<b>Запит від:</b> Запит від Самбірський технікум економіки та інформатики <b>Суть питання:</b> Доброго дня, які дії Замовника при демпінгування цін учасниками спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1779/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 " Щодо спрощених закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління майна та інвестицій ТМР <b>Суть питання:</b> Відбулися відкриті торги на послуги з охорони. В складі тендерної пропозиції Учасник надав довідку та рішення облради про те, що дане комунальне підприємство припиняє свою діяльність шляхом перетворення в комунальну установу. Усі документи надані на комунальне підприємство. Чи маємо ми право розглядати пропозицію комунального підприємства, яке знаходиться в стані припинення (реорганізації у вигляді перетворення у комунальну установу)? Або є підстава для відхилення пропозиції комунального підприємства? <b> Номер відповіді:</b> 1780/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником. Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення ) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Відповідно до абз.3. п.6 наказу Мінекономіки «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» від 11.06.2020 № 1082 (далі – Наказ) у разі якщо замовник не має змоги розмістити інформацію через авторизований електронний майданчик, який відключений від електронної системи закупівель, він повинен розмістити необхідну інформацію через інший авторизований електронний майданчик, а в разі відсутності такої можливості – через веб-портал (веб-портал Уповноваженого органу). Просимо надати роз’яснення щодо того, в який спосіб замовник може розмістити необхідну інформацію через веб-портал? <b> Номер відповіді:</b> 1781/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупіель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупіель. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У підприємства виникла необхідність в укладанні додаткової угоди до діючого договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді для потреб населення у монополіста, з метою зменшення річних об'ємів закупівлі до 447 610,24 грн. Договір було укладено у 2017 році на суму 560 645,75 грн. Умови договору передбачають його автоматичну щорічну пролонгацію. Питання: Чи не суперечить укладання цієї додаткової угоди вимогам Закону України "Про публічні закупівлі". Чи має право підприємство укладати додаткову угоду до договору від 2017 року чи необхідно щорічно проводити переговорну процедуру за цим предметом закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1783/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 830/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=261d6282-a304-4868-9711-c776429962e2&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр пробації" <b> Тема розширена:</b> Визначення відповідності зміни ціни за одиницю п. 7 ч. 5 ст. 41 Зкону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.07.2020 р. № 1329 про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2018 року № 2668 було встановлено нові тарифи на послуги з передачі електричної енергії. Зміна тарифу відбулася з 155,40 грн/МВтгод на 240,23 грн/МВтгод, що складає 54,59 % від попередньої вартості. Постачальник вимагає зміну ціни за одиницю по договору з урахуванням вищевказаного збільшення за послуги з передачі електричної енергії. Чи правомірно керуватися п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і визначати зміну ціни, як зміну регульованих цін (тарифів) і нормативів чи ці зміни не підпадають під дію даного пункту статті і зміну ввартості за одиницю товару можна здійснити лише в межах 10 % відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 цього ж Закону. Якщо все ж таки сторони можуть керуватися п.7 ч. 5 ст. 41 Закону чи може бути здійснена зміна ціни, якщо умовами договору не було попередньо передбачено, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати їх введення? І якщо сторони можуть керуватися лише п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, то у разі відмови постачальника змінювати ціну в межах 10 % чи повинен замовник розірвати укладені договори і повторно проводити процедуру закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1765/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> Залучення учасником субпідрядників/співвиконавців <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи означає це, що учасник не може залучати у такому випадку фізичних осіб, які не є фізичними особами-підприємцями, за договорами цивільно-правового характеру як субпідрядників/співвиконавців. Якщо це не так, просимо пояснити чому. <b> Номер відповіді:</b> 1766/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Ураховуючи вимоги абзацу другого частини третьої статті 16 Закону учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Натомість питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

