Новини Мінекономіки
Консультація
№ 794/2020
18.06.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки №1491/2020 щодо оприлюднення інформації за ст. 75 ГКУ: Суть питання: В який строк (3 робочих чи 7 календарних днів) та в якому порядку ДП, що не є замовником за Законом "Про публічні закупівлі", має оприлюднювати звіт про укладений договір згідно ст. 75 ГКУ? Висновки/Відповідь: 1. Замовники за Законом "Про публічні закупівлі": Оприлюднюють звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, протягом трьох робочих днів з дня укладення договору (п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі"). 2. Юридичні особи за ч. 1 ст. 75 ГКУ, що не є замовниками за Законом "Про публічні закупівлі": Оприлюднюють звіт про договір без використання електронної системи закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, у строки та відповідно до умов, визначених статтею 75 Господарського кодексу України. 3. Технічні питання реалізації в електронній системі закупівель: Рекомендовано звертатися до адміністратора системи ДП "ПРОЗОРРО".
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 794/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки №1491/2020 щодо оприлюднення інформації за ст. 75 ГКУ
Суть питання:
В який строк (3 робочих чи 7 календарних днів) та в якому порядку ДП, що не є замовником за Законом "Про публічні закупівлі", має оприлюднювати звіт про укладений договір згідно ст. 75 ГКУ?
Висновки/Відповідь:
1. Замовники за Законом "Про публічні закупівлі": Оприлюднюють звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, протягом трьох робочих днів з дня укладення договору (п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі").
2. Юридичні особи за ч. 1 ст. 75 ГКУ, що не є замовниками за Законом "Про публічні закупівлі": Оприлюднюють звіт про договір без використання електронної системи закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, у строки та відповідно до умов, визначених статтею 75 Господарського кодексу України.
3. Технічні питання реалізації в електронній системі закупівель: Рекомендовано звертатися до адміністратора системи ДП "ПРОЗОРРО".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "ДПЗД"
<b>
Тема розширена:</b> Оприлюднення інфорамції на виконання вимог ст.75 ГКУ
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
Відповідно до частини першої статті 75 Господарського кодексу України державні підприємства у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Згідно з відповіддю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит 794/2020, яка оприлюднена на сайті, «юридичні особи, які зазначені у статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону».
Водночас, відповідно до п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
З огляду на викладене вище, прошу надати роз’яснення у який строк (3 робочих чи 7 календарних)та в якому порядку оприлюднювати звіт про укладений договір про закупівлю на виконання вимог ст.75 Господарського кодексу України.
<b>
Номер відповіді:</b> 1491/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Так, пункт 13 частини першої статті 10 Закону застосовується до замовників у розумінні Закону.
Водночас юридичні особи, які зазначені у частині першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону, оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень у строки та відповідно до умов, визначених статтею 75 Господарського кодексу України.
При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Консультація
№ 1492/2020
18.06.2020
Інше
Суть питання: Чи необхідно управлінню соціального захисту населення здійснювати закупівлю технічних та інших засобів реабілітації (ТЗР) для осіб з інвалідністю через систему ProZorro, враховуючи, що постачальника обирає сама особа з інвалідністю? Як проводити закупівлю, якщо її вартість перевищує 50 тис. грн? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 705/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b
Інше
Консультація № 1492/2020Огляд:
Суть питання:
Чи необхідно управлінню соціального захисту населення здійснювати закупівлю технічних та інших засобів реабілітації (ТЗР) для осіб з інвалідністю через систему ProZorro, враховуючи, що постачальника обирає сама особа з інвалідністю? Як проводити закупівлю, якщо її вартість перевищує 50 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 705/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Відповідно до Постанови КМУ від 05.04.2012 №321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» орган соціального захисту здійснює забезпечення відповідних категорій населення протезами, ортезами, кріслами колісними та іншими технічними засобами реабілітації (далі – ТЗР) згідно з тристоронніми договорами (установа – підприємство- особа з інвалідністю).
Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники обирають підприємство і повідомляють орган соціального захисту населення про вибір такого підприємства.
Орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками повідомляє підприємство щодо такого вибору, про що робиться відповідна відмітка у банку даних.
Підприємство протягом наступних 20 робочих днів подає органу соціального захисту населення згоду/відмову на забезпечення відповідним технічним та іншим засобом реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, про що підприємством робиться відповідна відмітка у банку даних.
