<b>Запит від:</b> Запит від Гончаренко Наталія Андріївна <b>Суть питання:</b> Фактичні обставини: За результатами процедури закупівлі укладено Договір поставки товару у кількості 100шт. вартістю 2 млн.грн. Через місяць укладено додаткову угоду про зменшення кількості товару до 90шт., ще через місяць кількість зменшена до 80шт. Проте у вказаних додаткових угодах питання вартості товару не зменшувалось. Тобто, виходить, що відбулось "збільшення ціни"! Оплата товару відбувається за кошти державного бюджету. Окрім того, ціна товару на ринку менше ціни вже зміненої додатковими угодами до Договору. Питання: куди краще звернутись зі скаргою до Держаудитслужби або до Рахункової палати. <b> Номер відповіді:</b> 1327/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20 та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено листи  від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та від 16.04.2019  № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , які містять відповідь на порушені питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ з гуманітарних питань Овруцької міської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день!Прошу пояснити чи правомірно голова тендерного комітету та секретар тендерного комітету вносять в електронну систему річні плани та оприлюднюють звіти про договір про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель так, як функції закупівель вартістю до 50 тис.грн. покладені на тендерний комітет. Крім того,голова тендерного комітету і є уповноваженою особою по проведенню спрощених закупівель, працює на тому самому майданчику з тим самим ЕЦП. <b> Номер відповіді:</b> 1330/2020

1. Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання • Щодо діяльності в окремих сферах господарювання • Щодо наявності спеціальних або ексклюзивних прав • Щодо способів закупівель та вартісних меж 2. Способи закупівель для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах --- Документ: 2671cec2-a6e7-45ec-8dfb-1de08d3b76df.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо замовників у сфері Замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання (далі – замовники у сфері) також мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Такий підхід передбачено у директивах Європейського Союзу про державні закупівлі, з якими українське закупівельне законодавство гармонізоване і стосується, як правило підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей. Визначення замовників у сфері відбувається за наявності одночасно двох критеріїв: 1.Юридичні особи та/або суб'єкти господарювання мають здійснювати діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання. 2.Такі особи та/або суб'єкти відповідають хоча б одній з ознак: 1) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання чи ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,ГX>+О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/34929-06 від 04.06.2020 14:07:14 2 правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб'єкта господарювання; 2) наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Звертаємо увагу на те, що Законом доповнено одну з ознак віднесення юридичної особи до замовників у сфері та розширено коло осіб, на яких поширюється дія Закону. Наприклад, якщо корпоративні права компанії Х, яка здійснює діяльність в одній із вказаних нижче сфер, належать іншій компанії Y, яка є її засновником (власником, акціонером) та сама при цьому є замовником у розумінні Закону, то така компанія Х теж вважатиметься замовником, за умови, що її засновнику (власнику, акціонеру) компанії Y належить частка у статутному капіталі в розмірі більше ніж 50 відсотків або її власник компанія Y володіє більшістю голосів у вищому органі чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради. У такому разі компанія Х буде вважатись замовником у сфері та має здійснювати закупівлі із застосуванням вимог цього Закону. Водночас визначення приналежності до замовників у сфері здійснюється юридичними особами та/або суб'єктами господарювання самостійно на підставі інформації, документів та наведених у Законі ознак. Отже, у разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, та одночасно відповідають хоча б одній з цих ознак, то такі суб’єкти є замовниками у сфері та мають здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону. У разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, але не відповідають жодній з цих ознак, то такі суб’єкти не є замовниками у сфері, Закон до них не застосовується. Щодо діяльності у сферах господарювання Згідно з частиною другою статті 2 Закону діяльність в окремих сферах господарювання - це діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG; 2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; 3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії “на добу наперед” і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення 3 функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв’язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива. Звертаємо увагу, що у порівнянні з попередньою редакцією Закону, дещо змінено перелік таких сфер господарювання, а формулювання уточнено та розширено. Так, наприклад, пунктом 5 частини другої статті 2 Закону додано нову сферу господарювання, яка стосується проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи. Натомість з переліку сфер господарювання виключено сфери щодо забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, а також забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих та щодо розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення. Водночас у Законі передбачено виключення, у разі яких діяльність не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання. Перелік виключень зазначено у пунктах 1-3 частини третьої статті 2 Закону. У таких випадках діяльність юридичної особи не вважатиметься діяльністю у сфері і такий суб’єкт не є замовником. Крім того, пунктами 1-10 частини шостої статті 3 Закону для замовників у сфері встановлено додатковий перелік випадків, коли Закон не застосовується щодо визначених предметів закупівлі. Закупівлі товарів, робіт і послуг у цих випадках не включаються замовниками у сфері до річного плану, виходячи з частини третьої статті 4 Закону, та не вимагається оприлюднення інформації про закупівлю у відповідності до статті 10 Закону. Щодо наявності спеціальних або ексклюзивних прав Згідно з абзацом третім пункту 4 частини першої статті 2 Закону наявність спеціальних або ексклюзивних прав означає наявність прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. 4 При цьому не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Конкретні критерії для визначення наявності спеціальних або ексклюзивних прав в контексті Закону можна сформулювати на підставі таких міркувань, які побудовані на логіці “від зворотного”, тобто через розуміння випадків, коли спеціальне/ексклюзивне право не виникає. Отже, спеціальне/ексклюзивне право не виникає у разі якщо особи володіють такими правами не на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії органів державної влади або органом місцевого самоврядування; особи володіють такими правами, однак такі права не обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах; особи отримали такі права за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Для прикладу, національний оператор поштового зв’язку має виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання поштового зв’язку. Своєю чергою, Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 № 222-VIII (зі змінами) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Разом з тим, виходячи зі змісту статей 1, 2, 3, 7, 9 і 10 цього Закону та принципів державної політики у сфері ліцензування, право провадження суб’єктом господарювання визначеного виду господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку, не обмежує провадження діяльності у сферах, визначених Законом, однією чи кількома особами, у зв’язку з однаковими умовами для отримання ліцензії будь-яким суб’єктом господарювання у разі дотримання ним встановлених законодавством вимог, тому не може розглядатися як спеціальне або ексклюзивне право. Щодо способів закупівель та вартісних меж Виходячи з пункту 2 частини першої статті 3 Закону, цей Закон застосовується до замовників у сфері за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. При цьому, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні), замовники у сфері керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі. 5 Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. З огляду на зазначене, замовники у сфері здійснюють закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами. Для наочності та однозначного розуміння викладеного для замовників у сфері наводимо у додатку таблицю щодо способів закупівель у залежності від вартісних меж, установлених Законом. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: на 1 арк. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46 --- Документ: 45372ff4-e288-4a25-b94f-fb87c37f2faa.pdf --- Додаток Способи закупівель для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах Вартісні межі Способи закупівель з використанням електронної системи закупівель у порядку, затвердженому наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 року № 10 (зі змінами) якщо очікувана вартість предмета без використання електронної системи закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель якщо очікувана вартість предмета з використанням електронних каталогів закупівлі товарів не перевищує 50 тисяч для закупівлі товарів гривень якщо очікувана вартість предмета здійснення спрощених закупівель закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1 мільйону гривень (для товарів і послуг) та 5 мільйонів гривень (для робіт) якщо очікувана вартість предмета з використанням електронних каталогів закупівлі товарів, дорівнює або для закупівлі товарів (після прийняття перевищує 50 тисяч гривень та є відповідної постанови КМУ) меншою 1 мільйону гривень (для товарів і послуг) та 5 мільйонів гривень (для робіт) якщо очікувана вартість предмета здійснення процедур закупівель: закупівлі дорівнює або перевищує 1 відкриті торги, торги з обмеженою мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів участю (після введення в дію), гривень конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі якщо очікувана вартість закупівлі здійснення конкурентних процедур перевищує суму, еквівалентну: для закупівель із застосуванням положень товарів і послуг - 133 тисячам євро; для частини третьої статті 10 цього Закону робіт - 5 150 тисячам євро

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Закупівля товару за одним кодом Єдиного закупівельного словника до 19.04.і після 19.04.2020 року <b>Суть питання:</b> 19.04.2020 року введено в дію нову редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої значно понижено пороги закупівель, що обовязково здійснюються в електронній системі закупівель, шляхом введення спрощеної закупівлі. Отже якщо до 19.04.2020 р. замовники мали можливість провести допорогову закупівлю на товари, послуги вартістю до 200 тис.грн, та 1, 5 млн для робіт відповідно до інструкції 10 чи шляхом оприлюднення Звіту про укладений договір, то наразі допороговими закупівлями є закупівлі до 50 тис. грн. Одразу, хочу зазначити, що ознайомилась з листом Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 р. та відповідями у цьому розділі на схожі питання. Але в ході роботи я бачу, що замовники по різному розуміють викладене в зазначеному листі і тому дуже прошу відповісти більш конкретно на конкретне питання. 1. Якщо в в кошторисі установи на закупівлю хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) було передбачено 80 тис. грн.До 19.04.2020 р. з них було використано 50 тис. грн. шляхом укладання прямого договору, вснесення закупівлі до річного плану та оприлюднення Звіту про укладений договір. Однак після 19.04.2020 року установі необхідно закупити цього ж товару - хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на суму 30 тис. грн. Тобто загалом в 2020 році сума за одним кодом ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 80 тис. грн. Чи плюсуються суми закупівель здійснені до 19.04. і після 19.04 в одну? Однак яку процедуру закупівлі обрати цу цьому разі? Які дії має вчинити замовник: внести зміни до річного плану та на 30 тис. грн. передбачити окрему строчку і обрати спрощену процедуру, не зважаюси на те, що спрощені від 50 тис. грн. Чи це є новим предметом закупівлі (адже здійснена закупівля по цьому ж коду на 50 тис. до 19.04. завершена укладанням договору та Звітом) і замовник в такому випадку має право обрати допорогову закупівлю чи закупівлю без використання ЕСЗ та оприлюднити Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, адже сума після 19.04. становить лише 30 тис., тобто не сягає порогів спрощеної закупівлі? 2. Чи вірно є те, що ЕСЗ дозволяє провести спрощені на суми значно менше 50 тис. грн, а відкриті торги значно менше 200 тис. і замовники обирають процедуру на власний розсуд? А як же розмежування процедур закупівель з залежносві від сум?Виходить, що деякі замовники купують, купують по 10 тис. грн, наприклад один і той предмет, а потім коли річна сума досягає певної суми наприклад 50 тис. на останні 10 проводять спрощену сплюсувавши закупівлі за кодом за рік. Або навпаки мають в кошторисі на рік 60 тис. грн на товар і двічі проводять спрощені по 30 тис, хоча ст. 3 Закону передбачено, що спрощені від 50 тис? Так можна? <b> Номер відповіді:</b> 1291/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “ Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Щодо питання 2 Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Псалига Галина Василівна <b>Суть питання:</b> Чи відноситься до Замовників 4-ї категорії(згідно п.4ч.1 ст.2 Закону України"Про публічні закупівлі") неприбуткове Державне підприємство, одержувач бюджетних коштів, якщо одним з видів його діяльності є "добування кам'яного вугілля"(код КВЕД 05.10), та чи буде підпадати таке державне підприємство під критерії, визначені в п.9ч.2ст.2 ЗУ"Про державні закупівлі".