<b>Запит від:</b> Запит від Національна служба посередництва і примирення <b>Суть питання:</b> У нас як державного органу є відокремлені підрозділи в областях, ці підрозділи не є юридичними особами, вони забезпечуються з загального бюджету на орган, тобто канцелярія і господарські товари купляються через центральний апарат. Наприклад канцелярія на 200 грн., зазвичай вона оплачувалась на підставі накладної. Як тепер бути в даному випадку, чи потрібно публікувати такі договори в електронній системі і як їх відображити в планах закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1252/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Поряд з цим інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Консалт-експерт центр» <b>Суть питання:</b> Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 (далі – Порядок) встановлено, що під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу. При цьому, на відміну від способу визначення предмету закупівлі товарів та послуг або лікарських засобів, Порядком не передбачено способу визначення окремих частини предмета закупівлі (лотів) для закупівлі медичних виробів. Водночас, задля досягнення мети Закону України «Про публічні закупівлі» в частині створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, замовникам доцільно мати можливість визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) під час закупівлі медичних виробів. В той же час статтею 164-14 КУпАП встановлена відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі, у зв’язку з чим прохання надати роз’яснення щодо можливості поділу предмета закупівлі медичних виробів на лоти, а також в який спосіб, або за якими критеріями такий поділ має відбуватись. <b> Номер відповіді:</b> 1253/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь надане питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a та у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0&fNum=3302-06%2F3816-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> оформлення тендерної документації <b>Суть питання:</b> Наказом Мінекономіки 13.04.2016 №680 затверджено Примірну тендерну документацію. Визначено, що ТД оформлюється у вигляді таблиці. Право затверджувати примірну ТД надано Міністерству пунктом 11 частини 1 статті 9 Закону. Разом із цим, статтею 22 Закону визначено перелік відомостей, що зазначаються у ТД. Вбачається, що Закон не зобов'язує уповноважену особу Замовника дотримуватися конкретної форми оформлення ТД (наприклад, у вигляді таблиці). Отже, Міністерство встановило додаткові обов'язки, не передбачені Законом. Питання: чи має право уповноважена особа Замовника оформляти Тендерну документацію без додержання форми таблиці, але дотримуючись при цьому змісту, визначеного статтею 22 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1254/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі − відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема обов’язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом та інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. Поряд з цим пропонуємо ознайомитись з листом від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 Отже, замовники можуть використовувати Примірну тендерну документацію, затверджену наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 в частині, що не суперечить вимогам Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент охорони здоровя та медичних послуг ЧМР <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості оголошення процедури закупівлі в період проведення моніторингу <b>Суть питання:</b> Питання: ВІдповідно до виявлених порушень Північним офісом Держаудитслужби в Черкаській області (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2020-04-30-002005-b).13 травня 2020 року рішенням Уповноваженої особи, затвердженим протоколом, було скасовано закупівлю за предметом коду національного класифікатора України ДК 021:2015:33111000-1 Рентгенологічне обладнання, код за НК 024:2019 – 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення, цифрова, що здійснювалась за переговорною процедурою. Замовник вніс інформацію щодо такого скасування в електронну систему закупівель. Електронна система закупівель у разі скасування такої закупівлі установила строк оскарження - до 24.05.20, 00:00. Замовник звернувся до електронної системи закупівель із офіційним прохання надати роз'яснення щодо даної ситуації. Але станом на 19 травня 2020 року відповідь Замовнику ще не надана, оскільки, як було повідомлено Замовнику в телефонній розмові із представником служби підтримки майданчику zakupki.prom.ua, згідно із Законом України "Про звернення громадян" ст. 20 "Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання." В той же час до завершення моніторингу та скасування процедури оголошується наступна процедура UA-2020-05-08-002332-b . ПИТАННЯ: чи можливо до завершення та не скасування попередньої процедури, оголошувати та укладати договір (в період моніторингу) по наступній процедурі. Закупівля рентгенівського апарату. <b> Номер відповіді:</b> 1255/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Водночас відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи , що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Поряд з цим, пунктом другим частини першої статті 32 Закону та пунктом другим частини восьмої статті 40 Закону визначено, що тендер/переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель. У свою чергу, згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель. Крім того, пунктом 4 частини 12 Закону передбачено можливість оскарження рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі. Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявної потреби у товарах, роботах, послугах, зокрема у випадку відміни процедури закупівлі та необхідності проведення нової закупівлі за тим самим предметом. Разом з тим будь-які рішення замовник повинен приймати  з дотриманням вимог Закону, яким зокрема передбачено право на оскарження рішень та дій замовника, в тому числі рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі, а також принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Сумська область Ямпільський район с.Марчихина Буда вул.