було б зазначити "газ відповідає". (61) Отже, як свідчить наведене вище, право замовників самостійно встановлювати вимоги до учасників у частині, зокрема, що передбачена статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказувати в тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям під час закупівлі природного газу за класифікацією ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо, самостійно визначати перелік інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію за вказаним кодом класифікації, призводить до порушення вимог частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону про публічні закупівлі, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси скаржників, пов'язані з їх участю у процедурі закупівлі, принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачених статтею 3 Закону про публічні закупівлі. (62) Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних - це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінація учасників. Тобто, замовник встановлює такі вимоги до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто 9 деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються включення об'єктивно необхідними для успішного виконання договору про закзакупівлю. Шляхом до тендерної документації дискримінаційних умов замовник за необгрунтовано звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи конкурсі. (63) Отже, на думку Комітету, під час виконання функцій органу оскарження та прийняття встановлення за результатами розгляду скарг встановлюються порушення у вигляді в тендерній документації дискримінаційних впливають та надмірних вимог, які не умови для зловживання на якість товару, не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють замовниками під час проведення процедури закупівель. (64) Враховуючи наведене, зазначені вище приклади надмірності вимог, що висувають учасниками замовники в тендерній документації, та виконання яких ускладнює підготовку основні своїх тендерних пропозицій та участь у процедурах закупівель, порушують закупівлі принципи здійснення закупівель, визначені статтею 3 Закону про публічні ефективність, (добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій). (65) Крім того, є замовники не використовують інформацію з відкритих джерел, доступ до вільним, нормативні документи уряду, механізми забезпечення виконання договірних зобов'язань, а також гарантії щодо участі у процедурах закупівель, які дадуть змогу замовнику здійснити належний кваліфікаційний відбір учасників (переможця) та забезпечити належне виконання умов договору. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ МІНЕКОНОМІКИ (66) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив конкуренцію. (67) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної України конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної захист конкуренції, економічної обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про конкуренції. (68) Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону про публічні закупівлі до основних функцій затвердження органу (Мінекономіки) належить, зокрема, розроблення та примірної тендерної документації. (69) Отже, розробка та прийняття нормативно-правових актів, які матимуть зобов'язальний характер вирішенню для всіх замовників закупівель природного газу, сприятиме комплексному питань, зазначених у розділі 4 цих рекомендацій. Враховуючи викладене, з метою здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють, керуючись частиною першою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України надає Міністерству 10 розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України такі обов'язкові для розгляду РЕКОМЕНДАЦІЇ: З метою формування конкурентного середовища на ринку постачання природного газу під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення в тендерній документації вимог до учасників процедур закупівель природного газу за кодом класифікації ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо (зокрема, але не виключно, шляхом розробки методичних рекомендацій / методологічних роз'яснень та/або внесення змін до Примірної тендерної документації). Рекомендації Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Голова Комітету Ю. ТЕРЕНТЬЄВ --- Документ: 96cf2022-9deb-4d2c-bf31-a2d0de64e9f3.pdf --- АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, тел. (044)251-62-62, факс (044)520-03-25 E-mail: sig@amcu.gov.ua Web: http://www.amcu.gov.ua Код ЄДРПОУ 00032767 24.04.2020 № 128-29/08-5961 на № _________ від __________ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про надсилання копії рекомендацій Направляємо копію обов'язкових для розгляду рекомендацій Антимонопольного комітету України від 09.04.2020 № 17-рк Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України». Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Додаток: 1. Копія обов'язкових для розгляду рекомендацій від 09.04.2020 Хо 17-рк, на 8 арк. у 1 прим. Державний уповноважений О. НЕЧИТАЙЛО Назаренко І.В. 251-60-18 АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ 09 квітня 2020 р. Київ № 17-рк Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України, розглянувши подання Департаменту досліджень І розслідувань з ринків паливно-енергетичного | комплексу та житлово-комунального господарства від 08 квітня 2020 року № 128-01/162-П, ВСТАНОВИВ: 1. ПРЕДМЕТ РЕКОМЕНДАЦІЙ (1) Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) надає рекомендації у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції. (2) У зв'язку із соціальною важливістю питань проведення публічних закупівель, пріоритетністю досліджень Комітету щодо ринків торгівлі високооктановими бензинами, дизельним паливом, мазутом та скрапленим газом Комітетом у межах повноважень проведена відповідна робота для встановлення дійсних обставин, що створюють умови для можливої неефективної конкуренції при здійсненні публічних закупівель, та встановлено таке. 2. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ КВАЛІФІКУЄТЬСЯ (3) Відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема: формування та реалізацію економічного, 2 соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, державних та публічних закупівель тощо. (4) Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про публічні закупівлі), Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. (5) Основними завданнями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель. (6) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: -узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до Його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України; - розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; - здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; - проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня; - здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; - узагальнює практику здійснення закупівель, у тому числі міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупівель; - надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; - надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; - здійснює співробітництво з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель. Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону про публічні закупівлі, Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, а також нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері закупівель. 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ВИСОКООКТАНОВИХ БЕНЗИНІВ, ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА, МАЗУТУ ТА СКРАПЛЕНОГО ГАЗУ (7) Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом про публічні закупівлі. 3 (8) Частиною четвертою статті 36 Закону про публічні закупівлі передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. (9) При цьому частиною сьомою статті 2 Закону про публічні закупівлі забороняєтьсяпридбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. (10) Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. (11) Тендерна документація є ключовим документом, який готує замовник під час проведення процедури закупівлі. Основні вимоги щодо змісту та складу тендерної документації визначено частиною другою статті 22 Закону про публічні закупівлі, відповідно до якої тендерна документація повинна містити, зокрема: - інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предметазакупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент», Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; - опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). (12) Отже, однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприятиме високому рівню конкуренції на ринках торгівлі високооктановими бензинами, дизельним паливом, мазутом та скрапленим газом, а положення тендерної документації захищатимуть інтереси 9 замовників |та постачальників. 4. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ (13) Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема, обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону 4 про публічні закупівлі, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом, та інформацію, яку формує замовник шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель, і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. (14) Відповідно до частини другої статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. (15) Частиною третьою статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник не встановлює кваліфікаційних критеріїв та не визначає переліку документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання тарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування. (16) Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону про публічні закупівлі документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. (17) При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. (18) Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказує в тендерній документації інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. (19) Разом із тим, згідно з частиною третьою статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону про публічні закупівлі). (20) Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону про публічні закупівлі, та з дотриманням законодавства в цілому. (21) Проте вільне та досить широке трактування і застосування замовниками встановлених Законом про публічні закупівлі та Примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, у тому числі виходячи зі специфіки закупівлі нафти і нафтопродуктів саме як товару, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації щодо закупівлі нафтопродуктів та пального. 5 (22) Про це свідчить велика кількість скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, поданих до Комітету як до органу оскарження. Так, у 2019 році до Комітету надійшло 265 скарг щодо дій замовників за предметом закупівлі «Нафта і дистиляти», а за 2020 рік (на 11.03.2020) - 95 скарг. (23) Як видно зі статистичних даних, лише за два з половиною місяці 2020 року кількість скарг щодо дій замовників під час проведення процедур публічної закупівлі нафти та дистилятів становить 35 Уо загальної кількості таких скарг за весь 2019 рік. (24) Нижче наводимо інформацію про рішення та дії замовників щодо включення до тендерної документації вимог до учасників відкритих торгів за кодом класифікації ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти, які оскаржуються найчастіше. (25) Так, замовники вимагають від учасників мати розгалужену мережу саме власних або орендованих АЗС за місцезнаходженням замовника, при цьому встановлюючи також певну мінімальну кількість таких власних або орендованих АЗС, та підтвердити цю інформацію відповідними витягами про право власності або договорами оренди (рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 13.05.2019 № 5861, від 21.10.2019 № 15085, від 28.01.2020 № 1638). (26) Також замовники вимагають наявності саме власного або орендованого складу пально-мастильних матеріалів в області, в якій розміщуються об'єкти замовника, з підтвердженням цієї інформації відповідним витягом про право власності або договорами оренди. (27) Похідною таких вимог є обов'язок забезпечення адрес базувань АЗС певної кількості, наприклад, не менше 60 %(або не менше 13 базувань) заправкою пальним на власних або орендованих АЗС учасника (рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 03.10.2019 Мо 14175). (28) Разом із тим поставку замовнику нафтопродуктів суб'єкти господарювання можуть здійснювати з використанням карток, талонів тощо на пальне. У таких випадках продавець нафтопродуктів має право залучати необхідну кількість третіх осіб - підприємств, які мають відповідні права на експлуатацію АЗС (необхідних площ АЗС) і на виконання договірних відносин із продавцем забезпечують фактичну передачу(видачу) товару покупцю при пред'явленні останнім картки на пальне. Відтак продаж нафтопродуктів із використанням карток, талонів тощо на пальне не передбачає наявності в продавця розгалуженої мережі саме власних або орендованих АЗС, а