<b>Запит від:</b> Запит від Почаївський психоневрологічний будинок-інтернат <b>Суть питання:</b> Проконсультуйте, будь ласка, як бути у даному випадку: у лютому 2020 року за результатами відкритих торгів було укладено договір про закупівлю. Аукціон проводився на суму тимчасового кошторису, тому тендер було оголошено повторно, згідно постійного кошторису видатків організації, після його затвердження (кошти місцевого бюджету). Товар вже закінчується, аукціон ще не відбувся, чи можна прологнувати договір про закупівлю, скориставшись положеннями ст.41 Закону? Доки будуть результати тендеру та укладено новий договір із Переможцем закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1355/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СОК ТРЕЙД" <b> Тема розширена:</b> роз'яснення Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Частиною 3 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. При цьому Законом не регламентовано, як вирішувати питання, якщо в тендерній документації не міститься умови щодо перерахування вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату, а на етапі укладення договору Продавець наполягає на таких умовах, з чим не погоджується Замовник. На підставі вищевикладеного,прошу надати роз’яснення, щодо тлумачення норм Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: Чи може Продавець, який виграв торги наполягати на вказівці в умовах договору, щодо здійснення перерахунку вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату? Чи може Замовник відмовитися від укладання договору, якщо Сторонами не досягнути згоди щодо умови договору стосовно перерахунку вартості товару у гривні до визначеного валютного еквівалента на відповідну дату? <b> Номер відповіді:</b> 1358/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас абзацом другим частини третьої статті 22 визначено, що тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону. Поряд з цим відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 41 Закону у мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Тому визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті можливе у разі, якщо така умова була передбачена тендерною документацією та проектом договору замовника. При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до тих вимог тендерної документації , згідно яких учасником подана пропозиція, що визнана найбільш економічно вигідною. Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 31 Закону. Так, відповідно до абзацу другого пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від ХДУХТ <b> Тема розширена:</b> закупівля без використання електронної системи закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Які документи потрібно вимагати від учасника, якщо він є монополістом своєї продукції (для прийняття рішення про закупівлю без використання електронної системи закупіель)? <b> Номер відповіді:</b> 1360/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено п ерелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель , зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності випадку відсутності конкуренції з технічних причин. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При  цьому замовник самостійно визначає, якими документами буде  підтверджуватися рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону. Разом з тим, природні монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії). Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.

<b>Запит від:</b> Запит від Квасилівськаселищна рада <b> Тема розширена:</b> Додаток до річного плану після 19.04.2020 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь ласка в додатку до річного плану було передбачено закупівлю до 50 тис. “без використання електронної системи закупівель”, з набранням чинності змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» від 19 квітня 2020р. “Замовник має опублікувати звіт про укладені договори про закупівлю, якщо вартість предмета закупівлі складає від 1 копійки до 50 тисяч гривень”. Відповідно до вищенаведеного чи потрібно переплановувати всі закупівлі, по яких ще не укладені договори або укладені на частину суми (до 50тис.грн.) з додатку до річного плану в новий річний план і змінювати вид процедури з «без використання електронної системи» на « звіт про укладений договір»? Чи додаток до річного плану дійсний до кінця року і якщо там є суми заплановані, то в річний план не вносимо, а тільки публікуємо "Звіт про укладений договір"? <b> Номер відповіді:</b> 1361/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 637/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=180d9f64-178e-47ad-af18-ef6dc9ed2258&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Горбул Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Чи можливо при визначені предмета закупівлі на поточний середній ремонт автомобільної дороги крім виконання самих робіт передбачати виготовлення ПКД, проведення експертизи ПКД та здійснення авторського нагляду <b>Суть питання:</b> При проведені відкритих торгів по поточному середньому ремонту автомобільних доріг місцевого значення замовником в тендерній документації ( а в подальшому і в договорі) передбачено: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування Місцевого значення в тому числі Виготовлення ПКД; Виконання експертизи ПКД; Виконання будівельно-монтажних робіт; Здійснення авторського нагляду під час виконання будівельно-монтажних робіт. І ці всі послуги визначені загальною сумою. <b> Номер відповіді:</b> 1362/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Ананьїівський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей-ДНЗ" <b> Тема розширена:</b> спорщена процедура на закупівлю робіт <b>Суть питання:</b> Чи можна укласти трудовий договір на проведення спрощеної закупівлі на закупівлю робіт(450,0 тис.