<b>Запит від:</b> Запит від Кам`янський міський центр зайнятості <b>Суть питання:</b> договір на постачання природного газу діє до 31.12.2020. Ціна договору 42тис.грн., з 01.04.2020 ціна договору 58тис.грн. Чи дозволяється збільшити додатковою угодою ціну договору на 24 тис.грн.? <b> Номер відповіді:</b> 1767/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства ", за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональна філія "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" <b>Суть питання:</b> Чи має право Замовник проводити закупівлю за процедурою відкритих торгів, якщо очікувана вартість такої закупівлі підпадає під поняття "Спрощена закупівля"? <b> Номер відповіді:</b> 1768/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  аналогічна відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" <b> Тема розширена:</b> щодо накладання КЕП учасником <b>Суть питання:</b> Доброго дня! питання щодо застосування КЕП учасником: 1. з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі . в Тендерній документації присутня зазначена вимога. чи відноситься відсутність КЕП учасника на тендерній пропозиції до помилок, які Замовник має дати можливість учаснику виправити? 2. у разі, якщо на тендерну пропозицію учасника накладено КЕП не тієї особи, щодо якої надано документи про повноваження, чи має Замовник зазначати це в повідомленні про усунення недоліків і давати учаснику 24 години на виправлення цього? виправлення в цьому випадку має бути у вигляді дозавантаження в систему документу, що підтверджує повноваження особи, яка накладала КЕП? <b> Номер відповіді:</b> 1769/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1562/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Атлант-Капітал Плюс" <b> Тема розширена:</b> Перелік документів та спосіб опублікування <b>Суть питання:</b> Просимо надати алгоритм визначення переможця (ким і як приймається рішення і на яких підставах) у процедурі закупівлі "Віткриті торги" (до 133 тис. евро) відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі” від 19.09.2019р. №114-IX та перелік документів, якими супроводжується рішення про визначення переможця та які замовник зобовязаний опублікувати на сайті Уповноваженого органу. <b> Номер відповіді:</b> 1770/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо алгоритму визначення переможця Відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Згідно з частиною дев’ятою статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом (частина п`ятнадцята статті 29 Закону). Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Щодо відповідальних осіб Частиною десятою статті 11 Закону визначено функції Уповноваженої особи, зокрема проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону. Поряд з цим відповідно до пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону тендерний комітет планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі, проводить процедури закупівель, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця, забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом, забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до цього Закону, здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Атлант-Капітал Плюс" <b> Тема розширена:</b> Аналогічний договір <b>Суть питання:</b> Яким чином визначаєтья предмет закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 19.09.2019р. №114-IX, та чи може замовник в тендерній документації визначати інші або додаткові критерії до предмету закупівлі, наприклад "товар аналогічного виду" Просимо надати тлумачення та критерії до аналогічного за предметом закупівлі договору. <b> Номер відповіді:</b> 1772/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 , далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Своєю чергою, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 23 Закону  технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". При цьому відповідно до частини першої статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТД ИРБИС" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Просимо надати роз’яснення щодо Ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі» п.12 ч.1 Ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі»: службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Замовник встановлює вимогу в тендерній документації щодо необхідності підтвердження учасниками у складі тендерної пропозиції відсутності підстав, встановлених п.п. 5, 6, 12 і 13 ч. 1-2 ст. 17 закону. При цьому підтвердження таких підстав може бути передбачено в довільній формі. Водночас для переможця замовник встановлює вимогу про надання документального підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених згаданими пунктами, та за п.12 довідку, видану Міністерством внутрішніх справ України. При цьому Замовник відмовляється приймати довідку з МВД за даним пунктом (про те, що службова особа учасника до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває), аргументуючи це тим, що ця довідка закриває п. 6 ч.1 ст.17 Закону, а не п. 12 Ст.17. Виходячи з цього чи є роз’яснення щодо необхідності надання додаткової довідки з МВД за п.12, чи довідка про відсутність кримінальної відповідальності, видана МВД, є документом, який надає переможець торгів для підтвердження відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції за п.12 ч.1.Ст.17 Закону ? <b> Номер відповіді:</b> 1773/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 Водночас аналогічна відповідь щодо вимог тендерної документації розглянута у запиті 1223/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=16014580-9fe9-4eb4-b0f2-6354d52f341c&lang=uk-UA