Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1561/2020
24.06.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1561/2020: Суть питання: Визначення предмета закупівлі робіт після 19.06.2020. Цифра ДК 021:2015 для робіт. Чи поширюється ДК 021:2015 на роботи. Посилання на ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 у предметі закупівлі робіт. Висновки/Відповідь: Дивіться аналогічну відповідь у запиті 1545/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель".
Предмет закупівлі
Консультація № 1561/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1561/2020
Суть питання: Визначення предмета закупівлі робіт після 19.06.2020. Цифра ДК 021:2015 для робіт. Чи поширюється ДК 021:2015 на роботи. Посилання на ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 у предметі закупівлі робіт.
Висновки/Відповідь:
Дивіться аналогічну відповідь у запиті 1545/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
<b>Суть питання:</b> Змінено порядок визначення предмета закупівлі з 19.06.2020. За якою цифрою ДК 021:2015 визначати предмет робіт. Чи цей ДВ взагалі не поширюється на роботи. Яким чином у предметі робіт робити посилання на ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 чи не робити ніякого посилання?
<b>
Номер відповіді:</b> 1561/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1545/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
Консультація
№ 1562/2020
24.06.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1562/2020 Суть питання: 1. Чи застосовувати 24 години на виправлення, якщо у кваліфікаційних критеріях документ подано не в повному обсязі (відсутня частина, сторінка, додаток)? 2. Чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в Законі України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1). 2. Визначення "невідповідностей" в документах, поданих у складі тендерної пропозиції, здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, вимог тендерної документації (п. 31 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 22 Закону), принципів закупівель (ст. 5 Закону) та переліку інформації/документів (ч. 16 ст. 29 Закону). Згідно ч. 9 ст. 26 Закону, учасник має 24 години на виправлення невідповідностей в інформації та/або документах, виявлених замовником після розкриття.
Відкриті торги
Консультація № 1562/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1562/2020
Суть питання:
1. Чи застосовувати 24 години на виправлення, якщо у кваліфікаційних критеріях документ подано не в повному обсязі (відсутня частина, сторінка, додаток)?
2. Чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в Законі України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1).
2. Визначення "невідповідностей" в документах, поданих у складі тендерної пропозиції, здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, вимог тендерної документації (п. 31 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 22 Закону), принципів закупівель (ст. 5 Закону) та переліку інформації/документів (ч. 16 ст. 29 Закону). Згідно ч. 9 ст. 26 Закону, учасник має 24 години на виправлення невідповідностей в інформації та/або документах, виявлених замовником після розкриття.
Суть питання:
1. Чи застосовувати 24 години на виправлення, якщо у кваліфікаційних критеріях документ подано не в повному обсязі (відсутня частина, сторінка, додаток)?
2. Чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в Законі України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1).
2. Визначення "невідповідностей" в документах, поданих у складі тендерної пропозиції, здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, вимог тендерної документації (п. 31 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 22 Закону), принципів закупівель (ст. 5 Закону) та переліку інформації/документів (ч. 16 ст. 29 Закону). Згідно ч. 9 ст. 26 Закону, учасник має 24 години на виправлення невідповідностей в інформації та/або документах, виявлених замовником після розкриття.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Виправлення невідповідностей в тендерній пропозиції
<b>Суть питання:</b> Ч. 9 ст. 26 передбачає, що Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Питання 1: Учасником в квалфікаційних критеріях подано документ в тендерній пропозиції не в повному обсязі (тобто відсутня його частина - сторінка(ки), додаток (який є його невід'ємною частиною) тощо. В цьому випадку треба застосовувати можливість виправлення невідповідностей протягом 24 годин, чи відхиляти пропозицію, оскільки документ не подано або подано не в повному обсязі?
Питання 2: чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в рамках Закону України "Про публічні закупівлі"
<b>
Номер відповіді:</b> 1562/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах,
що подані ним у своїй тендерній пропозиції
,
виявлені замовником
після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.
Консультація
№ 1563/2020
24.06.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки № 1563/2020: Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору, укладеного 04.02.2020 на суму 150 тис. грн (без проведення торгів за старою редакцією Закону), на 45 тис. грн без застосування спрощеної процедури закупівлі? Висновки/Відповідь: У відповіді надано загальну інформацію про дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (в редакції до 19.09.2019) та посилання на роз'яснювальні листи Мінекономіки щодо: * Планування закупівель (лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640); * Передумов здійснення закупівель (лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06, посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844); * Набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону (лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06, посилання: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553); Також надано посилання на консультацію Мінекономіки № 657/2020 щодо виділення додаткових коштів (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA).
