<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Головін Віктор Миколайович <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, якщо замовник купував товар у постачальника у цьому році до 19.04.2020 на суму 180тис грн. І зараз знову хоче придбати товар у цього ж самого постачальника на 60 тис грн, чи можна провести спрощену процедуру, чи це вже повинні бути відкриті торги, так як сума за рік (180+60) буде перевищувати 200 тис? <b> Номер відповіді:</b> 1507/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Івано-Франківська міська державна лаботаторія ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби України <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Наша організація повинна пройти акридитацію згідно європейських стандартів ISO а націрнальному агенстві акридитації України. Виникло спірне питання на рахунок вибору процедури закупівлі ( спрощена процедура чи як допорогова закупівля). Сума проекту трьох договорів 130 тис. грн. НААУ єдина організація яка надає в Україні подібні послуги тобто є монополістом. Яку застосувати процедуру закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1508/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Разом з тим відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Щодо Порядку визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня.19.06.2020 набрав чинності Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року N 708 Про затвердження Порядку визначення предмету закупівлі. Прошу надати роз'яснення щодо визначення предмету закупівлі під час закупівлі поточного ремонту та закупівлі робіт, а саме - чи потрібно зазначати код ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника? Чи зазначати ДК 021:2015: 99999999-9 — Не відображене в інших розділах? <b> Номер відповіді:</b> 1509/2020 <b> Відповідь:</b> Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 4 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163 , та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 . Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено, що у випадках, зазначених у  пункті 13, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо, зокрема коду та назви відповідно до Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з поточного ремонту або послуга з виконання науково-технічних робіт. Отже,  визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту здійснюється згідно з Порядком, при цьому при розміщенні інформації  в електронній системі закупівель додатково зазначається код та назва відповідно до Єдиного закупівельного словника.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури та туризму Чернігівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! На 2020 рік управлінням планується зробити поточні ремонти пам'яток культурної спадщини на загальну суму 94000 грн. Кожна пам'ятка має свою адресу та види робіт згідно дефектного акту. Наприклад: поточний ремонт братської могили радянських воїнів за адресою: Вал, проспект Миру на суму 29000 грн. Поясніть будь ласка як проводити процедуру закупівлі: без використання електронної системи(виходячи за кожним об'єктом окремо) чи спрощену закупівлю на загальну суму. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 1510/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ “ Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг ” Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163 , та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 . Водночас відповідно до пункту 5 розділу І Загальні положення Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Разом з тим відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур и відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Отже, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює у спосіб та керуючись вартісними межами визначеними в Законі для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури. Поряд з цим аналогічна відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Підстави для застосування <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) зазначено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. у пипадку, якщо первинний договір було укладено за результатами, выдкритих торгів (за попередньою редакцією Законом), або наприклад прямого договору, ЧИ МОЖЛИВО користуватися даною нормою для закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника? <b> Номер відповіді:</b> 1480/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  аналогічна відповідь міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство <b> Тема розширена:</b> Лізинг обладнання <b>Суть питання:</b> Станом на сьогодні, в Комунальному некомерційному підприємстві виникла необхідність у придбанні медичного обладнання діагностичної візуалізації, з метою подальшого надання медичних послуг пацієнтам. Альтернативним варіантом для вирішення питання придбання медичного обладнання, є застосування лізингу. Враховуючи зазначене вище, прошу Вас повідомити, чи представляється можливою закупівля медичного обладнання на умовах лізингу, за кошти безпосередньо Національної служби здоров`я України. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1482/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1200/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=4d77ffd1-119e-4e3f-8083-173fd735720d&lang=uk-UA Крім того, оскільки відповідно до Положення про про Національну службу здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від       27 грудня 2017 р. № 1101 (зі змінами), Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, з порушеного питання пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комнуального господарства військово-цивільної адміністарції міста Торецьк Донецької області <b> Тема розширена:</b> відхилення пропозицї учасника <b>Суть питання:</b> Пунктом 13 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено перелік умов, в разі настання яких, замовник відхиляє пропозицію учасника процедури спрощених закупівель. При цьому в зазначеному пункті відсутні положення, відповдіно до яких замовник має враховувати статтю 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Прошу надати