<b>Запит від:</b> Запит від КЗВО "Рівненська медична академія"РОР <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір без застосування електронної системи <b>Суть питання:</b> Прошу розяснити, відповідно до діючого законодавства України "Про публячні закупівлі" чи можна укладати Договір на закупівлю товарів з одним постачальником на декільна предметів закупівель у одному договорі, чи все ж необхідно укладати один договір на один предмет закупівлі. Оскільки відповідно до Розяснень МЕРТ у листі № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року зазначено, що Замовник може укладати один договір на різні предмети закупівель, але на кожен предмет необхідно публікувати окремий звіт. Маю зазначити, що ваше розясненн-рекомендація не відповідає функціоналу майданчиків та с.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" де чітко зазначено, що у звіті зазначається ціна угоди (тобто ціна договору), а не предмета закупівель. І при опублікуванні звіту про укладений договір без використання електронної системи закупівель існує НЕВІДПОВІДНІСТЬ, оскільки вартість предмета закупівлі значно менша від суми договору, який завантажується в систему. Дані дії суперечать чинному законодавсту, і наражають Замовників на застосування штрафних санкцій від перевіряючих органів. Адже вище зазначена невідповідність не відповідає Закупівлі. Тому прошу надати розясненн щодо Оприлюднення звітів про укладені Договори відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі", або внести зміни до функціоналів майданчиків, щоб уникнути в подальшому порушень. Маю наголосити що "Ціна договору" це не вартість предмету закупівель, адже у звіті про укладений договір зазначається лише один предмет закупівлі згідно ДК 021:2015. Якщо керуватись ЗУ, то має бути один звіт по одному договору на один предмет закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1580/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті № 715/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області <b>Суть питання:</b> Закон дозволяє у спрощеній процедурі вимагати надання забезпечення пропозицій учасників (банківську гарантію). Строк дії пропозицій у спрощеній процедурі відсутній. На який строк можна вимагати забезпечення пропозицій? Адже при наданні банківської гарантії банк має зазначати строк. <b> Номер відповіді:</b> 1560/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи норми частини третьої статті 14 та статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення пропозиції, указавши розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників. При цьому пропозиція має бути забезпечена протягом того строку, який встановлено замовником.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області <b>Суть питання:</b> Змінено порядок визначення предмета закупівлі з 19.06.2020. За якою цифрою ДК 021:2015 визначати предмет робіт. Чи цей ДВ взагалі не поширюється на роботи. Яким чином у предметі робіт робити посилання на ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 чи не робити ніякого посилання? <b> Номер відповіді:</b> 1561/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1545/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Виправлення невідповідностей в тендерній пропозиції <b>Суть питання:</b> Ч. 9 ст. 26 передбачає, що Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Питання 1: Учасником в квалфікаційних критеріях подано документ в тендерній пропозиції не в повному обсязі (тобто відсутня його частина - сторінка(ки), додаток (який є його невід'ємною частиною) тощо. В цьому випадку треба застосовувати можливість виправлення невідповідностей протягом 24 годин, чи відхиляти пропозицію, оскільки документ не подано або подано не в повному обсязі? Питання 2: чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в рамках Закону України "Про публічні закупівлі" <b> Номер відповіді:</b> 1562/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA Щодо питання 2 Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції , виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих  у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України <b> Тема розширена:</b> Збільшення ціни договору від 04.02.2020 без застосування ел.торгів <b>Суть питання:</b> Чи можна збільшити ціну договору без спрощеної процедури, який був укладений 04.02.2020 на суму 150 тис. грн. без торгів за старою редакцією Закону? Послуги по перевезенню пасажирів згідно договору надаються до 31.12.2020. На сьогодні є необхідність збільшити вартість договору на 45 тис.грн. <b> Номер відповіді:</b> 1563/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 ,розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 " Щодо передумов здійснення закупівель " та  від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо  виконання укладених договорів. При цьому питання щодо виділення додаткових коштів розглянуто у запиті 657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління координації публічних закупівель Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради <b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу від 19.06.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301. Відповідно до п.2 ст.4 ЗУ "Про публічні закупівлі", у річному плані повинна міститись інформація про назву предмету закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником. Просимо надати роз'яснення: чи повинні замовники застосовувати Єдиний закупівельний словник при визначенні передмету закупівлі у роботах. <b> Номер відповіді:</b> 1564/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 4 розділу І  “Загальні положення”  Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 , а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 . Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082  затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено зазначення в електронній системі закупівель, зокрема назви згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм та  коду за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі робіт. Отже, під час визначення предмета закупівлі робіт замовники керуються Порядком, при цьому під час розміщення та оприлюднення  в електронній системі закупівель зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

