<b>Запит від:</b> Запит від Цуманська селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” державні замовники можуть надати можливість постачальникам виправити помилки в тендерній пропозиції. Постачальник може усунути невідповідності в інформації та/або документах: що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”; на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Надайте, будь ласка, роз'яснення, що означає слово "НЕВІДПОВІДНІСТЬ" у даному випадку? Якщо учасник, наприклад, взагалі не надав довідку про наявність працівників, якщо така вимагалась, або така довідка не підтверджує наявність НЕОБХІДНИХ ЗАМОВНИКУ працівників (не така кваліфікація працівників і т.д.), це можна тлумачити як "невідповідність", яку можна усунути? Чи це маються на увазі розбіжності/неточності у різних документах учасника (наприклад, помилка у прізвищі)? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1272/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Бивайло Петро Геннадійович <b>Суть питання:</b> Установа здійснює відправку рекомендованих листів. Чи необхідно оприлюднювати в спрощених закупівлях <b> Номер відповіді:</b> 1273/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "БОРИСПІЛЬ" <b> Тема розширена:</b> Переможець <b>Суть питання:</b> Що є моментом визначення переможця в переговорній процедурі: проведені переговори чи оприлюднене повідомлення про намір укласти договір? <b> Номер відповіді:</b> 1258/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до частин четвертої і п’ятої статті 40 за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов’язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення. З огляду на зазначене, учасник є переможцем у переговорній процедурі закупівлі після того, як замовник прийняв рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю, яке має бути обов"язково оприлюднене шляхом розміщення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю в електронній системі закупівель у встановлений Законом строк.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД "Ювілейний" РМР <b> Тема розширена:</b> Ненадання копії стату <b>Суть питання:</b> Учасник не надав копії статуту, хоча це було прописано в тендерній документації замовника. Чи діє механізм 24 години на підгрузку даного документа? <b> Номер відповіді:</b> 1256/2020

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД "Ювілейний" РМР <b> Тема розширена:</b> Проведення переговорної процедури зг.ст.40 <b>Суть питання:</b> Відкриті торги на кап.ремонт приміщення було проведено до 19.04.2020р. Зараз виникає потреба у необхідності проведення додаткових будівельних робіт.Чи можна провести переговорну процедуру по ст.40 по новому закону? <b> Номер відповіді:</b> 1257/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Красилівська міська рада Хмельницької області <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення авансового звіту про відшкодування коштів за товари, послуги <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи необхідно звітувати за кошти, згідно авансового звіту, щодо відшкодування витрат за куплені товари, матеріали чи послуги на електроному майданчику. Якщо так, то яким чином та який документ потрібно публікувати в системі (авансовий звіт чи реєстр авансових звітів)? <b> Номер відповіді:</b> 1245/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель"

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області <b>Суть питання:</b> У зв'язкі із набранням нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" щодо обов'язкового оприлюднення звіту про договір про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель, прошу роз'яснити чи є необхідність в оприлюдненні додаткових угод до договорів, укладених до 19.04.2020 року і не оприлюднених в електронній системі закупівель через відсутність такого обов'язку (договори на суму до 50 тисяч гривень). <b> Номер відповіді:</b> 1246/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Теплосервіс" <b> Тема розширена:</b> Процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь-ласка. Плануємо провести публічні закупівлі з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації на різних будівлях на суму 34 тис. грн. та на суму 74 тис.грн.(за різними адресами) по однаковому ДК. Питання: чи можемо ми оформити 1 договір , на 2 будівлі? чи потрібно оформляти різні договори? <b> Номер відповіді:</b> 1247/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, скажіть будь ласка у разі призначення УО шляхом покладення на працівника із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи, при цьому НЕ встановлювати доплати, чи буде це порушенням законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 1248/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить вичерпну відповідь щодо способів призначення уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Інститут міста <b> Тема розширена:</b> Спільні закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можуть комунальні підприємства та установи утворювати консорціуми або інші утворення для проведення спільних закупівель товарів та послуг? Наприклад, об'єднання комунальних транспортних підприємств з різних міст України для спільної закупівлі громадського транспорту. І чи може комунальна установа або підприємство з України брати участь у міжнародних об'єднаннях для здійснення спільних міжнародних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1249/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень. Водночас повідомляємо, що визначення поняття “замовник” розглянуто в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу відповідно за посиланнями https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 та https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06 . Так, абзацом сьомим частини першої статті 63 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема такого виду як спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб’єктами співробітництва. Водночас відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 119 ГКУ державне (комунальне) господарське об'єднання – об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. При цьому згідно з частиною шостою статті 120 ГКУ державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо). Поряд з цим питання створення та діяльності об’єднань підприємств, регулюється ГКУ та не є предметом регулювання Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром"ДОР" <b> Тема розширена:</b> Проведення переговорної процедури з-хакупівлі електричної енергії на 20% від сумі договору <b>Суть питання:</b> 29.01.2020 року.після проведення процедури відкритих торгів, нами був укладений договір на закупівлю енергії електричної на 2020 рік на суму 2224865,00 грн. 07.05.2020 року Постачальник направив нам листа про дострокове розірвання договору. Так як електрична енергія являеться нагальною потребою для лікувального закладу III рівня, чи можемо ми провести переговорну процедуру закупівель на 20% від суми догвору з постачальником м.Дніпро,а на решту суми оголосити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 1250/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А1028 ЄДРПОУ 07910219 <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівель, які замовник не міг передбачити <b>Суть питання:</b> Чи вважаються кошти зекономлені в процесі проведення процедур закупівель - новим предметом закупувлі в редакції Нового закону про закупівлю № 114-ІХ від 19.09.2019. Чи дійсне розяснення Мінекономрозвитку вих 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 року <b> Номер відповіді:</b> 1251/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон). Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Отже, у разі перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.