Орган соціального захисту населення після надання згоди та внесення підприємством до банку даних необхідної для формування договору інформації формує в банку даних протягом п’яти робочих днів тристоронній договір.
Відповідно до п.7 розділу 2 наказу Мінекономіки від 15.04.2020 року №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням.
Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення, чи необхідно управлінню здійснювати забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР шляхом оприлюднення річного плану в системі Прозоро та проведенням відповідної закупівлі?
Як проводити закупівлю вартістю понад 50тис.грн., якщо Постачальника обирає особа з інвалідністю?
<b>
Номер відповіді:</b> 1492/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 705/2020 за посиланням
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b
Консультація
№ 1493/2020
18.06.2020
Переговорна процедура закупівлі
# Консультація Мінекономіки № 1493/2020: Суть питання: Яким нормативним документом затверджено зразок акту відбору одиниці товару (проби) та порядок відбору товару (проби) для продуктів харчування при закупівлях для потреб оборони? Висновки/Відповідь: 1. Закупівлі для потреб оборони здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон). 2. Рішення про застосування переговорної процедури закупівлі передбачає здійснення відбору учасників через електронну систему закупівель у порядку, визначеному Законом. 3. Відбір учасників може потребувати надання одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону, якщо це вимагалося в оголошенні про проведення відбору (частина чотирнадцята статті 3 Закону). 4. Зразок-еталон – це зразок товару, затверджений замовником (пункт 3 частини першої статті 1 Закону). 5. Одиниця товару – товар, що надається учасником для перевірки його відповідності зразку-еталону (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). 6. Учасник має право звернутися до замовника за роз’ясненнями, зокрема щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі (абзац другий частини одинадцятої статті 3 Закону). 7. З конкретним питанням щодо акту відбору одиниці товару (проби) слід звертатися безпосередньо до замовника.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1493/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 1493/2020
Суть питання: Яким нормативним документом затверджено зразок акту відбору одиниці товару (проби) та порядок відбору товару (проби) для продуктів харчування при закупівлях для потреб оборони?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівлі для потреб оборони здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон).
2. Рішення про застосування переговорної процедури закупівлі передбачає здійснення відбору учасників через електронну систему закупівель у порядку, визначеному Законом.
3. Відбір учасників може потребувати надання одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону, якщо це вимагалося в оголошенні про проведення відбору (частина чотирнадцята статті 3 Закону).
4. Зразок-еталон – це зразок товару, затверджений замовником (пункт 3 частини першої статті 1 Закону).
5. Одиниця товару – товар, що надається учасником для перевірки його відповідності зразку-еталону (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).
6. Учасник має право звернутися до замовника за роз’ясненнями, зокрема щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі (абзац другий частини одинадцятої статті 3 Закону).
7. З конкретним питанням щодо акту відбору одиниці товару (проби) слід звертатися безпосередньо до замовника.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ІСПЛІН ПЛЮС
<b>
Тема розширена:</b> Щодо форми акту одиниці товару (проби)
<b>Суть питання:</b> Згідно з умовами Оголошення про проведення відбору Учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони (надалі Оголошення), Замовником зазначено необхідність надання акту одиниці товару (проби) для продуктів харчування.
Водночас Замовником до тендерної документації не додано зразок акту відбору одиниці товару (проби) та порядок відбору товару (проби), немає посилання на конкретний нормативний документ, яким затверджено акт відбору одиниці товару (проби) та порядок відбору товару (проби) для продуктів харчування.
Замовник ігнорує запити щодо надання необхідної документації.
Прошу повідомити нормативний документ яким затверджено зразок акту відбору одиниці товару (проби) та порядок відбору товару (проби) для продуктів харчування.
<b>
Номер відповіді:</b> 1493/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У свою чергу, виходячи зі змісту частини першої статті 3 Закону прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі передбачає здійснення відбору учасників через електронну систему закупівель у порядку, визначеному Законом.
При цьому виходячи зі змісту частини чотирнадцятої статті 3 Закону проведення відбору учасників може потребувати від учасників надання одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону, якщо подання одиниці товару вимагалося в оголошенні про проведення відбору.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону зразок-еталон – зразок товару, затверджений замовником і призначений для порівняння з ним одиниць товару учасника відбору.
Водночас одиниця товару – товар, що надається учасником відбору замовнику для перевірки його відповідності зразку-еталону (якщо подання одиниці товару вимагалося в оголошенні про проведення відбору) та/або іншим вимогам замовника до предмета закупівлі, зазначеним в оголошенні про проведення відбору (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).