здійснюється через партнерські АЗС. Тобто, відпуск нафтопродуктів із використанням карток, талонів тощо, емітентом яких є потенційний учасник, не впливає на якість нафтопродуктів, а також на можливість та якість обслуговування на АЗС. (29) Отже, вимога тендерної документації щодо наявності в учасника саме власної або орендованої матеріально-технічної бази (АЗС, пально-мастильних складів тощо) звужує коло потенційних учасників аукціону та призводить до усунення з ринку тих суб'єктів господарювання, які можуть надавати відповідні послуги із залученням партнерської матеріально-технічної бази. (30) Замовники в тендерній документації визначають собі право на відхилення (а також можливість не застосовувати це право) у випадку, якщо за результатами аукціону ціна за одиницю товару, що є предметом закупівлі, буде нижче ринкової більш ніж на 10 % (відповідно до даних, наведених у довідці ДП «Держзовнішінформ», які учасники також мають надати у складі пропозиції). (31) Зазначене суперечить вимогам Закону про публічні закупівлі, а саме статті 30 цього Закону; а також надає замовнику дискримінаційне право за одних і тих самих підстав застосовувати або не застосовувати таку підставу для відхилення 6 пропозиції учасника (з чим також стикався Орган оскарження під час розгляду скарг вже на результати торгів, в яких своєчасно не була оскаржена така дискримінаційна умова тендерної документації). (32) Замовники визначають у тендерній документації вимоги щодо відстані розташування АЗС потенційних учасників, на яких буде здійснюватися заправка автотранспорту замовника, наприклад, не більше 7 км, або не більше 1 км тощо без належного обгрунтування таких умов (рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25.01.2019 № 807, від 21.10.2019 № 15085). (33) Як встановлено під час розгляду скарг, зазвичай у межах визначеної території наявні АЗС, як правило, одного власника та/або афілійованих із ним суб'єктів господарювання. Зазначене призводить до звуження кола потенційних учасників торгів, відтак встановлення замовником наведених вище умов тендерної документації без належного обгрунтування порушує один із принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону про закупівлі, а саме недискримінацію учасників. Отже, визначені в тендерній документації вимоги до розташування АЗС потенційних учасників мають, як і відповідати обгрунтованим потребам Замовника, так і забезпечувати можливість конкуренції між учасниками під час проведення процедури закупівель. (34) Замовники вимагають наявності в учасників торгів ліцензій на право здійснення господарської діяльності саме із роздрібної торгівлі пальним (рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 18.10.2019 № 15022). (35) Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним передбачає продаж або відпуск пального з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки. (36) Оскільки продаж нафтопродуктів із використанням карток, талонів тощо на пальне не передбачає наявності в продавця розгалуженої мережі саме власних або орендованих АЗС, у таких суб'єктів господарювання відсутні ліцензії на здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним. При цьому відпуск нафтопродуктів здійснюється через партнерські АЗС інших суб'єктів господарювання, які мають відповідні ліцензії на роздрібну торгівлю пальним. (37) Відтак вимога в тендерній документації щодо наявності саме в учасника ліцензій на право здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним обмежує право взяти участь в торгах інших суб'єктів господарювання, зокрема тим, які мають в наявності ліцензії на оптову торгівлю пальним. (38) Замовники визначають предмет закупівлі відповідно до марки конкретного виробника пального без можливості запропонувати еквівалент продукції. (39) При цьому така вимога прямо суперечить вимогам Закону про публічні закупівлі, а також призводить до звуження кола потенційних учасників, які можуть запропонувати еквівалент на пальне не гіршої якості. (40) Замовники встановлюють дискримінаційні обмеження на порядок повернення забезпечень виконання договору, наприклад, передбачають, що замовник повертає забезпечення виконання договору Постачальнику після повного виконання ним умов договору у строк 5 банківських днів із дати проведення остаточних розрахунків за поставлений товар. 7 (41) При цьому замовники не визначають порядку та строків проведення таких розрахунків, що ставить суб'єктів господарювання в пряму залежність від бажання замовника оперативно повертати таким суб'єктам господарювання це забезпечення. (42) Отже, як свідчить наведене вище, право замовників самостійно встановлювати вимоги до учасників у частині, зокрема, що передбачена статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказувати в тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям під час закупівлі на ринках торгівлі високооктановими бензинами, дизельним паливом, мазутом та скрапленим газом за класифікацією ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти, самостійно визначати перелік інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію за вказаним кодом класифікації, призводить до порушення норм частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону про публічні закупівлі, якими передбачено недискримінацію учасників, передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також порушуються принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачених статтею 3 Закону про публічні закупівлі. (43) Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, - це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінація учасників. Тобто, замовник встановлює такі вимоги до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об'єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. (44) Включаючи до тендерної 0 документації дискримінаційні 4 умови, замовник необгрунтовано звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним суб'єктам господарювання, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурсі. (45) Комітет, виконуючи функції органу оскарження та приймаючи рішення за результатами розгляду скарг, встановлює порушення у вигляді встановлення в тендерній документації дискримінаційних та надмірних вимог, які не впливають на якість товару, не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками під час проведення процедури закупівель. (46) Враховуючи наведене, зазначені вище приклади надмірності вимог, що висувають замовники в тендерній документації, порушують основні принципи здійснення закупівель, визначені статтею 3 Закону про публічні закупівлі (добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. (46) Крім того, замовники не використовують інформацію з відкритих джерел, доступ до яких є вільним, нормативні документи уряду, механізми забезпечення виконання договірних зобов'язань, а також гарантії щодо участі у процедурах закупівель, які дають змогу здійснити належний кваліфікаційний відбір учасників (переможця) та забезпечити належне виконання умов договору. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ 8 (47) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. (48) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки Й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції. (49) Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону про публічні закупівлі до основних функцій Уповноваженого органу (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) належить, зокрема, розроблення та затвердження примірної тендерної документації. (50) Отже, розробка та прийняття нормативно-правових актів, які матимуть зобов'язальний характер для всіх замовників закупівель за кодом класифікації ДК 021:2015-09130000-9- Нафта і дистиляти, сприятиме комплексному вирішенню проблемних питань, зазначених у розділі 4 цих рекомендацій. Враховуючи викладене, з метою здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють, керуючись частиною першою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України надає Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України такі обов'язкові для розгляду РЕКОМЕНДАЦІЇ: З метою формування конкурентного середовища на ринку торгівлі високооктановими бензинами, дизельним паливом, мазутом та скрапленим газом під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення в тендерній документації вимог до учасників процедур закупівель за кодом класифікації ДК 021:2015-09130000-9-Нафта і дистиляти (зокрема, але не виключно, шляхом розробки методичних рекомендацій методологічних роз'яснень та/або внесення змін до Примірної тендерної документації). Рекомендації Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Голова Комітету Ю. ТЕРЕНТЬЄВ --- Документ: e2b3cb81-3ebf-4b0b-aac1-ecd780252db6.pdf --- АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, тел. (044)251-62-62, факс (044)520-03-25 E-mail: sig@amcu.gov.ua Web: http://www.amcu.gov.ua Код ЄДРПОУ 00032767 17,04 2020 № 128-29/01-5723 Ha ___________ № __________ від___________ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Про надсилання рекомендацій Направляємо копію обов'язкових для згляду рекомендацій Антимонопольного комітету України від 05.03.2020 № 5 -рк щодо усунення передумов, що сприяють виникненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Про результати розгляду цих рекомендацій просимо повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів 3 дня їх отримання. Додаток: копія обов'язкових для розгляду реком ндацій від 05.03.2020 № 5-рк,на 11 арк., в 1 прим. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України О. НЕЧИТАЙЛО АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТНТ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ 05 березня 2020 р. Київ № 5-рк Міністерстфо розвитку економіки, торгівлі та більського господарства України Про здійспення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкургнції Антимонопольний | комітет | України, | розглянувши | подання | державного уповноваженого Антимонопольного комітету України О. Нечитайло від 04 березня 2020 року № 13-01/173-117-зв, ВСТАНОВИВ: 1 ПРЕДМЕТ РЕКОМЕНДАЦІЙ (1) Рекомендації надаються Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет) у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері формування та реалізації конкурентирі політики, сприяння розвитку конкуренції щодо здійснення заходів, спрямованих ва рдзвиток конкуренції. (2) У зв'язку із соціальною важливістю питань проведення публічних закупівель на ринку послуг з розподілу електричної енергії, пріоритетністю досліджень Комітету щодо ринку електричної енергії, Комітетом у межах повирважень проведена відповідна робота для встановлення дійспих обставин, що стйорюють умови для можливої неефективної конкуренції на ринках електричної ен ргії при здійсненні публічних закупівель, та встановлено таке. 2. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИ КВАЛІФІКУЄТЬСЯ (3) Відповідно до Положення про Міністерство розвитку сЖономіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство розвитку є іономіки, торгівлі та сільського господарства України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від11 вересня 2019 року № 838, Міністерство розвитку екдноміки, торгівлі та сільського 2 господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема: формування та реалізацію економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику) державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології |та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно- приватного партнерства, інтелектуальної власності) інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, державних та публічних зі упівель тощо. (4) Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про публічні закупівлі), Уповидважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. (5) Основними завданнями Міністерства розвитку еконфміки, торгівлі та сільського господарства України є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державних та лублічних закупівель. (6) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: - узагальнює практику застосування законодавства з Цитань, що належать до його компетенції; розробляє прошозиції щодо вдосконалення закоподавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в уртановленому порядку вносять їх на розгляд Кабінету Міністрів України; - розробляє проекти закопів та інших нормативно-правов актів з питань, що палежать до його компетенції; - здійснює нормативно-правово регулювання питань, |що належать до компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; - проводить аналіз стану конкурентоспроможності наці ональної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня; - здійснює о нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; - узагальнює практику здійснення закупівель, у тому числі міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупінель; - надає роз'яснення щодо застосування законодавства у с ері державних закупівель; - надає узагальнепі відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; - здійснює співробітництво з державними органами тр громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель. (7) Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону про публічні закупівлі, Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державпу політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим оном, а також нормативно- правове забезпечення державного регулювання у сфері Закупівель. 