<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Корсунь-Шевченківська центральна районна лікарня" Корсунь-Шевченківської районної ради" <b> Тема розширена:</b> Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни на ринку. <b>Суть питання:</b> За результатами проведеної процедури відкритих тогрів (за новим Законом) було укладено договір на закупівою ліків. Відповідно до умов договору ціна за одиницю та загальна ціна за Товар визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору), а також у видаткових документах, що надаються Постачальником Замовнику (видаткових накладних. Поставка здійснюється партіями, в залежності від потреби Замовника. Постачальник зменшив ціну на деякі позиції товару та надіслав додаткову угоду, в якій вказано зменшині ціни на конкретну партію товару ( з перечислених позицій) в межах виконання Договору без зменшення ціни Договору. Решту з перечислених позицій Постачальник планує поставляти по цінах, за результатами торгів, та які вказано в Специфікації Договору. Запитання: Чи потрібно зменшувати суму Договору на різницю зменшення ціни та чи відповідає п.5 ч.5 ст.41 Закону зменшення ціни в розрізі окремої партії товару (з перечислених позицій в додатковій угоді) визначеною Договором без зменшення ціни іншої партії даних Товарів? Казначейство відмовляється реєструвати таку додатукову угоду та вимагає здійснити зменшення ціни на всі інші партії даних Товарів, не зважаючи, що нами було надано лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06"Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", та відповідь на запит 702/2019 Департамента регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, кажучи, що це роз’яснення стосується минулого Закону і не розповсюджується на дію нового Закону. <b> Номер відповіді:</b> 1745/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1002/2020 (питання 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=750a0a56-0ee5-427b-b5ae-a0cea384c011&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від тепломережа <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовник проведено торги на очікувану вартість 10 млн. грн. Тендерною документацією вимагалось забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії в сумі 300 тис. грн., хоч при затверджені тендерної документації членами тендерного комітету було вирішено вимагати банківську гарантію в сумі 3 відсотка ,але сталася помилка секретаря тендерного комітету та в тендерній документації приписано 300 тис. грн. Відмінити торги замовник немає можливості, оскільки не можна допустити зрив ремонтної компанії при підготовці до опалювального сезону. Чи може учасник надати банківську гарантію у розмірі три відсотки від вартості договору для не порушеня законодавства та відповідно рішеня, яке було ухвалено тендерним комітетом? <b> Номер відповіді:</b> 1746/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Так, відповідно до пункту 16 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зокрема зазначаються відомості про розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). У свою чергу, частиною третьою статті 27 Закону визначено, що розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю. Отже, у разі встановлення замовником вимоги щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю, замовник зазначає в тендерній документації вимоги щодо розміру такого забезпечення з врахуванням вимог Закону. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся. Так, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Вінстратегія-Будтехекспертиза" <b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати роз’яснення щодо використання бюджетних коштів. У травні 2020 року до ТОВ «Вінстратегія-Будтехекспертиза» звернулося Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний центр Вінницької обласної ради» щодо проведення експертизи робочого проєкту «Капітальний ремонт ганків з улаштуванням пандусів будівлі Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (літ. А) по вул. Магістратська, 21 в м. Вінниця», виконаного Приватним підприємством «ТриТетПроект». В ході проведення експертизи виявилось, що вартість проєктних робіт значно завищено. В наданій кошторисній документації зазначена вартість проєктних робіт – 37 тис. 706 грн., без урахування ПДВ. Вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва складає 206 тис. 944 грн., загальна вартість будівництва (з урахуванням всіх витрат) – 331 тис. 799 грн. Відповідно до табл. А1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 вартість проєктних робіт мала б складати не більше 15 тис. 521 грн. Виконавець проєкту відмовляється надавати розрахунок вартості проєктних робіт, обумовлюючи це тим, що саме таку вартість вони виграли, приймаючи участь у PROZORRO. Відповідно до п.п.5.1 та п.п.5.2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 кошторисна вартість проєктних робіт для будівництва об'єктів визначається шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проєктних робіт до розрахункової бази. По об'єктах невиробничого призначення розрахунковою базою, до якої застосовують усереднені відсоткові показники вартості проектних робіт, є вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, приведена у поточний рівень цін на момент складання розрахунку. В коментарі до Зміни №2, абзац 5 є роз’яснення «При цьому вартість проектних робіт в подальшому уточнюється виходячи з вартості будівництва, підтвердженої експертним звітом, а договірна ціна встановлюється динамічною». Як бути у такому випадку експертній організації (чи може експерт «закрити очі» на явне порушення вимог ДСТУ Б Д.1.1-7:2013)? Які документи вимагати від замовника та проєктувальника для підтвердження завідомо завищеної вартості проєктних робіт? Чи необхідно привести вартість у відповідність до вимог ДСТУ та внести зміни в договір між замовником та проєктувальником про зміну вартості проєктних робіт? <b> Номер відповіді:</b> 1747/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 9 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції. Тому, з питання проходження експертизи проекту пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади. Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Манжелій Олег Юрійович <b> Тема розширена:</b> Дія Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.7 ч.