<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 2451 Р <b> Тема розширена:</b> Виконання рішення АМКУ Замовником <b>Суть питання:</b> Військову частину 2451Р зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМАТИКА УКРАЇНА" процедури закупівлі — "ДК 021:2015: 30210000-4 — Машини для обробки даних (апаратна частина)", оголошення № UA-2020-05-27-006172-b про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу. Враховуючи той факт, що ТОВ "Систематика" у своїй тендерній пропозиції вказує недостовірну інформацію у частині технічних характеристик, що підтверджено інформацією з офіційних сайтів виробників обладнання та матеріалами, наданими офіційними представниками виробників. ПИТАННЯ: Чи зобов’язаний Замовник на виконання рішення АМКУ визнати переможцем процедури закупівлі ТОВ "Систематика", якщо є беззаперечні підстави для його дискваліфікації? <b> Номер відповіді:</b> 1658/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Водночас згідно з частиною 23 статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Вороненко Олена <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи зобовязаний Замовник під час проведення переговорної процедури за п.2.ч.2. ст. 40 Закону вимагати від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1659/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь щодо застосування статті 16 Закону міститься у запиті 725/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c50dc875-6c22-4c9e-93d9-ce712dd80777&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Буянова Олена Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі лікарських засобів, виробів медичного призначення <b>Суть питання:</b> В новому прядку визначення порядку закупівлі відсутнє обов'язкове зазаначення в дужках МНН лікарського засобу або коду та назви виробу медичного призначення згідно національного класифікатора виробів медичного призначення. Як розуміти дану норму. Прохаємо надати роз'яснення, як правильно визанчати предмет закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення. <b> Номер відповіді:</b> 1660/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 2 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника . Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено зазначення в електронній системі закупівель, зокрема міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу Отже, під час визначення предмета закупівлі лікарських засобів замовники керуються Порядком із зазначенням в електронній системі закупівель міжнародної непатентованої назви лікарського засобу.

<b>Запит від:</b> Запит від "Управління економіки Хмельницької міської ради" <b> Тема розширена:</b> Чи є предметом закупівлі договір про відшкодування витрат <b>Суть питання:</b> Управлінням економіки частково відшкодовуються витрати участі товаровиробників у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету. Перелік таких товаровиробників затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради із зазначеням суми відшкодування. Укладається договір на таке часткове відшкодування, реєструється юридичне зобов'язання за КЕКВ 2240. Чи є предметом закупівлі часткове відшкодування участі у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету (так вказується предмет договору) і чи взагалі потрібно оприлюднювати такі договори в Прозорро, застосовувати певні коди ДК? <b> Номер відповіді:</b> 1661/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Рижков Сергій Васильович <b>Суть питання:</b> В тендерній документації учасника наявний договір з фізичной особой підприємцем в якому вказані паспортні данні цієї фізособи. Правомірне ли викладання такого договору без згоди фізособи про використання персональних даних у систему прозорро. Та можливо рахувати таку документацію повною. <b> Номер відповіді:</b> 1665/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до частини другої статті 28 Закону не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані. При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональна філія "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> дискримінаційні вимоги до учасників <b>Суть питання:</b> Чи вважається, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції після 19.04.2020, дискримінаційною вимога у тендерній документації на закупівлю робіт та послуг про недопустимість залучення субпідрядника/співвиконавця. <b> Номер відповіді:</b> 1666/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником та містить відомості, передбачені частиною другою статті 22 Закону. Так, відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Отже, вимоги в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне некомерційне підприємство «Дитяча міська лікарня» Міської ради міста Кропивницького» <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати відповідь на наступні питання: 1.Замовником укладено договори до 19.04.2020 року без використання електронної системи закупівель на суму 38150 грн. (по ДК 021:2015 33690000-3 - Лікарські засоби різні) До кінця року плануємо закупити ще на 120000 грн. На 8000 грн. можемо закупити ліки без використання електронної системи, чи необхідно проводити спрощену закупівлю на 8000 грн. ? 2.