<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Строки в спрощених закупівлях <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання стосовно спрощених закупівель. Відповідно до статті 14 Закону строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення Оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель, згідно статті 10 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю оприлюднюється не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. Пропозиції подаються учасниками після закінчення періоду уточнення (період уточнення не менше 3 роб. днів). Яка загальна кількість днів на уточнення та подання пропозицій повинна бути: не менше 8 роб. днів (3 роб. дні (уточнення) + 5 роб. дні (подання)), чи все ж таки 6 роб. днів (3 роб. дні (уточнення) + 3 роб. дні (подання))? <b> Номер відповіді:</b> 1395/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 " Щодо спрощених закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ <b>Суть питання:</b> Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; Питання: Якщо постачальник перебуває в стадіїї банкрутства. Чи може замовник посилатися на вищевказану норму закону? <b> Номер відповіді:</b> 1396/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 , який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства. Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо  звернутися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> З початку відділом освіти була проведена процедура закупівлі без використання електронної системи (придабння кондиціонерів) на суму до 50 тис грн. На теперешний час, з'явилась економія коштів після провдення відкритих торгів на закупвілю канцелярських товарів, а в нас ще є потреба в прибанні кондціонерів. Підскажить за якою продедурою ми можемо провести закупівлю необхідного обладання на заощаджені кошти, які фактично не були передбачені коштрисом. <b> Номер відповіді:</b> 1397/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b>Суть питання:</b> Добрий день.​ В річному плані запланована закупівля без використання електронної системи​, при цьому фактична вартість цієї закупівлі виявилась меншою, ніж її очікувана вартість у річному плані. Відповідно до абзацу третього частини першої статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі", Закупівля здійснюється відповідно до річного плану". Виходячи з цього, чи вірно розуміємо, що: 1) фактична вартість закупівлі обов'язково має дорівнювати її очікуваній вартості, яка зазначена в річному плані?​ 2) для здійснення закупівлі без використання електронної системи​ на суму, що є меншою, ніж очікувана вартість, необхідно обов'язково внести зміни до річного плану в частині зменшення очікуваної вартості такої закупівлі? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1398/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У свою чергу, відповідно до пункту 3 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі. Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №7" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше підприємство фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, НСЗУ, власних надходжень (платні послуги, оренда). За рахунок коштів НСЗУ були укладені договори на поточні ремонти, загальною сумою 199000 грн. (було опубліковано звіт про укладений договір). Виникло питання, якщо новий договір на поточні ремонти, загальною сумою 199905 грн. буде фінансуватися з платних послуг. Чи можемо ми застосувати в такій ситуації, спрощену закупівлю, якщо код ДК залишається незмінним? <b> Номер відповіді:</b> 1399/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно використовувати категорію замовника у договорі про закупівлю <b>Суть питання:</b> Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі. Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю. Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня. Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі. Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника. <b> Номер відповіді:</b> 1400/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону  договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону). У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "АкваСпорт" Новокаховської міської ради <b> Тема розширена:</b> передача функцій замовника <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати відповідь на таке питання щодо публічних закупівель. Чи можна змінювати замовника, якщо тендер вже проведено та визначено переможця? Наприклад, орган місцевого самоврядування – міська рада прийняла рішення про зміну замовника з комунального підприємства на виконавчий орган ради – виконавчий комітет або самостійний структурний підрозділ міської ради (управління чи відділ). Або ж навпаки – з виконавчого органу міської ради на комунальне підприємство. Питання виникле у зв’язку з тим, що міська рада є найвищим органом управління у виконавчих органах міської ради та засновником комунальних підприємств. Дякуємо за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 1401/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Виправлення помилок учасниками <b>Суть питання:</b> Відповідно ч. 9 ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено наступне: «учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.» Чи дозволено учасникам виправляти помилки шляхом дозавантаження відсутніх документів? <b> Номер відповіді:</b> 1402/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 800/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA та є вичерпною

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> ст.631 <b>Суть питання:</b> Чи дозволяється в договорах, укладених за переговорною процедурою згідно підстав визначених статтею 40 Закону України "Про публічні закупівлі" встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.(ч.3. ст. 631 ЦК України)? <b> Номер відповіді:</b> 1403/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ПІВНІЧНОГО РЕГІОНУ (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А-3306) <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо відхилення учасника на підставі невиконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону 922-VIII <b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати роз’яснення з такого питання: Чи зобов'язаний Замовник, на виконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону 922-VIII та пункту 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, якщо у ЄДР інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” надана не в повному обсязі (наприклад, відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника), а можливість її доповнити - відсутня? (більш детально питання викладене в додатковому матеріалі) <b> Номер відповіді:</b> 1405/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 , який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Поряд з цим, в листі Міністерства юстиції України від 23.04.2020  № 3887/8.4.4/32-20 за посиланням: https://minjust.gov.ua/files/general/2020/04/24/20200424115843-80.pdf міститься інформація щодо подання документів для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та дати, з якої у юридичної особи виникає обов’язок подавати держаному реєстратору документи для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Спейс Ай Ті", код 37101499 <b>Суть питання:</b> Як отримати довідку про незастосування до ТОВ "Спейс Ай Ті" спеціальних санкцій? Щоб підтвердити вимогу ТД про те, що Учасник не є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції"; Наперед вдячні за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 1406/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

<b>Запит від:</b> Запит від Тараненко Володимир Олегович <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" в тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Уточніть будь-ласка: в тому разі, коли планується закупівля товару бувшого у використанні, чи є обов'язковим зазначення в документації придбання саме б/у товару в розрізі необхідності зазначення його якісних характеристик. <b> Номер відповіді:</b> 1407/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Поряд з цим, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) зазначається у тендерній документації, що розробляється та затверджується замовником самостійно.