Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1203/2020
27.05.2020
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 1203/2020: Суть питання: Чи потрібно закладу вищої освіти, що є виконавцем науково-технічної роботи за результатами конкурсного відбору (згідно зі статтею 58 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та Порядком, затвердженим постановою КМУ від 12.09.2018 № 739), проводити спрощену закупівлю для залучення субвиконавця, інформацію про якого було зазначено в заявці на конкурс та включено до договору на виконання науково-технічної роботи? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" не поширюється на послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (пункт 7 частини п'ятої статті 3 Закону). 2. Якщо договором на виконання науково технічної роботи передбачено залучення визначених договором субвиконавців, то такий договір має виконуватись належним чином відповідно до його умов. (стаття 629, стаття 525, стаття 526 Цивільного Кодексу України) 3. Якщо субвиконавці за вказаним договором не визначені, виконавець такого договору, у разі якщо є замовником у розумінні Закону, у випадку необхідності закупівлі товарів, робіт або послуг здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону. 4. Питання договірних відносин регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, а саме статтями 892, 893.
Планування закупівель
Консультація № 1203/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1203/2020
Суть питання: Чи потрібно закладу вищої освіти, що є виконавцем науково-технічної роботи за результатами конкурсного відбору (згідно зі статтею 58 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та Порядком, затвердженим постановою КМУ від 12.09.2018 № 739), проводити спрощену закупівлю для залучення субвиконавця, інформацію про якого було зазначено в заявці на конкурс та включено до договору на виконання науково-технічної роботи?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" не поширюється на послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (пункт 7 частини п'ятої статті 3 Закону).
2. Якщо договором на виконання науково технічної роботи передбачено залучення визначених договором субвиконавців, то такий договір має виконуватись належним чином відповідно до його умов. (стаття 629, стаття 525, стаття 526 Цивільного Кодексу України)
3. Якщо субвиконавці за вказаним договором не визначені, виконавець такого договору, у разі якщо є замовником у розумінні Закону, у випадку необхідності закупівлі товарів, робіт або послуг здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону.
4. Питання договірних відносин регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, а саме статтями 892, 893.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний університет "Львівська політехніка"
<b>
Тема розширена:</b> Порядок залучення субвиконавця (співвиконавця)
<b>Суть питання:</b> Заклад вищої освіти, який є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» визначено переможцем конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт (далі – Конкурс), проведеного в порядку передбаченому статтею 58 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739 «Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету» (далі – Порядок).
Під час участі у відповідному конкурсі, закладом вищої освіти, подавалась заявка на участь у конкурсі, яка відповідно до пункту 15 Порядку містила інформацію про залучення закладом вищої освіти до виконання науково технічної роботи субвиконавця , - ТзОВ_1, (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, матеріально-технічну базу, досвід співвиконавця) відповідне обгрунтування необхідності залучення, зміст та обсяг робіт субвиконавця.
За результатами конкурсу, між замовником конкурсу та закладом вищої освіти, як виконавцем укладено договір на виконання науково технічної роботи (далі – Договір), у якому, зокрема зазначено інформацію про субвиконавця ТзОВ_1, визначено зміст та обсяг робіт субвиконавця, та їх вартість – 172 тис. гривень. Оплату робіт субвиконавця має здійснити виконавець – заклад вищої освіти за рахунок коштів виділених замовником конкурсу.
На даному етапі, у закладу вищої освіти існує необхідність залучити субвиконавця ТзОВ_1. Просимо роз’яснити чи потрібно закладу вищої освіти проводити спрощену закупівлю для залучення субвиконавця ТзОВ_1? Оскільки за змістом норм Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля є по суті конкурентним відбором, а субвиконавець ТзОВ_1 вже визначений та погоджений згідно з умовами Конкурсу та Договору. Якщо спрощену закупівлю проводити не потрібно, то на якій підставі згідно Закону України «Про публічні закупівлі»?
Консультацію просимо надати в контексті редакції Закону України «Про публічні закупівлі» чинній на дату звернення та по суті, без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок, і як правило відсилають до редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року.
<b>
Номер відповіді:</b> 1203/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку, встановленому Законом, приймається замовником самостійно.
У свою чергу, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним кодексом України.