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЦЕДУРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ПОСЛУГ З ПОСТАЧАНЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ (8) З 13 квітня 2017 року правові засади особливостей здійспення закупівлі постачання електричної енергії визначаються Законом України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIIІ. (9) Закон України «Про ринок електричної енергії» вивначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електри ої енергії, регулює відносини, 3 пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, кудівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної снергії споживачам з урахуванням інтересів споживачін, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та інімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. (10) Водночас частиною першою статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії», якою встановлені принцяпи функціонування ринку електричної енергії, передбачено, що ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмежешнями, устанодленими цим Законом. (11) З прийняттям Закону України «Про ринок електричної днергії» відбулись істотні зміни у системі взаємовідносин між споживачами та постачальниками електричної енергії. (12) Отже, відповідто до Закону України «Про ринок елекуричної енергії», починаючи з 01.07.2019, купівля-продаж електричної енергії може відбуватися на різних сегментах ринку електричної енергії, зокрема: - двосторовні договори, що укладаються між учасниками ринку у довільній формі для купівлі-продажу електричної енергії поза організованими сегментами ринку, - ринок «на добу паперед», на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну добу; - внутрішньодобовий ринох, на якому купівля-продаж е ектричної енергії здійснюється безперервно впродовж доби фізичного постачання електричної енергії; - балансуючий ринок, організацію якого здійснюб оператор системи передачі електричної енергії з метою балансування в реальном часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту є. ктричної енергії; - ринок допоміжних послуг, необхідний оператору сиртеми передачі для придбання допоміжних послуг для забезпечення надійної роботи о "єднаної енергетичної системи України та належної якості електроенергії; - роздрібний ринок, що функціонує для задоволення п! еб споживачів в електричній снергії та пов'язаних з цим послуг. (13) Відповідно до Закону України «Про ринок електричної рнергії» через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності відбувається відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії в існукучих вертикально-інтегрованих енергопостачальних компаніях. Тобто, один і той самий (суб'єкт господарювання не має права одночасно здійсніовати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії. Розподіл електричної енергії здійснюється операторами систем розподілу (суб'єкти природних монополій), а постачання електричної енергії споживачам -- окромі від операторів систем розподілу юридичні особи - електроростачальники, що обираються споживачами. (14) Право здійснювати діяльність 3 постачання електр ої енергії мають тільки ті компанії, які отримали відповідні ліцензії. Діяльність з розподілу також підлягає ліцеизуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричшої енергії на недискримінаційних засадах. При цьому він керується Законом України «Про ринок електричнрі енергії», кодексом систем розподілу та іншими нормативно-правозими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. (15) Відповідно до статті 56 Закону України «Про рино електричної енергії», умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електролостачальника і споживача 4 визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаютьс - найменування та місцезнаходження слектропостаральника; - перелік послуг, що надаються електропостачальником; - ціна електричної енергії та послуг, що надаються; - показники якості електропостачання, зокрема яко ті електричної енергії; - види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником; - умови та порядок відшкодування (комиенсац ї), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показнифів якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірногф рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахупка; - порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з техвічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії; - порядок організації комерційного обліку електр чної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії; - порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи інідіювання процедур вирішення спорів; - строк дії договору, умови припинення, проло гації та розірвання договору, зокрема | в односторонньому | порядку оживачем | у | разі 48 зміни електропостачальника, а також умови достроцового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (птпрафу) за дострокове розірвання договору; - зобов'язання електропостачальника щодо надашня споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках); - права та обов'язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов'язань та у разі тимчасовогр зупинення постачання. (16) До укладення договору постачання електричної енфргії електропостачальник має надати споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунка і здійснення розраунків. (17) Загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача. (18) Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну ел опостачальника. Крім того, договір не може містити положень, що накладають дод ткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору. (19) У свою чергу, правові та економічні засади здійснешня закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечения потреб держави та терит ріальної громади установлені Законом про публічні закупівлі. (20) Частиною четвертою статті 36 Закону про публічні Вакупівлі передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю: умови догрвору про закупівлю не повинні 5 відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за резульчатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівді або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. (21) При цьому частиною сьомою статті 2 Закону про пу лічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведенни процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Закфном. (22) Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизоваНих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права а/або суміжних прав. (23) Тендерна документація є ключовим документом, я готує замовник під час проведення процедури закупівлі. Основні вимоги щодо змісту та складу тендерної документації визначено частиною другою статті 22 Зркону про публічні закупівлі, відповідно до якої тендерна документація повинна містити, зокрема: - інформацію про необхідні технічні, якісні та кіль сні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, крослення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис ркласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не пфвинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, ко струкцію або тип предмета закупівлі, джерело Його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обгрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики | предмета закупівлі повиниі передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; - опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). (24) Отже, однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприятиме високому рівню конкуренції на ринках електричної енергії, а положення тендерної документації захищатимуть інтереси замовників та постачальників. 4. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРЕДМЕТА, який дДдослІДЖУЄТЬСЯ (25) Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті| торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема, обов'язкову інформацікі, визначену статтею 22 Закону про публічні закупівлі, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом, та інфррмацію, яку формує замовник шляхом заповнення окремих полів електронних форм е. ктронної системи закупівель, 6 додатки, що завантажуються до електронної системи з купівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендернфі документації визначається замовником. (26) Відповідно до частини другої статті 16 Закону про публічні закупівлі замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: - наявність обладнання та матеріально-технічної (бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - паявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. (27) Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону про публінні закупівлі документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичяик, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. (28) При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-цідприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замрвником. (29) Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказує в тендерній документації інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. (30) Разом із тим, згідно з частиною третьою статті 22 Закону про публічні закупівлі, тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону про публічні закупівлі). (31) Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону про публічні закупівлі, та з дотриманням законодавства в цілому. (32) Проте вільне та досить широке трактування і застосування замовниками встановлених Законом про публічні закупівлі та Примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників всрановленим критеріям, у тому числі виходячи із специфіки закупівлі саме електричної енергії як товару, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації щодо закупівлі електричної енергії. (33) Про це свідчить велика кількість скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, поданих до Комітету як до органу оскарження. Так, у 2019 році до Комітету надійшло 214 скарг щодо дій замовників під час проведення процедур публічної закупівлі електричної енергії, а за січень 2020 року - 118 скарг. (34) Нижче наводимо інформацію про рішення та дії з овників щодо включення до тендерної документації вимог до учасників відкритих торгів за кодом класифікації ДК 021:2015:0931 0000-5 - Електрична епергія, які оскафжуються найчастіше. (35) Встановлення Замовником - вимоги щодо «постанання електричної енергії постачальником універсальних послуг» є найчасріше оскаржуваним (зокрема, рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.07.2019 № 9871, від 08. 08.2019 № 10847, від 05.12.2019 № 18032, від 21.12.2019 № 19084). 7 (36) При цьому, згідно з даними Публічного модуля ані ітики Бієрз://6і,рголопо. ого, рекомендованого до використання листом Мінекономрозвитку від 25.04.2019 № 3305-04/17934-03, сукупна кількість закупівель за кодом к асифікації ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія становила понад 34 тисяч одиниць у 2019 році, при цьому 23 % проведено за процедурою відкритих торців. Разом із тим здійснення конкурентного відбору переможця торгів дозволило віді овідним замовникам досягти середньої економії в розмірі 23,59 %. (37) Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник упіверсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальних, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної дослуги. Універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим епобутовим споживачам, що гарантує Їхні права бути забезпеченими електричною фнергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій т риторії України. (38) Відповідпо до частини другої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» межі території здійснення діяльності постачальника універсальних послуг визначаються в умовах конкурсу. У межах території (здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається вдійспення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг. (39) Враховуючи викладеші положення законодавства, взяти участь у Процедурі закупівлі може лише постачальник універсальних послуг, що здійснює діяльність на території місцезнаходження об'єктів електроспоживання Замовника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання. (40) Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цьогр Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної шослуги, (41) Універсальна послуга - постачання електричної фнергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права буци забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відпфвідно до цього Закону, на всій території України. (42) Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від ровміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєдне і до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону. (43) Разом із тим купівля електроенергії у постачальника іверсальних послуг відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» є правом споживача, у тому числі замовника, у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а не його обов'язком, (44) Отже, встановлення В тендерній документації в настині дотримання принципів здійснення закупівель, зокрема, таких як недискримінація учасників, добросовісна конкуренція серед учасників, вимога про «пфстачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, не відповідає| вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». 