Поряд з цим відповідно до абзацу другого частини одинадцятої статті 3 Закону учасник має право не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку подання цінових пропозицій звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями, зокрема щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі.
Отже, з вказаного питання слід звертатися безпосередньо до замовника.
Консультація
№ 1494/2020
18.06.2020
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1494/2020): Суть питання: Порядок затвердження замовником зразка-еталона при закупівлях для потреб оборони, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Висновки/Відповідь: * Визначення зразка-еталона: згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" – це зразок товару, затверджений замовником і призначений для порівняння з ним одиниць товару учасника відбору. * Замовники, на яких поширюється Закон: Міноборони, МВС, СБУ, НГУ, Нацполіція, Держприкордонслужба, Служба зовнішньої розвідки, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужба, ДСНС, УДО та інші військові формування, що здійснюють закупівлі для потреб оборони (ч. 1 ст. 2 Закону). * З питання порядку затвердження зразка-еталона рекомендується звертатися безпосередньо до замовників, перелічених у ч. 1 ст. 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Тендерна документація
Консультація № 1494/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1494/2020)
Суть питання: Порядок затвердження замовником зразка-еталона при закупівлях для потреб оборони, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ІСПОЛІН ПЛЮС
<b>
Тема розширена:</b> Щодо порядка затвердження еталона-зразка
<b>Суть питання:</b> Згідно з умовами Оголошення про проведення відбору Учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони (надалі Оголошення), Замовником зазначено необхідність надання зразка-еталона.
У тендерній документації відсутнє визначення, що таке зразок-еталон.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», зразок-еталон — зразок товару, затверджений замовником і призначений для порівняння з ним одиниць товару учасника відбору.
Прошу повідомити який порядок затвердження замовником «зразка-еталона».
<b>
Номер відповіді:</b> 1494/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.
Ззідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону зразок-еталон - зразок товару, затверджений замовником і призначений для порівняння з ним одиниць товару учасника відбору.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону цей Закон застосовується Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
З огляду на зазначене, з питання порядку затвердження зразка-еталона слід звертатися безпосередньо до вказаних у цій статті замовників.
Консультація
№ 1495/2020
18.06.2020
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 1495/2020: Суть питання: Чи є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», якщо учасник не завантажив в електронну систему копії документів, які подаються разом зі зразком товару замовнику, якщо в оголошенні про це не зазначено? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: * Закупівлі для потреб оборони здійснюються згідно з Законом України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) та Законом України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених першим. * Відбір учасників переговорної процедури закупівлі здійснюється через електронну систему закупівель. 2. Вимоги до оголошення про відбір: * Оголошення про відбір повинно містити технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Учасники відбору подають документи на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі (абзац другий частини шостої статті 3 Закону). * Замовник може вимагати надання одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону (частина чотирнадцята статті 3 Закону), якщо це було зазначено в оголошенні. 3. Звернення за роз'ясненнями: * Учасник має право звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі (абзац другий частини одинадцятої статті 3 Закону). 4. Висновок: З питання подання документів та зразка товару слід звертатися безпосередньо до замовника. Рішення про необхідність внесення певних документів до електронної системи приймає замовник, виходячи із специфіки закупівлі та зазначених вимог в оголошенні.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1495/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1495/2020
Суть питання: Чи є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», якщо учасник не завантажив в електронну систему копії документів, які подаються разом зі зразком товару замовнику, якщо в оголошенні про це не зазначено?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення:
* Закупівлі для потреб оборони здійснюються згідно з Законом України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) та Законом України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених першим.
* Відбір учасників переговорної процедури закупівлі здійснюється через електронну систему закупівель.
2. Вимоги до оголошення про відбір:
* Оголошення про відбір повинно містити технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”.
* Учасники відбору подають документи на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі (абзац другий частини шостої статті 3 Закону).
* Замовник може вимагати надання одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону (частина чотирнадцята статті 3 Закону), якщо це було зазначено в оголошенні.
3. Звернення за роз'ясненнями:
* Учасник має право звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі (абзац другий частини одинадцятої статті 3 Закону).
4. Висновок: З питання подання документів та зразка товару слід звертатися безпосередньо до замовника. Рішення про необхідність внесення певних документів до електронної системи приймає замовник, виходячи із специфіки закупівлі та зазначених вимог в оголошенні.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ІСПОЛІН ПЛЮС"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо внесення копій документів в електрону систему.