Так, статтею 892 ЦК України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Поряд з цим відповідно до статті 893 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором. Водночас частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Отже, у разі якщо договором на виконання науково технічної роботи передбачено залучення визначених договором субвиконавців, то такий договір має виконуватись належним чином відповідно до його умов.
В іншому випадку, у разі якщо субвиконавці за вказаним договором не визначені, виконавець такого договору, у разі якщо є замовником у розумінні Закону, у випадку необхідності закупівлі товарів, робіт або послуг здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Консультація
№ 1204/2020
27.05.2020
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 1204/2020: Суть питання: Чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо той закрив як конфіденційні документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям за ст. 16 Закону, зокрема аналогічні договори, а потім дозавантажив їх у відкритий доступ після розкриття пропозицій? Висновки/Відповідь: * Загальне: Закон України "Про публічні закупівлі" регулює здійснення закупівель. * Можливість внесення змін: Учасник може змінювати або відкликати пропозицію до закінчення кінцевого строку подання (ч. 1 ст. 26 Закону). Зміни враховуються, якщо отримані системою до закінчення строку (ч. 8 ст. 26 Закону). * Розкриття інформації: Під час розкриття пропозицій автоматично розкривається вся інформація, крім обґрунтовано визначеної як конфіденційна (ч. 2 ст. 28 Закону). * Інформація, що не може бути конфіденційною: Інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям згідно зі ст. 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону не може бути визначена як конфіденційна (абз. 2 ч. 2 ст. 28 Закону). * Обов'язок відхилення: Замовник відхиляє пропозицію, якщо учасник визначив конфіденційною інформацію, яка не може бути такою згідно з ч. 2 ст. 28 Закону (абз. 8 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону). * Відповідальність: За порушення вимог Закону та нормативно-правових актів уповноважені/посадові особи несуть відповідальність згідно із законами України (ч. 1 ст. 44 Закону). * Відміна тендеру: Замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути (ст. 32 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 1204/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1204/2020
Суть питання: Чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо той закрив як конфіденційні документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям за ст. 16 Закону, зокрема аналогічні договори, а потім дозавантажив їх у відкритий доступ після розкриття пропозицій?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фоп Гречківська Ірина Ростиславівнра
<b>
Тема розширена:</b> Конфіденційний статус документів
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи може замовник не відхиляти пропозицію учасника якщо учасник закрив документи що підтверджують кваліфікацію по статті 16 зокрема аналогічні договори. Замовник обрав цього переможця пояснюючи тим що у особистому кабінеті замовника не видно які документи конфіденційні, оскільки замовнику відкриті всі документи. Замовник звернув увагу після прийняття рішення про переможця закупівлі. Однак учасник дозавантажив ці документи у відритий доступ пояснюючи це тим що припустився помилки під час завантаження документів.
<b>
Номер відповіді:</b> 1204/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її
до закінчення кінцевого строку
її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані системою до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (частина восьма статті 26 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 28 Закону під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону.
Водночас абзацом другим частини другої статті 28 Закону визначено, що не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані.
Конфіденційною не може бути визначена інформація
про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що
підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону,
і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
У свою чергу, перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 31 Закону.
Так, відповідно до абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 31 Закону
замовник відхиляє тендерну пропозицію
із зазначенням аргументації в системі
у разі, якщо учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна
відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено, що замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Консультація
№ 1206/2020
27.05.2020
Планування закупівель
Суть питання: Чи може держпідприємство з відокремленими підрозділами без прав юр. особи проводити спрощені допорогові закупівлі (50 тис. грн - 200 тис. грн) окремо для кожного підрозділу, чи сумарно для всіх підрозділів? Висновки/Відповідь: * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458. * Додатково, питання консолідації потреб організації розглянуто у запиті 927/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e99fbcf4-2ac7-4765-9414-4ff8f4e05cb3&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1206/2020Огляд:
Суть питання: Чи може держпідприємство з відокремленими підрозділами без прав юр. особи проводити спрощені допорогові закупівлі (50 тис. грн - 200 тис. грн) окремо для кожного підрозділу, чи сумарно для всіх підрозділів?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство водних шляхів україни
<b>Суть питання:</b> Наше підприємство має вісім відокремлених підрозділів без прав юр.особи.Згідно чинного закону спрощені допорогові закупівлі можна проводити від 50 тис.грн та до 200тис.грн.Питання:Поясніть будь ласка ці допорогові закупівлі можна проводити по кожному відокремленному підрозділу у таких розмірах чи це стосується в цілому для всіх підрозділів/сумарно/
<b>
Номер відповіді:</b> 1206/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
, розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “
Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель
”.
При цьому питання щодо консолідації потреб організації розглянуто у запиті 927/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e99fbcf4-2ac7-4765-9414-4ff8f4e05cb3&lang=uk-UA
Консультація
№ 1207/2020
27.05.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1207/2020) щодо застосування спрощеної закупівлі: Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю експертних послуг з оцінки комунального майна, якщо сума договорів за відповідним кодом послуги перевищить 50 тис. грн.? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) регулює придбання товарів, робіт і послуг для потреб держави та територіальних громад. * Публічна закупівля – це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 25 частини першої статті 1 Закону). * Рекомендовано ознайомитися з запитом № 688/2020 щодо сфери застосування Закону та способів закупівлі: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA * Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель (частина десята статті 3 Закону), або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. * У разі, якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Інше
Консультація № 1207/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1207/2020) щодо застосування спрощеної закупівлі
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю експертних послуг з оцінки комунального майна, якщо сума договорів за відповідним кодом послуги перевищить 50 тис. грн.?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Застосування спрощеної закупівлі
<b>Суть питання:</b> Департамент проводить визначення вартості комунального майна для надання в оренду чи викуп.Для цього робиться конкурсний відбір експертів для проведення експертної оцінки комунального майна по визначеній адресі, згідно Положення "Про конкурсний відбір для проведення експертної оцінки комунального майна" затвердженого Рішенням міської ради. З переможцями укладається договір на здійснення незалежної оцінки.Чи потрібно здійснювати спрощену закупівлю , коли сума договорів по цьому коду послуги перевищить 50,00 тис?
<b>
Номер відповіді:</b> 1207/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону
публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником
товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Повідомляємо, що питання сфери застосування Закону та способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Консультація
№ 1208/2020
27.05.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 1208/2020 щодо можливості призначення уповноваженої особи з дипломом бакалавра Суть питання: Чи може працівник з дипломом бакалавра бути призначений уповноваженою особою? Висновки/Відповідь: 1. Інформація щодо освіти уповноваженої особи міститься в листі Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218. 2. З питання можливості призначення уповноваженою особою працівника з дипломом бакалавра рекомендовано звернутися до Міністерства освіти і науки України (МОН), оскільки, згідно з Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1208/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1208/2020 щодо можливості призначення уповноваженої особи з дипломом бакалавра
Суть питання:
Чи може працівник з дипломом бакалавра бути призначений уповноваженою особою?
Висновки/Відповідь:
1. Інформація щодо освіти уповноваженої особи міститься в листі Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218.
2. З питання можливості призначення уповноваженою особою працівника з дипломом бакалавра рекомендовано звернутися до Міністерства освіти і науки України (МОН), оскільки, згідно з Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти.
Суть питання:
Чи може працівник з дипломом бакалавра бути призначений уповноваженою особою?
Висновки/Відповідь:
1. Інформація щодо освіти уповноваженої особи міститься в листі Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218.
2. З питання можливості призначення уповноваженою особою працівника з дипломом бакалавра рекомендовано звернутися до Міністерства освіти і науки України (МОН), оскільки, згідно з Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 29
<b>
Тема розширена:</b> хто може бути уповноваженою особою
<b>Суть питання:</b> Чи можна призначити уповноваженою особою працівника з дипломом бакалавра ?
<b>
Номер відповіді:</b> 1208/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”
, який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№ 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до МОН.
Консультація
№ 1210/2020
27.05.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Суть питання: Чи може уповноважена особа мати незакінчену вищу освіту? Яка відповідальність за це? Висновки/Відповідь: Інформація щодо вимог до освіти уповноваженої особи міститься в листі Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1210/2020Огляд:
Суть питання: Чи може уповноважена особа мати незакінчену вищу освіту? Яка відповідальність за це?
Висновки/Відповідь:
Інформація щодо вимог до освіти уповноваженої особи міститься в листі Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Миколаївської сільської ради
<b>
Тема розширена:</b> Уповноважена особа
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи може уповноважена особа мати не повну вищу освіту (на даний час уповноважена особа її здобуває)? Якщо не може то яка відповідальність за це?
