<b>Запит від:</b> Запит від Управління водного господарства <b> Тема розширена:</b> оцінка пропозицій з пдв чи без <b>Суть питання:</b> Добрий день, прошу надати консультацію з наступних питань: 1.Яку пропозицію учасників тендеру вважати більш економічно вигідною, з пдв чи без, якщо ми (замовники торгів) є платниками пдв та маємо пряму економію в розмірі пдв, якщо визнаєм переможцем пропозицію з пдв? 2. Яке наше рішення по вибору переможця відповідатимуть принципу здійснення публічних закупівель "максимальна економія"? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1408/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Поряд з цим згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником). Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону. Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori Щодо питання 2 Повідомляємо, що питання дотримання принципів закупівель замовниками розглянуто в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 " Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне Товариство «Оператор газорозподільної системи «ХАРКІВГАЗ» <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Будь ласка допоможіть у наступному питанні. Учасник зазначив у ціновій пропозиції спрощеної закупівлі серед шести найменувань товару, що вимагався умовами оголошення до постачання, - два однакових найменування товару, але з різною ціною. Чи є така помилка не суттєвою, або дану пропозицію потрібно відхилити у зв’язку із тим, що дана помилка впливає на зміст пропозиції? Враховуючи те, що розрив між зазначеним вище Учасником та наступним за ціною складає лише 1,00 грн., є велике бажання уникнути можливих конфліктних ситуацій. Дуже дякую за відповідь та допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 1372/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини одинадцятої статті 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Разом з тим згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Бриль Павло Олексійович <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Чи можливе застосування у договорах на закупівлю ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України? Якщо так, то в яких саме процедурах закупівлі (відкриті торги;торги з обмеженою участю; конкурентний діалог; спрощена закупівля; переговорна процедура)? Чи можливе застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України у додаткових угодах до основного договору, якщо такою додатковою угодою вносяться зміни до істотних умов основного договору з урахуванням положень частини 5 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1374/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону). Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. При цьому відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Водночас відповідно до частини першої статті 14 Закону спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Разом з тим частиною шостою статті 33 Закону встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею. Крім того, статтею 32 Закону передбачені підстави для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся. Ураховуючи, що рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця  процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим. Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне авійційне підприємство "Україна" <b> Тема розширена:</b> Застосування ч.3 ст. 631 ЦК України при укладанні Договору з учасником процедури <b>Суть питання:</b> Добрий день! В зв'язку з виробничою необхідністю та враховуючи специфіку підприємства. Прохання надати чітке роз'яснення щодо можливості застосування ч.3 ст. 631 ЦК України при укладанні Договору з учасником переговорної процедури закупівлі. При цьому слід зазначити, що оплата послуг здійснюватиметься лише після проведення процедури та після укладання Договору. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1375/2020

<b>Запит від:</b> Запит від КП КМР Телекомпанія"Київ" <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 8 пункту 7 Ст.3 (сфера застосування закону) можливе придбання товарів/робіт/послуг на суму від 50000 до 200000 грн без застосування у разі, якщо закупівля здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. Питання: чи може Комунальне підпиємство здійснювати такі закупівлі до 200тис.грн у громадської організації УТОГ? категорія замовника: третя (юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади) <b> Номер відповіді:</b> 1376/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запитах № 1079/2020 та № 1141/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b18237f9-05d9-426e-b57f-39c96c25ba55&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c46aad88-6061-4761-92e2-1be3e171b4cb&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Замовником двічі проведено відкриті торги, що відмінені на підставі ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Таким чином, виникла підстава для застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону. Разом з тим, строки поставки товару, визначені в тендерній документації відкритих торгів, стали неможливими для виконання. Просимо надати роз’яснення чи має право замовник під час застосування на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону переговорної процедури закупівлі встановити строки поставки товару, відмінні від визначених у тендерній документації відмінених відкритих торгів, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнятимуться від вимог, визначених замовником у тендерній документації. <b> Номер відповіді:</b> 1377/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що позиція Уповноваженого органу із зазначеного питання є незмінною та міститься у аналогічних запитах № 156/2017 та № 224/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП НВМР "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. До 19 квітня 2020 року було укладено договір на 83`515.00 грн, по якому було викладено звіт Закупівля без використання електронної системи, на даний момент виникла потреба у даного постачальника купити ще товар, буквально на 3 тис. грн.. Чи можна до даного договору зробити додаткову угоду, і чи потрібно її публікувати? Чи необхідно проводити спрощену закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 1380/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 881/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=036f0b4f-eb9e-4d80-9cb1-3550665f0a19&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Садгора" <b> Тема розширена:</b> Термін дії Постанови КМУ від 20.03.2020р. №225 <b>Суть питання:</b> До якого числа діє Постанова КМУ від 20.03.2020р. №225 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів,спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України"? <b> Номер