Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1231/2020
28.05.2020
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Терміни оприлюднення протоколу про скасування рішення про відхилення пропозиції та визначення переможця, а також терміни укладання договору про закупівлю після рішення органу оскарження. Висновки/Відповідь: 1. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 21 статті 18 Закону). 2. Рішення органу оскарження має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження, якщо воно не було оскаржене до суду (частина 22 статті 18 Закону). 3. Договір про закупівлю укладається протягом строку дії пропозиції переможця, не пізніше ніж через 20 днів (у випадку обґрунтованої необхідності строк може бути продовжений до 60 днів) з дня прийняття рішення про намір укласти договір (частина 6 статті 33 Закону). 4. У разі повторного прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами рішення органу оскарження, договір укладається в строки, визначені частиною 6 статті 33 Закону, з дня прийняття такого рішення.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1231/2020Огляд:
Суть питання: Терміни оприлюднення протоколу про скасування рішення про відхилення пропозиції та визначення переможця, а також терміни укладання договору про закупівлю після рішення органу оскарження.
Висновки/Відповідь:
1. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 21 статті 18 Закону).
2. Рішення органу оскарження має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження, якщо воно не було оскаржене до суду (частина 22 статті 18 Закону).
3. Договір про закупівлю укладається протягом строку дії пропозиції переможця, не пізніше ніж через 20 днів (у випадку обґрунтованої необхідності строк може бути продовжений до 60 днів) з дня прийняття рішення про намір укласти договір (частина 6 статті 33 Закону).
4. У разі повторного прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами рішення органу оскарження, договір укладається в строки, визначені частиною 6 статті 33 Закону, з дня прийняття такого рішення.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Комунальник" Куп'янської міської ради Харківської області
<b>
Тема розширена:</b> Терміни укладання договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь-ласка, в які терміни ми маємо оприлюднити протокол про скасування рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "БК Євродор" та рішення про визначення ТОВ "Данко" переможцем закупівлі та укласти договір про надання послуг.
<b>
Номер відповіді:</b> 1231/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Водночас відповідно до частин двадцять першої та двадцять другої статті 18 Закону протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель.
Рішення органу оскарження
набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками
, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
У свою чергу, частиною шостою статті 33 Закону визначено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Отже, у разі якщо рішення органу оскарження не було оскаржене до суду, замовник виконує таке рішення в строк визначений частиною двадцять другою статті 18 Закону.
У свою чергу, у разі якщо за результатами рішення органу оскарження замовник повторно приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю укладається з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, в строки визначені частиною шостою статті 33 Закону, з дня прийняття такого рішення.
Консультація
№ 1232/2020
28.05.2020
Планування закупівель
ОК, ось стислий опис консультації, як ви і просили: Консультація Мінекономіки № 1232/2020 щодо змін до річного плану закупівель * Суть питання: Хто має право вносити зміни до річного плану закупівель, затвердженого тендерним комітетом Замовника: уповноважена особа (УО) чи тендерний комітет? Чи повинна УО затверджувати окремий річний план після 19.04.2020? * Висновки/Відповідь: Питання щодо необхідності затвердження УО окремого річного плану після 19.04.2020 та її повноважень щодо внесення змін до плану, затвердженого тендерним комітетом, не розглядається в нормативно-правових актах у сфері публічних закупівель.
Планування закупівель
Консультація № 1232/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації, як ви і просили:
Консультація Мінекономіки № 1232/2020 щодо змін до річного плану закупівель
Суть питання: Хто має право вносити зміни до річного плану закупівель, затвердженого тендерним комітетом Замовника: уповноважена особа (УО) чи тендерний комітет? Чи повинна УО затверджувати окремий річний план після 19.04.2020?
Висновки/Відповідь: Питання щодо необхідності затвердження УО окремого річного плану після 19.04.2020 та її повноважень щодо внесення змін до плану, затвердженого тендерним комітетом, не розглядається в нормативно-правових актах у сфері публічних закупівель.
Консультація Мінекономіки № 1232/2020 щодо змін до річного плану закупівель
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Бородянської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> Зміни до річного плану
<b>Суть питання:</b> Річний план затверджений Тендерним комітетом Замовника. Чи уповноважена особа має повноваження вносити до нього зміни? Або УО повинна затвердити свій річний план після 19.04.2020?
<b>
Номер відповіді:</b> 1232/2020
Консультація
№ 1233/2020
28.05.2020
Тендерна документація
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: У заявці відкритих торгів одиниця виміру "штуки", а в технічній документації та договорі – "комплект". Чи є це помилкою? Висновки/Відповідь: Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. Щодо виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, див. запит 82/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Тендерна документація
Консультація № 1233/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
У заявці відкритих торгів одиниця виміру "штуки", а в технічній документації та договорі – "комплект". Чи є це помилкою?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. Щодо виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, див. запит 82/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Суть питання:
У заявці відкритих торгів одиниця виміру "штуки", а в технічній документації та договорі – "комплект". Чи є це помилкою?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. Щодо виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, див. запит 82/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Марганецька ЦМЛ" ММР"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Підкажіть, будь ласка.
У заявці Відкритих торгів у графі «кількість» вказано «штуки», а у технічній документації та у договорі «комплект», чи є це помилкою?
<b>
Номер відповіді:</b> 1233/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас питання виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, розглянуто у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Консультація
№ 1234/2020
28.05.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 1234/2020 Суть питання: Чи потрібно зазначати інформацію про кінцевого бенефіціара ФОП при звітуванні про договір, укладений згідно з постановою КМУ №225? Висновки/Відповідь: Згідно з роз'ясненням, наданим в листі Мінекономіки від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", деталі щодо необхідності зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника слід розглядати в контексті, викладеному в даному листі. (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06)
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1234/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1234/2020
Суть питання: Чи потрібно зазначати інформацію про кінцевого бенефіціара ФОП при звітуванні про договір, укладений згідно з постановою КМУ №225?
Висновки/Відповідь:
Згідно з роз'ясненням, наданим в листі Мінекономіки від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", деталі щодо необхідності зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника слід розглядати в контексті, викладеному в даному листі.
(https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06)
Суть питання: Чи потрібно зазначати інформацію про кінцевого бенефіціара ФОП при звітуванні про договір, укладений згідно з постановою КМУ №225?
Висновки/Відповідь:
Згідно з роз'ясненням, наданим в листі Мінекономіки від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", деталі щодо необхідності зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника слід розглядати в контексті, викладеному в даному листі.
(https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області
<b>Суть питання:</b> Підскажіть при звітуванні про укладений договір згідно постанови КМУ 225 про кінцевого бенефіціара інформація стосується лише юр. осіб по ФОП таку інформацію не зазначати?
<b>
Номер відповіді:</b> 1234/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06
“Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
Консультація
№ 1235/2020
28.05.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1235/2020 щодо застосування пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" Суть питання: Чи може Департамент економіки та розвитку інфраструктури міської ради, як виконавчий орган, що здійснює повноваження власника/орендодавця комунального майна, застосовувати виняток згідно з пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при закупівлі товарів, робіт та послуг, пов'язаних з наданням в оренду/приватизацією комунального майна? Висновки/Відповідь: Відповідно до пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Тобто, пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону, передбачає виключення із сфери дії Закону придбання або оренду землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а не закупівлю товарів, робіт чи послуг, пов’язаних із виконанням функцій надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.
Предмет закупівлі
Консультація № 1235/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1235/2020 щодо застосування пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи може Департамент економіки та розвитку інфраструктури міської ради, як виконавчий орган, що здійснює повноваження власника/орендодавця комунального майна, застосовувати виняток згідно з пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при закупівлі товарів, робіт та послуг, пов'язаних з наданням в оренду/приватизацією комунального майна?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Тобто, пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону, передбачає виключення із сфери дії Закону придбання або оренду землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а не закупівлю товарів, робіт чи послуг, пов’язаних із виконанням функцій надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.
Суть питання: Чи може Департамент економіки та розвитку інфраструктури міської ради, як виконавчий орган, що здійснює повноваження власника/орендодавця комунального майна, застосовувати виняток згідно з пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при закупівлі товарів, робіт та послуг, пов'язаних з наданням в оренду/приватизацією комунального майна?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Тобто, пп. 4 п. 5 ст. 3 Закону, передбачає виключення із сфери дії Закону придбання або оренду землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а не закупівлю товарів, робіт чи послуг, пов’язаних із виконанням функцій надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо роз'яснення застосування пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Добрий день! В Положенні Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста чітко зазначено, що він є виконавчим органом Кам’янець-Подільської міської ради і реалізує повноваження міської ради у сфері контролю за управлінням та використанням комунальної власності територіальної громади міста, здійснює повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих рішень міської ради та здійснює повноваження орендодавця комунального майна згідно рішень виконавчого комітету.
Запитання : прошу надати роз'яснення чи можна застосовувати пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно) для Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської, тобто не виконувати вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі» в закупівлі послуг, робіт та товарів, які пов’язані із виконанням функції надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.
