<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕЛЕКТ КОНСАЛТ ГРУП" <b>Суть питання:</b> Згідно із підпунктом 37 пункту 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» учасником процедури закупівель можуть бути об’єднання учасників (підприємств). Згідно пункту 5 статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Відповідно до вищезазначеного прошу надати відповідь, чи має право замовник узагальнювати досвід роботи на одному будівельному об’єкті у разі якщо у складі консорціума є генпідрядна та субпідрядна компанії. Причому генпідрядна компанія має договір із замовником тендеру, а субпідрядна компанія з генпідрядником. <b> Номер відповіді:</b> 1290/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств. Так, згідно з частиною четвертою статті 120 ГК України консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність. Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, зокрема консорціум, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Вантік Наталія Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Вимоги до застосування п.6 ч.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> У відповідності до п.6 ч.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" підставами для звітування замість спрощеної закупівлі є здійснення закупівлі послуг з адвокатської діяльності. Замовник- юридична особа, що відповідає ознакам п.3 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", має намір укласти договір про надання послуг з адвокатської діяльності на суму, що не перевищує 200 тис на рік. 1. Чи існує заборона укладення прямого договору без використання електронної системи закупівель, за умови наступного оприлюднення в єлектронній системі відповідно до ст.10 ЗУ "Про публічні закупівлі" звіту про договір про закупівлю? 2. Чи необхідно адвокату для укладання такого договору реєструватись на сайті ПРОЗОРО? 3. Чи існують додаткові вимоги до договору, крім передбачених ЦК, ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та зазначення у тексті договору ДК 021-2015-79110000-8 (послуги з юридичного консультування та юридичного представництва)? <b> Номер відповіді:</b> 1259/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель". Отже, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності. При  цьому  рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно. Щодо питання 2 Перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону. Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону). Таким чином, під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник вносить в систему інформацію про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір. При цьому реєстрація в системі такого постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг Законом не передбачена. Щодо питання 3 Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "НВП "ПРОМТЕХГРУП" <b> Тема розширена:</b> Накладання ЕЦП на пропозицію <b>Суть питання:</b> Чи є обов'язковим накладання ЕЦП при поданні пропозиції учасника відкритих торгів чи спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1260/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 671/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" <b>Суть питання:</b> 1.Просимо надати роз'яснення щодо можливості укладення додаткової угоди до Договору підряду застосування при розрахунку за Договором збільшення розміру кошториснохї заробітної за розрядом складності робіт. Ціна, обсяги робіт та всі інші умови Договору залишаються без змін. 2 чи можливо встановлювати динамічну ціну договору при закупівлі робіт? <b> Номер відповіді:</b> 1261/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист  від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, який містить інформацію щодо зміни істотних умов договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону. Водночас частиною п’ятою статті 41 Закону визначено випадки, коли істотні умови договору про закупівлю, можуть змінюватися, зокрема зміни встановленого згідно із законодавством регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та  документально підтвердженим.

<b>Запит від:</b> Запит від Дячук Анастасія Вадимівна <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав", мінімальна ставка винагороди (роялті) за твори науки, літератури і мистецтва (у разі публічного показу примірників аудіовізуальних творів та інших творів, зафіксованих у фонограмах і (або)відеограмах) становить: - у місцях з платним входом - 5 відсотків суми валового збору,одержаного від продажу квитків; - у місцях з безплатним входом - 2,5 відсотка доходів, входом одержаних з того виду діяльності, у процесі якої відбувається використання творів, а у разі відсутності таких доходів 2,5 відсотка загальної суми витрат на проведення зазначеного виду публічного показу Мінімальна ставка винагороди (роялті) за твори науки, літератури і мистецтва (у разі публічного показу примірників аудіовізуальних творів та інших творів, зафіксованих у фонограмах і (або)відеограмах) встановлена у розмірі: 1) 5 відсотків суми валового збору, одержаного від продажу квитків, яка підлягає розподілу між авторами аудіовізуального твору? (Для прикладу: а) режисеру-постановнику- 1%; б) автору сценарію і (або) текстів, діалогів – 1%; в) автору спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього – 1%; г) художнику-постановнику -1%; д) оператору-постановнику -1%, що становить в загальному становить 5% і буде вважатися мінімальною ставкою відповідно до п. 25 постанови КМУ від 18 січня 2003 р. N 72). Якщо 5 відсотків суми валового збору, одержаного від продажу квитків, підлягає розподілу між авторами аудіовізуального твору, то у яких пропорціях? чи 2) 5 відсотків суми валового збору, одержаного від продажу квитків є мінімальною авторською винагородою, яка сплачується кожному автору аудіовізуального твору? Тобто 5% - режисеру-постановнику; 5% - автору сценарію і (або) текстів, діалогів; 5% - автору спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; 5% - художник-постановник; 5% - оператор-постановник. У даному випадку, цікавить, яким чином відбувається розподіл авторської винагороди та яка мінімальна ставка винагороди (роялті) підлягає сплаті кожному автору аудіовізуального твору, а саме: а) режисеру-постановнику; б) автору сценарію і (або) текстів, діалогів; в) автору спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; г) художнику-постановнику; д) оператору-постановнику. <b> Номер відповіді:</b> 1262/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи на те, що питання зазначене у зверненні не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться дане питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Почаївський психоневрологічний будинок-інтернат <b>Суть питання:</b> Доброго дня! якщо на початку 2020 року був тимчасовий кошторис для нашого закладу, на підставі якого було опубліковано річний план закупівель по одному коду закупівлі - на суму 100 тис.грн. У лютому 2020 року було затверджено постійний кошторис, із відповідною зміною суми по даному коду закупівлі, що дозволяє придбати товар по тому ж коду ще додатково на 49 тис.грн. Яку процедуру доцільно застосовувати до суми 49 тис.грн., якщо на 100 тис.грн. у січні 2020 року було застосовано допорогову закупівлю і укладно договір із постачальником, із наступним розміщенням звіту про укладений договір. <b> Номер відповіді:</b> 1264/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Спортивний комплекс "Авангард" <b>Суть питання:</b> Добрий день! Маю декілька запитань з приводу планування закупівель державного підприємства, яке знаходиться на самозабезпеченні: 1. В нас є договір купівлі-продажу від 2018 р. з ТОВ, продаж товару здійснюється на підставі замовлень підприємства щомісяця. При цьому замовлення можуть бути зовсім різних предметів: хімічні засоби, канселярське приладдя, господарські товари (як то перчатки), тепер ми замовляємо в них ще й захисні маски тощо. Як нам відобразити ці закупівлі в річному плані? За яким ДК? Яку одиницю виміру кількості товару обрати? Чи необхідно викладати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель кожного місяця за результатами кожної закупівлі? 2. Як відобразити в плані закупівлі закувлі послуг водопостачання, енергопостачання, якщо знову ж таки, договора про надання цих послуг укладені декілька років тому, а зараз щомісяця приходять квитанції про їх сплату? Як правильно відобразити інформацію з цих квитанцій та прозвітувати про витрачені кошти? Якщо можливо, наведіть будь ласка, приклад заповнення річного плану з такими закупівлями, види яких зазначено у наведених вище запитаннях. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1265/2020

<b>Запит від:</b> Запит від АТ Укрзалізниця регіональна філія "Одеська залізниця" <b>Суть питання:</b> Підскажіть будь ласка, відповідно частини 6 статі 3 Цей Закон НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону (Наше підприємство підпадає під цю категорію), здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:...…..5) товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах; Тож для закупівлі проектних робіт, проведення експертизи, здійснення авторського та технічного наглядів необхідно проводити *без застосування процедур закупівлі? Адже вартість робіт і послуг, на них затверджуються відповідно до повноважень Міністерством розвитку громад та територій України або визначаються в порядку, встановленому зазначеним органами (Тобто відповідно ДСТУ) <b> Номер відповіді:</b> 1266/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини шостої статті 3 Закону. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у пункті 5 частини шостої статті 3 Закону у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КП «Павлоградводоканал» <b> Тема розширена:</b> В процесі виконання договору постійне зростання ціни на електроенергію <b>Суть питання:</b> КП «Павлоградводоканал» здійснює придбання електроенергії відповідно до договору укладеного за процедурою «європейських» торгів. Відповідно до умов договору ціна на електроенергію може змінюватись, якщо за 20 днів нас повідомлено про це. На сьогоднішній день склалась така ситуація, що ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» щодня значно коливається як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Звичайно ж постачальник електроенергії лобіює свої інтереси та надсилає експертні висновки, як підтвердження необхідності збільшення ціни, за дні постійного збільшення ціни (наприклад за перші п’ять днів поточного місяця) та посилаючись на свої ризики пропонує збільшити ціну вже з початку поточного місяця. Однак, якщо брати до