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1563/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1563/2020
Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору, укладеного 04.02.2020 на суму 150 тис. грн (без проведення торгів за старою редакцією Закону), на 45 тис. грн без застосування спрощеної процедури закупівлі?
Висновки/Відповідь:
У відповіді надано загальну інформацію про дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (в редакції до 19.09.2019) та посилання на роз'яснювальні листи Мінекономіки щодо:
Також надано посилання на консультацію Мінекономіки № 657/2020 щодо виділення додаткових коштів (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України
<b>
Тема розширена:</b> Збільшення ціни договору від 04.02.2020 без застосування ел.торгів
<b>Суть питання:</b> Чи можна збільшити ціну договору без спрощеної процедури, який був укладений 04.02.2020 на суму 150 тис. грн. без торгів за старою редакцією Закону?
Послуги по перевезенню пасажирів згідно договору надаються до 31.12.2020. На сьогодні є необхідність збільшити вартість договору на 45 тис.грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 1563/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
,розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "
Щодо передумов здійснення закупівель
" та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "
Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону
", який містить інформацію щодо виконання укладених договорів.
При цьому питання щодо виділення додаткових коштів розглянуто у запиті 657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Консультація
№ 1564/2020
24.06.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 1564/2020): Суть питання: Чи потрібно застосовувати Єдиний закупівельний словник при визначенні предмета закупівлі робіт? Висновки/Відповідь: 1. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”, предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником із застосуванням Єдиного закупівельного словника. 2. Порядок визначення предмета закупівлі робіт здійснюється згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та ГБН Г.1-218-182:2011. 3. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону, у річному плані закупівель зазначається назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником. 4. Під час розміщення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель (відповідно до наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082) зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі робіт. Отже, замовники керуються Порядком визначення предмета закупівлі, при цьому під час розміщення та оприлюднення інформації в електронній системі закупівель обов'язково зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Предмет закупівлі
Консультація № 1564/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 1564/2020)
Суть питання: Чи потрібно застосовувати Єдиний закупівельний словник при визначенні предмета закупівлі робіт?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”, предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником із застосуванням Єдиного закупівельного словника.
2. Порядок визначення предмета закупівлі робіт здійснюється згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та ГБН Г.1-218-182:2011.
3. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону, у річному плані закупівель зазначається назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником.
4. Під час розміщення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель (відповідно до наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082) зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі робіт.
Отже, замовники керуються Порядком визначення предмета закупівлі, при цьому під час розміщення та оприлюднення інформації в електронній системі закупівель обов'язково зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління координації публічних закупівель Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу від 19.06.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301.
Відповідно до п.2 ст.4 ЗУ "Про публічні закупівлі", у річному плані повинна міститись інформація про назву предмету закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником.
Просимо надати роз'яснення: чи повинні замовники застосовувати Єдиний закупівельний словник при визначенні передмету закупівлі у роботах.
<b>
Номер відповіді:</b> 1564/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з
пунктом 27 частини першої статті 1 Закону
за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий
наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293
, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених
наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301
.
Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено зазначення в електронній системі закупівель, зокрема назви згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм та коду за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі робіт.
Отже, під час визначення предмета закупівлі робіт замовники керуються Порядком, при цьому під час розміщення та оприлюднення в електронній системі закупівель зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Консультація
№ 1565/2020
24.06.2020
Предмет закупівлі
Консультація щодо предмета закупівлі 09130000-9 "Нафта і дистиляти": Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю бензину (45000 грн.), якщо раніше установа відшкодовувала працівникам витрати на бензин (46300 грн.), і загальна сума за кодом ДК 09130000-9 перевищує 50000 грн.? Висновки/Відповідь: У відповіді Мінекономіки перенаправляє до наступних роз'яснень: 1. Запит 567/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e 2. Лист Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 3. Запит 688/2020 щодо застосування вартісних меж: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Необхідно вивчити зазначені роз'яснення, щоб визначити, чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі, враховуючи здійснені раніше витрати.
Предмет закупівлі
Консультація № 1565/2020Огляд:
Консультація щодо предмета закупівлі 09130000-9 "Нафта і дистиляти"
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю бензину (45000 грн.), якщо раніше установа відшкодовувала працівникам витрати на бензин (46300 грн.), і загальна сума за кодом ДК 09130000-9 перевищує 50000 грн.?