<b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог вказаних в Оголошення про проведення відбору Учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони (надалі Оголошення), Замовником передбачено необхідність подання одиниці товару (зразку) Замовнику.
Разом зі зразком Виконавець надає документи згідно переліку вказаному Оголошенні.
Також в Оголошенні встановлено, що Виконавець на підтвердження відповідності пропонованого товару технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі Учасник відбору самостійно завантажує в електронну систему закупівель скановані копії з оригіналу документів у кольоровому вигляді згідно переліку. У даному переліку відсутні документи які подаються разом з одиницею товару (зразку) Замовнику.
Прошу повідомити чи є невнесення в електрону систему копії докуметів які подаються разом з одиницею товару (зразку) порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі»
<b>
Номер відповіді:</b> 1495/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У свою чергу, виходячи зі змісту частини першої статті 3 Закону прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі передбачає здійснення відбору учасників через електронну систему закупівель у порядку, визначеному Законом.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону відбір учасників для проведення переговорної процедури закупівлі (далі – відбір) – процес визначення учасника переговорів шляхом проведення електронного аукціону.
Для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу (частина третя статті 3 Закону).
При цьому відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 3 Закону в оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначаються технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу другого частини шостої статті 3 Закону, учасником відбору подаються документи на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі.
Крім того, виходячи зі змісту частини чотирнадцятої статті 3 Закону проведення відбору учасників може потребувати від учасників надання одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону, якщо подання одиниці товару вимагалося в оголошенні про проведення відбору.
Таким чином, учасник відбору подає документи на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, а також надає одиницю товару на перевірку відповідності зразку-еталону, відповідно до вимог встановлених замовником в оголошенні про проведення відбору.
Поряд з цим відповідно до абзацу другого частини одинадцятої статті 3 Закону учасник
має право не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку подання цінових пропозицій звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями,
зокрема щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі.
З огляду на викладене, з питання подання учасником документів на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, а також надання учасником одиниці товару на перевірку відповідності затвердженого замовником зразку-еталону слід звертатися безпосередньо до замовника.
Консультація
№ 1496/2020
18.06.2020
Інше
Суть питання: Чи має право об'єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів України), створене на основі договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників, брати участь у публічних закупівлях, зокрема в дорожньо-будівельній сфері? Висновки/Відповідь: Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", учасником процедури закупівлі може бути об'єднання учасників, до якого відносяться: * окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; * окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); * об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Таким чином, перелік випадків, коли об'єднання учасників може бути учасником процедури закупівлі, встановлено пунктом 37 частини першої статті 1 Закону.
Інше
Консультація № 1496/2020Огляд:
Суть питання: Чи має право об'єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів України), створене на основі договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників, брати участь у публічних закупівлях, зокрема в дорожньо-будівельній сфері?
Висновки/Відповідь:
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", учасником процедури закупівлі може бути об'єднання учасників, до якого відносяться:
Таким чином, перелік випадків, коли об'єднання учасників може бути учасником процедури закупівлі, встановлено пунктом 37 частини першої статті 1 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Открытое акционерное общество «ДОРОЖНО-СТРОИТЕЛЬНЫЙ ТРЕСТ No 2, г. ГОМЕЛЬ»
<b>
Тема розширена:</b> Про роз'яснення законодавствапро державш закушвл!
<b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 р вступили в силу зміни до Закону України «Про державні закупівлі» від 25.12.2015 р № 922-VIII (далі - Закон), згідно з якими прямо передбачена можливість участі в державних закупівлях об'єднань юридичних осіб, до яких, згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону, відносяться:
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб - резидентів;
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб (резидентів і нерезидентів);
- об'єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи.
У той же час дані норми Закону не дають однозначної відповіді на питання про можливість участі в процедурах державних закупівель в будівництві об'єднань юридичних осіб, що включають в себе одночасно резидентів і нерезидентів України.
Так, пункт 2 статті 1130 Цивільного кодексу України передбачає можливість здійснення спільної діяльності декількома учасниками без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників за умови постановки такого договору про спільну діяльність на облік в Фіскальної службі України.
Цивільне законодавство України не встановлює заборон на одночасне участь в названих видах спільної діяльності резидентів і нерезидентів України та їх участь в здійсненні підприємницької діяльності.
