Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1731/2020
14.07.2020
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 1731/2020: Суть питання: Чи потрібно проводити ще одну спрощену закупівлю на 20 тис. грн., якщо вже була проведена спрощена закупівля на 100 тис. грн. за тим самим кодом ДК 021:2015? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання, а посилається на попередні консультації з аналогічним змістом: * Запит № 366/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA * Запит № 657/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA * Запит № 688/2020 (способи закупівлі): https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Рекомендується ознайомитися з цими консультаціями для отримання відповіді.
Планування закупівель
Консультація № 1731/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1731/2020
Суть питання: Чи потрібно проводити ще одну спрощену закупівлю на 20 тис. грн., якщо вже була проведена спрощена закупівля на 100 тис. грн. за тим самим кодом ДК 021:2015?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання, а посилається на попередні консультації з аналогічним змістом:
Рекомендується ознайомитися з цими консультаціями для отримання відповіді.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"
<b>Суть питання:</b> Замовником в травні місяці проведено спрощену закупівлю по коду ДК 021:2015-39110000-6 "Сидіння, стільці та супутні вироби та частини до них" на суму 100 тис. грн., в липні виникла необхідність по цьому ж коду закупити ще стільців на суму 20 тис. грн.
Як Замовник повинен планувати дану закупівлю:
1. Ще раз проводити спрощену закупівлю, оскільки загальна вартість по коду становить 120 тис.? 2. Чи Замовник може укласти договір на 20 тис. без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі і оприлюднити в електронній системі звіт про укладений договір?
<b>
Номер відповіді:</b> 1731/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1732/2020
14.07.2020
Зміна істотних умов договору
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можливо збільшити суму договору про закупівлю на відкритих торгах після її зменшення додатковою угодою у зв'язку з відновленням фінансування? Висновки/Відповідь: Збільшення суми договору про закупівлю, укладеного за результатами відкритих торгів, можливе лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зміна істотних умов договору можлива замовником ВИКЛЮЧНО у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 1732/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи можливо збільшити суму договору про закупівлю на відкритих торгах після її зменшення додатковою угодою у зв'язку з відновленням фінансування?
Висновки/Відповідь:
Збільшення суми договору про закупівлю, укладеного за результатами відкритих торгів, можливе лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зміна істотних умов договору можлива замовником ВИКЛЮЧНО у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону.
Суть питання: Чи можливо збільшити суму договору про закупівлю на відкритих торгах після її зменшення додатковою угодою у зв'язку з відновленням фінансування?
Висновки/Відповідь:
Збільшення суми договору про закупівлю, укладеного за результатами відкритих торгів, можливе лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зміна істотних умов договору можлива замовником ВИКЛЮЧНО у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Український центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт"
<b>Суть питання:</b> Нашим підприємством проведено закупівлю за процедурою "Відкриті торги", за результатами торгів визначено переможця та укладено договір. Однак у квітні через зменшення фінансування було укладено додаткову Угоду про зменшення суми договору. На сьогодні нам відновили фінансування. Запитання: Чи можемо ми укласти додаткову угоду про збільшення суми договору. Чи нам потрібно проводити нову закупівлю.
<b>
Номер відповіді:</b> 1732/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині цієї статті Закону.
Отже, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Консультація
№ 1733/2020
14.07.2020
Предмет закупівлі
Суть питання: Чи можна послуги з розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД (код 9071) по об'єкту будівництва закуповувати окремо, якщо їх вартість не перевищує 50 000,00 грн, навіть якщо по коду 9071 вже проведена закупівля на 300 000,00 грн? Висновки/Відповідь: 1. Предмет закупівлі визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядком, затвердженим наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. 2. Предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 4 розділу І Порядку, пунктом 27 частини першої статті 1 Закону, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (наказ Мінрегіонбуду № 293 від 05.07.2013) та ГБН Г.1-218-182:2011 (наказ Державної служби автомобільних доріг України № 301 від 23.08.2011). Об'єкт будівництва визначений ДБН А.2.2-3-2014 (наказ Мінрегіону України № 163 від 04.06.2014). 3. Якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом. 4. Додатково рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216) щодо віднесення супровідних послуг до робіт.