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". На підприємстві виникла необхідність закупити канц. товари для забезпечення провадження наукової діяльності за науково-дослідною темою, що була обрана МОН на конкурсній основі та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Чи потрібно застосовувати Закон при закупівлі матеріально-технічної бази, що буде використовуватися для забезпечення провадження наукової і науково-технічної діяльності, що фінансуються на конкурсній основі за рахунок відповідних коштів державного бюджету? <b> Номер відповіді:</b> 1748/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною п'ятою  статті 3 Закону. Так, зокрема відповідно до пункту 7 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на закупівлю у разі якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині п'ятій статті 3 Закону у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ІНФОТЕХ" <b> Тема розширена:</b> отримання ліцензійних прав, що передбачає виплату роялті від доходу <b>Суть питання:</b> ДП "ІНФОТЕХ" просить надати роз'яснення щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Питання висвітлено у запиті, що додається. <b> Номер відповіді:</b> 1749/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1385/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e54e6b57-e2ff-422e-bc0b-f36d28407989&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури Бахмутської міської ради <b>Суть питання:</b> Плануємо роботи на 500 тис.грн. Відповідно до ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі" ми бачимо, що від 50 тис.грн. потрібно проводити спрощену закупівлю і на товари, і на послуги, і на роботи. Але у ст.3 цього ж закону ми бачимо, що даний закон застосовується лише за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Так яку процедуру закупівлі потрібно обирати - спрощену закупівлю чи все ж можна напряму заключити Договір? <b> Номер відповіді:</b> 1750/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Допущення технічної помилки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Під час оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі при заповненні електронної форми у полі «Номер договору» мною було помилково зазначено номер договору 170720 замість 140720. Підтвердженням того, що ця помилка дійсно є технічною і допущена ненавмисно, є завантажена сканована копія Договору-підряду. Внести виправлення в номер договору на даному етапі вже не можливо. Підкажіть будь-ласка, чи є вихід з даної ситуації окрім розірвання договору? Можливо складання протоколу про визнання помилки технічною (тільки не зрозуміло як його оприлюднити) або внесення змін до договору, а саме в номер договору, який не є істотною умовою або можливо щось інше? Можливо Ви вже відповідали на подібні питання і можете надати посилання на відповіді чи розёяснення з цого приводу. Заздалегідь вдячна! <b> Номер відповіді:</b> 1751/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, розглянуто у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Шараєнко Ірина Валеріївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми, як державна установа списали і зняли з обліку автомобіль. Тапер нам треба його продати на металобрухт.Підкажіть будь ласка, як правильно це зробити? Потрібно реєструватися на електронному майданчику як учасник і подавати свою пропозицію? Чи яким чином це можна зробити, не порушуючи закон? <b> Номер відповіді:</b> 1752/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу /надання в оренду майна (активів)/передачі права. У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено державне підприємство “Прозорро.Продажі”. Ураховуючи зазначене, з питань, зазначених у вашому запиті, пропонуємо звернутися до ДП “Прозорро.Продажі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про договір про закупівю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівель вартістю від 01 коп. до 50 тис.грн. без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює звіт про договір. Просимо пояснити, чи потрібно при оприлюдненні такого звіту прикріплювати скановану копію договору? <b> Номер відповіді:</b> 1753/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 627/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Полтавської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чи вважається сплата членських внесків предметом закупівлі <b>Суть питання:</b> Полтавська міська рада, маючи членство в Асоціації "Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування", яка відповідно до свого Статуту є добровільним неприбутковим об’єднанням місцевих рад, має місцевий статус, щорічно сплачує членські внески (розмір цьогорічної сплати становить 153 000 грн.). Надайте, будь ласка, роз’яснення стосовно того, чи вважається сплата щорічного членського внеску предметом закупівлі у розумінні Закону і якщо це так, то який вид закупівлі обрати (спрощена закупівля чи договір укладений без використання електронної системи закупівель) враховуючи той факт, що Асоціація "ПОАОМС" є ніби свого роду "монополістом", тому виключно тільки вона може надати такі послуги. В разі укладення договору без використання електронної системи закупівель чи можемо ми посилатися на абзац третій пункту 2 частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за відсутність конкуренції з технічних причин? <b> Номер відповіді:</b> 1754/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 946/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-ПЛАСТ" <b> Тема розширена:</b> Після аукціону на етапі розгляду пропозиції , замовник відмінив торги з причини відсутність потреби <b>Суть питання:</b> відмінивши торги на етапі розгляду пропозиції нашого підприємства, замовник закупівлі відмінив торги "відсутність подальшої потреби". Ми розуміємо , що кошти віділено, потреба є, але на першому місці незапланований переможець. таким чином через 10 днів Замовник має право знов оголосити закупівлю і знов її відмінити поки не дочекається перемоги своєї фірми. Чиварто оскаржити такі дії і як унеможливити в цьому році оголошення процедури повторно <b> Номер відповіді:</b> 1756/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Водночас відповідно до частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Поряд з цим Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом року. У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. Водночас  питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Крім того, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління молоді та спорту Хмельницької міської ради <b> Тема розширена:</b> визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно п. 7 Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Наказом Мінекономіки України 17.03.2016 р. забезпечення участі команд у спортивних заходах (змаганнях) здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу. Просимо надати роз'яснення чи підпадають послуги по нерегулярному перевезенню міських спортивних команд для участі у всеукраїнських змаганнях та навчально-тренувальних зборах під вищезазначений п. 7 Порядку. <b> Номер відповіді:</b> 1729/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 6  розділу ІІ  “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг”  Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у пункті 6  розділу ІІ  “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг”  Порядку у конкретних випадках.