У зв'язку з цим просимо роз'яснити, чи має право об'єднання юридичних осіб, створене на основі договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників якэ включає в себе резидентів і нерезидентів України, брати участь в процедурах державних закупівель, зокрема, що проводяться в дорожньо-будівельній сфері , з урахуванням положень пункту 37 частини 1 статті 1 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 1496/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент,
у тому числі об’єднання учасників
, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать
:
окрема
юридична особа
, створена шляхом об’єднання юридичних осіб -
резидентів
;
окрема
юридична особа
, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (
резидентів та нерезидентів
);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Консультація
№ 1497/2020
18.06.2020
Відкриті торги
Суть питання: Відхилення пропозиції учасника без надання 24 годин на виправлення помилок, незважаючи на офіційне підтвердження технічних збоїв на майданчику, які унеможливили завантаження необхідних документів. Висновки/Відповідь: 1. Аналогічна відповідь міститься у запиті 1225/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77&lang=uk-UA 2. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру авторизації, умови підключення та відключення електронних майданчиків. 3. Згідно з пунктом 26 Порядку, комісія, серед іншого, розглядає звернення, скарги та інформацію від адміністратора, користувачів та операторів авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків з питань, віднесених до компетенції комісії.
Відкриті торги
Консультація № 1497/2020Огляд:
Суть питання:
Відхилення пропозиції учасника без надання 24 годин на виправлення помилок, незважаючи на офіційне підтвердження технічних збоїв на майданчику, які унеможливили завантаження необхідних документів.
Висновки/Відповідь:
1. Аналогічна відповідь міститься у запиті 1225/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77&lang=uk-UA
2. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру авторизації, умови підключення та відключення електронних майданчиків.
3. Згідно з пунктом 26 Порядку, комісія, серед іншого, розглядає звернення, скарги та інформацію від адміністратора, користувачів та операторів авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків з питань, віднесених до компетенції комісії.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Капіталбудінвест-777"
<b>
Тема розширена:</b> Відхилення учасника без надання періоду на виправлення помилок
<b>Суть питання:</b> Замовник відхилив пропозицію, без надання періоду виправлення помилок чи уточнення. Мотивувавши свої дії тим, що ми, як учасник, не надали деякі документи по кваліфікації. В той ж час, нами було повідомлено замовника, що документи були завантажені але в період завантаження їх, на тендерному майданчику відбувались технічні збої, що є підтверджено офіційно, листом з юридичного відділу обраного майданчика, тим не менше нас відхилили і не надали терміну 24 години для виправлення недоліків. Як поступати в даній ситуації і чи підлягають оскарженню такі дії замовника?
<b>
Номер відповіді:</b> 1497/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1225/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77&lang=uk-UA
Водночас вимоги до функціонування електронної системи закупівель (далі – система), процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Згідно з пунктом 26 Порядку основними завданнями комісії є, зокрема розгляд звернень, скарг та інформації від адміністратора, користувачів та операторів авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків з питань, віднесених до компетенції комісії.
Консультація
№ 1459/2020
17.06.2020
Планування закупівель
ОК, зрозуміло. Ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю свідоцтв про повну загальну середню освіту (ДК 021:2015: 2245), якщо вартість перевищує 50 тис. грн (ст. 3, п. 3 Закону України "Про публічні закупівлі"), зважаючи на лист МОН №1/9-246 від 13.05.2020 щодо ДП "Інфоресурс" як уповноваженого органу? Чи можна укласти прямий договір? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання надано у запиті 609/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1459/2020Огляд:
ОК, зрозуміло. Ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю свідоцтв про повну загальну середню освіту (ДК 021:2015: 2245), якщо вартість перевищує 50 тис. грн (ст. 3, п. 3 Закону України "Про публічні закупівлі"), зважаючи на лист МОН №1/9-246 від 13.05.2020 щодо ДП "Інфоресурс" як уповноваженого органу? Чи можна укласти прямий договір?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання надано у запиті 609/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю свідоцтв про повну загальну середню освіту (ДК 021:2015: 2245), якщо вартість перевищує 50 тис. грн (ст. 3, п. 3 Закону України "Про публічні закупівлі"), зважаючи на лист МОН №1/9-246 від 13.05.2020 щодо ДП "Інфоресурс" як уповноваженого органу? Чи можна укласти прямий договір?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання надано у запиті 609/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від 02125444
<b>
Тема розширена:</b> Чи необхідно проводити спрощену процедуру закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Просимо ро`зяснити, чи необхідно проводити спрощену процедуру закупівлі свідоцтв про повну загальну середню освіту(ДК021:2015 2245).Загальна вартість товарів по цьому коду перевищує 50 тис.грн (ст3, п.3 ЗУ "Про публічні закупівлі").