Предмет закупівлі
Консультація № 1733/2020Огляд:
Суть питання:
Чи можна послуги з розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД (код 9071) по об'єкту будівництва закуповувати окремо, якщо їх вартість не перевищує 50 000,00 грн, навіть якщо по коду 9071 вже проведена закупівля на 300 000,00 грн?
Висновки/Відповідь:
1. Предмет закупівлі визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядком, затвердженим наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
2. Предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 4 розділу І Порядку, пунктом 27 частини першої статті 1 Закону, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (наказ Мінрегіонбуду № 293 від 05.07.2013) та ГБН Г.1-218-182:2011 (наказ Державної служби автомобільних доріг України № 301 від 23.08.2011). Об'єкт будівництва визначений ДБН А.2.2-3-2014 (наказ Мінрегіону України № 163 від 04.06.2014).
3. Якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
4. Додатково рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216) щодо віднесення супровідних послуг до робіт.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя"
<b>
Тема розширена:</b> предмет закупівлі послуг
<b>Суть питання:</b> є обєкт «Реконструкція, нове будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя (Реконструкція пасажирського перону КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» з будівництвом нових місць стоянки для повітряних суден) на вул. Блакитній, 4 у Шевченківському районі м. Запоріжжя» . В кошторисну документацію входять додаткові послуги в тому чіслі і екологічні
Консультаційної підтримки щодо розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД
Чи можна їх визначати окремо по об'єкту будівництва - закупівля до 50 000,00 грн без використання ЕСЦ за кодом 9071. В річному плані закупівель за кодом 9071
на суму 300 000,000 грн проведена закупівля.
Згідно роз'яснень
при визначенні предмета закупівлі робіт діємо таким чином:
— роботи з капітального ремонту по одній будівлі сумуємо для визначення очікуваної вартості усього обсягу робіт. Такі роботи є одним предметом закупівлі;
— виготовлення проектно-кошторисної документації, геологорозвідувальні роботи по одному об’єкту є окремими роботами та окремими предметами закупівель;
— витрати на проектні роботи, експертизу проектної документації, здійснення технічного нагляду по одному об’єкту є різними видами робіт та окремими предметами закупівель. Чи можна по об'єкту важати 9071 грн окремо чи сумувати з планом. Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1733/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з
пунктом 27 частини першої статті 1 Закону
за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий
наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293
, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених
наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301
.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт.
Консультація
№ 1734/2020
14.07.2020
Відкриті торги
Суть питання: Чи може замовник вимагати дозавантаження документів, яких не було у складі пропозиції? Чи є відсутність ЕЦП технічною помилкою? Чи є відсутність підпису помилкою в оформленні, що не впливає на зміст пропозиції? Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1562/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 1734/2020Огляд:
Суть питання: Чи може замовник вимагати дозавантаження документів, яких не було у складі пропозиції? Чи є відсутність ЕЦП технічною помилкою? Чи є відсутність підпису помилкою в оформленні, що не впливає на зміст пропозиції?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1562/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"
<b>
Тема розширена:</b> Відсутність документа чи ЕЦП - чи являється помилкою,яку можна усунути, або визначи
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій.
9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Згідно Статті 26. Закону зазначено що виправленню підлягають документи, які ПОДАНІ у складі тендерної пропозиції учасника та мають НЕВІДПОВІДНОСТІ В ІНФОРМАЦІЇ в інформації та/або документах(як ми розуміємо у документах, що наявні та заванатжені у пропозиції).
Питання:
1) Чи може замовник вимагати, а учасник дозавантажувати документи, які вимагалися умовами ТД, але не були ПОДАНІ у складі пропозиції?