8 (45) Встановлення Змовником вимоги ідодо надання гарантійного листа про те, що скаржник не набував статусу «Дефолтного» або «Переддефолтного». (46) Відповідно до пункту 1.7.2 «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року Ме 307 у редакції посранови НКРЕКГІ від 24 червня 2019 року М» 1168 (далі - Правила ринку), У разі набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний» Адміністратор розрахунків на період|їснування такого статусу: 1) надсилає учаснику рияку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний»; 2) публікує на офіційному веб-сайті Адміністратора озрахунків повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтн й» із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) призупиняє реєстрацію ДД щодо продажу електричної енергії учасником ринку; 4) кожного дня (о 18:00) скасовує реєстрацію ДД щодо продажу електричної енергії на післязавтра; 5) використовує фішансові гарантії, ідо надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП; 6) установлює нульовий максимальний обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; 7) якщо учасник ринку також виступає в якості електфопостачальника, після набуття ним статусу «Переддефолтний» кожного банківського дня (о 12:00) направляє до уповноважених банків довідку, що містить ін ормацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична соба - підприємець), розмір простроченої електропостачальником оплати вартос і його небалансів електричної епергії. (47) Отже, чинним нормативно-правовими актами, що ді у сфері енергетики, а саме «Правилами ринку», передбачено обов'язок Адміністратора розрахунків публікувати на офіційному вебсайті інформацію щодо учасників, які набули статусу «Переддефолтний». (48) Отже, замовник може безперешкодно перевірити, чи не набув учасник відкритих торгів такого статусу за допомогою даних з відкритих джерел (офіційний вебпортаї Адміністратора розрахунків), а отже, встановлення в ендерній документації вимог, щодо надання гарантійного листа про те, що скаржник не набував статусу «Дефолтного» або «Переддефолтного» може бути додатковим бар'єром для учасників відкритих торгів, а також давати необгрунтовані підстави для Замовника щодо недопуску пропозиції певного учасника до оцінки. (49) Крім того, Замовник вимагає від учасників надавати інформацію та документи від ОСР з інформацією про кількість споживачів, яких він обслуговує на території відповідного ОСР протягом зазначеного Замовником обмеженого періоду часу (рішення від 20.02.2020 № 3290). (50) Проте, якщо учасних звернеться до всіх операторів сидгеми розподілу, до мереж яких учасник приєднаний, з інформацією про кількість споживачів, яких він обслуговує на території відповідного ОСР, оператору системи р зподілу необхідний час для 9 опрацювання такого запиту. Тобто, для отримання нербхідної інформації учаснику може знадобитися тривалий проміжок часу, враховуючи те, що відповідно до укладеного договору ОСР не зобов'язаний надавати такі Довідки взагалі, (51) При цьому вказану інформацію потрібно отримати саме від ОСР. При цьому ОСР, незважаючи на відокремлення (плропїіля) діяльності | з розподілу від діяльності 3 постачання, як передбачено Законом України «Про ринак електричної енергії», все ще можуть бути пов'язані відносинами контролю із фуб'єктами (Постачальниками універсальних послуг), які здійснюють діяльність па ринку електричної снергії та є ковкурентами по відношенню до учасників відкритих трргів. У такому випадку ОСР; які пов'язані з конкретними постачальниками, можуть; створювати бар'єри під час надання вказаної довідки. (52) Отже, як свідчить наведене вище, право замовникін самостійно встановлювати вимоги до учасників у частині, зокрема, що передбачена статтею 16 Закону про публічні закупівлі, та вказувати в тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям під час закупівлі електричної енергії за класифікацією ДК 021:2015:0931 0000-5 - Електрична енергія, самостійно визначати перелік інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію за вказаним кодом класифікації, призводить до порушення|вимог частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону про публічні Ізакупівлі, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтфреси скаржвиків, пов'язані з їх участю у процедурі закупівлі, принципи відкритості а прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачених статтею 3 Закону про публічні вакупівлі. (53) Головна ознака умов тендерної документації, за Якою їх можна віднести до дискримінаційних, - це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінація учасників. Торто, замовник встановлює такі вимоги до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об'єктивно необхідними для успішного виконання догрвору про закупівлю. Шляхом включення до тендерної документації 0 дискримінаційних | умов замовник необгрунтовано звужує коло потенційних учасникін закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умфви договору, брати участь у конкурсі. (54) Отже, на думку Комітету, під час виконання функцій органу оскарження та прийняття рішень за результатами розгляду скарг встановлюються порушення у вигляді встановлення в тендерній документації дискримінаційних та надмірних вимог, які не впливають на якість товару, не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками під час проведення процедури закупівель. (55) Крім цього, серед найбільш оскаржуваних вимог те дерної документації під час закупівлі електричної енергії є також вимоги, які прямо не передбачені законодавством у сфері публічних закупівель та законодавством у сфері електроенергетики, та які разом із тим включені замовником до тендерної документації та можуть призводити до відхилення пропозицій учасників, зокрема: - вимоги шодо юформлення та підписання тендерної пропозиції (накладення електронного цифрового підпису на