Висновки/Відповідь:
У відповіді Мінекономіки перенаправляє до наступних роз'яснень:
1. Запит 567/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e
2. Лист Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
3. Запит 688/2020 щодо застосування вартісних меж: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Необхідно вивчити зазначені роз'яснення, щоб визначити, чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі, враховуючи здійснені раніше витрати.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України
<b>
Тема розширена:</b> Щодо предмета закупівлі 09130000-9 "Нафта і дистиляти"
<b>Суть питання:</b> З січня 2020 р. бюджетна установа не уклала договір на поставку бензину з постачальником. Але співробітники заправляли бензин за свій рахунок з подальшим відшкодуванням витрат за авансовими платежами. На 24.06.2020 р. такі витрати на покупку бензину склали 46300,00 грн. та оплачені з казначейського рахунку бюджетної установи. В липні заплановано здійснити покупку бензину та укласти договір з постачальником (сума покупки - 45000,00 грн.). Питання: в цьому випадку потрібно вже проводити спрощену процедуру, так як за кодом ДК 09130000-9 вже здійснено покупку на суму 46300,00 грн. чи можна вважати, що нова покупка підходить під закупівлю, укладену без використання електронної системи Прозоро (тобто до 50,0 тис. грн.)?
Дякуємо
<b>
Номер відповіді:</b> 1565/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e
При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім того, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 1566/2020
24.06.2020
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1566/2020 щодо відображення договору ЦПД в Prozorro Суть питання: Чи потрібно відображати в Prozorro договір ЦПД з фізичною особою (не ФОП) на освітні послуги (голова ДЕК), оплата за КЕКВ 2111? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Допорогові закупівлі
Консультація № 1566/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1566/2020 щодо відображення договору ЦПД в Prozorro
Суть питання:
Чи потрібно відображати в Prozorro договір ЦПД з фізичною особою (не ФОП) на освітні послуги (голова ДЕК), оплата за КЕКВ 2111?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Суть питання:
Чи потрібно відображати в Prozorro договір ЦПД з фізичною особою (не ФОП) на освітні послуги (голова ДЕК), оплата за КЕКВ 2111?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янець-Подільський коледж харчової промисловості НУХТ
<b>
Тема розширена:</b> Договір ЦПД
<b>Суть питання:</b> Бюджетна установа укладає договір ЦПД на послуги освітньої діяльності , голава ДЕК фізична особа , яка немає статусу підприємця , чи потрібно відображати даний договір в прозоро?оплату отримують як грошову винагороду по 2111КЕКВ
<b>
Номер відповіді:</b> 1566/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Консультація
№ 1567/2020
24.06.2020
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1567/2020): Суть питання: Чи має право замовник провести спрощену закупівлю додаткових аналогічних робіт у того самого учасника після завершення основних робіт, якщо вартість додаткових робіт не перевищує 50% від ціни основного договору? Чи буде відповідь підставою для реєстрації зобов'язань в Казначействі? Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки повідомляє, що аналогічні відповіді на питання містяться у запитах 609/2020 та 29/2020: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA 2. Консультації Уповноваженого органу (Мінекономіки) мають рекомендаційний характер, згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі". 3. Замовник самостійно приймає рішення. Згідно з частиною другою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі", службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність за порушення вимог Закону. Рішення щодо реєстрації зобов'язань в Казначействі приймається Державною казначейською службою України на підставі наданих документів.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1567/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1567/2020)
Суть питання: Чи має право замовник провести спрощену закупівлю додаткових аналогічних робіт у того самого учасника після завершення основних робіт, якщо вартість додаткових робіт не перевищує 50% від ціни основного договору? Чи буде відповідь підставою для реєстрації зобов'язань в Казначействі?
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки повідомляє, що аналогічні відповіді на питання містяться у запитах 609/2020 та 29/2020:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
2. Консультації Уповноваженого органу (Мінекономіки) мають рекомендаційний характер, згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
3. Замовник самостійно приймає рішення. Згідно з частиною другою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі", службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність за порушення вимог Закону. Рішення щодо реєстрації зобов'язань в Казначействі приймається Державною казначейською службою України на підставі наданих документів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №14 Деснянського району міста Києва
<b>
Тема розширена:</b> необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Уповноваженою особою Комплексної дитячо-юнацькою спортивної школи №14 Деснянського району міста Києва було проведено спрощені закупівлі з капітального ремонту фасаду (номер закупівлі: UA-2020-05-07-000674-a) та асфальтного покриття (номер закупівлі: UA-2020-05-12-002533-a). З переможцями вищезазначених спрощених процедур були укладені в установлені терміни договори про закупівлю робіт, в яких були передбачені вимоги підпункту 5 пункту 7 статті 3 Закону.