<b>Запит від:</b> Запит від Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України <b> Тема розширена:</b> Щодо предмета закупівлі 09130000-9 "Нафта і дистиляти" <b>Суть питання:</b> З січня 2020 р. бюджетна установа не уклала договір на поставку бензину з постачальником. Але співробітники заправляли бензин за свій рахунок з подальшим відшкодуванням витрат за авансовими платежами. На 24.06.2020 р. такі витрати на покупку бензину склали 46300,00 грн. та оплачені з казначейського рахунку бюджетної установи. В липні заплановано здійснити покупку бензину та укласти договір з постачальником (сума покупки - 45000,00 грн.). Питання: в цьому випадку потрібно вже проводити спрощену процедуру, так як за кодом ДК 09130000-9 вже здійснено покупку на суму 46300,00 грн. чи можна вважати, що нова покупка підходить під закупівлю, укладену без використання електронної системи Прозоро (тобто до 50,0 тис. грн.)? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 1565/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Крім того, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янець-Подільський коледж харчової промисловості НУХТ <b> Тема розширена:</b> Договір ЦПД <b>Суть питання:</b> Бюджетна установа укладає договір ЦПД на послуги освітньої діяльності , голава ДЕК фізична особа , яка немає статусу підприємця , чи потрібно відображати даний договір в прозоро?оплату отримують як грошову винагороду по 2111КЕКВ <b> Номер відповіді:</b> 1566/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №14 Деснянського району міста Києва <b> Тема розширена:</b> необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Уповноваженою особою Комплексної дитячо-юнацькою спортивної школи №14 Деснянського району міста Києва було проведено спрощені закупівлі з капітального ремонту фасаду (номер закупівлі: UA-2020-05-07-000674-a) та асфальтного покриття (номер закупівлі: UA-2020-05-12-002533-a). З переможцями вищезазначених спрощених процедур були укладені в установлені терміни договори про закупівлю робіт, в яких були передбачені вимоги підпункту 5 пункту 7 статті 3 Закону. В результаті аукціону по зазначеним спрощеним процедурам утворилась економія бюджетних коштів (залишок), а також існує необхідність закупити додаткові аналогічні роботи у того самого учасника з метою завершення робіт з капітального ремонту фасаду та асфальтного покриття. Просимо надати роз'яснення 1) щодо проведення чи не проведення наступних спрощених закупівель на додаткові аналогічні роботи у того самого учасника протягом трьох років після укладання договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатом проведення спрощеної процедури? 2) чи буде ваша відповідь на офіційному сайті підставою для Державної казначейської служби України для реєстрації юридичних та фінансових зобов’язань з тим самим учасником спрощеної закупівлі по додатковим аналогічним роботам з капітального ремонту? Будемо дуже вдячні за роз'яснення! <b> Номер відповіді:</b> 1567/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 609/2020 та 29/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA Водночас відповідповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону інформаційний ресурс Уповноваженого органу - веб-сайт, наповнення якого здійснює Уповноважений орган та на якому надаються безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань публічних закупівель, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Шаргородської РДА <b>Суть питання:</b> Вітаю! Звертаюсь до Вас з наступним запитанням: По результатам розгляду поданих тендерних пропозицій на спрощену закупівлю, було виявлено наступне: перший учасник, ціна якого найбільш економічно вигідна, наприклад ПП "ПРОДМ" - керівник Іванов Іван Іванович, наступний після нього власне той керівник ФОП Іванов Іван Іванович. Згідно ч.2 ст.26 ЗУ "Про публічні закупівлі" кожен учасник має подати лише одну пропозицію. Чи правомірно їх відхилити у звязку з тим, що це одна й та особа та посилатись на ЗУ "Про захист економічної конкуренції" та ч.2 ст.29 Закону? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1551/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від ПВКМП "Агро" <b> Тема розширена:</b> розмірів кусків вугілля <b>Суть питання:</b> Що стосується вибору фракції предмету закупівлі, то раніше замовники при визначенні розміру кусків вугілля керувалися положеннями ГОСТ 19242-73 "Угли бурые, каменные и антрацит. Классификация по размеру кусков (Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація за розміром кусків)", але відповідно до наказу ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Про скасування національних стандартів, які розроблені на основі міждержавних стандартів, що розроблені до 1992 року та міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року від 14.12.2015 № 185, прийнято рішення скасувати повністю чинність міждержавних стандартів в Україні, зокрема, ГОСТ 19242-73, з 01.01.2019 року. На нашу думку, на разі положення існуючих ДСТУ, які використовуються у сфері виробництва і реалізації вугільної продукції суперечать один одному і підлягають доопрацюванню та внесенню відповідних змін до них. Так у ДСТУ 3472:2015 вказуються таки марки вугілля, які, в свою чергу, відсутні у ДСТУ 7146:2010, а деякі пункти ДСТУ 7146:2010 посилаються на вже недійсний ГОСТ 19242-73. Тому деякі Замовники,у зв'язку з тим, що на даний час нормативний документ, що регламентує чіткий поділ за фракціями відсутній, зазначають розміри кусків вугілля "відповідно до фактичних потреб Замовника". Чи це правомірно? (Приклад: закупівля UA-2020-06-15-004056-c) <b> Номер відповіді:</b> 1552/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документаці ї”. У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець КІСЕЛЬОВА ОЛЬГА ВЛАДИСЛАВІВНА <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозиції <b>Суть питання:</b> Пропозиція учасника була відхилена замовником з причини арифметичної помилки в формі "Тендерна пропозиція", а саме: невірно вказано ціну за одиницю товару одної з позицій. Однак, в ході аукціону нами було знижено ціну пропозиції. Відповідно до п.4 ст.41 "Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі", тобто у випадку укладення договору, останній повинен був би укладений відповідно пропозиції за результатами аукціону, та не суперечив би тендерній пропозиції за результатами електронного аукціону. Чи є підставою для відхилення пропозиції арифметична помилка в формі тендерної пропозиції до початку аукціону? <b> Номер відповіді:</b> 1553/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 603/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d71d5494-1bb6-4246-98c5-6a6733a0871b&lang=uk-UA