<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Запорізький обласний центр охорони праці" Запорізької обласної ради <b>Суть питання:</b> Є підприємство Замовником за умовами Закону чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 1301/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам'янець-Подільської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно оприлюднювати договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи потрібно оприлюднювати договір про надання послуг з технічного обстеження комп'ютерної техніки, обладнання та периферійного устаткування, які підлягають списанню, щодо списання і подальшого вивезення та утилізації. В нашому випадку, ми виступаємо замовником і виконавець зобов'язаний сплатити нам вартість вилучених дорогоцінних металів. Тобто витрат ми не несемо, а отримаємо певний дохід. <b> Номер відповіді:</b> 1302/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Згідно з частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/ без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. При цьому відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на відносини, які не передбачають придбання та оплату замовником товарів, робіт і послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Бериславський медичний коледж" Херсонської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи <b>Суть питання:</b> Чи потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі придбання товару за готівкові кошти, які проведені по авансовому звіту і добові на відрядження <b> Номер відповіді:</b> 1303/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 946/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Матаржук Олена Михайлівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Підкажіть будь ласка, ми плануємо закупити послуги за кодом ДК:021:2015- 72260000-5-Послуги, пов'язані з прогамним забезпеченням (Послуги із забезпечення працездатності програмного комплексу "Криптосервер: Модуль шифрування", що використовується для захисту інформації, яка передається засобами електронного зв'язку"). Загальна сума за даним предметом закупівлі на рік більше 50000 грн. Чи можемо ми застосувати таку норму Закону України "Про публічні закупівлі" від 19.09.2019 рокум №114-IX: стаття 3 частина 7 пункт 2 абзац 5 (тобто, існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності)? Найголовніше питання: які підтверджувальні документи та в якому вигляді повинен надати Постачальник для застосування вищезгаданої статті Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1304/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надана  у запиті № 4/2020 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ffc30350-271c-4fad-91b9-480120ea74dc&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Чечель Катерина Ігорівна <b>Суть питання:</b> 23.03.2020 Замовником прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі та намір укласти договір. На момент визначення переможця підстави для відмови у процедурі закупівлі та для відхилення тендерної пропозиції, відповідно до ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" були відсутні (в т.ч. і передбачені п.4 ст.17 вказаного закону – даний учаник не був внесений до реєстру АМКУ). Після оскарження рішення Замовника до АМКУ, 06.05.2020 між замовником та визначеним переможцем укладено договір про закупівлю. Проте, вже після укладання договору стало відомо, що 04.05.2020, тобто за два дня до укладання договору, адмінколегією АМКУ Переможця було прятягнуто до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Просимо надати роз’яснення, які подальші дії повинен вчинити замовник, враховуючи те, що на момент прийняття рішення про визначення переможця він ще не був притягнутий до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій? <b> Номер відповіді:</b> 1305/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. При цьому Законом передбачено перелік підстав для документального підтвердження інформації переможцем процедури закупівлі, передбачений частиною третьою статтею 17 Закону. Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам, встановленим статтею 17 Закону. Разом з тим Законом не встановлено обов’язку після оскарження процедури закупівлі здійснювати повторну перевірку учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам статті 17 Закону. Водночас будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та  принципів здійснення закупівель, встановлених  у статті 5 Закону. При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.