В результаті аукціону по зазначеним спрощеним процедурам утворилась економія бюджетних коштів (залишок), а також існує необхідність закупити додаткові аналогічні роботи у того самого учасника з метою завершення робіт з капітального ремонту фасаду та асфальтного покриття.
Просимо надати роз'яснення
1) щодо проведення чи не проведення наступних спрощених закупівель на додаткові аналогічні роботи у того самого учасника протягом трьох років після укладання договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатом проведення спрощеної процедури?
2) чи буде ваша відповідь на офіційному сайті підставою для Державної казначейської служби України для реєстрації юридичних та фінансових зобов’язань з тим самим учасником спрощеної закупівлі по додатковим аналогічним роботам з капітального ремонту?
Будемо дуже вдячні за роз'яснення!
<b>
Номер відповіді:</b> 1567/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 609/2020 та 29/2020 за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Водночас відповідповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону
інформаційний ресурс Уповноваженого органу
- веб-сайт, наповнення якого здійснює Уповноважений орган та на якому
надаються
безоплатні
консультації рекомендаційного характеру
з питань публічних закупівель, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Консультація
№ 1551/2020
24.06.2020
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи правомірно відхилити пропозиції ПП "ПРОДМ" (керівник Іванов І.І.) та ФОП Іванов І.І. на спрощеній закупівлі, посилаючись на ч.2 ст.26 ЗУ "Про публічні закупівлі" та ЗУ "Про захист економічної конкуренції", а також ч.2 ст.29 Закону, якщо ФОП Іванов І.І. є керівником ПП "ПРОДМ"? Висновки/Відповідь: Відповідь на це питання міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Допорогові закупівлі
Консультація № 1551/2020Огляд:
Суть питання:
Чи правомірно відхилити пропозиції ПП "ПРОДМ" (керівник Іванов І.І.) та ФОП Іванов І.І. на спрощеній закупівлі, посилаючись на ч.2 ст.26 ЗУ "Про публічні закупівлі" та ЗУ "Про захист економічної конкуренції", а також ч.2 ст.29 Закону, якщо ФОП Іванов І.І. є керівником ПП "ПРОДМ"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на це питання міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Шаргородської РДА
<b>Суть питання:</b> Вітаю! Звертаюсь до Вас з наступним запитанням:
По результатам розгляду поданих тендерних пропозицій на спрощену закупівлю, було виявлено наступне:
перший учасник, ціна якого найбільш економічно вигідна, наприклад ПП "ПРОДМ" - керівник Іванов Іван Іванович, наступний після нього власне той керівник ФОП Іванов Іван Іванович. Згідно ч.2 ст.26 ЗУ "Про публічні закупівлі" кожен учасник має подати лише одну пропозицію. Чи правомірно їх відхилити у звязку з тим, що це одна й та особа та посилатись на ЗУ "Про захист економічної конкуренції" та ч.2 ст.29 Закону?
Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 1551/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Консультація
№ 1552/2020
24.06.2020
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки щодо розмірів кусків вугілля: Суть питання: Чи правомірно замовнику зазначати розміри кусків вугілля в тендерній документації "відповідно до фактичних потреб Замовника" через відсутність чинного нормативного документу, що регламентує чіткий поділ за фракціями (після скасування ГОСТ 19242-73)? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо правомірності зазначення розмірів кусків вугілля "відповідно до фактичних потреб Замовника". Замість цього, надано наступне: * Загальні положення Закону України "Про публічні закупівлі": Наголошено, що Закон (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) регулює закупівлі товарів, робіт і послуг. * Посилання на листи Мінекономіки: Надано посилання на попередні листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06, що містять рекомендації щодо розробки тендерної документації. * Право на звернення за роз'ясненнями та оскарження: Нагадано про право учасників звертатися за роз'ясненнями щодо тендерної документації (стаття 24 Закону) та оскаржувати процедури закупівель (стаття 18 Закону).