Центральна, 17 <b> Тема розширена:</b> Хто може бути уповноваженою особою <b>Суть питання:</b> Не можуть визначатися УО народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради, а про сільських депутатів конкретно не зазначено. Як бути в конкретному випадку? Уповноважена особа обов"язково має бути в штаті установи? І якщо у нас в штаті людини з вищою освітою немає, як бути в такому випадку? <b> Номер відповіді:</b> 1222/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” . Разом з тим згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Отже, уповноваженою особою може бути посадова (службова) особа замовника, крім осіб, визначених у абзаці другому частини сьомої  статті 11 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Чечель Катерина Ігорівна <b>Суть питання:</b> Замовник для підтвердження відповідності пропозиції вимогам ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" вимагав довідку "про те, що службову (посадову) особу, яка підписала тендерну пропозицію не було засуджено за злочин, учинений з корисливих мотивів, та про те що така особа не має незнятої або непогашеної судимості у встновленому законом порядку". Переможець надає "скорочену" довідку МВС, в якій зазначено, що "Особа станом на певну дату не знятої чи не погашеної судимості не має". Чи є достатьньою інформація зазначена у скороченій довідці МВС для підтвердження відповідності пропозиції вимогам ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1223/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Отже, з питання відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, пропонуємо звернутись  безпосередньо до замовника, який здійснює закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Вахрушенкова т.і. <b> Тема розширена:</b> п.14 форми повідомлення про намір укласти договір на теплопостачання <b>Суть питання:</b> Які експертні, нормативні, технічні документи потрібні для підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури <b> Номер відповіді:</b> 1224/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 40 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. Згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від КП Київське інвестиційне агентство <b> Тема розширена:</b> Порядок звернень, роз яснень щодо тендерної документації <b>Суть питання:</b> Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Що робити замовнику, якщо період звернення закінчується у вихідний день (наприклад: неділя), учасник звертається у суботу, або в останній день,останній час і замовник не має можливості відповісти на протязі трьох робочих днів (технічно замовнику чомусь неможливо виконати цю норму Закону на майданчику)? Дуже це напружує, так як: по-перше-у разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг тендеру, по-друге- за несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <b> Номер відповіді:</b> 1225/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління адміністративними будинками <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прохання надати роз’яснення. Укладаємо договір про надання послуг, однак у зв’язку з оскарженням результатів відкритих торгів, договір укладається пізніше ніж планувалося і відповідно послуги не можуть бути надані в тому обсязі в якому було вказано в тендерній документації (ТД) (тобто, з травня 2020 року). Чи можемо ми укласти договір в якому будуть менші обсяги послуг та ціна, а ніж було заявлено в ТД? Чи, краще укласти договір такий який був в ТД і відразу додаткову угоду до нього, якою зміни обсяги та ціну договору? <b> Номер відповіді:</b> 1226/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 103/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84 Крім цього, питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від Васищівська селищна рада <b> Тема розширена:</b> щодо відображення додаткових угод <b>Суть питання:</b> Просимо розяснити послідовність дій в такій ситуації, якщо укладено прямий договір на суму 5000,0 грн. (опубліковано відповідно звіт), яким чином необхідно відобразити додаткові угоди до нього за умови, що вартість договору з додатковими угодами не буде перевищувати 50,0 тис.грн. Чи необхідно складати план та річний звіт на кожну додаткову угоду <b> Номер відповіді:</b> 1228/2020

<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Така ситуація. Східним офісом виявлено неоприлюднення додатків до договору, який був укладений у серпні 2019 році. Порушення виявлено 25.05.2020р. Який розмір штрафу буде покладатися на відповідальну особу по старому закону чи по новому. Нам роз'яснили що по новому. Надайте будь часка роз'яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1229/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим Законом України  “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, який введений в дію 19.04.2020, зокрема внесенно зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП). У свою чергу, статтею 8 КУАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Водночас згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Концерн «Міські теплові мережі» <b>Суть питання:</b> Аномально низька ціна тендерної пропозиції – це ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни (приведеної ціни) тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 % або більше від наступної ціни (приведеної ціни) тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна автоматично визначається електронною системою закупівель, за наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»). Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціни або вартості та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону). ЕСЗ автоматично розраховує аномально низькі ціни тендерних пропозицій на всіх етапах електронного аукціону та інформує про це учасника процедури закупівлі та замовника (ч. 5 ст. 30 Закону). Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону) Наразі в ЕСЗ (https://prozorro.gov.ua/roadmap) даний функціонал в розробці. Зважаючи на вищезазначене виникають наступні запитання: 1. Якщо Замовник виявив аномальну низьку ціну, а учасник не надав протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі (інформацію про аномальну ціну учасник процедури закупівлі та замовник не отримував). Чи зобов’язаний Замовник в даному випадку відхилите тендерну пропозицію? 2. Які дії Замовника у разі виявлення аномально низької ціни тендерної пропозиції? 3. Чи діють зазначені норми Закону в цієї частині, якщо даний функціонал в розробці? <b> Номер відповіді:</b> 1230/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Закон набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію 19.04.2020. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) Електронна система закупівель автоматично розраховує аномально низькі ціни/приведені ціни тендерних пропозицій на всіх етапах електронного аукціону та інформує про це учасника процедури закупівлі та замовника . Частиною чотирнадцятою статті 29 Закону визначено, що учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції. Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини. При цьому, оскільки аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.