<b>Запит від:</b> Запит від Panasenko <b> Тема розширена:</b> Щодо укладання договорів на водопостачання та водовідведення <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного. Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2013 та 2016 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення загальною вартістю 130 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню. Також, у відповідності до інформації, наданої органами місцевого самоврядування, постачальники послуг з якими замовником укладено договори є єдиними постачальниками таких послуг на території відповідного міста (району) (оскільки є орендарями або балансоутримувачами систем водопостачання та водовідведення). Окрім того, згідно Зведеного переліку суб’єктів природних монополій постачальники з якими укладено договори є природними монополістами. Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення: - Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»; - Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі»; - Чи можна вважати інформацію, надану органом місцевого самоврядування, з приводу наявності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці єдиного постачальника послуг достатньою для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Заздалегідь вдячна за роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1306/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Panasenko <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі послуг з поводження з побутовими відходами <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного. Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2012 та 2015 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами загальною вартістю 80 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з поводження з побутовими відходами на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню. В той же час, частинами 2 - 4 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Таким чином, виконавці послуг з поводження з побутовими відходами, які стали переможцем конкурсу та визнані надавачем послуг на певній території, є своєрідними монополістами на відповідній території. Тобто, замовник може укласти договір на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами лише одним виконавцем. При цьому ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачає такої підстави для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення: - Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»; - Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі». Заздалегідь вдячна за роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1307/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо  виконання укладених договорів. Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області <b> Тема розширена:</b> Укладення договору. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В 2019 році ми провели відкриті торги за результатами яких уклали договір з переможцем закупівлі на добудову школи на суму 6 млн.грн.. В зв'язку з тим, що профінансовано було лише частину робіт, - сторонами було підписано додаткову угоду, згідно якої в 2019 році оплачено частину робіт на 1 млн.грн. В договорі 2019 року вказано, що він діє до 31.12.2019 року або до повного виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов'язань, а в частині розрахунків до повного його виконання. В електронній системі ми вже прозвітували про виконання договору. На 2020 рік проектно-кошторисна документація не буде коригуватися. Чи можемо ми укласти з тим самим підрядником договір за переговорною процедурою закупівлі по Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020 року. <b> Номер відповіді:</b> 1308/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону. Відповідно до частини другої статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. Разом зтим замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому згідно з частиною десятою статті 11 Закону та пунктом 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону уповноважена особа або тендерний комітет здійснюють вибір процедури закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від КП ШЕУ Печерського району <b> Тема розширена:</b> Застосування п. 16 статті 29 та статті 31 Закону <b>Суть питання:</b> 1.Роз’ясніть будь-ласка чи може Замовник застосовувати пункт 16 статті 29 Закону у разі якщо Учасником не було надано у пропозиції на відповідність кваліфікаційним критеріям, документів що вимагалися тендерною документацією, а саме: копій аналогічних договорів та листа-відгуку. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно. 2. Абзац 2 частини пункту 1 статті 31 Відхилення тендерних пропозицій визначає підставу відхилення у відповідності до абзацу 1 частини 3 статті 22 , яка в свою чергу визначає що Замовник може зазначити і іншу інформацію та вимоги у тендерній документації. Чи слідує з цього що однією з підстав відхилення є невідповідність умовам тенедерної документації, яка вимагалась пропозиції Учасника. для учасників відхилення. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1309/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, якщо замовник встановив в тендерній документації іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та учасник не відповідає таким вимогам, у такому разі замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі на підставі абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області <b>Суть питання:</b> Добрий день. В лютому 2020 року укладено прямий договір на суму 4600 грн., відповідно, в додатку до річного плану закупівель була запланована аналогічна сума. В червні поточного року виконавець змінює тарифи за послуги в сторону збільшення. Загальна сума договору збільшиться приблизно на 300 грн. Згідно з ч.6 Розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі" зміни до договорів про закупівлю, укладених до 19.04.2020 вносяться в порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Чи правильно буде внести зміни в договір наступним чином:1.) збільшуємо в річному плані закупівель суму на 300 грн.; 2.) укладаємо додаткову угоду про зміну ціни; 3.) в електронній системі договір (додаткову угоду) та/або повідомлення про внесення змін до договору НЕ публікуємо. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1310/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Ураховуючи вимоги пункту 11 частини першої статті 10 Закону, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю: повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю, укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, та у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 41 цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Ларін Андрій Юрійович <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть, якщо визнано переможця по тендеру, чи може Замовник відхилити процедуру закупівлі на стадії оформлення договору за відсутністю фінансування. Чи буде застосовано до Замовника якісь санкції, чи є відповідальність. <b> Номер відповіді:</b> 1311/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся. Поряд з цим Законом передбачено право замовника згідно з пунктом другим частини п’ятої статті 32 Закону визнати тендер таким, що не відбувся, у разі, зокрема скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