Було закуплено обладнання без використання електронної системи під COVID-19, але в договорі сума була з ПДВ. З поставкою обладнання було передано додаткову угоду на зменшення суми та вказано «без ПДВ». В систему Prozorro додана додаткова угода, але віконце ПДВ неактивне, тому договір залишається з ПДВ. Як оприлюднити в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю без ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 1667/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e При цьому лист від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Крім того, відповідь щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТОРГЫВЕЛЬНА СТОЛИЦЯ" <b> Тема розширена:</b> Документ про відповідність запропонованого товару вимогам «Технічного регламенту щодо обмеження викидів летких органічних сполук унаслідок використання органічних розчинників у лакофарбових матеріалах для будівель та ремонту колісних транспортних засобів», затвердженого наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 02.10.2018 № 1394 <b>Суть питання:</b> Замовником встановлена вимога в тендерній документації надати на фарбу емаль наступний документ: "Документ про відповідність запропонованого товару вимогам «Технічного регламенту щодо обмеження викидів летких органічних сполук унаслідок використання органічних розчинників у лакофарбових матеріалах для будівель та ремонту колісних транспортних засобів», затвердженого наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 02.10.2018 № 1394" ПИТАННЯ: чи має право замовник вимагати такий документ, так як в наказі вказано, що стадія I починає діяти з 01.01.2021? що це може бути за документ на сьогоднішній день? <b> Номер відповіді:</b> 1669/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Таким чином, з питань щодо вимог конкретної тендерної документації слід звертатись безпосередньо до замовника у порядку, передбаченому статтею 24 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" <b> Тема розширена:</b> ч.16 Стаття 29 Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно ч.16 Стаття 29 Закону України "Про публічні закупівлі", "Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей". Прохаємо надати розяснення: Учасник, який запропонував найнижчу ціну не нададав: 1. Документи, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору (виписка з протоколу засновників, наказ про призначення, довіреність, доручення або інший документ, що підтверджує повноваження); 2. Копія(ї) завірена(і) у відповідності до вимог документації аналогічного(их) договору(ів) щодо виконання зобов’язань за аналогічним закупівлі предметом, визначеному данною тендерною документацією. Чи може Учасник після розміщення повідомлення про усунення порушень дозавантажити на електронний майданчик ці документи? Заздалегідь вдячна за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1670/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком

<b>Запит від:</b> Запит від Господарський суд Черкаської області <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування статті Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Можливість застосування ст.3 ч.7 ЗУ "Про публічні закупівлі"- "відсутність конкуренції з технічних причин" для закупівлі послуг ДК 021:2015- 64110000-0 Поштові послуги (Поштові послуги відправлення кореспонденції з використанням відбитка маркувальної машини) та проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель. Сума закупівлі 53000,00грн. <b> Номер відповіді:</b> 1671/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1505/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО уКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ <b> Тема розширена:</b> Робота з річним планом закупівель у зв'язку з вступом в дію змін до Закону 19 квітня 2020 року <b>Суть питання:</b> Чи потрібно анульовувати Річний план закупівель на 2020 рік у зв'язку з внесенням змін до Закону України "Про публічні закупівлі"? Як бути з запланованими закупівлями на березень, які не відбулися (вносити зміни в заплановану закупівлю чи планувати нову?) <b> Номер відповіді:</b> 1672/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Отже, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Поряд з цим при необхідності внесення змін до річного плану закупівель за однаковим предметом закупівлі замовник може редагувати інформацію про вже раніше внесену в систему закупівлю, шляхом внесення змін в її окремі, передбачені системою поля (зміна очікуваної вартості закупівлі, орієнтовного початку проведення закупівлі тощо), або створити у річному плані новий запис про закупівлю з тим самим предметом. Крім того, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне автотранспортне підприємство 1728 м. Рівне <b>Суть питання:</b> Добрий день. Просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1). Наше підприємство приймало участь у 2019 р. у конкурсі на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів і визначене переможцем конкурсу. У конкурсній документації було заявлено про використання 5 од. орендованих сміттєвозів з зазначенням їх технічних характеристик та реєстраційних документів( технічні паспорти, власники). Договори на оренду двох автомобілів були укладені терміном на один рік і в кінці липня 2020 р. термін дії договорів закінчується. Чи потрібно проводити тендер на продовження оренди автомобілів відповідно до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі»?. 2). Конкурс на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів проводився по територіальному принципу, тобто Виконавець визначений для надання послуг для усіх категорій споживачів міста. Чи потрібно щорічно проводити тендер споживачам ( бюджетним установам) щодо визначення виконавця послуг з вивезення відходів? І у разі, коли переможцем тендеру буде визначений інший учасник ніж Виконавець, з яким укладено договір відповідно проведеного Конкурсу, чи не суперечить це Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 « Питання надання послуг з вивезення побутових відходів», постанові Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів»? <b> Номер відповіді:</b> 1673/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. При цьому питання планування закупівель з урахуванням положень  Бюджетного кодексу України міститься у листі від 14.09.2016  № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель " розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20%09