<b>
Номер відповіді:</b> 1210/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”
, який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.
Консультація
№ 1211/2020
27.05.2020
Інше
Суть питання: Замовник уклав договір на поточний ремонт систем опалення (ДК 021:2015 45330000-9) на суму 47 612,95 грн. Виникла потреба у додатковому ремонті за цим же ДК на суму 75 000,00 грн з тим самим підрядником. Питання, чи можна укласти додаткову угоду, чи проводити спрощену закупівлю? Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки №№ 688/2020, 366/2020 та 657/2020, а також у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", які розміщені за посиланнями: * https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Інше
Консультація № 1211/2020Огляд:
Суть питання:
Замовник уклав договір на поточний ремонт систем опалення (ДК 021:2015 45330000-9) на суму 47 612,95 грн. Виникла потреба у додатковому ремонті за цим же ДК на суму 75 000,00 грн з тим самим підрядником. Питання, чи можна укласти додаткову угоду, чи проводити спрощену закупівлю?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки №№ 688/2020, 366/2020 та 657/2020, а також у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", які розміщені за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП " Білопільська ЦРЛ"
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля робіт ( поточний ремонт систем опалення)
<b>Суть питання:</b> 8 травня 2020 р. ми уклали договір з Підрядником на ремонтні роботи ("Поточний ремонт систем опалення" Класифікація за ДК 021:2015 45330000-9 - Водопровідні та санітарно-технічні роботи )на суму 47`612.95 грн (з ПДВ) та оприлюднили на майданчику
Звіт про договір про закупівлю. Але у нас раптово виникла потреба у додатковому ремонті систем опалення по цьому ж ДК на суму 75 000,00грн .Яким чином нам провести закупівлю таких робіт з цим самим підрядником, так як він ще робить ремонт систем опалення згідно дог.від 08.05.20р.? Чи можна з ним заключити додоткову угоду чи тільки проводити все через "Спрощені закупівлі"?
<b>
Номер відповіді:</b> 1211/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться у запиті №№ 688/2020, 366/2020 та 657/2020, а також у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, що розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Консультація
№ 1212/2020
27.05.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
# Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1212/2020): Суть питання: Чи може посадова особа органу місцевого самоврядування (наприклад, начальник відділу) бути визначена уповноваженою особою з публічних закупівель відповідно до ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Уповноваженою особою може бути посадова (службова) особа замовника. Виключення становлять особи, перелічені в абзаці другому частини сьомої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), а саме посадові особи учасників. * Пункт 35 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає уповноважену особу як службову (посадову) чи іншу особу, яка є працівником замовника. * Абзац другий частини сьомої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає перелік осіб, які не можуть бути уповноваженими особами.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1212/2020Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1212/2020)
Суть питання: Чи може посадова особа органу місцевого самоврядування (наприклад, начальник відділу) бути визначена уповноваженою особою з публічних закупівель відповідно до ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Уповноваженою особою може бути посадова (службова) особа замовника. Виключення становлять особи, перелічені в абзаці другому частини сьомої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), а саме посадові особи учасників.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Криничанської селищної ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, прохаю надати роз'яснення щодо визначення уповноваженої особи в органі місцевого самоврядування.
Абзацом 2 п. 7 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі"(В редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 45, ст.289, ВВР, 2019, № 45, ст.289) (надалі-Закон) визначено, що не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
В свою чергу, п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що уповноважена особа (особи) це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Враховуючи вищевикладене, виникає питання, чи має право все ж таки посадова особа органу місцевого самоврядування (наприклад начальник відділу) бути згідно ст. 11 Закону визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель тобто бути уповноваженою особою? Заздалегідь дякую за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 1212/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Разом з тим згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами
посадові особи та представники учасників,
члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Отже, уповноваженою особою може бути посадова (службова) особа замовника, крім осіб, визначених у абзаці другому частини сьомої статті 11 Закону, а саме посадових осіб учасників.
Консультація
№ 1213/2020
27.05.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1213/2020 Суть питання: Чи потрібно планувати та звітувати про закупівлі на підставі авансових звітів, враховуючи роз'яснення Мінекономіки щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо сума не перевищує 50 тис. грн? Висновки/Відповідь: Вичерпна відповідь на питання щодо випадків оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06.
