<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Пересипський" <b> Тема розширена:</b> Допорогові закупівлі після 19.04.2020р <b>Суть питання:</b> Доброго дня! До 19.04.2020 року було укладено договір по коду 44160000-9 з ПАТ «N» на суму 50 тис. грн., але фактично товарів було закуплено на 2.5 тис. грн.( під час карантину ПАТ «N» не працювали), на разі є можливість закупити матеріали за вказаним кодом з іншим постачальником по нижчій ціні. Чи можна укласти з ПАТ «N» додаткову угоду на зменшення договору на 10тис. грн. і внести зміни до річного плану щодо зменшення на 10 тис. грн., а потім запланувати нову закупівлю за вказаним кодом уже на суму 9.5 тис. грн та укласти договір без застосування електронної системи з іншим постачальником? Заздалегідь Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1554/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 15.11.2016 № 115/2016, від 09.03.2017 № 353/2017 та  567/2020 з а посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cf930cb2-cf6c-46ee-8ebe-8590b3bb605c&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2812a5-9a71-4a00-ac90-8a720bd3918a&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНГО-ГРУП" <b> Тема розширена:</b> Підняття ціни в межах 10% згідно договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно відкритих торгів на закупівлю пального було подання скарги в АМКУ одним із учасників, період оскарження тривав в цілому 1,5 місяці. У результаті розгляду скарги АМКУ наше під-во було визнано переможцем торгів, але за цей період ціна на ринку піднялась на 30% . Чи маємо ми право вимагати від клієнта підняття ціни до 10% пропорційно збільшенню такого товару на ринку (порівнюючи дату подання пропозиції та дату заключення договору)? Чи юридично ми не маємо право на такі дії до заключення договору та потрібно брати до уваги тільки ціну на ринку на дату заключення договору? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1556/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною шостою статті 33 Закону встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та умови такого договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі. При цьому зміна істотних умов договору може здійснюватися сторонами після укладення такого договору, зокрема у випадку, передбаченому пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління ДСНС України у Донецькій області <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> 1. В Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом від 15.04.2020 року №708 (далі - наказ),не передбачено зазначення у дужках конкретної назви предмета закупівлі. Тобто, при визначенні предмета закупівлі замовник буде вказувати тільки ДК 021:2015 код хххххххх-х та назву коду (без посілання на конкретну назву предмета закупівлі)? 2. При визначенні предмета закупівлі робіт в наказі відсутнє посилання на необхідність зазначення ДК 021:2015. Тобто, при визначенні предмету закупівлі робіт замовник буде посилатись лише на ДСТУ або на ГБН без зазначення коду ДК 021:2015? 3. При визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту в наказі відсутнє посилання на необхідність зазначення ДК 021:2015. Тобто, при визначенні предмету закупівлі послуг з поточного ремонту замовник буде посилатись лише на термінологію ДБН або ГБН без зазначення коду ДК 021:2015? 4. при визначенні предмету закупівлі лікарських засобів у наказі відсутнє посилання на необхідність відображення міжнародної непатентованої назви (передбачено тільки для лотів). Тобто, при визначенні предмету закупівлі лікарських засобів замовник буде посилатись лише на код ДК 021:2015? <b> Номер відповіді:</b> 1557/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запитах №№ 1509, 1520/2020, 1545/2020 та за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=694b7a1d-047f-4177-948a-b271de51093a https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dc5ccf38-7706-4bd2-a445-9eb5103de35f&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA https://test.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a28394b3-c073-4105-84f3-89ca5b582720&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області <b>Суть питання:</b> П.4 "Прикінццеві та перехідні положення" Закону: тендерний комітет "планує закупівлі, складає та затверджує річний план". Ч.10 ст. 11 Закону: Уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі". Тобто, уповноважена особа не має повноважень затверджувати річний план закупівель, на відміну від тендерного комітету? <b> Номер відповіді:</b> 1558/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо відповідальних осіб за затвердження річного плану закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> відкриті торги з публікацією англійською мовою <b>Суть питання:</b> На етапі попередньої кваліфікації у відкритих торгах з публікацією англійською мовою учасник відкрив ціну своєї тендерної пропозиції. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.На якій підставі його відхиляти? <b> Номер відповіді:</b> 1527/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 208/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ca05941-4c7d-4a4f-ad29-dc82a1c81970&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Уповноваженого органу з цього питання залишилась незмінною. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Згідно статті 26 ЗУ Про Публічні закупівлі зазначено: "9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або не виправлення учасниками виявлених невідповідностей." 1) Просимо роз’яснити до яких саме закупівель це відноситься(у тому числі чи відноситься це до спрощених закупівель), а також чи являється відсутність накладеного ЕЦП (у разі якщо така вимога чітко прописана у документації) є такою помилкою, що можна виправляти на протязі 24 годин? 2) Також просимо роз’яснити що повинен робити замовник, у разі якщо не було оприлюднено повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. 