Якщо так,то яку процедуру закупівлі потрібно застосувати для закупівлі електричної енергії на суму 886тис. грн.,якщо у п.8ч.6ст.3 Закону України"Про державні закупівлі" пердбачено,що цей Закон не застосовується у випадку якщо замовники,визначені у п.4ч.1ст.2 Закону, здійснюють закупівлю з такого предмету: "елеутрична енергія, що купується та продається гарантованим покупцем"? Чи потрібно в такому випадку оприлюднювати звіт про укладений договір без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1293/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від  04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Досить часто, при перерахунку ціни за одиницю товару (послуги), виходячи з остаточної пропозиції переможця, що вказана за результатами аукціону, така ціна містить більше ніж два знаки після коми. Тож, для коректного визначення ціни за одиницю товару (послуги), наразі договір з переможцем закупівлі укладається на суму, яка сформована за результатами аукціону, а після цього для коректного відображення ціни за одиницю (з двома знаками після коми) укладається додаткова угода на зменшену суму без зменшення обсягу закупівлі. Враховуючи нову редакцію Закону в частині можливості “перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі”, чи може бути укладено договір за результатами закупівлі одразу на суму оновленої тендерної пропозиції/пропозиції переможця, що є меншою за ціну, сформовану за результатами електронного аукціону без зменшення обсягу закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1294/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Отже, замовник та переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть укласти договір про закупівлю на суму, що є меншою ніж ціна тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону, без зменшення обсягів закупівлі у випадках визначених частиною четвертою статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Пєтухов Ілля Станіславович <b> Тема розширена:</b> пояснення щодо укладання договорів <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення, щодо укладання договорів за Законом України «Про публічні закупівлі» чинний в редакції від 19.04.2020р. До 19.04.2020р. згідно зведеному кошторису були виділені бюджетні кошти на виконання робіт по об’єкту «Реконструкція мереж вуличного освітлення від КТП-3607 по вул. Фруктова, вул. 8 Березня та від ТП-3804 по вул. Космонавтів, пров. Першотравневий, вул. 8 Березня, вул. 40 років Перемоги с.Коржове, Сватівського району Луганської області" у розмірі 290,500 тис грн. та були укладені Договори на суму приблизно 280 тис.грн. до набування чинності ЗУ«Про публічні закупівлі» , а саме: 1) Договір на проектування 2) Договір на технічний нагляд 3) Договір на експертизу проектно-кошторисної документації 4) Договір підряду на будівельно-монтажні роботи Згідно зведеного кошторису на об’єкт також були укладені договори на технічний нагляд, експертизу кошторисної документації, авторський нагляд. Всі вище перелічені договори були укладені до 19.04.2020р загальна вартість яких приблизно склала 280 тис. грн., що за Законом України «Про закупівлі» до 19.04.2020р вважалися допороговими та не потребували процедури тендерних закупівель. В зведеному кошторисі на об’єкт були заплановані витрати ( виділені кошти) на оплату послуг на забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії, яка надається постачальником послуг комерційного обліку, згідно Кодексу Систем Розподілу (облаштування вузлу обліку ), що складає 3,754 тис., але договір на цей вид послуг не був підписаний тому що, цей договір може бути укладений тільки після виконання будівельно-монтажних робіт. Як тепер оформляти договір на облаштування вузлу обліку: Варіант №1 -окремий договір (як закупівлю, яка не перевищує 50 тис грн..); Варіант №2 -договір – який збільшує вартість вже укладених договорів по об’єкту (загальна вартість яких розраховується як сума: 280тис.грн+3,574тис.грн), що перевищує межу 50 тис.грн. та потребує проведення спрощеної процедури закупівель (ст.3,п.7, абзац 5 ЗУ « Про публічні закупівлі»); Варіант №3 - договір на додаткові аналогічні роботи ( до договору на будівельномонтажні роботи) з процедурою укладання договору (згідно ст.40 п.2. абзац 5 ЗУ «про закупівлю») з використанням переговорної процедури (без проведення торгів) З повагою, ФОП ________________________ Пєтухов І.С. <b> Номер відповіді:</b> 1295/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №1" <b> Тема розширена:</b> Закупівля по COVID-19 <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Прошу надати відповідь на запитання стосовно здійснення закупівель товарів, робіт чи послуг, необхідих для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).