2) Чи являється відсутність накладеного електронного підпису, коли такий підпис передбачений документацією, технічною помилкою та/або опискою.
3) Чи пожна вважати відутність підпису(у тому числі ЕЦП) помилкою, що пов’язана з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної(якщо таке не передбачено описом формальних помилок зазначеним Замовником)?
<b>
Номер відповіді:</b> 1734/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1562/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
Консультація
№ 1735/2020
14.07.2020
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 1735/2020: Суть питання: Чи можна визнати договір про закупівлю нікчемним через арифметичні помилки постачальника в тендерній пропозиції, на які замовник не звернув увагу, якщо виконання договору призведе до банкрутства постачальника, а замовник відмовляється вносити зміни або розривати договір та нараховує штрафні санкції? Чи можна застосувати ст. 43 п. 1 пп. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Куди звертатися? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06. 3. Рекомендовано ознайомитися з інформацією щодо укладання договорів про закупівлю та вирішення спорів у суді, що міститься в запитах 5/2019 та 54/2019 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a96498d-2a9d-4549-90b4-c36ce5a3eaf1&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA.
Виконання договору
Консультація № 1735/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1735/2020
Суть питання: Чи можна визнати договір про закупівлю нікчемним через арифметичні помилки постачальника в тендерній пропозиції, на які замовник не звернув увагу, якщо виконання договору призведе до банкрутства постачальника, а замовник відмовляється вносити зміни або розривати договір та нараховує штрафні санкції? Чи можна застосувати ст. 43 п. 1 пп. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Куди звертатися?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06.
3. Рекомендовано ознайомитися з інформацією щодо укладання договорів про закупівлю та вирішення спорів у суді, що міститься в запитах 5/2019 та 54/2019 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a96498d-2a9d-4549-90b4-c36ce5a3eaf1&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Вашімідж"
<b>
Тема розширена:</b> Визнання договору "нікчемним"
<b>Суть питання:</b> Після проведення процедури закупівлі та "формального" (не підписано ні електронним підписом, ні власноруч) підписання договору було виявлено, що при надані Постачальником тендерної пропозиції були допущені арифметичні помилки у вартості за одиницю продукції та не нараховане ПДВ.
Замовник на це не звернув увагу (або не захотів) та визначив переможцем закупівлі. На майданчик "закріпив" цей договір.
Виконати цей договір Постачальник не має змогу у зв'язку з тим, що це призведе до його банкрутства. Було надіслано лист про необхідність внесення змін до специфікації без зміни загальної вартості або розірвання договору за згодою сторін. На що Замовник відмовив та нараховує штрафні санкції.
Наскільки це правомірне? Можна признати цей договір "нікчемним" згідно ст.43 п.1 пп.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" №922? Куди звертатися?
<b>
Номер відповіді:</b> 1735/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”.
