<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Малиновський ринок" <b>Суть питання:</b> Просимо надати консультацію на питання чи є КП "Малиновський ринок" замовником в розумінні ст. 2 Закону, оскільки свою діяльність здійснює виключно на промисловій та комерційній основі. <b> Номер відповіді:</b> 1537/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть , будь ласка, якою може бути причина скасування закупвлі, якщо замовник не виклав оголошення про проведення відбору учасників. І який документ необхідно прикріпити для скасування закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1538/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Так, виходячи зі змісту частини першої статті 3 Закону, прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі передбачає здійснення відбору учасників через електронну систему закупівель у порядку, визначеному Законом. При цьому відповідно до частини третьої статті 3 Закону для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу. У свою чергу, перелік підстав відміни відбору визначений частиною першою статті 5 Закону. Інформація про відміну відбору із зазначенням підстави оприлюднюється в електронній системі закупівель (частина друга статті 5 Закону). Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань розміщення інформації в електронній системі закупівель, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від ДНЗ "Новоград-Волинське вище професійне училище" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка! У 2018 р. було проведено аукціон на 1430111,20 грн. ДК 021:2015:45450000-6. Кошти з обласного бюджету виділено і освоєно в сумі 1000000,00 грн. Відповідно проекту у 2020 році виділено кошти в сумі 106000,00 грн., а саме для просочення деревяних конструкцій вогнетривкими засобами. Чи буде правомірно, так як договір має пункт стосовно виконання робіт протягом 7 років, але не продовжено дію договору щорічними додатковими угодами, заключати договір з іншим підрядником на просочення вогнетривиким засобами деревини, опублікувати звіт про укладений договір, по предмету закупівлі реконстукція вказуючи конкретику в дужках та оплачувати по КЕКВ 3141? <b> Номер відповіді:</b> 1539/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від департамент житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> додаткові роботи <b>Суть питання:</b> Відповідно до наказу про визначення предмету закупівлі закупівля робіт проводиться за кожним об'єктом окремо (до плану вноситься кожний об'єк окремо). При закупівлі будівельних робіт, що не перевищує 50 тис.грн (об'єктно) департамент планує укласти один договір на 350 об'єктів та звітувати по кожному рядку плану із зазначенням ціни по кожному об'єкту окремо. Питання: при виконанні будівельних робіт існує верогідність виникнення додаткових будівельних робіт. Як Замовнику можна оформити зміни до укладеного договору, як вносити зміни до плану закупівель,як правильно вибрати процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 1540/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Павлоградська ЦРЛ" ВСР <b> Тема розширена:</b> Механізм виправлення помилок <b>Суть питання:</b> Стаття 26 ЗУ "Про публічні закупівлі" регламентує, Механізм виправлення помилок. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій. 16. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити наступну інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції. ЗАПИТАННЯ: Якщо Учасником у складі тендерної пропозиції на підтвердження кваліфікаційних критерієв не дозавантажено додаток до договору, який є невідємною частиною, що вимагалось у тендерній пропозиції Учасників. Чи може в такому випадку Учасник виправити даний недолік шляхом завантаження недостоючего документу, чи це стосується ВИКЛЮЧНО ВИПРАВЛЕННЯ НАДАНИХ ДОКУМЕНТІВ? <b> Номер відповіді:</b> 1541/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Павлоградської міської ради <b> Тема розширена:</b> Оголошення про проведення відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Доброго дня,в ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) вказано, яку інформацію має містити оголошення про проведення відкритих торгів, але і Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (далі-Наказ) наразі чинний і не приведений у відповідність до Закону, а саме, в формі оголошення, відповідно до Наказу, відсутні такі пункти, як категорія замовника, мова (мови), якою(якими) будуть готуватися тендерні пропозиції, умови надання забезпечення тендерних пропозицій. При цьому в Наказі містяться пункти, які не передбачені Законом, а саме - контактна особа замовника, уповноважена здійснювати зв’язок з учасниками, вид предмета закупівлі, конкретна назва предмета закупівлі, джерело фінансування закупівлі. Разом з тим, п. 11 ч.1 ст.9 Закону не передбачено розроблення і затвердження Уповноваженим органом форм документів у сфері публічних закупівель. В зв'язку з чим питання, якими нормативно-правовими актами керуватися під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів? Заздалегідь вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1544/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті за посиланям 681/2020 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=77cf103d-6aa8-486d-9bbb-ff95809e22d0&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "МПРС" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі відповідно до наказу №708 <b>Суть питання:</b> Підскажіть будь ласка! Як виходячи з положень наказу Мінекономрозвитку №708 від 15.04.2020 р. визначити предмет закупівлі робіт? Згідно п. 4 Розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва", а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (нічого не вказано щодо застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»). При цьому п. 1 Розділу 1 Порядку передбачає, що Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», так само зазначено і в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону. Все ж таки, при визначені предмета закупівлі робіт застосовується ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (якщо так, то за якою цифрою) або не застосовується??? Завчасно дякую за оперативну відповідь!!! <b> Номер відповіді:</b> 1545/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" , прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 , а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 . Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено, що у випадках, зазначених у  пункті 13, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо, зокрема коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи. Отже,  визначення предмета закупівлі робіт здійснюється згідно з Порядком, при цьому при розміщенні інформації  в електронній системі закупівель додатково зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Обласна дитяча лікарня м. Слов'янська" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть планах закупівлі у графі джерело фінансування що вкзувати якщо це джерело є НСЗУ? обирати Інше чи власні кошти? <b> Номер відповіді:</b> 1546/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, визначено Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок). Так, відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель , та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Водночас визначення інформації для заповнення електронних полів здійснюєьбся замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Київській області <b> Тема розширена:</b> Коливання ціни електроенергії <b>Суть питання:</b> У зв'язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України «Про ринок електричної енергії № 2019 - VIII, Замовник (Споживач) за результатами відкритих торгів, проведених згідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) уклав з переможцем торгів (Постачальником) договір про постачання електричної енергії на 2020 рік. На підставі пункту 2 частини 4 статті 36 Закону, Договором передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару (за 1 кВт*год) не більше ніж на 10% протягом дії Договору у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, а також Постачальник надасть Замовнику на розгляд обґрунтування, щодо зміни ціни у бік збільшення за даними офіційних сайтів уповноважених на це органів. Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення щодо порядку застосування п. 2 ч. 4 статті 36 Закону, а саме: Законом установлена межа сумарного (максимального) збільшення ціни за одиницю товару на 10% за весь період дії договору чи 10 % це межа одноразового обґрунтованого підняття ціни за одиницю товару і таких змін може бути декілька за період дії договору (1 рік), в залежності від коливання цін на ринку електроенергії і наявності відповідних обґрунтувань у Постачальника? Або чи може сумарне декількаразове підняття ціни за одиницю товару за період дії договору перевищувати 10%? <b> Номер відповіді:</b> 1547/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі відповідно до нового наказу №708 <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 22 частини 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. В зв’язку з набранням чинності з 19.06.2020 року наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» №708 від 15.04.2020 року (далі – наказ №708), виник ряд питань щодо формування назви предмета закупівлі, а саме: 1. Яке значення має поняття «назва предмету закупівлі»? Чи це поняття є тотожним з поняттями: «конкретна назва предмету закупівлі» або «назва коду за Єдиним закупівельним словником»? 2. В наказі №708 в жодному пункті нічого не сказано про «конкретну назву предмета закупівлі» (раніше конкретна назва зазначалась в дужках). Чи потрібно зараз зазначати конкретну назву в назві предмета закупівлі? 2.1. Наприклад, ст. 4 передбачено, що Річний план повинен містити «назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)». При цьому при заповненні форми Річного плану через електронний майданчик є два окремих поля «Конкретна назва предмета закупівлі» та «Коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі ДК 021:2015». Виходячи з норм Наказу №708 назва предмету закупівлі для товарів та послуг зводиться лише до коду ДК 021:2015, яку інформацію вказувати в графі «Конкретна назва предмета закупівлі»? 3. Щодо визначення назви предмету закупівлі для робіт. Пунктом 4 Розділу І наказу №708 визначено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301. При цьому взагалі нічого не вказано про код ДК 021:2015. Як формувати назву предмета закупівлі для робіт? <b> Номер відповіді:</b> 1548/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 1520/2020, 1545/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dc5ccf38-7706-4bd2-a445-9eb5103de35f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "міст" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підрядна організація, з якою нами було укладено договір, змінила свої реквізити для оплати(номер рахунку), було підписано додаткову угоду. Казначейство вимагає опублікувати цю додаткову угоду у системі, вказавши "покращєння якості предмету закупівлі (зміна реквізитів). Чи є це порушенням закону? <b> Номер відповіді:</b> 1550/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Норми частини п’ятої статті 41 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю. Поряд з цим, статтею 638 Цивільного кодексу  України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Водночас у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону та є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від Студениківська сільська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати відповідь-роз'яснення щодо того, чи можна використовувати в роботі (при плануванні закупівель) лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 враховуючи, що Закон "Про публічні закупівлі" на який є посилання в даному листі викладено в новій редакції у 2019 році? <b> Номер відповіді:</b> 1517/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “ Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.