Предмет закупівлі
Консультація № 1552/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо розмірів кусків вугілля
Суть питання: Чи правомірно замовнику зазначати розміри кусків вугілля в тендерній документації "відповідно до фактичних потреб Замовника" через відсутність чинного нормативного документу, що регламентує чіткий поділ за фракціями (після скасування ГОСТ 19242-73)?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання щодо правомірності зазначення розмірів кусків вугілля "відповідно до фактичних потреб Замовника". Замість цього, надано наступне:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПВКМП "Агро"
<b>
Тема розширена:</b> розмірів кусків вугілля
<b>Суть питання:</b> Що стосується вибору фракції предмету закупівлі, то раніше замовники при визначенні розміру кусків вугілля керувалися положеннями ГОСТ 19242-73 "Угли бурые, каменные и антрацит. Классификация по размеру кусков (Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація за розміром кусків)", але відповідно до наказу ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Про скасування національних стандартів, які розроблені на основі міждержавних стандартів, що розроблені до 1992 року та міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року від 14.12.2015 № 185, прийнято рішення скасувати повністю чинність міждержавних стандартів в Україні, зокрема, ГОСТ 19242-73, з 01.01.2019 року.
На нашу думку, на разі положення існуючих ДСТУ, які використовуються у сфері виробництва і реалізації вугільної продукції суперечать один одному і підлягають доопрацюванню та внесенню відповідних змін до них. Так у ДСТУ 3472:2015 вказуються таки марки вугілля, які, в свою чергу, відсутні у ДСТУ 7146:2010, а деякі пункти ДСТУ 7146:2010 посилаються на вже недійсний ГОСТ 19242-73. Тому деякі Замовники,у зв'язку з тим, що на даний час нормативний документ, що регламентує чіткий поділ за фракціями відсутній, зазначають розміри кусків вугілля "відповідно до фактичних потреб Замовника". Чи це правомірно? (Приклад: закупівля UA-2020-06-15-004056-c)
<b>
Номер відповіді:</b> 1552/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “
Щодо розробки тендерної документації
” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “
Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документаці
ї”.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника
за роз’ясненнями щодо тендерної документації
та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення
та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до
статті 10
цього Закону.
При цьому
порядок оскарження процедур закупівель
встановлений у статті 18 Закону.
Скарги, що стосуються тендерної документації
та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Консультація
№ 1553/2020
24.06.2020
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 1553/2020: Суть питання: Чи є арифметична помилка в ціні за одиницю товару в формі "Тендерна пропозиція" (до аукціону) підставою для відхилення пропозиції, якщо ціна була знижена в ході аукціону? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало відповідь шляхом посилання на попередню консультацію № 603/2018, де розглядалося аналогічне питання: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d71d5494-1bb6-4246-98c5-6a6733a0871b&lang=uk-UA В консультації згадано п.4 ст. 41 Закону, згідно з яким "Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі".
Відкриті торги
Консультація № 1553/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1553/2020
Суть питання: Чи є арифметична помилка в ціні за одиницю товару в формі "Тендерна пропозиція" (до аукціону) підставою для відхилення пропозиції, якщо ціна була знижена в ході аукціону?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало відповідь шляхом посилання на попередню консультацію № 603/2018, де розглядалося аналогічне питання:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d71d5494-1bb6-4246-98c5-6a6733a0871b&lang=uk-UA
В консультації згадано п.4 ст. 41 Закону, згідно з яким "Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець КІСЕЛЬОВА ОЛЬГА ВЛАДИСЛАВІВНА
<b>
Тема розширена:</b> Відхилення пропозиції
<b>Суть питання:</b> Пропозиція учасника була відхилена замовником з причини арифметичної помилки в формі "Тендерна пропозиція", а саме: невірно вказано ціну за одиницю товару одної з позицій. Однак, в ході аукціону нами було знижено ціну пропозиції. Відповідно до п.4 ст.41 "Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі", тобто у випадку укладення договору, останній повинен був би укладений відповідно пропозиції за результатами аукціону, та не суперечив би тендерній пропозиції за результатами електронного аукціону. Чи є підставою для відхилення пропозиції арифметична помилка в формі тендерної пропозиції до початку аукціону?