1. Щодо застосування статті 17 Закону • Щодо підстави, передбаченої пунктами 1, 7 частини першої статті 17 Закону • Щодо підстави, передбаченої пунктами 5, 6, 12, 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону • Щодо підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону • Щодо інформації про субпідрядників/співвиконавців • Щодо інформації про об’єднання учасників • Щодо підстав для відмови в участі у переговорній процедури закупівлі відповідно до статті 17 Закону • Щодо відхилення тендерної пропозиції 2. Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі --- Документ: 918307aa-97b4-4a1c-8d5c-86ec445d2a5b.pdf --- Додаток Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі Підстава для відхилення Учасники процедури закупівлі Переможець процедури закупівлі Частина перша статті 17 Закону 1. Замовник має незаперечні докази того, що учасник перевіряється безпосередньо замовником під час проведення перевіряється безпосередньо замовником під процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати процедур закупівель, документи від учасників не час проведення процедур закупівель, документи прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) вимагаються від переможця не вимагаються особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі 2. Відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному перевіряється безпосередньо замовником у закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили вчинили корупційні або пов’язані з корупцією пов’язані з корупцією правопорушення, документи від корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення учасників не вимагаються правопорушення, документи від переможця не вимагаються 3. Службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному перевіряється безпосередньо замовником у яку уповноважено учасником представляти його інтереси під державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є пов’язані з корупцією правопорушення, документи від корупційні або пов’язані з корупцією учасником, було притягнуто згідно із законом до учасників не вимагаються правопорушення, документи від переможця не відповідальності за вчинення корупційного правопорушення вимагаються або правопорушення, пов’язаного з корупцією 2 4. Суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх перевіряється безпосередньо замовником у Зведених перевіряється безпосередньо замовником у трьох років притягувався до відповідальності за порушення, відомостях про рішення органів Комітету про визнання Зведених відомостях про рішення органів передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 вчинення суб’єктами господарювання порушень Комітету про визнання вчинення суб’єктами статті 50 Закону України "Про захист економічної законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді господарювання порушень законодавства про конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення захист економічної конкуренції у вигляді узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів штрафу, документи від учасників не вимагаються спотворення результатів торгів (тендерів) та тендерів накладення штрафу, документи від переможця не вимагаються 5. Фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була надається учасниками в довільній формі довідка, видана Міністерством внутрішніх засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів справ України, для надання фізичним особам (зокрема, пов’язаний з хабарництвом та відмиванням коштів), відомостей про притягнення до кримінальної судимість з якої не знято або не погашено у встановленому відповідальності, відсутність (наявність) законом порядку судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України 6. Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку 7. Тендерна пропозиція подана учасником конкурентної перевіряється безпосередньо замовником під час проведення перевіряється безпосередньо замовником під процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі процедур закупівель, зокрема інформацію про перелік час проведення процедур закупівель, документи бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими засновників (учасників) юридичної особи; прізвище, ім'я, по від переможця не вимагаються учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою батькові осіб, які обираються (призначаються) до органу особою (особами), та/або з керівником замовника управління юридичної особи можна переглянути в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 3 8. Учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному реєстрі перевіряється безпосередньо замовником у законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких ліквідаційна процедура банкрутство, документи від учасників не вимагаються порушено провадження у справі про банкрутство, документи від переможця не вимагаються 9. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному перевіряється безпосередньо замовником у осіб - підприємців та громадських формувань відсутня державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 підприємців та громадських формувань, документи від фізичних осіб - підприємців та громадських Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, учасників не вимагаються формувань, документи від переможця не фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім вимагаються нерезидентів) 10. Юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі надається учасниками копія антикорупційної програми або документи від переможця не вимагаються (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи копія наказу про призначення Уповноваженого з реалізації уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо антикорупційної програми вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом) 11. Учасник процедури закупівлі є особою, до якої перевіряється безпосередньо замовником, документи від перевіряється безпосередньо замовником під застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї учасників не вимагаються (рішення РНБО від 28.04.2017 (із час проведення процедур закупівель, документи публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом змінами) «Про застосування персональних спеціальних від переможця не вимагаються України "Про санкції" економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затвердженого Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 та рішення РНБО від 14.05.2020 «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (cанкцій)», затвердженого Указом Президента України від 14.05.2020 № 184/2020). Більш детальну інформацію можна переглянути в узагальнених відповідях Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk- UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24- 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb 4 12. Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, надається учасниками в довільній формі довідка, видана Міністерством внутрішніх яку уповноважено учасником представляти його інтереси під справ України, для надання фізичним особам час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є відомостей про притягнення до кримінальної учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності, відсутність (наявність) відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з судимості або обмежень, передбачених використанням дитячої праці чи будь-якими формами кримінально-процесуальним законодавством торгівлі людьми України 13. Учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати надається учасниками в довільній формі довідка, що видана, Державною податковою податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо службою України про відсутність такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і заборгованості з платежів, контроль за відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, справлянням яких покладено на контролюючі визначених законодавством країни реєстрації такого органи, форма якої затверджена наказом учасника Міністерства фінансів України від 03.09.2018 року №733 Автоматично формується в електронній системі закупівель в результаті інтеграції електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України Заходи щодо розстрочення і відстрочення такої Прийняття відповідного рішення органу заборгованості у порядку та на умовах, визначених доходів і зборів та укладення договору про законодавством країни реєстрації такого учасника розстрочення (відстрочення) відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 5 Частина друга статті 17 Закону Учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за надається учасниками в довільній формі Документальне підтвердження для переможця раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим визначається замовником в тендерній замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і документації самостійно було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати Детально за посиланням дострокового розірвання такого договору. https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44 bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій статті 17 Закону, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. --- Документ: 65b4bd29-1edd-4d4b-9d51-cd645cad4569.