відповіді:</b> 1381/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “ Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” , від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Скала-Подільська селищна рада <b> Тема розширена:</b> код ДК <b>Суть питання:</b> Доброго дня,підкажіть будь-ласка,як вибрати код ДК для клею для плитки,тому що є код 2491-клеї і є код 4411-конструкційні матеріали <b> Номер відповіді:</b> 1382/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ІСПОЛІН ПЛЮС <b> Тема розширена:</b> Щодо надання експертних висновків <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Як учасник публічних закупівель, Товариство постійно стикається з тим, що замовники вказують в умовах технічних завдань надання протоколу досліджень (випробувань) про безпечність та відповідність товару або експертного висновку про безпечність товару, наданого акредитованою лабораторією на ім’я учасника. Чи є встановлення вимоги, що експертний висновок /протокол випробувань мусить бути виданий на учасника закупівель (для не виробника продукції), за наявності експертизи/випробування проведеної на замовлення виробника, є дискримінацією щодо учасників та нерівне ставлення до них, оскільки повторне проведення експертизи та випробувань потребує додаткових коштів, та порушення принципу економічної конкуренції. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1383/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Водночас відповідно до частин п’ятої та шостої статті 23 Закону замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об’єктивним критеріям. Замовник зобов’язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення. Якщо замовник посилається в тендерній документації на конкретні маркування, протокол випробувань чи сертифікат, він зобов’язаний прийняти маркування, протоколи випробувань чи сертифікати, що підтверджують відповідність еквівалентним вимогам та видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. Отже, технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, які необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність пропонованих ним товарів, послуг чи робіт екологічним або іншим характеристикам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону, якою встановлено, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, та з дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників. При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У свою чергу, учасник процедури закупівлі при подачі тендерної пропозиції та відповідно замовник при розгляді тендерної пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації повинні враховувати вимоги частини шостої статті 23 Закону. Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (стаття 24 Закону). Крім того, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Агенція муніципальної нерухомості" ВМР <b> Тема розширена:</b> Закупівля з використанням послуги trade-in <b>Суть питання:</b> Нашим підприємством планується закупівля автомобіля з можливістю використанням послуги trade-in (Обравши автомобіль, клієнт залишає дилерові свій старий автомобіль, після чого проводиться оцінка — «трейд ін»: діагностується технічний стан транспортного засобу та визначається його ціна. Ця ціна буде вирахувана з ціни нового автомобіля при визначенні вартості угоди.). Просимо надати роз'яснення щодо: 1) можливості застосування послуги trade-in 2) виду процедури закупівлі за даною схемою 3) визначення ціни при закупівлі з використанням послуги trade-in <b> Номер відповіді:</b> 1385/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Плітков Єгор Вікторович <b> Тема розширена:</b> Можливість коригування кошторисної документації до договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз’яснення стосовно наступного випадку: Замовником були оголошені відкриті торги предметом закупівлі яких є будівельні роботи. В тендерній документації замовником були опубліковані відповідні об’єми необхідних будівельних робіт. Визначено переможця відкритих торгів який для участі у відкритих торгах склав відповідну кошторисну документацію згідно опублікованих замовником в тендерній документації об’ємів необхідних будівельних робіт та з переможцем укладено відповідний договір про закупівлю. В процесі виконання переможцем договору про закупівлю та після отримання в повному обсязі від замовника проектної документації на будівництво було виявлено, що в опублікованих замовником в тендерній документації необхідних об’ємах будівельних робіт містились помилки та описки (деякі об’єми будівельних робіт, що містяться в проектній документації НЕ були враховані в опублікованих в тендерній документації об’ємах необхідних будівельних робіт відповідно до яких переможцем складалась кошторисна документація (та яка після визначення переможця стала додатком до договору про закупівлю), а деякі об’єми необхідних будівельних робіт, що містились в тендерній документації навпаки були зазначені помилково та їх виконання є неможливим. Відповідно до вищезазначеного, виконання договору про закупівлю в передбачених кошторисною документацією об’ємах є неможливим за відсутності при цьому вини переможця торгів, оскільки кошторисна документація переможця торгів складалась відповідно до наданих замовником в тендерній документації об’ємах необхідних будівельних робіт, які містили помилки. Чи можливо підрядником в межах укладеного договору про закупівлю та в межах зазначеної в договорі про закупівлю договірної ціни (без її збільшення) відкоригувати кошторисну документацію (яка є додатком до Договору про закупівлю) шляхом усунення вищезазначених недоліків з обґрунтуванням цього положеннями п.3 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» як випадок «покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю»? Якщо вищезазначений варіант є неможливим, то прошу надати роз’яснення щодо інших законних шляхів врегулювання вищезазначеної проблеми. <b> Номер відповіді:</b> 1386/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону. Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі та включення до договору про закупівлю додаткових видів робіт, які не були передбачені тендерною документацією та відповідно тендерною пропозицією. Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі робіт, замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі. При цьому аналогічна відповідь щодо  меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Поряд з цим, в запитах 29/2020, 1308/2020, 738/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA міститься інформація щодо здійснення переговорної процедури закупівлі та закупівлі додаткових робіт.