Водночас питання щодо укладання договорів про закупівлю та вирішення спорів у суді міститься в запитах 5/2019, 54/2019 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a96498d-2a9d-4549-90b4-c36ce5a3eaf1&lang=uk-UA
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Консультація
№ 1736/2020
14.07.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№1736/2020): Суть питання: Чи має право замовник вимагати усунення невідповідностей лише в документах, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям (ст. 16 Закону) та на підтвердження права підпису тендерної пропозиції/договору, відповідно до ч. 16 ст. 30 Закону? Чи обмежено перелік документів лише цими двома пунктами? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічні питання можна знайти у консультаціях № 800/2020 та № 1332/2020, посилання на які наведені нижче. Рекомендується попередньо користуватися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки. * Посилання на консультацію №800/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA * Посилання на консультацію №1332/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 1736/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№1736/2020)
Суть питання: Чи має право замовник вимагати усунення невідповідностей лише в документах, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям (ст. 16 Закону) та на підтвердження права підпису тендерної пропозиції/договору, відповідно до ч. 16 ст. 30 Закону? Чи обмежено перелік документів лише цими двома пунктами?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічні питання можна знайти у консультаціях № 800/2020 та № 1332/2020, посилання на які наведені нижче. Рекомендується попередньо користуватися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Запорізькаобласна клча лікарня»
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Будь ласка надайте відповідь, чи правильно ми розумієимо частину 16, ст.30 Закону.Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Це стосується тільки ст 16 кваліфікаційні вимоги,та п.2
Ми розоміємо так, що , якщо у учасникане має других документів окрім цих двох пунктів ми не маємо права
додатково вимгати розміщення цих документів. Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1736/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1332/2020 за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1737/2020
14.07.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1737/2020 (Закупівля через Prozorro Market): Суть питання: Чи можна провести закупівлю товару через Prozorro Market на суму до 20 тис. грн., якщо у лютому цього року було придбано той самий товар на суму 190 тис. грн.? Висновки/Відповідь: Мінекономіки у своїй відповіді не надає прямої відповіді на питання, а посилається на попередні роз'яснення з аналогічних питань: * Запит № 366/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA * Запит № 657/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA * Запит № 1251 та лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Замовнику рекомендовано самостійно ознайомитися з зазначеними роз'ясненнями для отримання відповіді на своє питання.
Предмет закупівлі
Консультація № 1737/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1737/2020 (Закупівля через Prozorro Market)
Суть питання: Чи можна провести закупівлю товару через Prozorro Market на суму до 20 тис. грн., якщо у лютому цього року було придбано той самий товар на суму 190 тис. грн.?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки у своїй відповіді не надає прямої відповіді на питання, а посилається на попередні роз'яснення з аналогічних питань:
Замовнику рекомендовано самостійно ознайомитися з зазначеними роз'ясненнями для отримання відповіді на своє питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Запорізький слідчий ізолятор"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть, будь ласка, чи можна провести закупівлю товару через Prozorro Market на суму до 20 тис.грн., якщо у лютому ц.р. було придбано той самий товар на суму 190 тис.грн. Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1737/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах №№ 366/2020, 657/2020 та 1251 та листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель",
розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1738/2020
14.07.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 1738/2020: Суть питання: Чи повинен замовник відмінити торги, якщо розмір забезпечення тендерної пропозиції, помилково допущений, перевищує 0,5% очікуваної вартості закупівлі, і це виявлено після оголошення переможця, але без скарг від учасників? Висновки/Відповідь: 1. Вимоги до забезпечення: Розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій визначаються в тендерній документації (пункт 31 частини першої статті 1 Закону). 2. Обмеження розміру забезпечення: Розмір забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 0,5% очікуваної вартості при закупівлі робіт (абзац третій частини першої статті 25 Закону). 3. Відміна тендеру: Замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель (абзац четвертий частини першої статті 32 Закону). 4. Відповідальність: За порушення вимог Закону про публічні закупівлі передбачена відповідальність згідно із законами України (частина перша статті 44 Закону). 5. Адміністративна відповідальність: Встановлення у тендерній документації розміру забезпечення тендерної пропозиції, що перевищує межі, визначені Законом, тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника (стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У підсумку: Питання щодо необхідності відміни торгів залежить від можливості усунення виявленого порушення (перевищення розміру забезпечення). Разом з тим, посадові особи замовника можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.
Тендерна документація
Консультація № 1738/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1738/2020
Суть питання: Чи повинен замовник відмінити торги, якщо розмір забезпечення тендерної пропозиції, помилково допущений, перевищує 0,5% очікуваної вартості закупівлі, і це виявлено після оголошення переможця, але без скарг від учасників?
Висновки/Відповідь:
1. Вимоги до забезпечення: Розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій визначаються в тендерній документації (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
2. Обмеження розміру забезпечення: Розмір забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 0,5% очікуваної вартості при закупівлі робіт (абзац третій частини першої статті 25 Закону).