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо застосування статті 17 Закону Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною першою статті 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник, зокрема приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника. Разом з тим частиною другою статті 17 Закону передбачено підставу, відповідно до якої у замовника є право відмовити учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника. Водночас відповідно до частини третьої статті 17 Закону учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,ГX4$О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/34835-06 від 03.06.2020 22:28:38 2 таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. Отже, статтею 17 Закону передбачені підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерних пропозицій недобросовісних учасників, які є банкрутами, вчинили корупційні правопорушення, засуджені за злочини, вчинені з корисливих мотивів тощо. При цьому замовник не вимагає документальне підтвердження інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Щодо підстави, передбаченої пунктами 1, 7 частини першої статті 17 Закону Замовник не вимагає від учасників та переможця процедури закупівлі відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої статті 17 Закону. Поряд з цим наявність/відсутність зазначених підстав для відхилення перевіряється безпосередньо замовником під час проведення процедур закупівель. Щодо підстави, передбаченої пунктами 5, 6, 12, 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону Замовник встановлює вимогу в тендерній документації щодо необхідності підтвердження учасниками процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції відсутності підстав, встановлених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, при цьому підтвердження таких підстав може бути передбачено в довільній формі. Водночас для переможця процедури закупівлі замовник встановлює вимогу в тендерній документації про надання документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону шляхом оприлюднення таких документів в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Щодо підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону Підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від учасників процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель. Поряд з цим згідно з частиною п’ятою статті 17 Закону замовник не вимагає від переможця процедури закупівлі документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних 3 реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 "Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" затверджено Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Отже, оскільки Законом заборонено вимагати публічну інформацію, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, документальне підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від переможця процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель. Щодо інформації про субпідрядників/співвиконавців У разі залучення учасником спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг, для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону. Так, замовник в тендерній документації встановлює вимогу про надання підтвердження підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої статті 17 Закону за винятком пунктів 1 та 7 частини першої статті 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці. Крім того, замовник в тендерній документації може встановити вимогу стосовно субпідрядників/співвиконавців щодо надання підтвердження про відсутність підстав, передбачених частиною першою статті 17 Закону у довільній формі. Вимога щодо підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від субпідрядників/співвиконавців та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель. Щодо інформації про об’єднання учасників Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що для об’єднання учасників замовником у тендерній документації зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників, зокрема підставам, встановленим статтею 17 цього Закону. Виходячи зі змісту пункту 37 частини першої статті 1 Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. 4 Відповідно до статті 118 Господарського кодексу України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав. Об'єднання підприємств є юридичною особою. Разом з тим відповідно до статті 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Відповідно до частини шостої статті 55 ГК України суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 55 ГК України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Разом з тим відповідно до частини третьої статті 117 ГК України діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України. Отже, замовник в тендерній документації встановлює умови для об’єднання учасників-резидентів, які є юридичними особами щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності підставам, встановленим статтею 17 Закону аналогічно, як для інших учасників процедури закупівлі. Водночас у разі участі об’єднання учасників-нерезидентів замовник в тендерній документації може встановити умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності підставам, встановленим статтею 17 Закону, з урахуванням законодавства країни реєстрації такого учасника. Щодо підстав для відмови в участі у переговорній процедури закупівлі відповідно до статті 17 Закону Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону. Під час проведення переговорів замовник вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону за винятком окремих випадків, передбачених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону. 5 Поряд з цим, проведення переговорів між замовником та учасником (учасниками) здійснюється до прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. При цьому повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов’язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення. Таким чином, оскільки проведення переговорів здійснюється до оприлюднення в електронній системі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, замовник самостійно організовує процес проведення переговорів та може передбачити в запрошенні взяти участь у переговорній процедурі закупівлі надання учасниками процедури закупівлі інформації відповідно до частини першої статті 17 Закону поза електронною системою закупівель. Щодо відхилення тендерної пропозиції Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Отже, якщо переможцем процедури закупівлі документи, зазначені у статті 17 Закону не надані через електронну систему/не надані у строк, визначений Законом/не відповідають вимогам, визначеним у тендерній документації, замовник відхиляє таку пропозицію переможця відповідно до пункту 3 частини першої статті 31 Закону. Для однозначного розуміння застосування замовниками статті 17 Закону пропонуємо ознайомитися у додатку з переліком документів, необхідних для виконання вимог статті 17 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: на 5 арк. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31