<b>
Номер відповіді:</b> 1235/2020
Консультація
№ 1236/2020
28.05.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1236/2020: Суть питання: Чи дозволено укласти договір про закупівлю за результатами відкритих торгів/спрощеної закупівлі з ціною (в т.ч. за одиницю) нижчою, ніж за результатами аукціону, без зміни кількості? Висновки/Відповідь: * Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону (частина шоста статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону (у т.ч. ціни за одиницю) (частина четверта статті 41 Закону). Є винятки, але вони не стосуються даного питання. * Однак, після підписання договору, сторони можуть узгоджено зменшити ціну договору без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг (пункт 5 частини п’ятої статті 41 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 1236/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1236/2020
Суть питання: Чи дозволено укласти договір про закупівлю за результатами відкритих торгів/спрощеної закупівлі з ціною (в т.ч. за одиницю) нижчою, ніж за результатами аукціону, без зміни кількості?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Яценко Г.М.
<b>Суть питання:</b> Підкажіть, чи можна за результами відкритих торгів/спрощеної закупівлі відповідно до п.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" укласти договір про закупівлю, ціна якого буде меншою (у тому числі і ціна за одиницю), ніж за результатами аукціону, без зміни кількості?
<b>
Номер відповіді:</b> 1236/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник
укладає договір про закупівлю
з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю
відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 41 Закону
умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону
(у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури,
крім
випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або
випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі
.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини п’ятої статті 41 Закону, після підписання договору про закупівлю сторони можуть узгоджено зменшити ціну договору (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).
Консультація
№ 1237/2020
28.05.2020
Допорогові закупівлі
Ок, ось стислий опис консультації з урахуванням ваших вимог: Суть питання: Чи дозволено після 19.04.2020 розділяти закупівлю шкільних меблів для НУШ (стільці, столи, комплекти) за кодами, якщо вартість закупівлі кожного виду не перевищує 49900 грн, чи потрібно проводити спрощену закупівлю за кодом 3916 (комплект) якщо загальна вартість до 200000 грн? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
Допорогові закупівлі
Консультація № 1237/2020Огляд:
Ок, ось стислий опис консультації з урахуванням ваших вимог:
Суть питання:
Чи дозволено після 19.04.2020 розділяти закупівлю шкільних меблів для НУШ (стільці, столи, комплекти) за кодами, якщо вартість закупівлі кожного виду не перевищує 49900 грн, чи потрібно проводити спрощену закупівлю за кодом 3916 (комплект) якщо загальна вартість до 200000 грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
Суть питання:
Чи дозволено після 19.04.2020 розділяти закупівлю шкільних меблів для НУШ (стільці, столи, комплекти) за кодами, якщо вартість закупівлі кожного виду не перевищує 49900 грн, чи потрібно проводити спрощену закупівлю за кодом 3916 (комплект) якщо загальна вартість до 200000 грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа підприємець Шинкаренко Володимир Володимирович
<b>
Тема розширена:</b> Розділення предмету закупівлі - шкільні меблі на код стільців, столів, та комплекту: стіл + стілець
<b>Суть питання:</b> Чи можливо після 19.04.2020 р. робити поставку шкільних меблів для НУШ з розділенням закупівлі по коду 3916... (комплект: стіл учнівський та стілець); по коду 3911... (стілець учнівський), та по коду 3912... (стіл учнівський), якщо закупівля не більше ніж 49900 грн. Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі та всі шкільні меблі повинні пройти по коду 3916 - закупівля до 200000 грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 1237/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
Консультація
№ 1239/2020
28.05.2020
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки щодо виконання рішення АМКУ: Суть питання: Чи може замовник скасувати закупівлю за лотом 2 (дизельне пальне), якщо АМКУ зобов'язав скасувати рішення по обох лотах (бензин А-95 та дизельне пальне), але провадження за лотом 2 було припинено АМКУ? Чи буде це порушенням виконання рішення АМКУ та чи будуть штрафні санкції? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність замовника до органу оскарження (АМКУ), якщо вони суперечать законодавству та порушують права учасника. 3. Стаття 18 Закону визначає порядок оскарження процедур закупівлі. 4. Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги АМКУ може прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення. 5. Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону, рішення АМКУ є обов'язковими для виконання замовниками. 6. Згідно з частиною другою статті 44 Закону, за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. 7. З питань технічної реалізації скасування закупівлі в електронній системі закупівель (Prozorro) рекомендовано звернутися до адміністратора системи – ДП “ПРОЗОРРО”. (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648)
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1239/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо виконання рішення АМКУ
Суть питання: Чи може замовник скасувати закупівлю за лотом 2 (дизельне пальне), якщо АМКУ зобов'язав скасувати рішення по обох лотах (бензин А-95 та дизельне пальне), але провадження за лотом 2 було припинено АМКУ? Чи буде це порушенням виконання рішення АМКУ та чи будуть штрафні санкції?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність замовника до органу оскарження (АМКУ), якщо вони суперечать законодавству та порушують права учасника.
3. Стаття 18 Закону визначає порядок оскарження процедур закупівлі.
4. Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги АМКУ може прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
5. Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону, рішення АМКУ є обов'язковими для виконання замовниками.
6. Згідно з частиною другою статті 44 Закону, за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
7. З питань технічної реалізації скасування закупівлі в електронній системі закупівель (Prozorro) рекомендовано звернутися до адміністратора системи – ДП “ПРОЗОРРО”. (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від театрально-видовищний заклад культури "Київський національний акдемічний театр оперети"
<b>
Тема розширена:</b> щодо виконання рішення Антимонопольного комітету
<b>Суть питання:</b> закупівля (за старим законом) за двома лотами UA-2020-03-04004302-а нафта і дистилянти. На рішення замовника учасник, пропозицію якого відхилено, подав скаргу на два лота. Антимонопольним комітетом прийнято дві скарги до розгляду. У рішенні Антимонопольного комітету за лом 1 (бензин А95) зобов'язано замовника скасувати свої рішення за лотом 1 та лотом 2. замовник рішення Антимонопольного комітету за лотом 1 виконати може. А от розгляд скарги за лотом 2 Антимонопольним комітетом припинено. У звязку з цим замовник за лотом 2 не може технічно виконати рішення Антимонопольного комітету. Чи може замовник скасувати закупівлю за лотом 2? якщо так, то на якій підставі? Чи не буде це порушенням виконання рішення Антимонопольного комітету за лотом 2? Чи не буде потім штрафних санкцій?
<b>
Номер відповіді:</b> 1239/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
При цьому згідно з частиною другою статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Консультація
№ 1240/2020
28.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1240/2020 (Летичівська селищна рада) Суть питання: Чи можна проводити спрощену закупівлю частинами (наприклад, по 33,33 тис. грн) замість однієї на всю річну суму (100 тис. грн)? Висновки/Відповідь: Замовник не має права ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощеної закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". В даному випадку замовник повинен провести спрощену закупівлю на очікувану вартість 100 тис. грн.
Інше
Консультація № 1240/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1240/2020 (Летичівська селищна рада)
Суть питання: Чи можна проводити спрощену закупівлю частинами (наприклад, по 33,33 тис. грн) замість однієї на всю річну суму (100 тис. грн)?
Висновки/Відповідь:
Замовник не має права ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощеної закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". В даному випадку замовник повинен провести спрощену закупівлю на очікувану вартість 100 тис. грн.
Суть питання: Чи можна проводити спрощену закупівлю частинами (наприклад, по 33,33 тис. грн) замість однієї на всю річну суму (100 тис. грн)?
Висновки/Відповідь:
Замовник не має права ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощеної закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". В даному випадку замовник повинен провести спрощену закупівлю на очікувану вартість 100 тис. грн.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Летичівська селищна рада
<b>Суть питання:</b> річна сума закупівлі 100 тис грн. Чи можна проводити спрощену закупівлю частинами ? наприклад по 33,33 тис грн чи потрібно зразу на всю суму
<b>
Номер відповіді:</b> 1240/2020
Консультація
№ 1241/2020
28.05.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1241/2020: Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на громадські об'єднання та благодійні організації, які отримують фінансову підтримку з міського бюджету? Якщо так, то чи вважаються закупівлі однакових товарів/послуг в рамках різних проектів, що фінансуються з одного бюджету, одним предметом закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповіді на поставлені питання містяться у наступних листах Мінекономіки: * Лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20 * Запит № 743/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
Інше
Консультація № 1241/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1241/2020
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на громадські об'єднання та благодійні організації, які отримують фінансову підтримку з міського бюджету? Якщо так, то чи вважаються закупівлі однакових товарів/послуг в рамках різних проектів, що фінансуються з одного бюджету, одним предметом закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на поставлені питання містяться у наступних листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо застосування норм ЗУ Про публічні закупівлі при використанні громадськими об'єднаннями коштів міського бюджету, які надані у вигляді фінансової підтримки
<b>Суть питання:</b> Частина 1: Пунктом 3 части 1 статті 2 ЗУ Про публічні закупівлі визначено, що до Замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону належать юридичні особи, які є підприємствами, установами та організаціями та їх об’єднаннями, які забезпечують потреби держави або територіальної громади.