3. Відміна тендеру: Замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель (абзац четвертий частини першої статті 32 Закону).
4. Відповідальність: За порушення вимог Закону про публічні закупівлі передбачена відповідальність згідно із законами України (частина перша статті 44 Закону).
5. Адміністративна відповідальність: Встановлення у тендерній документації розміру забезпечення тендерної пропозиції, що перевищує межі, визначені Законом, тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника (стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
У підсумку: Питання щодо необхідності відміни торгів залежить від можливості усунення виявленого порушення (перевищення розміру забезпечення). Разом з тим, посадові особи замовника можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва
<b>Суть питання:</b> Просимо Вас повідомити чи повинен Замовник відмінити торги, якщо допущено помилково забезпечення тендерної пропозиції більш ніж 0,5%. Виявлено після оголошення переможця. Жодних скарг, вимог від учасників стосовно розміру забезпечення не надходило.
<b>
Номер відповіді:</b> 1738/2020
<b>
Відповідь:</b>
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону, зокрема розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Згідно з абзацом третім частини першої статті 25 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся.
Так, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі якщо розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені Законом, то порушення тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Консультація
№ 1739/2020
14.07.2020
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Яку очікувану вартість (ОВ) вказувати в переговорній процедурі закупівлі, якщо попередні відкриті торги двічі не відбулися через недостатню кількість учасників, але була пропозиція від одного учасника, ціна якої менша за початкову ОВ? Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно розраховує очікувану вартість предмета закупівлі. 2. Замовник може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275. 3. Рекомендовано ознайомитися з відповіддю на запит 156/2017 щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі під час переговорної процедури закупівлі (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA). 4. Правові та економічні засади здійснення закупівель визначені Законом України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019).
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1739/2020Огляд:
Суть питання:
Яку очікувану вартість (ОВ) вказувати в переговорній процедурі закупівлі, якщо попередні відкриті торги двічі не відбулися через недостатню кількість учасників, але була пропозиція від одного учасника, ціна якої менша за початкову ОВ?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно розраховує очікувану вартість предмета закупівлі.
2. Замовник може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275.
3. Рекомендовано ознайомитися з відповіддю на запит 156/2017 щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі під час переговорної процедури закупівлі (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA).
4. Правові та економічні засади здійснення закупівель визначені Законом України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А2772
<b>
Тема розширена:</b> зміна очікуваної вартості
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Замовником було двічі оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю послуг, обидві процедури не відбулись, через недотсатню кількість учасників. Був зареєстрований лише один учасник з ціновою пропозицією меншою за очікувану вартість. На даний час планується провести переговорну процедуру на підставі ч.2 п.1 статті 40.
Запитання: Яку очікувану вартість зазначити в переговорні поцедурі?
1. Таку як була у відкритих торгах, чи
2. Ту що була подана одним учасником в процедурі відкитих торгів (менша за очікувану)?
<b>
Номер відповіді:</b> 1739/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика).
Отже, замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі та може керуватися Методикою.
Водночас схоже за змістом питання щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі під час переговорної процедури закупівлі міститься запиті 156/2017 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Консультація
№ 1741/2020
14.07.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 1741/2020: Суть питання: Що робити, якщо при скануванні та завантаженні підписаного договору в електронну систему закупівель не збереглася остання сторінка з реквізитами сторін? Висновки/Відповідь: Питання виправлення технічних помилок при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель вже розглядалося. Рекомендовано ознайомитися з відповіддю на запит №82/2017, розміщеною на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA. Також, перед зверненням з питанням, пропонується скористатися пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 1741/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1741/2020
Суть питання: Що робити, якщо при скануванні та завантаженні підписаного договору в електронну систему закупівель не збереглася остання сторінка з реквізитами сторін?
Висновки/Відповідь:
Питання виправлення технічних помилок при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель вже розглядалося. Рекомендовано ознайомитися з відповіддю на запит №82/2017, розміщеною на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA.