кожний завантажений документ, завірення кожного документа підписом та печаткою, завантаження кожпого документа окремим файлом, застосування терміна «енергія електрична») замість «електрична енергія» тощо); 10 вимоги щодо надання гарантійних листів, довідок та інших документів, які мають містити інформацію та твердження, що не створюютн додаткової ціниості тендерній пропозиції із зазначенням інформації, яка не є (наприклад, надання листа-згоди з підставами відхилення, вказаними в тендерній документації, зазначення в технічній специфікації твердження, згідно з якими «у випадку, якщо оператор системи розподілу позбавляється ліцензії, припиняється тощо, для забезпечення виконання цього договору сторони зобов'язуються укласти договір з його правонаступником, або іншим суб'єктом, який матиме ліцензію на надання послуг з розподілу електричної енергії на відповідній території» тощо); - некоректні приклади характеристик предмета закупівлі та діяльності з її постачання на кшталт «повинен відповідати», у той час коли правильно було б зазначити «відповідає». (56) Враховуючи наведене, зазначені вище приклади надмірності вимог, що висувають замовники в тендерній документації, та помилки учасників у пропозиціях, наявність яких ускладнює та порушує основні принципи здійснення закупівель, визначені статтею 3 Закону про публічні закупівлі (добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна скономія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій). (57) Крім того, замовники та учасники не використовують інформацію з відкритих джерел, доступ до яких є вільним, нормативні документи уряду, механізми забезпечення виконання договірних зобов'язань, а також гаранті щодо участі у процедурах закупівель, які дадуть змогу здійснити належний кваліфікаційний відбір учасників (переможця) та забезпечити належне виконання умов договору. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЙ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (58) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. (59) Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, органи влади зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підпримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю лася законодавства про захист економічної конкуренції. (60) Згідно з пунктом 11 статті 8 Закону Про публічні закупівлі до основних функцій Уповноваженого органу (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) належить, зокрема, розпоблення та затвердження примірної тендерної документації. (61) Отже, розробка та прийняття нормативно-правових актів, які матимуть зобов'язальний характер для всіх замовників закупівель електричної енфргії, сприятиме комплексному вирішенню питань, зазначених у розділі 4 цих рекомендацій. Враховуючи викладене, з метою здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та умов, що їм сприяють, керуючись частиною першою стітті 7 Закону України «Про 11 Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комідет України надає Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України такі обов'язкові для розгляду РЕКОМЕНДАЦІЇ: З метою формування конкурентного середовища на ринку постачання електричної енергії під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення в тендерній документації вимог до учасників процедур закупівель електричної енергії за кодом класифікації ДК 021:2013:0931 0000-5 - Електрична енергія (зокрема, але не викліочно, шляхом розробки методичних рекомендацій / методологічних роз'яснепь та/або внесення змін до Примірної тендерної докумептації), Рекомепдації Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України протягом 30 днів з дня їх отримання. Голова Комітету Ю. ТЕРЕНТЬЄВ

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "БОРИСПІЛЬ" <b> Тема розширена:</b> Переможець <b>Суть питання:</b> Що є моментом визначення переможця в переговорній процедурі: проведені переговори чи оприлюднене повідомлення про намір укласти договір? <b> Номер відповіді:</b> 1258/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до частин четвертої і п’ятої статті 40 за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов’язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення. З огляду на зазначене, учасник є переможцем у переговорній процедурі закупівлі після того, як замовник прийняв рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю, яке має бути обов"язково оприлюднене шляхом розміщення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю в електронній системі закупівель у встановлений Законом строк.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД "Ювілейний" РМР <b> Тема розширена:</b> Ненадання копії стату <b>Суть питання:</b> Учасник не надав копії статуту, хоча це було прописано в тендерній документації замовника. Чи діє механізм 24 години на підгрузку даного документа? <b> Номер відповіді:</b> 1256/2020

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД "Ювілейний" РМР <b> Тема розширена:</b> Проведення переговорної процедури зг.ст.40 <b>Суть питання:</b> Відкриті торги на кап.ремонт приміщення було проведено до 19.04.2020р. Зараз виникає потреба у необхідності проведення додаткових будівельних робіт.Чи можна провести переговорну процедуру по ст.40 по новому закону? <b> Номер відповіді:</b> 1257/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Красилівська міська рада Хмельницької області <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення авансового звіту про відшкодування коштів за товари, послуги <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи необхідно звітувати за кошти, згідно авансового звіту, щодо відшкодування витрат за куплені товари, матеріали чи послуги на електроному майданчику. Якщо так, то яким чином та який документ потрібно публікувати в системі (авансовий звіт чи реєстр авансових звітів)? <b> Номер відповіді:</b> 1245/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель"

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області <b>Суть питання:</b> У зв'язкі із набранням нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" щодо обов'язкового оприлюднення звіту про договір про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель, прошу роз'яснити чи є необхідність в оприлюдненні додаткових угод до договорів, укладених до 19.04.2020 року і не оприлюднених в електронній системі закупівель через відсутність такого обов'язку (договори на суму до 50 тисяч гривень). <b> Номер відповіді:</b> 1246/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.