3) Просимо роз’яснити чи є обов’язком замовника оприлюднювати повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, або це можливість? <b> Номер відповіді:</b> 1528/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання міститься листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2) , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1332/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Шевченківська сільська рада <b>Суть питання:</b> 13 квітня 2020 року був опублікований додаток до річного плану закупівлі на 2020 рік по об’єкту «Реконструкція покрівлі будівлі », в якому було вказано планову суму закупівель – 197 152,68 грн. Договір підряду на виконання робіт був зареєстрований в Управлінні Державної казначейської служби України 16 квітня 2020 року (до прийняття змін до Закону України “Про публічні закупівлі”). Загальна вартість робіт за Договором у відповідності з договірною ціною та кошторисною вартістю складає: 1 327 469,35 грн.. У тому числі: – На 2020 р. – 197152,68 грн. На 2021 р. – 1130316,67 грн. В зв’язку зі збільшенням фінансування на 2020 рік необхідно внести зміни до додатку до річного плану закупівель та змін до звіту про укладений договір а саме: – На 2020 р. – 1 327 469,35 грн. Також було опубліковано звіт про укладений договір на 197152,68 грн. Як вчинити в даній ситуації. Чи можна опублікувати ще один звіт про укладений договір на різницю суми 1130316,67 грн? Роботи за даним договором виконані. <b> Номер відповіді:</b> 1529/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас питання щодо застосування спрощених закупівель та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуті у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Горковець Валерій Миколайович <b> Тема розширена:</b> порядок виправлення помилки відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> При розгляді тендерної пропозиції учасника виявлені невідповідності в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Крім того тендерна пропозиція учасника містить інші невідповідності вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав ряд документів для підтвердження інших вимог тендерної документації, зокрема щодо технічної частини та/або підтвердження відсутності підстав, встановлених ст. 17 Закону тощо). У такому випадку, які дії Замовника при відхилені тендерної пропозиції такого учасника: Замовник може відразу відхилити тендерну пропозицію, обґрунтувавши недоцільність усунення невідповідностей, оскільки є інші зауваження, які не передбачені частиною шістнадцятою ст. 29 Закону чи Замовник, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону, зобов'язаний спочатку розмістити повідомлення про усунення невідповідностей, а потім вже відхиляти таку пропозицію за підставами, що залишаються? <b> Номер відповіді:</b> 1530/2020

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "КДЦ Дніпровського р-ну міста Києва" <b> Тема розширена:</b> Закупівля б/в медичного обладнання <b>Суть питання:</b> У зв"язку із нестабільною економічною ситуацією в країні, зумовленою панемією СOVID-19 та запровадженням нової моделі фінансування закладів охорони здоров"я, останні вимушені вдаватись до максимальної економімії під час проведення процедур закупівель. Постає питання, чи може комунальне некомерційне підприємство здійснити закупівлю дороговартісного медичного обладнання, що було вже у використанні у іншого суб"єкта господарювання, за умови надання останнім експертного висновоку щодо технічної можливості експлуатації такого обладання, невеликим його амортизаційним зношенням та наданням переліку сервісних центрів, які обслуговують таке обладнання <b> Номер відповіді:</b> 1531/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання як нового, так і бувшого у використанні предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону. При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 708. Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) має міститися у тендерній документації (пункт 3 частини другої статті 22 Закону), що розробляється та затверджується замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Слов'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Наказ від 15.04.2020 № 708 "Порядок визначення предмета закупівлі" <b>Суть питання:</b> Наказ від 15.04.2020 №708 "Порядок визначення предмета закупівлі", статус -чинний?, Наказ від 17.03.2020 №454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" -коли втратив чинність? <b> Номер відповіді:</b> 1532/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі” (далі – Наказ № 708) набрав чинності 19.06.2020. Пунктом 3 Наказу № 708 передбачено визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року№ 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (далі – Наказ № 454), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578 (зі змінами). При цьому відповідно до пункту 4 Наказу № 708 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Отже, Наказ № 454 втратив чинність 19.06.2020.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЄДИНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" <b> Тема розширена:</b> об’єднання учасників процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття. Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін. <b> Номер відповіді:</b> 1533/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "КОМПАНІЯ ТІТАЛ" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо процедури для потреб оборони <b>Суть питання:</b> Питання буде щодо закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-005496-b. Я - представляю учасника ТОВ "КОМПАНІЯ ТІТАЛ". 16.06.2020 опубліковано протокол про нашу дискваліфікацію і відхилення. Вважаємо визначене в ньому не дійсним, а відхилення неправомірним. Згідно Закону Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони згідно вимог ст. 12 та ст. 10 ми не можемо звернутись в АМКУ, лише в Суд із позовом. Повідомлення про намір укласти договір з переможцем не опубліковане. Розгляд наступного учасника - триває, і є велика ймовірність, що він також буде відхилений...і закупівля відмінена. 17.06.2020 ми були на засіданні суду і отримали рішення на нашу користь. Суд визначив, що Замовник неправомірно відхилив нашу пропозицію і зобов’язав Замовника повторно до розглянути нашу пропозицію. Наразі Замовник НЕ МОЖЕ ВИКОНАТИ РІШЕННЯ СУДУ, тому що немає технічної можливості повернути нас на кваліфікацію.. Маю відповідь від ДП «Прозорро» - «Механізм виконання судових рішень у Системі наразі не реалізовано. Одночасно інформуємо, що Підприємство визначено відповідальним за забезпечення функціонування Системи. До функцій Підприємства не належить контроль за дотриманням замовниками та учасниками закупівель вимог чинного законодавства України з питань публічних закупівель, моніторинг закупівель та надання роз'яснень.» ПИТАННЯ: чи зможе замовник відмінити рішення про відхилення БЕЗ рішення АМКУ, але згідно рішення Суду. А також чи ПРИЗУПИНИТЬ електронна система закупівель подальший хід процедури у разі наявності рішення Суду. Це технічно можливо? Чи ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ замовник виконувати рішення Суду? І яким чином йому це зробити,якщо електронна система закупівель це не дозволяє робити? <b> Номер відповіді:</b> 1534/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з технічних питань щодо функціонування електронної системи закупівель, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.