Також, перед зверненням з питанням, пропонується скористатися пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від В/ч А3336
<b>
Тема розширена:</b> В систему завантажений не повний договір
<b>Суть питання:</b> Коли сканувати підписаний договір, не зберігалася остання сторінка з реквізитами сторін
<b>
Номер відповіді:</b> 1741/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, розглянуто у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1722/2020
13.07.2020
Відкриті торги
Суть питання: Як замовнику перевірити наявність *всієї* інформації про кінцевого бенефіціарного власника (згідно з п.9 ч.2 ст.9 Закону "Про державну реєстрацію...") в ЄДР, якщо у відкритому доступі доступна лише частина цієї інформації? Як учаснику довести наявність всієї інформації в ЄДР? Висновки/Відповідь: Аналогічна відповідь міститься в запиті 1405/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Відкриті торги
Консультація № 1722/2020Огляд:
Суть питання:
Як замовнику перевірити наявність *всієї* інформації про кінцевого бенефіціарного власника (згідно з п.9 ч.2 ст.9 Закону "Про державну реєстрацію...") в ЄДР, якщо у відкритому доступі доступна лише частина цієї інформації? Як учаснику довести наявність всієї інформації в ЄДР?
Висновки/Відповідь:
Аналогічна відповідь міститься в запиті 1405/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд"
<b>
Тема розширена:</b> Наявність інформації, передбаченої п.9 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. До таких підстав, зокрема, відноситься відсутність інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідно до п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі мають міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Проте, витяг з Єдиного державного реєстру та інформація що міститься у відкритому доступі за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, містить обмежену інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, що є публічною та доступною для ознайомлення, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання та міра бенефіціарного володіння.
В зв’язку з цим, прошу повідомити, яким чином Замовник має встановити, чи дійсно в учасника, що є юридичною особою резидентом наявна уся передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань?
Або, яким чином учасник – юридична особа резидент, може довести Замовнику те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна уся інформація щодо даного учасника, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"?
<b>
Номер відповіді:</b> 1722/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься в запиті 1405/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1723/2020
13.07.2020
Інше
Суть питання: Чи підпадає діяльність з виробництва електроенергії з альтернативних джерел (сонячна електростанція) з подальшою передачею ДП "Гарантований покупець" за договором купівлі-продажу без постачання споживачам та без використання ринку "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку під визначення діяльності в окремих сферах господарювання відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Роз'яснення щодо діяльності замовників в окремих сферах господарювання міститься в листі Мінекономіки від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 2. Роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП надає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) згідно з: * частиною другою статті 19 Конституції України, * Законом України "Про ринок електричної енергії", * Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Інше
Консультація № 1723/2020Огляд:
Суть питання:
Чи підпадає діяльність з виробництва електроенергії з альтернативних джерел (сонячна електростанція) з подальшою передачею ДП "Гарантований покупець" за договором купівлі-продажу без постачання споживачам та без використання ринку "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку під визначення діяльності в окремих сферах господарювання відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Роз'яснення щодо діяльності замовників в окремих сферах господарювання міститься в листі Мінекономіки від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
2. Роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП надає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) згідно з:
* частиною другою статті 19 Конституції України,
* Законом України "Про ринок електричної енергії",
* Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Нафтогаз-Енергосервіс"
<b>
Тема розширена:</b> діяльність в окремих сферах господарювання
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Відповідно до пункту 3 ч.2 ст.2 Закону діяльність в окремих сферах господарювання це діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер:
3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках.
Чи підпадає дільність під визначення Закону, враховуючи, що виробництво електричної енергії буде здійснюватися з альтернативних джерел енергії (сонячна електростанція) та передаватися за договором купівлі-продажу ДП «Гарантований покупець» без постачання такої електроенергії споживачам, та без використання функціоналу ринку електричної енергії "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку електричної енергії?
Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1723/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06
“Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Водночас інформуємо, що надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.