грн.) з особою що працює в іншій установі фахівцем з державних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1363/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад “Харківський міський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю “Промінь” <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Враховуюче зазначене, чи має право учасник дозавантажити документ, який вимагався тендерною документацією замовника та не був наданий у складі тендерної пропозиції при її поданні, а саме: сканкопію аналогічного договору? Дякую за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 1364/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради <b> Тема розширена:</b> Необхідность проведення замовником процедури спрощеної закупівлі на проектні та вишукувальні роботи, та експертизу проектної документації на будівництво <b>Суть питання:</b> Вартість проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7-2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» (далі – ДСТУ), який носить обов’язковий характер для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. Положення ДСТУ передбачають визначення кошторисної вартості проектних робіт для будівництва об’єктів (невиробничого, виробничого призначення та інженерно-транспортної інфраструктури) шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проектних робіт до розрахункової бази. За умови неможливості визначити кошторисну вартість проектних робіт за усередненими відсотковими показниками, для обчислення вартості цих робіт можуть застосовуватися положення додатків Ж та КДСТУ. Відповідно до розділу 6 ДСТУ ціна пропозиції учасника конкурсних торгів (договірна ціна) на виконання проектно-вишукувальних робіт визначається виходячи з кошторисної вартість цих робіт. Згідно підпункту 5 пункту 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено: «Цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах». Виходячи з викладеного, прошу Вас надати роз’яснення стосовно необхідності проведення замовником процедури спрощеної закупівлі на проектні та вишукувальні роботи, та експертизу проектної документації на будівництво так, як вартість даних робіт розрахована на підставі ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИХ РОБІТ ТА ЕКСПЕРТИЗИ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО» є незмінна для всіх учасників торгів. <b> Номер відповіді:</b> 1365/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Донецький національний університет імені Василя Стуса <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Доброго дня, питання: У разі призначення двох уповноважених осіб, Замовник повинен розмежувати (конкретизувати) повноваження щодо проведення процедур закупівель / спрощеної закупівлі щодо кожної Уповноваженої особи. Якщо на Уповноважену особу № 1 та на Уповноважену особу № 2 покладено обов’язок здійснювати переговорну процедуру, чи потрібно розмежовувати переговорні процедури кожної особи за ДК 021:2015 по предмету закупівлі ? Наприклад: 1) Уповноважена особа № 1 – проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов’язана продукція. Проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 65110000-7 Розподіл води. 2) Уповноважена особа № 2 – проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 - 09310000-5 (Електрична енергія). Або це питання, яка саме переговорна процедура за предметом закупівлі буде проводитись тією або іншою Уповноваженою особою можно вирішувати в усному порядку за домовленістю самих Уповноважених осіб, що буде розмежована накладанням ЕЦП/КЕП Уповноваженої особи на Закупівлю та/або План закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1367/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 232/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=171a10a3-b305-40af-9cdb-cbe49a862a55&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” . Одночасно зазначаємо, що рішення Уповноваженої особи оформлюється протоколом. Отже, уповноважена особа оформлює протоколи у разі прийняття відповідних рішень за відповідними процедурами.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель <b>Суть питання:</b> В установі діє тендерний комітет та уповноважена особа яка відповідає за планування та проведення спрощенних закупівель. Якщо сума по предмету від 50 до 200 тис . грн. та закупівля здійснюється у відповідності до частини 7 Статті 3 Закону - хто здійснює планування та оприлюднення інформації щодо даної закупівлі: тендерний комітет чи уповноважена особа? <b> Номер відповіді:</b> 1368/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Статтею 11 Закону передбачено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Водночас частиною сьомою статті 3 Закону встановлено перелік випадків придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Ураховуючи викладене, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель або будь-який член тендерного комітету.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління будівництва та архітектури Голосіївської РДА <b>Суть питання:</b> Доброго дня.Наша бюджетна організація являється Замовником робіт, послуг, товарів. 15.04.2020 було розпочато закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель. Предмет закупівель - роботи, вартість предмету закупівель не перевищує 1,5 мільйона гривень. Електронний аукціон відбувся після набрання чинності змін Закону України «Про тендерні закупівлі» (редакція), які були внесені Законом України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (19 вересня 2019 року № 114-IX). Враховуючи викладене просимо надати роз’яснення, з посиланням на нормативно-правові акти, чи є законні підстави не укладати договір з переможцем процедури закупівлі, а органу Державної казначейської служби України не реєструвати бюджетне зобов’язання. <b> Номер відповіді:</b> 1370/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Питання завершення допорогових закупівель, розпочатих до введення в дію Закону, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕАТЕКС" <b> Тема розширена:</b> Підстави відмови Уаснику згідно ст 17 ЗУ Про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно частини 2 статті 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» в новій редакції: 2. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків – протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Чи вважається фактом застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків в розумінні частини 2 статті 17 ЗУ ситуація, коли Замовник вимагає сплати штрафних санкцій за раніше укладеним договором між Замовником та Учасником, який було достроково розірвано Замовником, але Учасник не згоден з нарахуванням штрафів та/або відшкодуванням збитків за цим договором, і на момент проведення оцінки тендерної пропозиції Учасника ще не має рішення суду, яке набрало чинності, і яке підтверджує законність застосовування Замовником санкцій. <b> Номер відповіді:</b> 1371/2020