Планування закупівель
Консультація № 1213/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1213/2020
Суть питання: Чи потрібно планувати та звітувати про закупівлі на підставі авансових звітів, враховуючи роз'яснення Мінекономіки щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо сума не перевищує 50 тис. грн?
Висновки/Відповідь: Вичерпна відповідь на питання щодо випадків оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06.
Суть питання: Чи потрібно планувати та звітувати про закупівлі на підставі авансових звітів, враховуючи роз'яснення Мінекономіки щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо сума не перевищує 50 тис. грн?
Висновки/Відповідь: Вичерпна відповідь на питання щодо випадків оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДЗР
<b>Суть питання:</b> У листі МЕРТу від 05.05.20 № 3304-04/28729-06 сказано, що звіт оприлюднюється замовником у разі, якщо: замовником здійснено придбання товару, робіт або послуг, що підтверджується договором або будь-яким іншим документом (наприклад, видаткова або товарно-транспортна накладна, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо) на суму що не перевищує 50 тис.грн. Чи значить це, що потрібно планувати і звітувать по авансовим звітам?
<b>
Номер відповіді:</b> 1213/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, який містить вичерпну відповідь щодо випадків оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель.
Консультація
№ 1214/2020
27.05.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо антикорупційної програми в публічних закупівлях: Суть питання: Яким чином замовник має перевірити наявність антикорупційної програми або уповноваженого з її реалізації у учасника закупівлі, вартість якої дорівнює або перевищує 20 млн. грн., враховуючи, що ця інформація відсутня у відкритих джерелах, а обов'язок підтверджувати відсутність підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", при подачі пропозиції учасником не передбачено? Висновки/Відповідь: Замовник повинен перевіряти наявність в учасника антикорупційної програми або уповноваженого з її реалізації у випадку, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом), оскільки це є підставою для відхилення пропозиції згідно зі статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи, що п. 10 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» не входить до переліку підстав, які учасник підтверджує самостійно в електронній системі закупівель при подачі пропозиції (ч. 3 ст. 17 Закону), замовник може вимагати від учасника надання відповідної інформації/документів у складі тендерної пропозиції для перевірки відповідності учасника встановленим вимогам.
Відкриті торги
Консультація № 1214/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо антикорупційної програми в публічних закупівлях
Суть питання: Яким чином замовник має перевірити наявність антикорупційної програми або уповноваженого з її реалізації у учасника закупівлі, вартість якої дорівнює або перевищує 20 млн. грн., враховуючи, що ця інформація відсутня у відкритих джерелах, а обов'язок підтверджувати відсутність підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", при подачі пропозиції учасником не передбачено?
Висновки/Відповідь:
Замовник повинен перевіряти наявність в учасника антикорупційної програми або уповноваженого з її реалізації у випадку, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом), оскільки це є підставою для відхилення пропозиції згідно зі статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи, що п. 10 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» не входить до переліку підстав, які учасник підтверджує самостійно в електронній системі закупівель при подачі пропозиції (ч. 3 ст. 17 Закону), замовник може вимагати від учасника надання відповідної інформації/документів у складі тендерної пропозиції для перевірки відповідності учасника встановленим вимогам.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> Антикорупційна програма
<b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом).
Згідно частини 3 статті 17 Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Пункт п.10 ч.1 ст.17 Закону відсутній в переліку підстав, який Учасник повинен підтвердити під час подання пропозиції.
З огляду на результат моніторингу за процедурою: UA-2020-04-28-001753-a просити інформацію від Учасника в складі пропозиції по п.10 ч.1 це порушення (UA-2020-04-28-001753-a замовник у тендерній документації (Додаток 2) встановив вимогу: «Учасник, на підтвердження відсутності підстав для відмови Учаснику в участі у процедурі закупівлі згідно ч.1 та 2 ст.17 Закону надає довідку у довільній формі» (тобто попросив підтвердити всі пункти частини 1, а не тільки 5, 6, 12 і 13).
У зв’язку з цим питання: яким чином Замовник має перевірити наявність у Учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми? Ця інформація відсутня в відкритих джерелах.