роз'яснення з наступного питання: чи має замовник при проведення спрощеної процедури закупівлі при розгляду пропозиції учасника враховувати положення статті 17, за умови що в оголошенні до закупівлі відсутні відсутні посилання на статтю 17? чи обов'язково при складанні документації до спрощеної закупівлі вказувати положення стаття? чи регламентує стаття 17 проведення спрощених процедур закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1483/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” (таблиця 2) , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" <b> Тема розширена:</b> Термін оцінки пропозиції учасника при проведені спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Ч. 11 ст. 14 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. В той же час, ч. 10 ст. 29 Закону України “Про публічні закупівлі” строк розгляду пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. Питання: Чи може Замовник при проведенні спрощеної закупівлі аргументовано продовжити строк розгляду пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, до 20 робочих днів? <b> Номер відповіді:</b> 1484/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 " Щодо спрощених закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент масових комунікацій Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту за кожною окремою спорудою. <b>Суть питання:</b> Для систематичного й безперервного поширення соціальної реклами у Дніпропетровській області на балансі нашого департаменту є понад 170 стаціонарних металевих споруд типу бігбод, які знаходяться в містах, районах та поза межами населених пунктів Дніпропетровської області. Для утримання бігбордів в належному стані декілька споруд потребують поточного ремонту. Порядком визначення предмета закупівлі визначено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожною окремою спорудою. Питання: 1) чи має право тендерний комітет при проведення закупівлі з поточного ремонту скористатися Порядком, а саме: визначитися з видатками по кожній окремій споруді та провести відповідну закупівлю (в нашому випадку це - звіт про укладений договір за кожною спорудою окремо)? 2) чи вважатиметься порушенням, якщо ці угоди будуть укладені з одним й тим юридичним лицем (виконавцем послуг)? <b> Номер відповіді:</b> 1485/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Так, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163 , та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 . При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від МЦШР ДСНС України <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель відповідно до потреби <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" (надалі Закон), тендерний комітет звертається до Вас за роз’ясненням, а саме: Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, закупівля здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Тому виникає питання : що значить поняття «нагальна потреба» ? Це наявність предмету закупівлі у кошторисі , або це потреба, яка виникла на теперішній час, яку замовник , на час складання кошторису не міг передбачити? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 1486/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “ Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Горбанівський геріатричний пансіонат ветеранів війни та праці <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ч.5 статті 25 ЗУ "Про публічні закупівлі" - "За зверненням учасника, яким було надано забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, замовник повідомляє установу, що видала такому учаснику гарантію, про настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції протягом п’яти днів з дня настання однієї з підстав, визначених частиною четвертою цієї статті". Яка процедура повернення забезпечення, якщо учасник не звернувся до замовника і хто несе відповідальність? <b> Номер відповіді:</b> 1487/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 25 Закону. Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням  тендерної пропозицїї/пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією. Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639. Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 25 Закону, замовник керується положеннями Закону та ЦК України, відповідними актами законодавства, які регулюють питання гарантій.

<b>Запит від:</b> Запит від Іванішин Максим Ростиславович <b> Тема розширена:</b> Сфера застосування закону <b>Суть питання:</b> Пунктом 1 частини 5 статті 3 Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ, зокрема, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, закупівля яких згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки. У зв'язку з цим питання: 1. Які заходи відносяться до спеціальних заходів безпеки? 2. Чи відносяться до цього пункту будівельні роботи, якщо проєкту на їх виконання присвоєно ступінь обмеження “Для службового користування”. <b> Номер відповіді:</b> 1488/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Водночас частиною п’ятою статті 3 Закону встановлено перелік випадків, коли Закон не застосовується. Так, відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 3 Закону, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки. Поряд з цим, відповідно до статті 1 Закону України “Про державну таємницю” державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею і підлягають охороні державою. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, або закупівля товарів, робіт і послуг потребує спеціальних заходів безпеки, замовник здійснює таку закупівлю без застосування порядку, встановленого Законом. При цьому Закон не містить випадків щодо його незастосування, у разі,  якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, інформація про які становить інформацію для службового користування. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, в порядку визначеному Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 3 Закону/пункті 28 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить віднесення предметів закупівель до таких, на які не поширюється дія Закону  в конкретних випадках.