Одночасно існує лист МОН України №1/9-246 від 13.05.2020 р., в якому уповноваженим органом МОН, що забезпечує організацію Замовлення, видачі та обліку документів про повну загальну середню освіту є ДП "Інфоресурс".
Чи є такий лист підставою для укладання прямого договору без проведення спрощенної процедури.
Заздалегідь вдячна. З повагою Семенова Галина Володимирівна
<b>
Номер відповіді:</b> 1459/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Консультація
№ 1460/2020
17.06.2020
Тендерна документація
Суть питання: Чи зобов'язаний Замовник вказувати вид і найменування матеріалів при закупівлі ремонтно-реставраційних робіт будинків (пам’яток культурної спадщини), враховуючи застарілість нормативних вимог до матеріалів? Висновки/Відповідь: 1. Загальні засади: Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади закупівель. Предмет закупівлі визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. 2. Визначення предмета закупівлі робіт: Згідно з пунктом 4 Розділу І Порядку, предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” та ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”. 3. Вимоги до специфікацій: В оголошенні про спрощену закупівлю (стаття 10 Закону) зазначаються технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі. Технічна специфікація (частина перша статті 23 Закону) повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. 4. Самостійність замовника: Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. 5. Питання будівельних норм: З питань застосування нормативних вимог до будівельних матеріалів рекомендовано звертатися до Мінрегіону, згідно з Положенням про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197.
Тендерна документація
Консультація № 1460/2020Огляд:
Суть питання: Чи зобов'язаний Замовник вказувати вид і найменування матеріалів при закупівлі ремонтно-реставраційних робіт будинків (пам’яток культурної спадщини), враховуючи застарілість нормативних вимог до матеріалів?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні засади: Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади закупівель. Предмет закупівлі визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
2. Визначення предмета закупівлі робіт: Згідно з пунктом 4 Розділу І Порядку, предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” та ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”.
3. Вимоги до специфікацій: В оголошенні про спрощену закупівлю (стаття 10 Закону) зазначаються технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі. Технічна специфікація (частина перша статті 23 Закону) повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики.
4. Самостійність замовника: Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
5. Питання будівельних норм: З питань застосування нормативних вимог до будівельних матеріалів рекомендовано звертатися до Мінрегіону, згідно з Положенням про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Уточнення щодо специфікації тендерної документації
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Чи зобов’язаний Замовник вказувати вид і найменування матеріалів при оголошенні закупівні (спрощеної чи відкритих торгів) на проведення ремонтно-реставраційних робіт будинків, зокрема пам’яток культурної спадщини? Адже нормативні вимоги до матеріалів є часто застарілими і вони не можуть використовуватися ефективно; в ході робіт підрядники намагаються їх замінити, через що необхідно вносити зміни до додатків договорів (специфікацій матеріалів).
<b>
Номер відповіді:</b> 1460/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затверджено Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому відповідно до пункту 4 Розділу І Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Поряд з цим, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов'язково зазначаються інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, здійснює нормування промисловості будівельних матеріалів, забезпечує технічне регулювання у сфері промисловості будівельних матеріалів, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Ураховуючи зазначене, з питань застосування нормативних вимог до будівельних матеріалів, пропонуємо звернутися до Мінрегіону.
Консультація
№ 1461/2020
17.06.2020
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1461/2020 * Суть питання: Чи можна продовжити строк дії договору на закупівлю теплової енергії (укладеного за переговорною процедурою) додатковою угодою до 30.09.2020 без зміни ціни, якщо первісний строк дії договору до 30.06.2020? * Висновки/Відповідь: Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307) та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560).
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1461/2020Огляд:
Консультація № 1461/2020
Суть питання: Чи можна продовжити строк дії договору на закупівлю теплової енергії (укладеного за переговорною процедурою) додатковою угодою до 30.09.2020 без зміни ціни, якщо первісний строк дії договору до 30.06.2020?
Висновки/Відповідь: Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307) та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова"
<b>Суть питання:</b> У січня поточного року був укладений договір (переговорна процедура )з закупівлі теплової енергії. Строк дії договору до 30.06.2020 року.