уваги середню ціну по факту за повний місяць, то вона майже на рівні попереднього і тому немає необхідності збільшувати ціну договору. Але Постачальник наполягає на підписанні додаткової угоди за даними експертного висновку або в іншому випадку повідомляє, що буде ініціювати процедуру розірвання договору. Наприклад: Середньозважена ціна на РДН за квітень 2020р. (в цілому) 1243,87грн, за 5 днів травня вона склала 1365,10грн., зростання 9,75%. Лист про збільшення ціни з 1 травня надіслано на нашу адресу 25.05.2020р. Станом на 25.05.2020р. середньозважена ціна майже на рівні квітневої і з 23.05 вона стрімко падає. Враховуючи те, що підприємство у разі розірвання договору буде змушене проводити нову процедуру закупівлі тривалістю 3 місяці, та повинно буде укласти договір з постачальником «останньої надії» ціна на електроенергію у якого в 2,6 рази більша за чинну зумовлену діючим договором, що призведе до значного збільшення витрат підприємства Відтак просимо надати роз’яснення: - чи може підприємство підписувати додаткову угоду на збільшення ціни визначеної в експертному висновку навіть якщо на дату отримання цього висновку, в тому числі через 20 днів після отримання такої пропозиції, ціна на електроенергію на ринку впала але в подальшому може зрости; - чи можна не враховувати умови договору в частині витримки 20 днів з дати повідомлення про намір підписання додаткової угоди; -чи можна укладати додаткову угоду посеред місяця зі вступом в дію з 1 числа місяця в якому укладено додаткову угоду; - у разі розірвання договору, на період проведення нової процедури закупівель, чи можна укласти тимчасовий договір з наступним постачальником, який приймав участь у попередніх торгах? <b> Номер відповіді:</b> 1267/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "ВРЦ ФГО" <b> Тема розширена:</b> Про додаткові кошти <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Був укладений договір на капітальний ремонт на 700 000тис. грн. до 19.04.2020 .Звісно було опубліковано просто звіт про укладений договір, так як на той час дозволяли пороги щодо виконання робіт Закону України "Про публічні закупівлі". На сьогодні будуть вноситись коректування до проекту і додактово виділятися ще 100 000 тис грн. Тепер потрібно провести спрощену закупівлю або можно зробити переговорну процедуру з тим самим підрядником який виконував роботи за укладеним договором відповідно ро розяснень Мінекономрозвитку від 25.11.2016 №3302-01/38216-06. <b> Номер відповіді:</b> 1269/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель". При цьому частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає пвд дію Закону про публічнч закупівлі забезпечення ТЗР інвалідів за їх особистим зверненням? <b>Суть питання:</b> У зв’язку з введенням в дію Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №238) (далі – Постанова) управлінням соціального захисту населення здійснюється забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними згідно з договорами, укладеними управлінням з підприємством та особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками (далі - тристоронній договір) відповідно до п. 23 Постанови. Відповідно до п. 23 Постанови особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники самостійно обирають підприємство, з яким буде укладено тристоронній договір, та повідомляють управління про вибір такого підприємства. З огляду на викладене вище просимо надати відповідь на питання: 1. Підпадає під дію Закону вищезазначена закупвля? 2. Чи повинне управління у разі здійснення закупівлі технічних та інших засобів реабілітації за тристороннім договором відповідно до п. 23 Постанови без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює 50 тисяч гривень оприлюднювати звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівля». 3. Проводити спрощену процедуру закупівлі у разя, якщо сума закупівлі перевищує 50,0 тис.грн по кожній окремій особі. <b> Номер відповіді:</b> 1270/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 711/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e6cb292-0608-49ad-8da6-e608e507471a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління по інвестиціях та будівництву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області <b> Тема розширена:</b> очікувана вартість <b>Суть питання:</b> В якому вигляді повинна надаватися секретарю ТК або УО "очікувана вартість предмета закупівлі" на РОБОТИ? Наказом №275 від 18.02.2020р. не наведено конкретеки. Є зведений кошторисний розрахунок, але ж авторський, технічний, експертиза і т.д. не враховуються в очікувану вартість, то в якій саме формі робити її, і хто саме повинен ставити підпис працівник, який відповідає за неї, чи начальник теж? Може є який зразок розрахунку очікуваної вартості? <b> Номер відповіді:</b> 1271/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика). При цьому оскільки Методика є примірною та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати її положення або на її основі після введення в дію затвердити власні методики. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт. Поряд з цим внутрішній процес погодження очікуваної вартості предмета в організації та внутрішні взаємовідносини між керівником, тендерним комітетом або уповноваженою особою не є предметом регулювання Закону.