Водночас, ухвалою міської ради затверджено Програму підтримки громадських організацій, яка передбачає надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та визначає механізм використання коштів, передбачених у міському бюджеті для надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та реалізації соціально-культурних проектів у сфері соціального захисту.
Виникає питання 1: чи поширюється сфера застосування Закону, визначена ст. 3, на громадські об’єднання та благодійні організації (фонди), яким надається фінансова підтримка за рахунок коштів міського бюджету?
Частина 2: Якщо виходячи з першої частини в описаній ситуації на громадські об’єднання та благодійні організації поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” тоді виникає наступне запитання.
Якщо громадське об’єднання чи благодійна організація отримує бюджетні кошти для фінансування на реалізацію кількох ініціатив/проектів на конкурсній основі в рамках різних конкурсів/програм, в яких передбачені однакові статті видатків (під одним кодом закупівельного словника CPV 021:2015), відтак:
Чи вважатиметься одним предметом закупівлі, закупівля однакових товарів/послуг в ході реалізації кількох ініціатив/проектів одного громадського об’єднання чи благодійної організації, в рамках різних програм на їх фінансування з одного рівня бюджету?
<b>
Номер відповіді:</b> 1241/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
"Щодо визначення замовників"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20
,а також у запиті № 743/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
Консультація
№ 1242/2020
28.05.2020
Відкриті торги
Суть питання: Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію через невідповідність кваліфікаційним критеріям (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону), не надаючи учаснику 24 години на усунення недоліків (абз. 6 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону) після виявлення таких невідповідностей, зважаючи на вимоги ч. 16 ст. 29 Закону? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання надано у запиті № 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 1242/2020Огляд:
Суть питання: Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію через невідповідність кваліфікаційним критеріям (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону), не надаючи учаснику 24 години на усунення недоліків (абз. 6 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону) після виявлення таких невідповідностей, зважаючи на вимоги ч. 16 ст. 29 Закону?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання надано у запиті № 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Сихівська РА ЛМР
<b>
Тема розширена:</b> кваліфікаційні критерії та 24 години на усунення недоліків
<b>Суть питання:</b> Абзац 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ залишає таку підставу для відхилення пропозиції учасника:
«не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону...».
При цьому відповідно до ч. 16 ст. 29 законопроекту, за умови виявлення замовником невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, замовник розміщує (у строк не менший ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій) повідомлення з вимогою до учасника про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Тобто, якщо учасник допустився помилок в кваліфікаційній частині, замовник повинен йому дати час на усунення недоліків. І якщо учасник їх так і не усунув, то замовник має відхилити такого учасника.
Однак за абзацем 6 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ замовник відхиляє пропозицію учасника, якщо той:
«не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей».
Виходить, що замовник може помітивши невідповідності в кваліфікаційній частині пропозиції учасника, відхилити його за це, не надавши час на усунення недоліків по Абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31.
<b>
Номер відповіді:</b> 1242/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Консультація
№ 1243/2020
28.05.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Суть питання: Чи можна призначити уповноваженою особою військовослужбовця, що входить до групи публічних закупівель (посада відповідального виконавця, сержантський/старшинський склад), якщо за посадовою інструкцією вища освіта не вимагається, але фактично він має повну вищу освіту, згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає посилання на лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1243/2020Огляд:
Суть питання: Чи можна призначити уповноваженою особою військовослужбовця, що входить до групи публічних закупівель (посада відповідального виконавця, сержантський/старшинський склад), якщо за посадовою інструкцією вища освіта не вимагається, але фактично він має повну вищу освіту, згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає посилання на лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Поліщук Сергій Станіславович
<b>
Тема розширена:</b> Про призначення уповноваженої особи якщо кваліфікаційними вимогами посадової інструкції не передбачено вищу освіту
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення: «В установі створено групу публічних закупівель до складу якої входить посада відповідального виконавця (посада військовослужбовця сержантського і старшинського складу), згідно до кваліфікаційних вимог до даної посади відсутня необхідність наявності вищої освіти, але разом з тим посадова особа яка призначена на цю посаду має повну вищу освіту (розпорядженням вищестоячого органу управління було визначено комплектувати цю посаду відповідно до частини 7 статті 11 ЗУ "Про публічні закупівлі" №114-ХІ від 19.09.2019 (далі – Закону)», виходячи з вищевикладеного:
чи можна особу, призначену на посаду до групи публічних закупівель, згідно посадової інструкції якої не вимагається наявність вищої освіти, але при фактичній наявності у працівника (військовослужбовця) повної вищої освіти, призначити уповноваженою особою:
- відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону?
- відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 1243/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”
.