<b>Запит від:</b> Запит від Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно п. 4 розділу Х ЗУ №922 до складу тендерного комітету повинно входити не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п’ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Питання: Чи можна створити тендерний комітет, у склад якого входитимуть 5 співробітників, з яких 4 чоловіка - це службові (посадові) особи і 1 - не службова (посадова) особа, за умови, що у штатній чисельності працівників замовника всього мається 7 посадових осіб, тобто більше п'яти? Дякую? <b> Номер відповіді:</b> 1314/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Виходячи зі змісту пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад тендерного комітету , та положення про нього затверджуються рішенням замовника . До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника. При цьому обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені пунктом 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, яким передбачено, що не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Отже, головою та членами тендерного комітету можуть бути будь-які посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у пункті 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово - комунального господарства та комунальної власності міської ради <b> Тема розширена:</b> Участь у відкритих/спрощених закупівлях підприємства застовником якого є міська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи має право (законодавчі підстави) брати участь у відкритих торгах / спрощених закупівлях комунальне підприємство засновником якого є міська рада. Замовником (розпорядником коштів) при цьому є структурний підрозділ міської ради. Заздалегідь вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1316/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1015/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c0b9835-810f-4a2c-8b27-1b39d273f59c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Соловій Христина Дмитрівна <b>Суть питання:</b> Державне підприємство не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Скажіть, будь ласка, у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020, таке державне підприємство повинно визначити уповноважену особу? дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1317/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 794/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=86593fcd-e021-4e50-9095-040543132e13&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Логвінова Валентина Валентинівна <b> Тема розширена:</b> Контроль банків <b>Суть питання:</b> Прошу надати консультацію за наступним питанням. Згідно ч.3 ст.7 ЗУ "Про публічні закупівлі" Банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином. Стаття 3 визначає сферу застосування Закону. Питання: чи підпадає під контроль Банків закупівлі Замовників на суму до 50 тис.грн, що передбачає обов'язок банків перевіряти звіт про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі? <b> Номер відповіді:</b> 1318/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином. Поряд з цим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю- господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. У свою чергу, частиною другою статті 19 Закону визначено, що звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі , або визнання тендеру таким, що не відбувся. Таким чином, повноваження банків, визначені частиною третьою статті 7 Закону, стосуються закупівель, які передбачають укладення договору про закупівлю, а саме процедур закупівель визначених статтею 13 Закону та спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Алмасханов Рустам Сефіханович <b> Тема розширена:</b> Чи можна визнавати наступною додатковою угодою попередню додаткову угоду - нікчемною за ст. 37 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Чи можна визнавати наступною додатковою угодою (до тендерного договору) попередню додаткову угоду - нікчемною за ст. 37 ЗУ "Про публічні закупівлі", та що робити у разі якщо при публікації змін на веб-сайті "Прозоро" не можливо зазначити ст. 37, а можливо лише ст. 36? <b> Номер відповіді:</b> 1319/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків . Так, відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Разом з тим згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38247 , розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, який містить інформацію щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Горішньоплавнівської міської ради» <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення як діяти в наступній ситуації. В грудні 2019 року комунальним підприємством була запланована закупівля на суму 5000000,00. грн. В річному плані джерелом фінансування було визначено — кошти від господарської діяльності підприємства. Відповідно до річного плану було проведено тендер та укладено договір з переможцем цієї процедури закупівлі на суму 4188200,00 грн. з ПДВ. В подальшому (в ході виконання цього договору) рішенням сесії міської ради для забезпечення функціювання підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги у 2020 році, було виділено з місцевого бюджету кошти в розмірі 500000,00 грн. Відповідно до цього рішення між контрагентом та комунальним підприємством було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору, а саме в частині визначення джерела фінансування. Даною Додатковою угодою було визначено джерелом фінансування : кошти від господарської діяльності підприємства — 3688200,00 грн.з ПДВ та кошти з місцевого бюджету — 500000,00 грн.з ПДВ. Ця додаткова угода була підписана уповноваженими представниками Сторін, скріплена їх печатками та оприлюднена Замовником (комунальним підприємством) в установленому порядку на Офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України. Однак, Управління державної казначейської служби України, посилаючись на джерело фінансування, яке було визначено в річному плані (кошти від господарської діяльності підприємства), відмовляється брати бюджетні зобов'язання за договором та реєструвати вище визначену додаткову угоду. В свою чергу, на сьогоднішній день, функціонал авторизованих електронних майданчиків унеможливлює внесення змін до річного плану, що суперечить ст.4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції, що діяла до 19.04.2020 року) та ч. 1 ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в чинній редакції). Отже, просимо надати роз’яснення як діяти підприємству в такій ситуації, а також відповісти на питання щодо законності та обґрунтованості зазначених вище дій Управління державної казначейської служби України, зокрема чи є зазначене в річному плані джерело фінансування (з огляду на те, що джерело фінансування у річному плані визначалось замовником на момент, що передував проведенню відповідної процедури закупівлі та не підлягає коригуванню за результатами здійснення такої процедури) належною підставою для відмови УДКСУ у реєстрації додаткової угоди та взяття бюджетних зобов'язань за Договором. <b> Номер відповіді:</b> 1320/2020 <b> Відповідь:</b> http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d69be35c-3504-4f34-a35e-c44052f682c9&lang=uk-UA Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі. При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі. Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Чи потрібно підприємству оприлюднювати платіжні доручення про сплату судового збору, адміністративних послуг, авансових звітів? Відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 10 Закону, замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом 3-х робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 1321/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> делегування на конкурсній основі функцій замовника на будівництво <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 №121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» районним в місті Києві державним адміністраціям доручено реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства, а саме виконання або делегування в установленому порядку функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Згідно з розпорядженням Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.01.2013 р. № 23 функції замовника з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення об’єктів делеговано Комунальному підприємству «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації. Відповідно до п.п. 2 п "а" ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності. Починаючи з 2013 року Комунальне підприємство «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації виконує делеговані Солом’янською районною державною адміністрацією в місті Києві на підставі її розпорядження функції замовника будівництва у Солом’янському районі міста Києва. З огляду на посилання у вказаній вище нормі Закону України ««Про місцеве самоврядування в Україні» на необхідність дотримання конкурсних основ для делегування функцій замовника – виникає таке запитання: Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на випадки делегування виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (місцевими державними адміністраціями у випадку делегування їм таких повноважень) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності, в аспекті проведення конкурсу чи дотримання конкурсних основ при такому делегуванні. Зауважуємо, що при делегуванні функцій замовника на користь Комунального підприємства «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації будь-яких договорів про закупівлю не укладалось та не укладається. <b> Номер відповіді:</b> 1322/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Згідно з частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. При цьому відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на відносини, які не передбачають придбання та оплату замовником товарів, робіт і послуг. Водночас питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Тростянецька районна державна адміністрація <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Проконсольтуйте будь-ласка, який розмір доплати встановлюється відповідно до даної статті Стаття 11. Організація закупівельної діяльності замовника 1. Відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; <b> Номер відповіді:</b> 1323/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , який містить інформацію щодо встановлення доплати уповноваженій особі.

<b>Запит від:</b> Запит від Луганська регіональна філія Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" <b> Тема розширена:</b> як приймає участь філія від імені "материнської" юрособи в закупівлях <b>Суть питання:</b> як приймає участь філія від імені "материнської" юрособи в закупівлях <b> Номер відповіді:</b> 1324/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління молоді та спорту Хмельницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Авансові звіти <b>Суть питання:</b> Управління молоді та спорту проводить спортивні заходи, навчально тренувальні збори,виїзди команд на змагання які передбачають видачу коштів підзвітним особам (суддям, тренерам, спортсменам). Виплачуються суми за проживання, харчування, проїзд,добові за відрядження які оформлюються відомістю видачі, яка містить від 1 до 100 фізичних підзвітних осіб зі своїми реквізитами тільки по одному змаганню. Просимо надати роз'яснення щодо порядку оприлюднення інформації, що містять авансові звіти, зокрема оплата харчування та добових. <b> Номер відповіді:</b> 1325/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Розсошанська сільська рада <b> Тема розширена:</b> редагування додатків до річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Будь-ласка допоможіть у вирішенні нижчевикладеного питання. Як редагувати додатки до річного плану закупівель із видом процедури "Без використання електронної системи" коли на майданчику zakupki.prom.ua уже видалено вид процедури "Без використання електронної системи". Що робити замовнику: 1. коригувати додатки з порушенням. тобто коли вид процедури "Без використання електронної системи" з технічних причин і ніяк не інакше зміниться на вид процедури "Звіт про укладений договір" і в примітках вказувати що це все ж таки вид процедури "Без використання електронної системи". 2. не редагувати додатки до РП, ще теж порушення і купа запитань до Замовника. Але тоді як бути Замовнику і яку процедури обирати, адже в даному випадку очікувана вартість на половину штучно зростає, а все через неможливість коригування додатків. до прикладу: річна очікувана вартість предмету закупівлі 40тис.грн. до 19.04.2020 року був один додаток до РП і вид ""Без використання електронної системи" було укладено декілька договорів на суму 20тис.грн. тобто 20тис.грн. ми не встигли освоїти в зв'язку із запровадженням карантину. станом на 04.06.2020 року мені необхідно відредагувати ДДРП, а я не можу цього зробити тому що майданчик вніс свої корективи де згідно нового закону про публічні закупівлі видалив вид "Без використання електронної системи". Тобто якщо я не відредагую ДДРП то у мене вийде річна очікувана вартість закупівлі 40+20=60 і що мені робити проводити спрощену закупівлю це абсурд. адже моя реальна потреба не 60 а 40 і я маю по правильному робити Звіт про укладений договір без використання ЕС. 3. Ідеальним рішенням я бачу щоб усі майданчики залишили до 31.12.2020 року ще вид "Без використання електронної системи" що дасть змогу Замовникам відобразити правдиву реальну інформацію у своїх потребах. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1326/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 637/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=180d9f64-178e-47ad-af18-ef6dc9ed2258&lang=uk-UA