<b>
Номер відповіді:</b> 1214/2020
Консультація
№ 1215/2020
27.05.2020
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки № 1215/2020: Суть питання: Чи може учасник, чию пропозицію відхилено за рішенням АМКУ, оскаржити це рішення в АМКУ, чи тільки в суді? Висновки/Відповідь: * Учасник має право оскаржити рішення/дії/бездіяльність замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель та порушують його права, до органу оскарження (АМКУ), керуючись пунктом 30 частини першої статті 1 та статтею 18 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Водночас, згідно зі статтею 124 Конституції України, особа має право звернутися до суду. * Судові рішення, згідно зі статтею 129-1 Конституції України, є обов’язковими до виконання.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1215/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1215/2020
Суть питання: Чи може учасник, чию пропозицію відхилено за рішенням АМКУ, оскаржити це рішення в АМКУ, чи тільки в суді?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Івашківський Андрій Олегович
<b>Суть питання:</b> За результатами розгляду скарги учасника торгів, адміністративна комісія АМКУ ухвалила рішення, яким зобов'язала Замовника прийняти пропозицію одного учасника (пропозиція якого була відхилена) Замовником, а пропозиція іншого учасника була переглянута, та зобов'язано Замовника вказану пропозицію відхилити.
Чи може учасник, пропозицію якого була відхилена адмін комісією АМКУ оскаржити вказане рішення в адмін комісії? Чи вже лише в суді?
<b>
Номер відповіді:</b> 1215/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи,
має право подати скаргу
до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України
особа може звернутися до суду.
При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Консультація
№ 1216/2020
27.05.2020
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 1216/2020 щодо субпідрядника: Суть питання: Чи може учасник, який вказав у тендерній документації про відсутність наміру залучати субпідрядника, залучити субпідрядника після підписання договору в обсязі до 20% суми договору та надати замовнику ліцензію субпідрядника на виконання робіт? Висновки/Відповідь: 1. Щодо залучення субпідрядників: Мінекономіки посилається на попередні роз'яснення, розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, а саме листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812), від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560), від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307) щодо питань, пов'язаних з залученням субпідрядників. 2. Щодо надання ліцензії: * Замовник укладає договір з переможцем протягом строку дії пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (частина шоста статті 33 Закону України “Про публічні закупівлі”). * Переможець, під час укладення договору, повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності), якщо це передбачено законом та зазначено в тендерній документації/оголошенні (частина друга статті 41 Закону). * Вимоги тендерної документації та перелік документів, які необхідно надати учаснику визначаються замовником самостійно (частина друга статті 22, частина третя статті 22 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 1216/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1216/2020 щодо субпідрядника
Суть питання: Чи може учасник, який вказав у тендерній документації про відсутність наміру залучати субпідрядника, залучити субпідрядника після підписання договору в обсязі до 20% суми договору та надати замовнику ліцензію субпідрядника на виконання робіт?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо залучення субпідрядників: Мінекономіки посилається на попередні роз'яснення, розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, а саме листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812), від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560), від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307) щодо питань, пов'язаних з залученням субпідрядників.
2. Щодо надання ліцензії:
* Замовник укладає договір з переможцем протягом строку дії пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (частина шоста статті 33 Закону України “Про публічні закупівлі”).
* Переможець, під час укладення договору, повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності), якщо це передбачено законом та зазначено в тендерній документації/оголошенні (частина друга статті 41 Закону).
* Вимоги тендерної документації та перелік документів, які необхідно надати учаснику визначаються замовником самостійно (частина друга статті 22, частина третя статті 22 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС-ПРОМ"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо субпідрядника
<b>Суть питання:</b> Учасник вказав в тендерній документації що не буде залучати субпідрядника. Враховуючи цей факт, чи може учасник залучити субпідрядника, в обсязі виконання робіт від суми договору до 20% (в разі підписання договору) та надати замовнику його ліцензію на виконання робіт?
<b>
Номер відповіді:</b> 1216/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо залучення субпідрядників
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06
“Щодо розробки тендерної документації”
, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06
"Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
", від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
", які містять відповідь на порушені питання.
Щодо надання ліцензії
Згідно з частиною шостою статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною другою статті 22 Закону визначено перелік відомостей, які зазначаються у тендерній документації. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність тендерної пропозиції таким вимогам, а також документи, які необхідно надати учаснику, який визнаний переможцем торгів, під час укладення договору про закупівлю визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.