Згідно "розділу II Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Пункти 3, 4, 5 та 10 розділу I цього Закону діють протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону", але ці пункти не стосуються закупівель які здійснюються через електронну систему. Прошу пояснити до якого часу можна здійснювати закупівлі за прямими договорами,відповідно до Порядку проведення закупівель товарів, робіт чи послуг, необхідих для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)? <b> Номер відповіді:</b> 1296/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент патрульної поліції <b> Тема розширена:</b> процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можливе проведення процедури відкриті торги, якщо вартість предмета закупілі складає 160 000грн ? <b> Номер відповіді:</b> 1297/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Київській області <b> Тема розширена:</b> Коливання ціни електроенергії <b>Суть питання:</b> У зв'язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України «Про ринок електричної енергії № 2019 - VIII, Служба автомобільних доріг у Київській області (далі Замовник або Споживач) за результатами відкритих торгів, проведених згідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) уклала з переможцем торгів (Постачальником) договір про постачання електричної енергії Споживачу, від 20.01.2020 року (далі – Договір). На підставі пункту 2 частини 4 статті 36 Закону, Договором передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару (за 1 кВт*год) не більше ніж на 10% протягом дії Договору у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, а також Постачальник надасть Замовнику на розгляд обґрунтування, щодо зміни ціни у бік збільшення за даними офіційних сайтів уповноважених на це органів. Враховуючі вищенаведене, просимо надати роз’яснення чи буде правомірною вимога Споживача, що для підтвердження можливості першої зміни ціни за одиницю товару в Договорі, Постачальнику необхідно надати обґрунтування коливання ціни такого товару на ринку в бік збільшення в поточному розрахунковому періоді (місяці) відносно періоду або дати укладеного Договору за результатами відкритих торгів, а не відносно будь – якого попереднього періоду(місяця) на розсуд Постачальника. А також окремо просимо роз’яснити обов’язковість застосування положень пункту 2 частини 4 статті 36 Закону при наявності у Постачальника обґрунтування коливання ціни за одиницю товару (електроенергії) в бік збільшення, а саме - це є право чи обов’язок Споживача (Замовника) за Договором, враховуючі, що збільшення ціни за 1 кВт* год буде потребувати зменшення річних обсягів поставки товару, яке може бути не прийнятним або критичним для Споживача (Замовника). <b> Номер відповіді:</b> 1298/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Компанія Укрканцторг" <b> Тема розширена:</b> Документи для переможця по ст. 17 нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовником вимагаєтся подання довідки: Довідка, видана не раніше 30 днів до дати розкриття тендерних пропозицій уповноваженим органом про те, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Ми розуміємо, що довідка з МВС про відстутність кримінального порушення є доказом того, що уповноважена особа не була притягнута до відповідльності і за цією статею, проте залишаєтся адмінстративна відповідальність. У вимогах замовника не конкретизована кримінальна та/або адмінстративна. Державна служба України з питань праці, ані довідки, ані роз'яснення не надає. Вони "відправили" за роз'ясненнями у Мінекономрозвитку. Тому у нас питання, який уповноважений орган надає підтвердження того, що уповноважена особа, не була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Або, чи можете ви надати роз'яснення, що з цього пункту достатньо тільки довідка з МВС. Дякуюмо Тендер на прозорро: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-05-07-004352-b <b> Номер відповіді:</b> 1299/2020

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" <b> Тема розширена:</b> можливість викорристання формули з привязкою до курсу валют при наданні послуг <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення щодо можливості використання в проекті договору надання послуг, в розділі "Оплата", формули розрахунку вартості послуг з привязкою до іноземної валюти на дату здійснення остаточної оплати, керуючись п.7 частини 5 ст.41. ЗУ "Про Публічні закупівлі". Зазначаємо , що предметом закупівлі є послуги з підтримки програмних продуктів.Данний вид послуг передбачає імпортну складову. <b> Номер відповіді:</b> 1300/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону). Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Отже, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти , зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни . Отже, істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни курсу іноземної валюти, у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін. Таким чином, проект договору складається замовником самостійно з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України специфіки предмета закупівлі та принципів здійснення закупівлі, визначених в статті 5 Закону.