Чи можна додатковою угодою до чинного договору змінити термін дії до 30.09.2020 року без зміни ціни догоору?
Дякую за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 1461/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06
“Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”
і від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”.
Консультація
№ 1462/2020
17.06.2020
Допорогові закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації з публічних закупівель: Суть питання: Чи можливо укласти договір на діагностичні послуги (МРТ та КТ) на суму 30 тис. грн. з метою забезпечення вимог НСЗУ без застосування процедури закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Питання можливості укладення договору про надання медичних послуг без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", потребує аналізу відповідних положень законодавства. Враховуючи суму закупівлі (30 тис. грн.), необхідно звернути увагу на вартісні пороги, встановлені Законом для застосування різних процедур закупівель.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1462/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації з публічних закупівель:
Суть питання: Чи можливо укласти договір на діагностичні послуги (МРТ та КТ) на суму 30 тис. грн. з метою забезпечення вимог НСЗУ без застосування процедури закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості укладення договору про надання медичних послуг без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", потребує аналізу відповідних положень законодавства. Враховуючи суму закупівлі (30 тис. грн.), необхідно звернути увагу на вартісні пороги, встановлені Законом для застосування різних процедур закупівель.
Суть питання: Чи можливо укласти договір на діагностичні послуги (МРТ та КТ) на суму 30 тис. грн. з метою забезпечення вимог НСЗУ без застосування процедури закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості укладення договору про надання медичних послуг без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", потребує аналізу відповідних положень законодавства. Враховуючи суму закупівлі (30 тис. грн.), необхідно звернути увагу на вартісні пороги, встановлені Законом для застосування різних процедур закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня" ЗОР
<b>
Тема розширена:</b> Медичні послуги
<b>Суть питання:</b> Для забезпечення вимог НСЗУ за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій нашему підприємству необхідно укласти договір про надання медичних послуг, а саме діагностичних досліджень МРТ та КТ. Чи можливо укласти договір про нададання діагностичних послуг без застосування процедури закупівель згідно Закону України про публічні закупівлі. Орієнтовна сума закупівлі послуг - 30 тис.грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 1462/2020
Консультація
№ 1463/2020
17.06.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1463/2020 щодо закупівель по COVID-19 Суть питання: Чи буде вважатися дробленням закупівля медикаментів для запобігання поширенню COVID-19, якщо спочатку їх закупили за процедурою, передбаченою для COVID-19, а потім додатково закупили такі ж медикаменти для потреб підприємства? Чи враховувати закупівлі по Постанові № 225? Висновки/Відповідь: * Закупівля за спрощеною процедурою відповідно до Закону № 530 та Постанови № 225 стосується лише тих товарів, робіт чи послуг, які необхідні саме для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію COVID-19 на території України. * Детальніше у листі Мінекономіки від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
Планування закупівель
Консультація № 1463/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1463/2020 щодо закупівель по COVID-19
Суть питання: Чи буде вважатися дробленням закупівля медикаментів для запобігання поширенню COVID-19, якщо спочатку їх закупили за процедурою, передбаченою для COVID-19, а потім додатково закупили такі ж медикаменти для потреб підприємства? Чи враховувати закупівлі по Постанові № 225?
Висновки/Відповідь:
Закупівля за спрощеною процедурою відповідно до Закону № 530 та Постанови № 225 стосується лише тих товарів, робіт чи послуг, які необхідні саме для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію COVID-19 на території України.
Детальніше у листі Мінекономіки від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
Суть питання: Чи буде вважатися дробленням закупівля медикаментів для запобігання поширенню COVID-19, якщо спочатку їх закупили за процедурою, передбаченою для COVID-19, а потім додатково закупили такі ж медикаменти для потреб підприємства? Чи враховувати закупівлі по Постанові № 225?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНПБілгород-Дністровська Центральна районна лікарня
<b>
Тема розширена:</b> закупки по ковід
<b>Суть питання:</b> якщо ми робимо закупівлю медикаментів спрямованих на запобігання та поширенню короновірусної хвороби .а потім по цьому дк закупимо ще на потеби підприємства чи не буде це дробленням?Чи ми вжде не будемо враховувати закупівлю по постанові 225?дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1463/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі
від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06
"
Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
Так, закупівля відповідно до вимог Закону № 530 згідно з Постановою № 225 стосується товарів, робіт чи послуг,
необхідних саме для здійснення заходів
, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України.