<b>
Номер відповіді:</b> 1553/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 603/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d71d5494-1bb6-4246-98c5-6a6733a0871b&lang=uk-UA
Консультація
№ 1554/2020
24.06.2020
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1554/2020): Суть питання: Чи можна зменшити суму договору (укладеного до 19.04.2020) та річний план, щоб провести допорогову закупівлю за тим самим кодом в іншого постачальника? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на попередні роз'яснення, в яких розглянуто аналогічні питання: * Запит від 15.11.2016 № 115/2016: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cf930cb2-cf6c-46ee-8ebe-8590b3bb605c&lang=uk-UA * Запит від 09.03.2017 № 353/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2812a5-9a71-4a00-ac90-8a720bd3918a&lang=uk-UA * Запит від 567/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e Необхідно самостійно ознайомитися з наданими посиланнями для отримання відповіді на поставлене питання.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1554/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1554/2020)
Суть питання: Чи можна зменшити суму договору (укладеного до 19.04.2020) та річний план, щоб провести допорогову закупівлю за тим самим кодом в іншого постачальника?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на попередні роз'яснення, в яких розглянуто аналогічні питання:
Необхідно самостійно ознайомитися з наданими посиланнями для отримання відповіді на поставлене питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Пересипський"
<b>
Тема розширена:</b> Допорогові закупівлі після 19.04.2020р
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
До 19.04.2020 року було укладено договір по коду 44160000-9 з ПАТ «N» на суму 50 тис. грн., але фактично товарів було закуплено на 2.5 тис. грн.( під час карантину ПАТ «N» не працювали), на разі є можливість закупити матеріали за вказаним кодом з іншим постачальником по нижчій ціні.
Чи можна укласти з ПАТ «N» додаткову угоду на зменшення договору на 10тис. грн. і внести зміни до річного плану щодо зменшення на 10 тис. грн., а потім запланувати нову закупівлю за вказаним кодом уже на суму 9.5 тис. грн та укласти договір без застосування електронної системи з іншим постачальником?
Заздалегідь Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 1554/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 15.11.2016 № 115/2016, від 09.03.2017 № 353/2017 та 567/2020
з
а посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cf930cb2-cf6c-46ee-8ebe-8590b3bb605c&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2812a5-9a71-4a00-ac90-8a720bd3918a&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e
Консультація
№ 1556/2020
24.06.2020
Виконання договору
# Консультація Мінекономіки (№ 1556/2020) щодо підняття ціни в межах 10% згідно договору: Суть питання: Чи має право переможець відкритих торгів, у період оскарження яких ціна на ринку зросла на 30%, вимагати від замовника підняття ціни до 10% пропорційно збільшенню ціни на ринку між датою подання пропозиції та датою укладення договору? Висновки/Відповідь: 1. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), замовник укладає договір з переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше 20 днів (у разі обґрунтованої необхідності - до 60 днів) з дня прийняття рішення про намір укласти договір. 2. Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця, крім випадків визначення грошового еквівалента в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. 3. Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання до виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. 4. Замовник укладає договір відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця. Зміна істотних умов договору може здійснюватися у випадках, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Виконання договору
Консультація № 1556/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки (№ 1556/2020) щодо підняття ціни в межах 10% згідно договору
Суть питання: Чи має право переможець відкритих торгів, у період оскарження яких ціна на ринку зросла на 30%, вимагати від замовника підняття ціни до 10% пропорційно збільшенню ціни на ринку між датою подання пропозиції та датою укладення договору?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), замовник укладає договір з переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше 20 днів (у разі обґрунтованої необхідності - до 60 днів) з дня прийняття рішення про намір укласти договір.
2. Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця, крім випадків визначення грошового еквівалента в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
3. Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання до виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
4. Замовник укладає договір відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця. Зміна істотних умов договору може здійснюватися у випадках, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНГО-ГРУП"
<b>
Тема розширена:</b> Підняття ціни в межах 10% згідно договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно відкритих торгів на закупівлю пального було подання скарги в АМКУ одним із учасників, період оскарження тривав в цілому 1,5 місяці. У результаті розгляду скарги АМКУ наше під-во було визнано переможцем торгів, але за цей період ціна на ринку піднялась на 30% . Чи маємо ми право вимагати від клієнта підняття ціни до 10% пропорційно збільшенню такого товару на ринку (порівнюючи дату подання пропозиції та дату заключення договору)? Чи юридично ми не маємо право на такі дії до заключення договору та потрібно брати до уваги тільки ціну на ринку на дату заключення договору? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1556/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною шостою статті 33 Закону встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та умови такого договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі.
При цьому зміна істотних умов договору може здійснюватися сторонами після укладення такого договору, зокрема у випадку, передбаченому пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону.